Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Метрологічна служба України

Метрологічна служба України — одна із ланок державного управління, основними завданнями якого є здійснення комплек­су заходів по метрологічному забезпеченню діяльності підпри­ємств та організацій, забезпечення діяльності підприємств та організацій, забезпечення єдності і метрологічної точності вимі­рів, підвищення ефективності виробництва і якості виготовленої продукції [3].

В залежності від функцій, які виконує метрологічна служба, її поділяють на державну і відомчу.

До державної служби відносять:

Держстандарт України, який здійснює керівництво діяль­ністю метрологічної служби країни та її координацію;

УкрНДІССІ, на який покладена:

— розробка науково-методичних, організаційних, техніко-
економічних і правових основ метрологічного забезпечення;

— прогнозування розвитку метрологічної служби і еталонної
бази країни;

— координація робіт по створенню сучасного повірочного об­
ладнання, рухомих і стаціонарних повірочних лабораторій на ос-

- 129 -

_4e~=rr-z-;~rr-=•-

^АаР₂Глз^⁹ьдо_В Г.Г., Райхмоя 3-Я. О квалиметрии.- М, Изд-во стан-

дартов, 1973.       _Гп._{убев СМ} Справочное пособие для работников

₂, ^-^^^І^. м, Изд-во стандартов. 1990. ^МТГа1ев7с Основ, метролог й технические измерени, - М,

^М ТсТ^Т^ЄЕ^ Физических величин й их размерност,- М, "ТБе^ерхаа С.Ф. Об основних направленнях развития систем стан-

=j="^™=:=-та 3rS=^=---=-

ДОДАТОК

Основні терміни з стандартизації, управління якістю і сертифікації

СТАНДАРТИЗАЦІЯ

Стандартизація — діяльність з метою досягнення опти­мального ступеня упорядкування в певній галузі шляхом вста­новлення положень для загального і багаторазового викори­стання щодо реально існуючих чи можливих завдань.

Міжнародна стандартизація — стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів всіх країн.

Регіональна стандартизація — стандартизація, участь в якій е відкритою для відповідних органів країн лише одного геогра­фічного або економічного регіону.

Національна стандартизація — стандартизація, яка прово­диться на рівні однієї конкретної держави.

Комплексна стандартизація — це стандартизація, при якій здійснюється цілеспрямоване і планомірне встановлення і вико­ристання системи взаємопов'язаних вимог як до самого об'єкту комплексної стандартизації в цілому, так і його основних еле­ментів з метою оптимального вирішення конкретної проблеми, Основним методом, за допомогою якого здійснюється систем­ний підхід до робіт з комплексної стандартизації, є розробка програм комплексної стандартизації.

Програма комплексної стандартизації — плановий документ, що містить перелік взаємопов'язаних робіт, терміни їх виконан­ня і склад виконавців.

Випереджувана стандартизація — це стандартизація, при якій встановлюються підвищені по відношенню до вже досяг­нутих на практиці норм і вимог до об'єктів стандартизації, які, згідно прогнозів, будуть оптимальними в майбутньому.

Державна система стандартизації — це система, яка визна­чає основну мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт із стандартизації.

Галузь стандартизації — сукупність взаємопов'язаних об'єк­тів стандартизації.

Об'єкт стандартизації — предмет (продукція, процес, послу­га), який підлягає стандартизації.

- 143 -

Нормативний документ — документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяль­ності або їх результатів.

Стандарт — нормативний документ, розроблений, як прави­ло, на засадах відсутності протиріч з істотних питань з боку більшості зацікавлених сторін і затверджений визнаним орга­ном, в якому встановлені для загального та багаторазового вико­ристання правила, вимоги, загальні принципи чи характеристи­ки, що стосуються різних видів діяльності або їх результатів для до­сягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі. Міжнароднії^ стандарт — стандарт, прийнятий міжнародною організацією з стандартизації.

Регіональний стандарт — стандарт, прийнятий регіональною міжнародною організацією з стандартизації.

Міждержавний стандарт (ГОСТ) — стандарт, прийнятий країнами СНД, що приєдналися до Угоди про проведення по­годженої політики в галузі стандартизації, метрології і серти­фікації, і який застосовується ними безпосередньо.

Наиіональнпп стандарт — стандарт, прийнятий національним органом з стандартизації однієї держави.

Комплекс (системо^ стандартів — сукупність взаємопов'яза­них стандартів, що належать до певної галузі стандартизації і встановлюють взаємопогоджені вимоги до об'єктів стандартизації на підставі загальної мети.

Агрегатування — створення різноманітних об'єктів шляхом компоновки з обмеженої кількості стандартних елементів.

Сумісність — придатність продукції, процесів, послуг до спільного використання, що не викликає небажаних взаємодій, за заданих умов для виконання встановлених вимог.

Взаємозам (к н t ' cmf . — придатність одного виробу, процесу, по­слуги для використання замість іншого виробу, процесу, послуги з метою виконання одних і тих самих вимог.

Уніфікація — вибір оптимальної кількості різновидів продук­ції, процесів, послуг, значень їх параметрів та розмірів.

Постачальнії^ — сторона, яка відповідає за продукцію, про­цес чи послугу і здатна продемонструвати свої можливості щодо забезпечення якості. Це визначення може поширюватись на ви­робників, оптовиків, імпортерів, монтажні організації, організа­ції, які надають послуги.

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦНЇ

,₀^^^^^^^^^^

- 144 -

Управління якістю — такі напрямки діяльності функції загального управління, які визначають політику в галузі якості, мету і відповідальність, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, керування якістю, забез­печення якості та поліпшення якості в межах системи якості.

Керування якістю — методи та види діяльності оперативного характеру, які використовують для виконання вимог до якості.

Забезпечення якості — усі планові і систематично виконувані види діяльності в межах системи якості, що підтверджуються в разі потреби, і необхідні для створення достатньої впевненості в тому, що об'єкт буде виконувати вимоги якості.

Система якості — сукупність організаційної структури, мето­дик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Поліпшення якості — заходи, які здійснюються усюди в організації для підвищення ефективності та результативності діяльності і процесів з метою одержання користі як для органі­зації, так і для її споживачів.

Настанови з. якості — документ, в якому викладено політику в галузі якості і описано систему якості організації.

Програма якості — документ, в якому регламентовано конкретні заходи в галузі якості, ресурси і послідовність діяльності стосовно конкретної продукції, проекту чи контракту.

Політика в. галузі якості — основні напрямки і мета органі­зації в галузі якості, офіційно сформульовані вищим керів­ництвом.

Петля якості — концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних етапах життєвого циклу продукції або послуг від визначення потреб до оцінювання.

Перевірка якості (аудиті — систематичний і незалежний аналіз, який дозволяє визначити відповідність діяльності з якості і її наслідків запланованим заходам, а також ефективність від впровадження цих заходів та їх відповідність поставленій меті.

Показник якості — кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції, які складають ЇЇ якість і розглядаються стосовно певних умов її створення і споживання.

Одиничний (диферениійний) показник якості продутії — це показник, що відноситься тільки до однієї з її властивостей.

Комплексний показник якості продукції — це показник, що відноситься до кількох її властивостей.

Інтегральний показник якості продукції — це комплексний показник, що відображає відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або використання продукції до сумарних затрат на її створення і експлуатацію або використання.

- 145 -

СЕРТИФІКАЦІЯ

Сертифікація — процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам.

Обов'язкова сертифікація — підтвердження уповноваженим на те органом відповідності даної продукції, процесу або послуги обов'язковим вимогам стандарту.

Добровільна сертифікація — сертифікація, яка проводиться на добровільній основі за ініціативою виробника (виконавця), про­давця або споживача продукції.

Система сертифікації — система, яка має власні правила, процедури і управління для проведення сертифікації відповід­ності. Вона може діяти на національному, регіональному і між­народному рівні.

Схема сертифікації — склад і послідовність дій третьої сторо­ни при проведенні сертифікації відповідності.

Відповідність — додержання всіх встановлених вимог до продукції, процесів, послуг.

Третя сторона — особа або орган, які визнані незалежними від сторін, що приймають участь у розгляді певного питання.

Заява про відповідність — заява постачальника під його повну відповідальність про те, що продукція, процес, послуга відпові­дають конкретному стандарту або іншому нормативному до­кументу.

Посвідчення відповідності — дія випробувальної лабораторії третьої сторони, яка доводить, що конкретний випробуваний зразок відповідає конкретному стандарту або іншому норматив­ному документу.

Сертифікація відповідності — дія третьої сторони, яка дово­дить, що забезпечується необхідна впевненість в тому, що на­лежним чином ідентифікована продукція, процес або послуга відповідають конкретному стандарту або іншому нормативному

документу.

Сертифікат відповідності — документ, виданий у відповідно­сті до правил системи сертифікації, який вказує, що забезпе­чується необхідна впевненість в тому, що належним чином ідентифікована продукція, процес або послуга відповідають конкретному стандарту чи іншому нормативному документу.

Знак відповідності — захищений у встановленому порядку знак, який використовується або виданий у відповідності з правилами системи сертифікації і який вказує на те, що забез-

- 146 -

печується необхідна впевненість у тому, що належним чином ідентифікована продукція, процес, послуга відповідають кон­кретному стандарту або іншому нормативному документу.

Угода щодо визнання — угода, основана на прийнятті однією стороною результатів, поданих іншою стороною, які одержані шляхом використання одного або кількох функціональних еле­ментів, що встановлені системою сертифікації. Типовими прик­ладами таких угод є: угода щодо випробувань, угода щодо конт­ролю і угода щодо сертифікації. Вони можуть бути на націо­нальному, регіональному і міжнародному рівнях.

Акредитація випробувальних лабораторій — офіційне візнан-ня того, що випробувальна лабораторія має право здійснювати конкретні випробування чи конкретні типи випробувань. Цей термін може відображати визнання технічної компетенції і об'єктивності випробувальної лабораторії або тільки її технічної компетенції.

Система акредитації лабораторій — система, яка має власні правила,процедури і управління для здійснення акредитації ла­бораторій.

Акредитована лабораторія — випробувальна лабораторія, яка пройшла акредитацію.

Критерії акредитації — сукупність вимог, що використову­ються органом з акредитації, яким повинна відповідати лабора­торія для того, щоб бути акредитованою.

Атестація лабораторії — перевірка випробувальної лабора­торії з метою визначення її відповідності встановленим крите­ріям, необхідним для її акредитації.

Орган 2. сертифікації — орган, що проводить сертифікацію відповідності.

Атестація виробництва — офіційне підтвердження органом з сертифікації або іншим уповноваженим для цього органом наяв­ності необхідних і достатніх умов виробництва певної продукції, що забезпечують стабільність вимог до неї, які задані в норма­тивних документах і контролюються при сертифікації.

Інспекційний контроль — контроль за діяльністю акредитова­них органів з сертифікації, випробувальних лабораторій, а та­кож за сертифікованою продукцією і станом її виробництва.

Експерт-аудитор — особа, яка атестована на право проведен­ня одного або кількох видів робіт з сертифікації.

- 147-

— встановити одиничні показники якості, функцією яких є
вказаний узагальнений показник;

— встановити залежність одержаного ефекту від затрат на
зміну показників якості і обмеження на затрати або ефект;

— вирішити задачу знаходження оптимальних значень показ­
ників.

Цільова функція, яка характеризує залежність одержаного ефекту від затрат на зміну значень показників якості і обме­ження на затрати чи ефект визначаються на основі теоретич­ного аналізу, досвіду виробництва і експлуатації чи випробувань зразків за спеціально розробленими для цього методиками.

Оптимальні значення показників якості продукції при наяв­ності цільової функції і обмежень на затрати чи ефект установ­люються методами лінійного і нелінійного програмування, дина­мічного програмування, теорії ігор і статистичних рішень, теорії оптимального управління та іншими математичними методами, які викладені в спеціальній літературі.

4.3. Оцінка рівня якості продукції на етапах її роз­ роблення, виготовлення, експлуатації або споживання

Оцінка рівня якості продукції на етапі її розробки — це    І

порівняння сукупності показників якості цієї продукції з   І відповідною сукупністю показників базового зразка.

Базовим зразком називається реально досягнута сукупність значень показників якості продукції, що прийнята для порів­няння. Вона повинна характеризувати оптимальний рівень якості продукціії на деякий заданий період часу.

Від вибору базового зразка значно залежить результат оцінки рівня якості продукції і характер прийнятого рішення. Базовими зразками можуть бути:

— на стадії розробки — продукція, що відповідає реально
досяжним перспективним вимогам (перспективний зразок) або
запланована до освоєння продукція, показники якої відображені
в технічному завданні, технічному або робочому проектах;

— на стадії виготовлення продукції — продукція, яка ви­
пускається в країні чи за рубежем і показники якої в момент
оцінки відповідають самим високим вимогам і яка найбільш
ефективна в експлуатації чи споживанні, або державні і галузеві
стандарти, технічні умови, міжнародні і прогресивні зарубіжні
стандарти, що регламентують оптимальні значення показників
якості продукції.

В зв'язку з швидким прогресом техніки необхідно систе­матично переглядати базові зразки і оперативно доводити зна­чення показників їх якості до відома зацікавлених організацій і підприємств.

При оцінці рівня якості продукції використовують диферен-ційний, комплексний або змішаний методи.

Диферепційним називається метод, оснований на використан­ні одиничних показників якості продукції. При цьому роз­рахунок проводять для кожного показника за формулою: ;,

V''- • ,•                                                                                                                                               '":''   і^:" '..'•'

І

ДЄ pj — значення і-го показника якості продукції, що
оцінюється;                                                     ,

Pjg — значення і-го базового показника.

При використанні цього методу можуть бути такі рішення:

— рівень якості продукції, що оцінюється, вищий або дорів­
нює рівню базового зразка, якщо всі значення відносних показ­
ників > 1;

— рівень якості продукції, що оцінюється, нижчий рівня ба­
зового зразка, якщо всі значення відносних показників < 1.

В тих випадках, коли частина значень відносних показників >1, а частина <1, необхідно використовувати комплексний або змі­шаний метод оцінки.

Якщо для продукції суттєво важливе значення має кожен по­казник, рівень її вважається нижчим за базовий, коли хоч один з відносних показників є <1.

Комплексний метод оцінки рівня якості продукції оснований на використанні узагальненого показника якості продукції. Узагальнений показник є функцією від одиничних (групових, комплексних) показників якості продукції. Він може бути вира­жений:

— головним показником, який відображає основне призна­
чення продукції;

— інтегральним показником якості продукції; "'"    -

— середньозваженим показником.

В усіх випадках, коли є необхідна інформація, визначають го­ловний показник і встановлюють функціональну залежність йо­го від вихідних показників.