Показник | Рік прийняття статуту університетів – рік прийняття Положення про Введення в учені ступені | |||
1804 -1819 | 1835 - 1837, 1844 | 1863 - 1864 | 1884 | |
Учені ступені | дійсний студент; кандидат; магістр; доктор | :кандидат; магістр; доктор | кандидат; магістр; доктор; | магістр і доктор - Московський, Петербурзький, Казанський, Київський, Новоросійський, Пермський, Саратовський, Томський, Харківський університети; кандидат, магістр і доктор – Варшавський і Юрьєвський (Дерптський) |
Спеціалізація | по чотирьох факультетах (розділах): богослов'я, медицина, право; філософія | У кожному розділі введені розряди, причому для ступеня доктора наук їх було менше, ніж для магістра | До 40 розрядів на ступінь магістра | |
Послідовність атестації | Обов'язкове проходження всіх щаблів - «проскакування» через щаблі неприпустимо | Особи, що одержали ступінь доктора в інших країнах, допускаються лише до випробувань на ступінь магістра й тільки через рік після одержання магістерського ступеня можуть здавати докторські іспити. | ||
Умови присудження ступеня | дійсний студент – на підставі заяви або здачі іспитів; | «дійсний студент» визначалося як звання (присвоювалося всім, хто успішно закінчив повний курс університету), а не вчений ступінь | ||
Кандидат – здати іспитів, представити письмовий твір | Або «автоматично», за відмінними результатами університетських випробувань, або за результатами здачі спеціальних іспитів | Студенти, що закінчили університет з відмінними результатами, повинні виконати дисертацію в строк, що не перевищує 6 місяців після закінчення випробувань | ||
Магістр – витримати словесне й письмове випробування, привселюдно захистити дисертацію (на латинській або російській мові) | Здобувач допускався до випробувань тільки при попередньому позитивному висновку ради факультету; для наступного захисту дисертації необхідно представити її тези. По дисертації деканатом призначалися два опоненти | Здати екзамен з одного з 40 розрядів науки; привселюдно захистити дисертацію; передбачалася можливість заміни дисертації іншою друкованою науковою працею | ||
Доктор – витримати словесне й письмове випробування, показавши ґрунтовні й глибокі знання про науки, привселюдно захистити дисертацію (тільки латинською мовою) | См. наведене вище для магістра | Привселюдно захистити дисертацію; здача іспиту скасована; передбачалася можливість заміни дисертації іншою друкованою науковою працею | ||
Інтервал часу, що відокремлює від попереднього ступеня | Кандидат – 1 рік після закінчення університету; у виняткових випадках відразу після закінчення | Кандидат – 1 рік після закінчення університету; у виняткових випадках відразу після закінчення | ||
Магістр – 2 роки після кандидатської | Магістр – 1 рік після кандидатської | |||
Доктор – через 3 роки після магістерської | доктор – через 1 рік після магістерської | |||
Інше | Після захисту ступінь доктора затверджується міністром освіти | Особи, що одержали ступінь доктори в інших країнах, допускаються лише до випробувань на ступінь магістра й тільки через рік після одержання магістерського ступеня можуть здавати докторські іспити. | В ученому званні дійсного студента й в учених ступенях кандидата, магістра й доктора затверджувала рада університету; Професори затверджувалися міністром освіти, доценти й лектори – піклувальником; професор міг бути прямо призначений міністром | Правила жорсткіші |
Як правило, нижчі вчені ступені присуджувалися тільки випускникам університетів | Нижчий учений ступінь міг присуджуватися випускникам ліцеїв і інших вищих навчальних закладів |
Додаток 2. Підготовка професорсько-викладацького складу в ХХ столітті в Російській імперії та за кордоном
Роки | В Росії | За кордоном |
1870 | 51 | 16 |
1876 | 79 | 12 |
1899 | 184 | 19 |
1905 | 245 | 14 |
1911 | 353 | 40 |
1913 | 465 | 33 |
1915 | 484 | 6 |
Дата: 2019-05-28, просмотров: 264.