1. Читання казки вчителем.

Хто землю прикрашає?

Дуже давно наша Земля була пустельним і розпеченим небесним тілом: не було на ній ані рослинності, ані води, ані прекрасних барв. І от одного разу задумав Бог оживити Землю, розсипав по ній величезну кількість насіння життя та попросив Сонечко зігріти його своїм теплом, а Воду – напоїти живлющою вологою.

Сонечко взялося зігрівати Землю, Вода напувати, але насіння не проростало. Виявилося, що воно не хотіло рости сірим, адже навколо нього простягалася тільки сіра безбарвна Земля, а інших барв не було. Тоді Бог звелів різнокольоровій Райдузі-дузі піднятися над Землею і прикрасити її.

І з того часу Райдуга-дуга з'являється щоразу, коли Сонечко світить крізь дощик. Встає вона над Землею і дивиться, чи гарно Земля прикрашена.

Ось галявинки в лісі. Схожі одна на одну, як сестри-близнючки. Вони і є сестри. У всіх один ліс-панотець, у всіх одна земля-матінка. Сестри одягають кольорові сукні, красуються в них та запитують у Райдуги:

– Чи я найбіліша за всіх у світі?

– Чи я – найрум'яніша?

– Чи я – найблакитніша?

Перша галявинка вся біла від ромашок. На другій – сонячній – галявині розцвіли маленькі зірочки-гвоздички із червоними іскорками в серединках, і стала вся галявинка рум'яно-рожевою. На третій, оточеній старими ялинами, –розквітли незабудки, і стала галявина блакитною. Четверта — вся бузкова від дзвіночків.

Одного разу побачила Райдуга-дуга чорні рани-пожарища, сірі витоптані плями, розкидані ями. Хтось порвав, випалив, витоптав різнобарвну сукню Землі. Просить Райдуга-дуга Красу небесну, Сонце золоте, Дощі чисті допомогти Землі вилікувати рани, пошити їй нову сукню. У відповідь Сонце послало на Землю золоті посмішки. Небо – блакитні. Веселка-дуга подарувала Землі жовті, зелені та червоні посмішки. А Краса небесна перетворила їх на квіти й трави. Пройшлася вона Землею та прикрасила її квітами.

Знову починають посміхатися людям різнобарвні галявинки, луки й сади. Ось блакитні посмішки незабудок – для вірної пам'яті. А золотаві посмішки кульбаб – для щастя. Червоні посмішки гвоздичок – для радості. Бузкові посмішки дзвіночків – для любові. Щоранку зустрічає Земля людей та простягає їм усі свої посмішки. Беріть, люди!

А. Лопатіна

2.Бесіда за текстом казки.

– Які посмішки дарують Землі різні квіти? Чиї посмішки вам подобаються найбільше і чому?

– Як ви гадаєте, який колір на Землі зустрічається найчастіше?

– Якими фарбами ви розфарбували б усе на Землі, якщо були б Райдугою?

– Як вітер, зірки, дощ, сніг, хмари прикрашають Землю?

– Які посмішки даруєте Землі ви? Коли й кому ви найчастіше посміхаєтеся?

V. Практична робота

Давайте намалюємо прекрасні квіти, які виросли на Землі із посмішок. Вони можуть бути подібними до справжніх, а можуть набувати незвичайних, фантастичних форм та відтінків. Спробуйте пофантазувати і вигадати квіти, що виросли в чарівній квітковій країні.

Учитель вивішує на дошці малюнок із зображенням лугових і польових квітів. Діти можуть фантазувати й малювати власні квіти. У процесі роботи рекомендовано користуватися таблицею квітів.

Учитель проводить поточний інструктаж та психологично підтримує учнів.

Підсумок уроку.

Загальна оцінка уроку, перегляд та оцінювання дитячих робіт.

Додаток 2

УРОК

Тема. Багатство барв навколишнього світу. Практична робота «Барвистий калейдоскоп».

Мета:

1. Ознайомити учнів із колірною гамою природи на прикладах

пейзажного живопису, навчити їх бачити прекрасне в навколишній

дійсності, у творах мистецтва.

2. Розвивати сприйняття кольорів, образне мислення.

3. Виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи, почуття поваги до своїх робіт та робіт художників.

Обладнання: матеріали: гуаш, пензлі, папір, альбом з шаблонами; зоровий ряд: репродукції пейзажів Б. Щербакова «Зимовий ранок», «Повінь на Сороті», А. Куїнджі «Березовий гай», І. Левітана «Золота осінь», зображення лугових і польових квітів (мак, цикорій, кульбаба, льон); музичний ряд: 77. 7. Чайковський «Порироку»; літературний ряд: А. Лопатіна «Хто землю прикрашає», І. Суриков «Перший сніг», В. Бичко «Осінь», М. Сингаївський «Травневіусмішки», А. Костецький «Де літо живе».

Хід уроку

I.  Організація уваги