В процесi навчання учнi повиннi використовувати можливостi власної уяви та фантазій, знову ж таки з метою пiдвищення рiвня вiдтворення та й взагалi покращення успiшностi. Про реальнiсть цього може пiдтвердити досвiд вiдомої «Школи ейдетики», та застосування нею методiв розвитку пам’ятi, образного мислення, уяви.

Як відомо, майже всi люди мають ейдетичну здатнiсть (здатнiсть уявляти яскравi образи). Бiльше того, деякi вченi вважають, що ейдетизм – закономiрна стадiя розвитку дитини, пiк ейдетизму припадає на 7 – 11 рокiв. Вважається, що у дорослих вiн виражений набагато слабше, i лише у деяких ця здатнiсть зберiгається упродовж життя. Таким чином використання ейдетичного запам’ятовування є, на нашу думку, цiлком доцiльним у навчаннi молодших школярiв.

Кожен iз нас знає, що коли ми повертаємось на якесь мiсце, то згадуємо (уявляємо) те, що, здавалось, забули. Ми в такому випадку можемо пригадати багато подробиць (свiй настрiй, запах повiтря, думки) i т.д.

Отже, природно, iнформацiя пов’язується з мiсцем її виникнення.

За допомогою цього методу наші учнi запам’ятовували iнформацiю рiзного характеру, як змiст так i дати певних подiй. Учням лише потрiбно пояснити суть такого запам'ятовування. Вони мають зрозумiти, що їхнє завдання у тому, щоб створити асоцiативний зв’язок мiж зрозумiлим їм текстом та тим предметом, який вони бачили в момент аналiзу даного тексту. Даний предмет (чи то стiна, чи стiл, чи крiсло) в свою чергу може послужити опорою в пригадуванні

Такий спосiб дає можливiсть школярам запам’ятовувати i вiдтворювати значно бiльший обсяг iнформацiї нiж ранiше. В процесi запам’ятовування учнi використовували як реальнi мiсця, предмети власного будинку так i уявнi їх образи. Інформацiя, що запам’ятовується учнем, викладена у певнiй послiдовностi, тому при запам’ятовуваннi вибранi «опорнi об’єкти» теж мають мати вiдповiдну послiдовнiсть, це в свою чергу допоможе послiдовному вiдтворенню. Наприклад, обрати собi об’єкти вiд початку до кiнця коридору. Тодi при уявленнi собi цих об’єктiв в тiй же послiдовностi, учень зможе правильно вiдтворити послiдовнiсть думок.

Таким чином, знову можна наголосити на тому, що вчитель має подбати про те, щоб учнi чiтко зрозумiли, що зрозумiлий їм змiст тексту має бути в асоцiативному зв’язку з уявним образом предмета чи певного мiсця. Ефективнiсть використання методу буде помiтна тодi, коли учнi зможуть легко пригадувати iнформацiю уявляючи лише звичайнi предмети своєї кiмнати.

Цей метод дає можливiсть розмiстити ефективнiше бiльшу кiлькiсть iнформацiї в довготривалiй пам’ятi, причому зберiгаючи послiдовнiсть цiєї iнформацiї.

В процесі своєї роботи ми часто пропонували учням навмисне залишати уявнi слiди iнформацiї на стiнах класу, власної оселi, добре знайомої мiсцевостi тощо, заповнюючи цю уявну дiю елементами фантазiї.

Оскiльки учням, доводиться запам’ятовувати чимало цифр, то ми, на основi вивченого досвiду науковцiв, пропонуємо легке фіксування їх в пам’ятi також за цим цiкавим методом.

Отже, при запам'ятовуванні чисел можна подати учням зразок такого запам’ятовування, тобто представити можливий варiант уявлень та фантазувань. Вчителi повиннi учням такий спосiб запам’ятовування пропонувати завжди при необхiдностi запам’ятати велику кiлькiсть дат, чисел i т.д. Наприклад, ми дуже часто використовували такий варiант уявлень та фантазiй. Учням потрiбно запам’ятати числа – 3, 14, 15, 92, 38. Таким чином пропонували учням уявити власну оселю i наявнiсть в ній вiдерця синьої фарби. Кожен уявно бере великий пензель i цiєю фарбою на власних дверях малює велику трiйку.

Змiнюємо фарбу на червону та широким пензлем поруч на стiнi намалюємо число чотирнадцять.

А от нове число п’ятнадцять нашкрябаємо великим цвяхом поруч (звичайно, стiну таким чином нiвечити не треба – це уявна дiя). Потiм фарбою на пiдлозi зобразимо число дев’яносто два.

При цьом потрібно наголошувати, що уявно пересуватись по кiмнатi потрiбно у певному напрямку.

Далi брали посудину з цукром i розсипати його тонким шаром на пiдлогу, а потiм пальцем по цукру написати тридцять вiсiм.

Після цього вiдтворення учням пропонували уявно пройтись цим маршрутом i побачити написанi цифри. Звичайно з першого разу не всiм вдалося вiдтворити усi цифри, але надалi учнi повиннi були робити таких вправ побiльше i проявляти максимум власної уяви та вигадливості.

З метою пiдтвердження можливостi досягнення змiн у запам’ятовуваннi та вiдтвореннi ми провели наступнi заняття.

Заняття 1.

Для того, що проконтролювати змiни, якi ми планували досягнути при застосуваннi методу запам’ятовування цифр, попередньо було проведено дiагностування наявних можливостей учнiв запам’ятовувати набiр рiзних цифр.

Для цього обранiй групi учнiв (кiлькiсть – 10 чоловiк, вiк 8–9 рокiв – 3–4 класи) був запропонований цифровий ряд з 12 чисел – 651302946852. Завданням учнiв було – на протязi 5-ти хвилин запам’ятати цi числа, зберiгаючи при цьому послiдовнiсть, в такий спосiб як воин це робили ранiше. Через 20 хвилин їх попросили письмово вiдтворити цi цифри зберiгаючи при цьому правильну послiдовнiсть. Результати були занесенi в таблицю 1.

Таблиця 1

Висновок

Отриманi результати свiдчать про те, що всi учасники групи користуються звичним для себе механiчним запам’ятовуванням. З слiв дослiджуваних с. – 9 цифр та Л. – 8 цифр, – вони випадково зiткнулись iз поєднаннями чисел, що для них є добре знайомими (дата народження для одного та номер будинку для iншого), що в свою чергу дало можливiсть запам’ятати на кiлька цифр бiльше за iнших.

Пiсля цього учням було запропоновано спробувати запам’ятати цей же числовий ряд, але iншим способом. Учням було детально пояснено особливостi використання запам’ятовування цифрових рядiв за методом Цицерона. Для кращого ознайомлення з цим способом запропонований ряд цифр запам’ятовували усi разом, де кожен за попередньою вимогою уявив власний будинок чи кiмнату.

Пiсля поданого як зразок варiанту уявлення (тривалiсть 6–7 хвилин) через 20-ти хвилинну перерву учням запропонували знову уявити свою «подорож» по будинку зберiгаючи при цьому початкову послiдовнiсть i уявно «побачити» цифри, якi учнi вiдтворюючи записували на карточках. Отриманi результати занесено в таблицю 2.

Таблиця 2

Запропонована к-сть цифр – 12 Запропонована к-сть цифр – 15

Висновок

Як бачимо з отриманих даних використання уяви помiтно вплинуло на процес запам’ятовування i вiдтворення. Також слiд врахувати, що такий спосiб учнi використовували вперше, тому є пiдстави припускати, що далi результати покращаться. На закiнчення учням було запропоновано потренуватись самостiйно в домашнiх умовах.

Заняття 2

Цього разу запам’ятовування ускладнилось за рахунок збiльшення цифрового ряду в два рази. Таким чином було запропоновано наступний цифровий ряд: 31,4, 1, 59, 2, 6,5, 35,8, 9, 7,9, причому деякi числа складались з 2-х цифр.

При цьому завданням учнiв було запам’ятати цi числа, самостiйно використовуючи уявлеявя власного будинку, подорож по ньому залишаючи на його предметах слiди – цифри. Умовою знову було – дотримання певного напрямку руху та запам’ятати його при цьому.

Через 20-ти хвилинну перерву пiсля вправи учнi записали результати своєї уяви та пам’ятi.

Данi занесенi в таблищо 2.