Експертні методи широко застосовуються на ранніх етапах проектування, або у тих випадках, коли проектує мий об’єкт не підлягає іншим методам.
Експертиза може бути відкритою, коли експертна група збирається разом і проводить 2-3 засідання, або закритою. В останньому випадку спілкування може здійснюватися по пошті або через досвідного кваліметриста, який відвідує кожного експерта.
 |
Рис. 2.2. Параметри, що характеризують конкурентоспроможність товару.
Відкрита експертиза простіша, вона переважна, коли експерти не мають необхідної кваліметричної підготовки і коли строки проведення експертизи обмежені. Її недоліком є вплив авторитетів, небажання експертів пошкоджувати відносини з відомими спеціалістами, а також труднощі притягнення великих вчених із різних міст і країн.
Є теоретичні обґрунтована процедура і добре розроблена математично-статистичні методи обробки даних експертизи.
Спочатку формується так звана робоча група, до складу якої входять керівник-аналітик, спеціаліст по кваліметрії, один-два спеціалісти по предмету, 1-2 технічні робітники.
Перед початком експертизи керівник разом зі спеціалістами-предметниками підготовляють наступні основні матеріали для експертів: уточнену стосовно до конкретних задач методику оцінки якості або її скорочений варіант, який охоплює лише ті питання, які необхідно знати експерту; описання і якщо потрібно, ескізи оцінюючих рішень, у яких відображені лише їх принципові сторони; аспекти і пояснювальні записки до них.
Успіх експертизи у значній мірі залежить від правильного оформлення експертної групи.
Експерт повинен задовольняти достатньо високим і складним вимогам, які можливо розділити на наступні групи: інформованість, заінтересованість, діловитість. Бажано, щоб експерти уявляли усі сторони діяльності, визначення якості функціонування об’єкту, а також найбільш розповсюджені умови його функціонування. Експертом не може бути розробник одного із оцінюючих варіантів або особа, заінтересована у визначенні будь-якого варіанту.
Так як більшість спеціалістів-предметників не мають необхідної кваліметричної підготовки, експерти повинні бути добре проінформовані у цій області. Велике значення має формулювання питань, звернених до експертів, якісно пропонованих йому документів.
Структуру властивостей і методику оцінки якості, як правило, експерти лише обґрунтовують і приймають голосуванням.
Основний етап експертизи здійснюється у декілька турів. Досвід показує цілісність застосування для оцінки 10-ї системи, причому сама важлива властивість або показник базового об’єкту приймається за 10 балів.
Після кожного туру опитування керівник аналізує узгодженість думок експертів. Для попередніх оцінок достатня точність досягається, як правило, вже після 2-3 турів. Експерти визначають коефіцієнти вагомості параметрів, що оцінюються у балах або частках одиниці. При цьому слід враховувати, що найбільш розповсюджені наступні причини низької узгодженості:
об’єктивні: умови функціонування визначені нечітко, причому експерти представляють різні групи споживачів;
суб’єктивні: недостатня інформованість експертів, нечітке розуміння або вирішення задач, арифметичні помилки експертів, дефекти методики, вплив негативних відносин до об’єкту.
При проведенні експертизи слід мати на увазі, що експерт оцінює складну комплексну властивість з важкістю, неточно і з великої часткою суб’єктивізму. Це і вимагає розкладення комплексних властивостей на більш прості, які достатньо легко оцінити.
Дійсно полегшує роботу експертів порівняння між собою не всіх властивостей (для визначення вагомості) і не всіх варіантів (для визначення одиничних показників), а їх параметрів.
Цінність вартісної оцінки якості полягає не тільки у тому, що вона дозволяє передчасно відібрати декілька кращих варіантів для детальної розробки і впровадження, але і у тому, що вона вказує шляхи подальшої роботи по підвищенню якості.
Будь-який товар, винесений на ринок, фактично проходить там перевірку на ступінь задоволення суспільних потреб: кожний покупець отримує той товар, який найбільш повно задовольняє його особисті потреби, ніж товари-конкуренти. Тому конкурентоспроможність (тобто можливість збуту на даному ринку) товару можливо визначити, тільки порівнюючи товари конкурентів між собою.
У залежності від баз порівняння розрізнюють методи оцінки конкурентоспроможності:
а) у якості бази порівняння використовується товар-зразок, який символізує потребу (ідеальний товар);
б) у якості бази порівняння береться товар конкурента.
Розрахункова частина починається з аналізу нормативних параметрів, до числа яких входить відповідність товарів нормам, нормативам, ГОСТам, наявності сертифікатів якості, патентної чистоти.
Параметри, які характеризують конкурентоспроможність, підрозділяються на наступні групи: технічні (параметри призначення, ергономічні, нормативні, естетичні та інші), економічні (які формують ціну споживання), організаційні (система знижок, умови платежу і поставок, комплектність поставки, строки та умови гарантії).
У даному випадку буде використовуватися другий метод розрахунку конкурентоспроможності, коли за базу порівняння береться товар конкурента.
Одиничний показник конкурентоспроможності визначається за формулою:
qit = (Pi анал / Pi кон) *100% (1),
де
Рі анал - величина і-го технічного параметру аналізує мого товару,
Рі кон - величина і-го технічного параметру товару конкуренту.
Груповий показник показника конкурентоспроможності за технічними параметрами визначається за формулою:
Iтп = 
(2),
де
аі - вага і-го технічного параметру у загальній їх сукупності, яка визначається методом експертних оцінок;
n - число параметрів, які підлягають розгляданню.
У тому випадку, якщо Imn<100%, то це означає, що аналізує мий товар уступає товару конкурента за технічним рівнем задоволення потреб споживачів. У цьому випадку необхідно виявити ті технічні параметри, які уступають параметрам товару конкурента і підвищити їх значення. Якщо Imn>100%, то по технічному рівню виготовлення і проектування виробу перевищує товар конкурента. Якщо Imn=100%, то по технічному рівню товари взаємопов’язані і споживачу нема різниці, який з цих товарів придбати. Тому необхідно використовувати методи цінової конкурентної боротьби.
За економічними параметрами існує два одиничних параметра:
приймає значення продажної ціни;
приймає значення експлуатаційних витрат.
У більшості випадків частка експлуатаційних витрат у ціні споживання набагато більша, ніж продажна ціна.
Iнорм - показник конкурентоспроможності за нормативними параметрами.
Груповий показник конкурентоспроможності за економічними параметрами визначається за формулою:
Iэп = (Ц прод +Ев) ан / (Ц прод + Ев) кон 100%=
=Цпотран / Цпотр кон*100% (3),
де
Цпродан - ціна продажу аналізує мого товару,
Еван - експлуатаційні витрати, пов'язані з придбанням аналізує мого товару,
Цпотр ан - ціна споживання аналізуємого товару.
Ц прод кон, Ев кон, Цпотр кон - відповідно ціна продажу, експлуатаційні витрати і ціна споживання товару конкурента.
Інтегральний показник конкурентоспроможності визначається за формулою:
К= (Iтп / Iэп) *Iнорм (4)
Таблиця 2.1-Технічні параметри валків
| Парам. техн. | Од. виміру | НКМЗ | Ужуралмаш | ||||
| Валки холодної прокатки |
|
| |||||
| Мін. вага валка | кг | 160 | 150 | ||||
| Мах вага валка | кг | 19105 | 20050 | ||||
| Мін. діам. бочки | мм | 700 | 200 | ||||
| Мах. діам. бочки | мм | 1320 | 1350 | ||||
| Мах. довж. бочки | мм | 3330 | 2800 | ||||
| Мах. довж. валка | мм | 4810 | 5500 | ||||
| Кількість | шт | 2 | 2 | ||||
| Валки гарячої прокатки |
|
| |||||
| Мін. діам. бочки | мм | 940 | 500 | ||||
| Мах. діам. бочки | мм | 1320 | 1300 | ||||
| Мін. довж. бочки | мм | 920 | 800 | ||||
| Мін. довж. валка | мм | 3730 | 2500 | ||||
| Мах. довж. валка | мм | 5060 | 6000 | ||||
| Кількість | шт | 6 | 7 | ||||
| Маса | кг | 13200 | 9650 | ||||
| Опорні валки |
|
| |||||
| Мін. вага валка | кг | 1200 | 900 | ||||
| Мах вага валка | кг | 2100 | 1970 | ||||
| Мін. діам. бочки | мм | 1200 | 1130 | ||||
| Мах. діам. бочки | мм | 3400 | 3510 | ||||
| Мах. довж. бочки | мм | 4000 | 3770 | ||||
| Мах. довж. валка | мм | 10380 | 10420 | ||||
| Кількість | шт | 3 | 3 | ||||
Таблиця 2.2 - Економічні показники валків
| Економ. парам. | Од. виміру | НКМЗ | Ужуралмаш | |||
| Валки холодної прокатки |
|
| ||||
| Ціна | т. грн | 345161 | 390952,9 | |||
| Експлуат. витрати | т. грн | 69032,2 | 72095,78 | |||
| Валки гарячої прокатки |
|
| ||||
| Ціна | т. грн | 172046,6 | 190158,7 | |||
| Експлуат. витрати | т. грн | 34409,32 | 42111,05 | |||
| Опорні валки |
|
| ||||
| Ціна | т. грн | 172580,4 | 198432,3 | |||
| Експлуат. витрати | т. грн | 34516,08 | 39686,46 | |||
Для розрахунку конкурентоспроможності валків необхідні показники qi, вагомості i-того технічного параметру. Розрахунок даних показників приведемо у таблиці 2.4.
Таблиця 2.3 - Нормативні показники валків.
| Норматив. парам. | Відповідн. - 1, невідповідн. - 0 | |
| Патентна чистота | 1 |
|
| Відповідн. ГОСТу24294-80 | 1 |
|
| Відповідн. ГОСТу40.9003 | 1 |
|
Таблиця 2.4 - Розрахунок показників вагомості технічних параметрів методом експертних оцінок
| Парам. техн. | 1 | 2 | 3 | f1 | f2 | f3 | Сума fi | ai= (сума fi) /3 |
| Валки холодної прокатки |
|
|
|
|
|
|
| |
| Мін. вага валка | 7 | 6 | 9 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,4 | 0,13 |
| Мах вага валка | 8 | 8 | 6 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 0,4 | 0,13 |
| Мін. діам. бочки | 10 | 7 | 8 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,4 | 0,13 |
| Мах. діам. бочки | 6 | 9 | 9 | 0,1 | 0,2 | 0,2 | 0,5 | 0,17 |
| Мах. довж. бочки | 10 | 5 | 7 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,4 | 0,13 |
| Мах. довж. валка | 9 | 6 | 9 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,5 | 0,18 |
| Кількість | 8 | 8 | 8 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 0,4 | 0,13 |
| Сума | 58 | 49 | 56 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Валки гарячої прокатки |
|
|
|
|
|
|
| |
| Мін. діам. бочки | 8 | 6 | 8 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,3 | 0,1 |
| Мах. діам. бочки | 10 | 5 | 6 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,4 | 0,1 |
| Мін. довж. бочки | 6 | 8 | 9 | 0,1 | 0,2 | 0,2 | 0,5 | 0,2 |
| Мін. довж. валка | 10 | 6 | 9 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,5 | 0,2 |
| Мах. довж. валка | 7 | 8 | 7 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 0,4 | 0,1 |
| Кількість | 8 | 7 | 9 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,4 | 0,1 |
| Маса | 9 | 9 | 8 | 0,2 | 0,2 | 0,1 | 0,5 | 0,2 |
| Сума | 58 | 49 | 56 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Опорні валки |
|
|
|
|
|
|
|
|
| Мін. вага валка | 8 | 6 | 9 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,3 | 0,1 |
| Мах вага валка | 6 | 5 | 10 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,4 | 0,1 |
| Мін. діам. бочки | 9 | 8 | 6 | 0,2 | 0,2 | 0,1 | 0,5 | 0,2 |
| Мах. діам. бочки | 9 | 6 | 10 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,5 | 0,2 |
| Мах. довж. бочки | 7 | 8 | 7 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 0,4 | 0,1 |
| Мах. довж. валка | 9 | 7 | 8 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,4 | 0,1 |
| Кількість | 8 | 9 | 9 | 0,1 | 0,2 | 0,2 | 0,5 | 0,2 |
| Сума | 56 | 49 | 58 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 |
Після розрахунку показників вагомості технічних та економічних параметрів валків необхідно розрахувати одиничні показники конкурентоспроможності за технічними параметрами. Дані показники розраховуються за наступною формулою:
Аi =pi / pi100 (5),
де
рi - величина технічного параметру аналізуємого товару;
pi100 - величина технічного параметру товару конкурента.
Розрахуємо одиничні показники конкурентоспроможності за технічними параметрами:
для першого валка:
g1=160/150=1,07; g2=1910/20050=0,96; g3=700/200=3,5; g4=1320/1350=0,98; g5= 3330/2800=1, 19; g6= 4810/5500=0,87; g7=2/2=1
для другого валка:
g1=940/500=1,88; g2=1320/1300=1,02; g3=920/800=1,15; g4=2440/2500=0,98; g5=3730/2500=1,49; g6=5060/6000=0,84; g7=6/4=1,5; g8=13200/9650=1,37
для третього валка:
g1=1200/900=1,33; g2=2100/1970=1,07; g3=1200/1130=1,06;
g4=4300/3510=0,97; g5=4000/3770=1,06; g6=10380/10420=0,99; g7=3/3=1
Розрахуємо груповий показник конкурентоспроможності за технічними параметрами:
Imn1= (1,07*0,13+0.96*0,13+3,5*0,13+0,98*0,17+1, 19*0,13+0,87*0,18+1*0,13) =1,33
Imn2= (1,88*0,1+1,02*0,1+1,15*0,2+1,49*0,2+0,84*0,1+1,5*0,1+1,37*0,2) =
=1,33
Imn3= (0,1*1,33+0,1*1,06+1,06*0,2+0,2*0,97+0,1*1,06+0,1*0,99+0,2*0, 19) =
=1,05
Розрахуємо груповий показник конкурентоспроможності за економічними параметрами:
Ien1= (519,656+103,9312) / (544+108,8) *100=89%
Ien2= (172046,6+34409,32) / (190158,7+42111,05) *100=88%
Ien3= (172580,4+34516,08) / (198432,3+39686,46) *100=87%
Розрахуємо інтегральний показник конкурентоспроможності валків:
K1=133/96*1*100=149%
K2=133/88*1*100=151%
K3=105/87*1*100=121%
У результаті проведених розрахунків можливо зробити висновок про те, що валки НКМЗ є більш конкурентоспроможні, ніж валки конкурента.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 226.
