Вступ
Сучасна радіоелектроніка стала одним з найважливіших інструментів науково-технічного прогресу і розвивається зростаючими темпами. Радіоелектронна апаратура (РЕА) настільки складна, що досягнення високих показників можливо тільки в умовах найвищої виробничої культури, на основі новітніх технологій, при комплексній механізації і автоматизації виробництва. У зв'язку з цим істотно зросли роль і відповідальність інженера конструктора-технолога РЕА.
Робота будь-якої РЕА може розглядатися на двох рівнях: алгоритмічному (програмному) і фізичному. На першому охоплюється сукупність перетворень і дій, що виконуються РЕА, з сигналами, що поступають, а на другому – електричні схеми і конструкції, що реалізовують даний алгоритм.
Радіоелектроніка – одна з областей науки і техніки, що найбільш швидко розвиваються і широко вживаних. Вона утворилася в результаті синтезу радіо, радіотехніки, електроніки.
Радіо (від лат. rado – випромінюю промені) – технічні засоби радіозв'язку, зокрема призначені для віщання радіопрограм.
Радіотехніка – область науки, що досліджує генерацію, випромінювання і прийом електромагнітних коливань і хвиль радіочастотного діапазону, а також область техніки, що займається розробкою, виготовленням і застосуванням пристроїв і систем, що генерують, випромінюючих і таких, що приймають електромагнітні коливання і хвилі радіочастотного діапазону.
Розвиток радіотехніки безпосередньо пов'язаний з розвитком її елементної бази, яка в основному визначається досягненнями електроніки – області науки і техніки, що досліджує і практично використовує явища руху носіїв електричного заряду, що відбуваються у вакуумі, газах, рідинах і твердих тілах.
Радіоелектроніка вирішує проблеми, зв'язані із застосуванням радіохвиль і явищ руху електричного заряду для передачі, прийому і обробки електричних сигналів. Сучасну радіоелектроніку застосовують в системах радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, радіолокації, радіонавігації, радіоуправління, радіовимірів, радіотелеметрії. Радіоелектронну апаратуру широко використовують в медицині, на різних промислових підприємствах і в наукових дослідженнях, зокрема в космічних.
На відміну від радіоелектроніки і оптоелектроніки акустоелектроніка користується не електромагнітними хвилями, а пружними – акустичними хвилями. Та особливість, що пружні хвилі розповсюджуються значно повільніше, ніж електромагнітні, дозволяє успішно застосовувати акустоелектроніку при розробці специфічних функціональних вузлів, таких, як лінії затримки, фільтри і ін. [1].
Розширене технічне завдання
Початкові дані
Рисунок 1.1 – Варіант схеми
Таблиця 1.1 – Варіант завдання
| № | J, A | E1, B | E2, B | E3, B | E4, B | R1, Ом | R2, Ом | R3, Ом | R4, Ом | R5, Ом | R6, Ом |
| 31 | 2 | 7 | 10 | 7 | 20 | 94 | 40 | 120 | 30 | 6 | 56 |
Таблиця 1.2 – Варіант завдання
| № | E, B | ΨE, рад | f, Гц | R4, Oм | R1, Oм | L1, мГн | L2, мГн | C1, мкФ | R3, Oм | L4, мГн | C3, мкФ | M, мГн | R2, Oм |
| 1 | 70 | π/3 | 500 | 3 | 15 | 10.13 | 4 | 10 | 6 | 2 | 40 | 0.8 | 5 |
Розрахунок складного електричного кола постійного струму
Розрахунок розгалуженого електричного кола гармонійного струму
Моделювання
Висновки
Для виконання математичних дій я використовував пакет математичних програм Mathcad, для побудови схем – редактор схем SPLAN50, для моделювання – Electronics Workbench, для побудови топографічної схеми – Компас.
Навчився складати систему рівнянь за законами Кірхгофа.
Навчився визначати різними методами (вузлових потенціалів, контурних струмів) струми в колі. Струми та напруги визначені двома різними методами однакові, що свідчить про правильність розрахунків в обох методах.
Навчився складати баланс потужності.
Навчився знаходити струми та напруги в колі гармонійного струму при відсутності магнітного зв'язку між котушками та при наявності магнітного зв'язку між котушками.
Навчився проводити моделювання електричних схем за допомогою програми Electronics Workbench.
Перелік посилань
1. Каяцкас А.А. Основы радиоэлектроники: Учеб. пособие для студентов вузов по спец. «Констр. и производство радиоаппаратуры». – М.: Высш. шк., 1988. – 464 с: ил.
2. Зернов Н.В., Карпов В.Г. Теория радиотехнических цепей. – 2-изд. перераб. и доп.-Л.:Энергия, 1972. – 426 с.
3. Шебес М.Р., Каблукова М.В. Задачник по теории линейных электрических цепей: Учеб.пособ. для электротехнич., радиотехнич. Спец. Вузов. – 4-е изд., перераб. и доп.-М.:Высш.шк., 1990. – 543 с.
4. Теорія електричних кіл. Виконання курсової роботи: Навч. пос./ М.О. Куцевол. - Вінниця: ВДТУ, 2003. – 92 с.
5. Гоноровский И.С. Радиотехнические цепи и сигналы: Учебник для вузов.- М.:Радио и связь, 1986. – 446 с.
Вступ
Сучасна радіоелектроніка стала одним з найважливіших інструментів науково-технічного прогресу і розвивається зростаючими темпами. Радіоелектронна апаратура (РЕА) настільки складна, що досягнення високих показників можливо тільки в умовах найвищої виробничої культури, на основі новітніх технологій, при комплексній механізації і автоматизації виробництва. У зв'язку з цим істотно зросли роль і відповідальність інженера конструктора-технолога РЕА.
Робота будь-якої РЕА може розглядатися на двох рівнях: алгоритмічному (програмному) і фізичному. На першому охоплюється сукупність перетворень і дій, що виконуються РЕА, з сигналами, що поступають, а на другому – електричні схеми і конструкції, що реалізовують даний алгоритм.
Радіоелектроніка – одна з областей науки і техніки, що найбільш швидко розвиваються і широко вживаних. Вона утворилася в результаті синтезу радіо, радіотехніки, електроніки.
Радіо (від лат. rado – випромінюю промені) – технічні засоби радіозв'язку, зокрема призначені для віщання радіопрограм.
Радіотехніка – область науки, що досліджує генерацію, випромінювання і прийом електромагнітних коливань і хвиль радіочастотного діапазону, а також область техніки, що займається розробкою, виготовленням і застосуванням пристроїв і систем, що генерують, випромінюючих і таких, що приймають електромагнітні коливання і хвилі радіочастотного діапазону.
Розвиток радіотехніки безпосередньо пов'язаний з розвитком її елементної бази, яка в основному визначається досягненнями електроніки – області науки і техніки, що досліджує і практично використовує явища руху носіїв електричного заряду, що відбуваються у вакуумі, газах, рідинах і твердих тілах.
Радіоелектроніка вирішує проблеми, зв'язані із застосуванням радіохвиль і явищ руху електричного заряду для передачі, прийому і обробки електричних сигналів. Сучасну радіоелектроніку застосовують в системах радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, радіолокації, радіонавігації, радіоуправління, радіовимірів, радіотелеметрії. Радіоелектронну апаратуру широко використовують в медицині, на різних промислових підприємствах і в наукових дослідженнях, зокрема в космічних.
На відміну від радіоелектроніки і оптоелектроніки акустоелектроніка користується не електромагнітними хвилями, а пружними – акустичними хвилями. Та особливість, що пружні хвилі розповсюджуються значно повільніше, ніж електромагнітні, дозволяє успішно застосовувати акустоелектроніку при розробці специфічних функціональних вузлів, таких, як лінії затримки, фільтри і ін. [1].
Розширене технічне завдання
Початкові дані
Рисунок 1.1 – Варіант схеми
Таблиця 1.1 – Варіант завдання
| № | J, A | E1, B | E2, B | E3, B | E4, B | R1, Ом | R2, Ом | R3, Ом | R4, Ом | R5, Ом | R6, Ом |
| 31 | 2 | 7 | 10 | 7 | 20 | 94 | 40 | 120 | 30 | 6 | 56 |
Таблиця 1.2 – Варіант завдання
| № | E, B | ΨE, рад | f, Гц | R4, Oм | R1, Oм | L1, мГн | L2, мГн | C1, мкФ | R3, Oм | L4, мГн | C3, мкФ | M, мГн | R2, Oм |
| 1 | 70 | π/3 | 500 | 3 | 15 | 10.13 | 4 | 10 | 6 | 2 | 40 | 0.8 | 5 |
Розрахунок складного електричного кола постійного струму
Дата: 2019-05-28, просмотров: 193.
