Державні фінанси – головна ланка фінансової системи України, яка охоплює майже 80 відсотків усіх фінансових ресурсів і містить різноманітні фінансові інститути, за допомогою яких держава здійс- нює свою діяльність.

Структура державних фінансів у вчених-фінансистів нашої країни ще немає чіткого визначення, але більшість погоджується із включенням до неї таких елементів:

1) загальнодержавного бюджету – сукупність усіх бюджетів у державі;

2) централізованих та децентралізованих фондів цільового призначення;

3) фінансів підприємств і організацій державної та комунальної форм власності;

4) державного кредиту;

5) державного страхування.

За рівнями державні фінанси поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Головне завдання структурної системи державних фінансів – установлення оптимального співвідношення між її рівнями.

Загальнодержавний бюджет відображає відносини, пов’язані з мобілізацією, розподілом та використанням централізованих грошових фондів. За рахунок централізованих грошових фондів фінансуються видатки держави на капітальне будівництво, реконструкцію підприємств, структурну перебудову, конверсію, утримується вся неви- робнича сфера – освіта, охорона здоров’я, фізична культура, спорт,

оборонний сектор, управління, правоохоронні органи, соціальне забезпечення громадян, здійснюється багато інших програм.

Децентралізовані державні фінанси (їх ще називають децентралізованими фондами грошових коштів) є в усіх галузях народного господарства. Нині підприємства та організації усіх форм власності утворюють фонди за рахунок прибутку.

Основою державних фінансів є бюджети різного рівня. Державний бюджет є головною і провідною ланкою фінансової системи та важливою фінансовою категорією. Основний фінансовий документ держави – це план формування і використання фінансових ресурсів на поточний рік для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади. За матеріальним вкладом Державний бюджет – централізований фонд фінансових ресурсів держави, а за соціально-економічною суттю – основний засіб перерозподілу національного доходу.

Державні цільові фонди – це фонди грошових коштів, які мають цільове призначення і знаходяться у розпорядженні центральних та місцевих органів влади. До системи державних цільових фондів України входить близько 20 фондів. Найбільшими з них є:

1. Пенсійний фонд.

2. Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втра- тою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похо- ванням.

3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на ви- робництві та професійних захворювань.

4. Фонд соціального страхування на випадок безробіття.

5. Державний інноваційний фонд.

6. Фонд соціального захисту інвалідів.

7. Фонд охорони навколишнього природного середовища.

Кожен із державних цільових фондів має закріплені доходи та видатки і відповідну систему управління.

Державний кредит – це сукупність відносин, у яких держава позичальником коштів, кредитором і гарантом. Найважливішими формами державного кредиту є державні позики, грошово-речові лотереї, використання частини вкладів населення в ощадних установах.

Ця підсистема державних фінансів покликана мобілізувати фінансові ресурси для фінансування витрат із бюджету, які не відшкодовуються його доходами.

Існування державного кредиту веде до утворення державного боргу як сукупності зобов’язань держави перед населенням, юридичними особами, іноземними державами і міжнародними організаціями.

Державний борг поділяється на зовнішній та внутрішній. Усі кошти як у межах держави, так і за зовнішніми запозиченнями, спрямовуються на покриття дефіциту бюджету. Мобілізація коштів через державний кредит дає змогу впливати на інфляційні процеси в державі у бік їх зменшення. У видатковій частині Державного бюджету щорічно передбачаються видатки на обслуговування державного боргу.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків, надання бюджетних коштів та інших джерел згідно із чинним законодавством.