Сумма заработка рабочего-повременщика определяется умножением его тарифной ставки на фактически отработанное время. В связи с этим на предприятиях ведут табель учета отработанного рабочего времени.
Заработная плата ИТР и служащих определяется исходя из их должностного оклада и количества фактически отработанных дней.
Для расчета зарплаты рабочих-сдельщиков бухгалтерия должна иметь информацию об их выработке и сдельных расценках. Выработка – это количество и качество выработанной продукции или выполненных работ. Расценка – это размер оплаты за единицу продукции (работ). Расценка определяется нормативной трудоемкостью работы и разрядом рабочего.
Для учета выработки на предприятиях используют различные формы документов: наряд на сдельную работу, рапорт о выработке и другие.
В наряд на сдельную работу записывают нормированные задания и их выполнение с указанием расценки.
В случаях, когда за рабочими закреплены постоянные технологические операции, учет выработки ведут в рапортах о выработке.
В конце месяца все первичные документы сдаются в бухгалтерию, где по ним производится расчет сумм зарплаты. Сдельная зарплата определяется умножением сдельной расценки на фактическую выработку.
Формы и системы оплаты труда, нормы труда, расценки, тарифные сетки, схемы должностных окладов, условия введения и размеры надбавок, доплат, премий, вознаграждений и других поощрительных, компенсационных и гарантийных выплат устанавливаются предприятиями в коллективном договоре.
3. Доплаты в связи с отклонениями от нормальных условий работы
Порядок и размеры оплаты (доплат) в связи с отклонениями от нормальных условий работы и оплаты за неотработанное время устанавливаются Кодексом законов о труде Украины и другими актами законодательства.
Отклонениями от нормальных условий работы являются, например, работа в сверхурочное время; в праздничные и выходные дни; в ночное время; простой, имевший место не по вине работника; изготовление продукции, оказавшейся браком не по вине работника и т. п.
Отклонения от нормальных условий работы оформляются следующими первичными документами:
- наряд на сдельную работу – в случаях выполнения дополнительных (ранее не предусмотренных) технологических операций;
- листок на доплату – в случаях несоответствия фактических условий работы запланированным;
- табель учета рабочего времени.
Все первичные документы сдаются в бухгалтерию, где по ним рассчитываются суммы заработка.
Оплата за работу в выходные и праздничные дни.
Оплата производится в двойном размере: рабочим-сдельщикам – по двойным сдельным расценкам за фактическую выработку; рабочим-повременщикам – по двойной тарифной ставке за фактически проработанное время.
Оплата за работу в сверхурочное время (сверх нормативной продолжительности смены). Основанием для расчета оплаты служит табель учета рабочего времени. При повременной оплате сверхурочное время оплачивается в двойном размере часовой тарифной ставки за каждый час. При сдельной оплате рабочим производится доплата в размере 100% часовой тарифной ставки повременщика соответствующего разряда за каждый час.
Оплата за брак.
Брак делится на частичный (исправимый) и полный (неисправимый).
Полный брак не по вине работника оплачивается в размере 2/3 тарифной ставки повременщика соответствующего разряда за время, которое должно быть затрачено на эту работу по норме. Частичный брак не по вине работника оплачивается в зависимости от процента годности продукции, устанавливаемого администрацией, но не менее 2/3 тарифной ставки повременщика соответствующего разряда за время, требуемое на изготовление данной продукции по норме.
Полный брак по вине работника не оплачивается. Частичный брак по вине работника оплачивается в пониженном размере в зависимости от процента годности продукции, устанавливаемого администрацией. Исправление брака рабочим, который его допустил по своей вине, производится без оплаты.
Доплата за работу в вечернюю или ночную смены.
Доплата в вечернюю смену составляет 20%, а в ночную смену – 40% часовой тарифной ставки повременщика соответствующего разряда за каждый час работы.
Оплата простоев.
Время простоя оформляется листком о простое. В нем указываются причины и виновники простоя, его продолжительность, тарифная ставка рабочего и рассчитывается сумма оплаты за простой. Простои по вине рабочего не оплачиваются. Простои по вине администрации или по внешним причинам оплачиваются в размере не ниже 2/3 тарифной ставки соответствующего разряда за каждый час простоя.
4. Расчет оплаты за неотработанное время
В ряде случаев законодательство гарантирует работникам оплату неотработанного времени. Это, например, оплата ежегодных и учебных отпусков; времени исполнения государственных и общественных обязанностей; повышения квалификации; прохождения военных сборов; пособие в связи с временной нетрудоспособностью и т.п.
Оплата за неотработанное время начисляется бухгалтерией на основании табеля учета рабочего времени и документов, подтверждающих право работника на оплату.
Оплата неотработанного времени производится исходя из среднего заработка за предыдущий период работы (для расчета оплаты отпусков – за 12 месяцев; для расчета оплаты временной нетрудоспособности – за 6 месяцев; в остальных случаях - за 2 месяца).
Виды оплат, включаемые в расчет среднего заработка, утверждаются законодательно.
Для начисления оплаты за время отпуска среднедневная заработная плата определяется делением суммарного заработка последних 12 месяцев на количество рабочих дней года. Полученный результат умножается на количество дней отпуска.
В остальных случаях среднедневная заработная плата определяется делением заработка за последние два месяца на число отработанных дней. Расчет оплаты производится умножением среднедневного заработка на количество дней, которые должны быть оплачены.
Особый вид оплаты неотработанного времени – это пособие по временной нетрудоспособности. Его источником является не фонд оплаты труда, а фонд социального страхования. Размер пособия определяется умножением среднедневного заработка за шесть месяцев перед болезнью на количество дней болезни. Пособие выплачивается при непрерывном стаже работы до 5-ти лет в размере 60%; от 5-ти до 8-ми лет – 80%; свыше 8 лет – 100%.
5. Удержания из заработной платы
З оплати праці членів трудового колективу і осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові і випадкові роботи, відбувається різного роду утримання. За своїм характером вони поділяються на 2 групи: обов’язкові та утримання за ініціативою підприємства. Згідно із статтею 127 КЗОТу утримання із зарплати можуть здійснюватись тільки у випадках, пердбачених законодавством України.
Обов’язкові утримання включають прибутковий податок, утримання до Пенсійного фонду, збору на соціальне страхування на випадок безробіття, збору на соціальне страхування по непрацездатності, утримання за виконавчими листками і приписами нотаріальних контор на користь фізичних і юридичних осіб тощо.
До утримань за ініціативою підприємства відносять: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, з допущений брак, своєчасно не повернені суми, одержані у підзвіт, своєчасно не погашені безпроцентні позики, видані членам трудового колективу, за формений одяг.
В усіх випадках загальний розмір всіх утримань із зарплати не може перевищувати 20%, а в особливих випадках – 50% заробітної плати, що належить до виплати працівнику.
Прибутковий податок – це обов’язковий платіж, що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи. Суми прибуткового податку надходять до державного бюджету.
Утримання до Пенсійного фонду з нарахованої зарплати здійснюється в розмірі 1%, якщо загальна сума нарахованої зарплати складає до 150 грн., 2%, якщо сума зарплати більше 150 грн. Утримання на обов’язкове соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю становить 1% (0,5%) від нарахованої зарплати, утримання на випадок безробіття –0,5%.
6. Аналитический учет расчетов по оплате труда и порядок выдачи зарплаты
Аналитический учет расчетов с персоналом ведется по каждому работнику, видам выплат и удержаний. Регистрами аналитического учета является расчетные и расчетно-платежные ведомости, а также лицевые счета работников.
Виплати, пов’язані з оплатою праці, проводяться касиром по платіжним відомостям. Після закінчення встановлених строків виплати касир повинен:
Ø в платіжній відомості проти фамілій осіб, яким не видано зарплату, зробити напис: “Депонована”;
Ø скласти реєстр депонованих сум;
Ø в кінці відомості вказати фактично виплачену суму і суму виплат, яка не була виплачена, звірити ці суми з загальним підсумком за платіжною відомістю і затвердити напис своїм підписом;
Ø виписати видатковий касовий ордер на фактично видану суму за відомістю і зробити відповідний запис у касовій книзі.
дача грошей у касу банку засвідчується квитанцією до Об’яви на внесок готівкою і також оформлюється видатковим касовим ордером.
7. Синтетический учет расчетов по оплате труда и отчислений на социальные мероприятия
Для обобщения информации о расчетах с персоналом по оплате труда, а также расчетах за неполученную персоналом в установленный срок сумму по оплате труда (расчеты с депонентами) предусмотрен балансовый счет 66 "Расчеты по оплате труда", имеющий два субсчета:
— 661 "Расчеты по заработной плате";
— 662 "Расчеты с депонентами".
По кредиту счета 66 отражаются начисленная работникам предприятия основная и дополнительная заработная плата, премии, пособия по временной нетрудоспособности, материальная помощь, суммы индексации заработной платы в связи с инфляцией, суммы компенсации потери работниками части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты и другие начисления, являющиеся доходом работника (дивиденды, доход от распределения прибыли, стоимость оплаченного предприятием проезда и т. п.), по дебету - выплата заработной платы, премии, пособия, материальной помощи, а также суммы удержанных налогов, платежей по исполнительным листам, стоимость полученных в счет оплаты труда материалов, продукции, товаров и другие удержания из начисленных сумм оплаты труда персонала.
Начисленные, но не полученные персоналом предприятия в установленный срок суммы по оплате труда отражаются по дебету субсчета 661 и кредиту субсчета 662.
Бухгалтерские проводки по операциям, связанным с начислением, удержаниями и выплатой заработной платы, приведены в таблице.
Отражение в учете расчетов с работниками по оплате труда
| Начисления | Д-т | К-т |
| Начислена заработная плата: - работникам основного производства - работникам вспомогательных производств - работникам, занятым обслуживанием машин и оборудования - работникам, занятым на общепроизводственных работах в цехах | 23 | 661 |
| 23 | 661 | |
| 91 | 661 | |
| 91 | 661 | |
| - общехозяйственному, административно-управленческому персоналу | 92 | 661 |
| - работникам, занятым капитальным строительством | 151 | 661 |
| - работникам, занятым сбытом готовой продукции | 93 | 661 |
| Начислена заработная плата работникам, занятым погрузочными работами и приобретением товарно-материальных ценностей | 20,22 | 661 |
| Начислена заработная плата за работы по ремонту основных фондов | 91, 92, 93 | 661 |
| Начислены работникам пособия по временной нетрудоспособности | 652 | 661 |
| Начислена заработная плата работникам, занятым на работах по исправлению брака | 24 | 661 |
| Начислены отпускные выплаты за счет резерва на оплату отпусков | 471 | 661 |
| Начислена материальная помощь согласно заявлениям работников | 949 | 661 |
| Удержания | ||
| Удержана из заработной платы работников часть потерь от брака, допущенного по вине работника | 661 | 24 |
| Выплачены из кассы суммы, начисленные работникам (заработная плата, пособия, премии и др.) | 661 | 301 |
| Перечислена заработная плата на счета работников в банках | 661 | 311 |
| Удержана из заработной платы работников сумма подоходного налога | 661 | 641 |
| Удержан из заработной платы работников сбор в Пенсионный фонд | 661 | 651 |
| Удержана из заработной платы работников сумма сбора на обязательное социальное страхование | 661 | 652 |
| Удержана из заработной платы работников сумма сбора на социальное страхование на случай безработицы | 661 | 653 |
| Удержаны из заработной платы работников не внесенные своевременно подотчетные суммы | 661 | 372 |
| Отражены депонированные суммы заработной платы | 661 | 662 |
| Удержаны из заработной платы работников очередные платежи по расчетам за товары, приобретенные в кредит | 661 | 377 |
| Удержаны из заработной платы работников суммы алиментов и других платежей по исполнительным листам | 661 | 377 |
| Произведены удержания из заработной платы работников в погашение сумм недостач материальных ценностей | 661 | 375 |
Висновки
Суб’єкти підприємницької діяльності, перш за все юридичні особи, в процесі своєї діяльності вступають у трудові, цивільно-правові та ішні відносини з різними категоріями фізичних осіб. При цьому таким фізичним особам нараховуються різні види виплат, які необхідно не тільки правильно підраховувати, але й правильно ідентифікувати, оподатковувати та відносити на статті витрат.
Контрольні запитання
1. В чому полягають основні завдання обліку праці та її оплати ?
2. Які форми та системи оплати праці вам відомі ?
3. Наведіть види оплати праці та структуру фонду оплати праці.
4. Як організується і в чому полягає облік особового складу та використання робочого часу ?
5. Якими способами ведеться заповнення табелю використання робочого часу?
6. Які форми первинних документів застосовуються на промислових підприємствах для обліку виробітку ?
7. Як визначається заробіток при відрядній системі оплати праці ?
8. Як визначається оплата відпрацьованого часу ?
9. Як здійснюється розрахунок оплати праці по тимчасовій непрацездатності ?
10. Як проводиться нарахування оплати відпусток ?
11. В чому полягає синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці ?
12. Для чого необхідні розрахунково-платіжні відомості та як вони заповнюються ?
13. Який рахунок бухгалтерського обліку застосовується для розрахунків по оплаті праці ?
14. Навести приклади бухгалтерських проводок по нарахуванню заробітної плати.
15. В чому різниця між утриманнями з заробітної плати та нарахуваннями на заробітну плату ?
16. Наведіть перелік відомих вам видів утримань з заробітної плати.
17. Наведіть порядок утримання прибуткового податку.
18. На якому рахунку бухгалтерського обліку враховується заборгованість з прибуткового податку ?
19. Як здійснюється розподіл витрат на оплату праці ?
20. В яких випадках застосовується резервування відпусток ?
21. Як розраховується сума резерву відпусток?
22. Як здійснюється облік розрахунків з Пенсійним фондом ?
23. Як здійснюється облік розрахунків з фондом соціального страхування ?
24. Як здійснюється облік розрахунків по фонду соціального страхування на випадок безробіття ?
25. На якому рахунку бухгалтерського обліку ведеться облік розрахунків по страхуванню (дати характеристику) ?
Тема: ”Облік витрат діяльності ”
Вступ
Управління витратами підприємства є складним процесом. Воно означає за своєю сутністю управління всією діяльністю підприємства, тому що всебічно охоплює господарські процеси, що відбуваються.
Облік витрат – це відображення використання ресурсів і результатів минулої, нинішньої та майбутньої діяльності відповідної моделі управління , яка орієнтована на виконання основної мети підприємства.
До основних задач обліку витрат відносять:
1) Інформаційне забезпечення адміністрації підприємства для прийняття управлінських рішень з урахуванням їх економічних наслідків.
2) Спостереження та контроль за фактичним рівнем витрат у співставленні з їх нормативними та плановими розмірами з метою виявлення відхилень та формування економічної стратегії підприємства.
3) Підрахування собівартості продукції, що виробляється .
4) Виявлення та оцінка результатів діяльності підрозділів підприємства
5) Систематизація інформації для прийняття рішень, що мають довгостроковий характер: окупність виробничих, технологічних,фінансових та інвестиційних програм, рентабельність асортименту продукції, ефективність капітальних вкладень.
План
1. Поняття про витрати діяльності, їх склад та класифікація.
2. Характеристика рахунків, на яких обліковуються витрати діяльності.
3. Формування собівартості продукції (робіт, послуг).
4. Синтетичний та аналітичний облік витрат діяльності.
1. Витратами звітного періоду визнаються зменшення активів або збільшення зобов’язань, яке викликає зменшення власного капіталу підприємства. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Для цілей фінансового бухгалтерського обліку витрати групуються за видами діяльності та економічними елементами.
За видами діяльності – розрізняють витрати операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.
Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, пов’язана з випуском і реалізацією продукції, товарів, наданням послуг, а також здійсненням інших операцій, які не відносяться до інвестиційної та фінансової діяльності, наприклад, реалізація невикористаних запасів, проведення досліджень та розробок, сплата штрафів, діяльність соціальної сфери підприємств. Склад витрат буде детально розглянутий далі.
Інвестиційна діяльність – це операції з придбання і реалізації необоротних активів (в тому числі фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів, зокрема довгострокових).
Фінансова діяльність – це операції, які призводять до змін розміру і складу власного та позикового капіталу. При цьому виникають наступні витрати: сплата відсотків за користування кредитами банків, випуском, триманням і обігом цінних паперів, нарахування процентів за договорами фінансового лізінгу та інші витрати, пов’язані із залученням позикового капіталу.
Надзвичайна діяльність – це події, які чітко відрізняються від звичайної діяльності, виникає випадково і не є характерною для даного підприємства, наприклад, стихійне лихо, пожежі, техногенні аварії тощо. Під надзвичайними витратами розуміють невідшкодовані збитки від надзвичайних подій, включаючи витрати на запобігання виникненню втрат за вирахуванням суми страхового відшкодування.
Елемент витрат – це сукупність економічно однорідних витрат. Для обліку і аналізу витрат їх поділяють на:
- матеріальні;
- витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні заходи;
- амортизація;
- інші операційні витрати;
- інші витрати (включають в себе витрати інвестиційної, фінансової та надзвичайної діяльності).
Витрати операційної діяльності можна поділити залежно від іх відношення до собівартості виробництва на витрати, що включають до складу собівартості та витрати, які не входять у собівартість.
За порядком включення до собівартості продукції (групуються тільки витрати на продукцію):
§ прямі,
§ непрямі.
Прямі витрати – це витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на собівартість певного виду продукції.
Непрямі витрати – це витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного виду продукції. Вони відносяться одразу до кількох, або всіх виробів. До них відносяться загальновиробничі витрати, загальна сума яких підлягає розподілу між видами продукції.
До складу прямих матеріальних витрат відноситься вартість сировини та основних матеріалів, які утворюють основу продукції, що виробляється, покупних полу фабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного виду продукції (робіт, послуг).
До складу прямих витрат на оплату праці відносяться заробітна плата та інші виплати робітникам, які зайняті на виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг, якщо їх можна безпосередньо віднести до конкретного виду продукції.
До складу інших прямих витрат відносяться всі інші виробничі витрати, які пов’язані з виробництвом конкретних видів продукції, зокрема, відрахування на соціальне страхування, плата за оренду та амортизація спеціального обладнання та інші витрати.
Загальновиробничі витрати включають у себе витрати на управління виробництвом (оплата праці апарата управління цехами, ділянками; відрахування на соціальні заходи від зарплати апарата управління; витрати на службові відрядження персоналу цехів та інші), амортизацію основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на ремонт, утримання, експлуатацію, оренду основних засобів загальновиробничого призначення, витрати на опалення, освітлення та інше утримання виробничих приміщень та інші витрати на обслуговування виробничого процесу.
За ступенем впливу обсягів виробництва на рівень витрат:
§ постійні,
§ змінні.
Постійні – це витрати, сума яких не змінюється, або змінюється незначно в зв’язку із зміною обсягу виробництва. Наприклад, витрати на опалення та освітлення приміщень, заробітна плата керівників підприємства тощо.
Змінні витрати – це витрати, величина яких залежить від обсягів виробництва. Наприклад, витрати сировини та матеріалів, які складають основу продукції; заробітна плата основних робітників, які виробляють продукцію; витрати палива для надання руху виробничому обладнанню.
За календарними періодами:
§ витрати поточного періоду,
§ витрати майбутніх періодів.
2. Характеристика рахунків, на яких обліковуються витрати діяльності.
2.1. Рахунки, призначені для обліку витрат, які включаються у собівартість виробництва.
Для обліку процесу виробництва використовуються наступні
рахунки:
23 “Виробництво”;
91”Загальновиробничі витрати”;
24 “Брак у виробництві”;
26 «Готова продукція»;
90 «Собівартість реалізації»
За відношенням до балансу рахунок 23 “Виробництво” є активним. За призначенням він калькуляційний, тому що на ньому визначається собі вартість виготовленої продукції (робіт, послуг). Залишок відображує так зване незавершене виробництво (НЗВ) - суму витрат на виробництво продукції, яка залишилася у виробничих підрозділах як незавершена на кінець (початок) місяця . Для визначення величини незавершеного виробництва підприємства проводять у цехах інвентаризації на кінець місяця. В дебеті рахунку відображуються витрати, які виникли протягом місяця в зв’язку з виробництвом продукції, в кредиті - сума фактичної собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг), яка розраховується наприкінці місяця за наступною формулою:
Фактична собівартість НЗВ на початок Витрати за НЗВ на кінець
готової продукції = місяця + місяць - місяця
У загальному вигляді зміст рахунку 23 “Виробництво “ можна представити наступною схемою:
Д 23 “Виробництво” К
НЗВ на початок місяця
Фактична собівартість готової
продукції
- Прямі матеріальні витрати;
- Прямі витрати на оплату
праці;
- Інші прямі витрати;
- Загальновиробничі витрати
Оборот за місяць Оборот за місяць
НЗВ на кінець місяця
Рис. 1. Схема рахунку 23 “Виробництво”.
Аналітичний облік до рахунку 23 “Виробництво” ведеться за виробничими підрозділами, за видами виробництва, за видами продукції, що виробляється.
Прямі витрати відносяться безпосередньо у дебет рахунку 23 “Виробництво”, а непрямі спочатку збираються на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”, а потім розподілюються між видами продукції та списуються з кредиту цього рахунку в дебет рахунку 23 “Виробництво”. Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється згідно з вимогами Стандарту № 16 “Витрати” пропорційно встановленій на підприємстві базі розподілу - часу роботи обладнання, зарплаті основних робітників, обсягу діяльності, прямим витратам. Для розподілу загально виробничих витрат суттєве значення має класифікація витрат на змінні та постійні. Змінні витрати розподілюються пропорційно фактичним показникам, які прийняті за базу розподілу. Постійні витрати можуть бути віднесені на собівартість виробленої продукції тільки у межах їх нормативного рівню, який визначається виходячи з нормальної потужності підприємства.
Нормальна потужність – це середній обсяг виробництва, який може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства на протязі кількох років чи операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.
Таке обмеження є необхідним для запобігання можливого впливу на собівартість продукції непередбачених постійних загальновиробничих витрат. Таким чином, якщо запланований обсяг виробництва за період не був досягнутий, то частина постійних загальновиробничих витрат не може бути розподілена між видами продукції, а відноситься на збільшення собівартості реалізованої продукції.
Рахунок 91 “Загальновиробничі витрати” є активним. За своїм призначенням він збірно-розподільний, тому що в дебеті збираються суми витрати, які наприкінці кожного місяця списуються:
у дебет рахунку 23 “Виробництво” – розподілені витрати,
у дебет рахунку 90 “Собівартість реалізованої продукції” – нерозподілені витрати.
Залишків на даному рахунку не буває.
Аналітичний облік загальновиробничих витрат ведеться за виробничими підрозділами, за статтями витрат, які відображають їх зміст та напрям, наприклад, витрати на утримання апарату управління цеху, витрати на оплату службових відряджень, амортизація основних засобів цехового призначення та інші.
Рахунок 24 “Брак у виробництві” є активним. В дебеті відображується собівартість браку, що був виявлений у виробництві та не підлягає виправленню, а також витрати на виправлення браку, в кредиті – суми оприбуткованих відходів від браку, суми, які відшкодовуються винуватцями браку, а також списання суми остаточних збитків від браку на собівартість продукції - у дебет рахунку 23 “Виробництво”.
Для обліку руху готової продукції передбачено використання рахунку 26 “Готова продукція”. Рахунок 26 “Готова продукція” є активним по відношенню до балансу. Залишок рахунку відображує суму вартості готової продукції, яка знаходиться на складі підприємства та підлягає продажу. В дебеті рахунку відображується надходження готової продукції з цеху на склад, в кредиті – списання фактичної собівартості реалізованої продукції. Рух готової продукції на рахунку 26 “Готова продукція” відображується в оцінці за фактичною собівартістю її виробництва. Для визначення собівартості реалізованої продукції підприємства застосовують один із методів оцінки вибуття запасів, передбачених Стандартом № 9 “Запаси” :
§ Метод ідентифікованої собівартості;
§ Метод середньозваженої собівартості;
§ Метод ФІФО;
§ Метод ЛІФО;
§ Метод нормативних витрат.
Аналітичний облік готової продукції ведеться за окремими найменуваннями у кількісно-вартісному вираженні, причому в двох оцінках – за обліковими (продажними чи плановими) цінами та за фактичною собівартістю.
Рахунок 90 ”Собівартість реалізації” призначений для відображення собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг). В дебеті відображується фактична виробнича собівартість реалізованої готової продукції (робіт, послуг) з кредиту рахунків 26 “Готова продукція” , 23 “Виробництво” та 28 “Товари”. В кредиті – списання собівартості реалізації на фінансовий результат в дебет рахунку 79 “Фінансовий результат”.
2.2. Рахунки, призначені для обліку операційних витрат, які не включаються у собівартість
У процесі діяльності підприємство здійснює різноманітні витрати, які не включаються у собівартість продукції (робіт, послуг). Вони пов’язані з управлінням та обслуговуванням виробничого процесу (витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, амортизація основних засобів загальногосподарського призначення, витрати на охорону праці та інші), реалізацією продукції, або виникають в ході операційної діяльності, але носять характер збитків (наприклад, нестачі товарно-матеріальних цінностей). Для обліку цих витрат використовуються рахунки: 92 “Адміністративні витрати”, 93 «Витрати на збут» та 94 “Інші операційні витрати”. Це активні рахунки, по дебету яких протягом звітного періоду (місяць, квартал чи рік) накопичуються витрати, а наприкінці періоду вони списуються на рахунок 79 “Фінансові результати”.
3. Формування собівартості продукції (робіт, послуг).
Приклад 4. Загальна схема обліку процесу виробництва на прикладах господарських операцій.
Станом на початок місяця у підприємства є залишки по наступних рахунках синтетичного та аналітичного обліку:
| Синтетичний рахунок | Аналітичний рахунок | Залишок на початок місяця | Залишок на кінець місяця | ||
| Сума, грн. | Сума грн. | ||||
| Дебет | Кредит | Дебет | Кредит | ||
| 20 “Виробничі запаси” | 20000 | ||||
|
23 “Виробництво” | 80000 | 15000 | |||
| Виріб А | 50000 | 8000 | |||
| Виріб Б | 30000 | 7000 | |||
| 26 “Готова продукція” | 16000 | ||||
Протягом місяця на підприємстві відбулися наступні господарські операції:
1. Відпущені зі складу на виробництво матеріали та списані за фактичною собівартістю: на виріб А – 5000 грн., на виріб Б – 3000 грн. Разом – 8000 грн.:
Дебет рахунку 23 “Виробництво”
Кредит рахунку 20 “Виробничі запаси” - 8000
2. Відпущені зі складу матеріали на утримання обладнання та будівлі цеху – 1200 грн.:
Дебет рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”
Кредит рахунку 20 “Виробничі запаси” - 1200
3. Нарахована зарплата робітникам: за виріб А – 5000 грн., за виріб Б – 4500 грн. Разом – 9500 грн.:
Дебет рахунку 23 “Виробництво”
Кредит рахунку 66 “Розрахунки по оплаті праці”- 9500
3. Нарахована зарплата робітникам, що обслуговують виробниче обладнання – 700 грн.:
Дебет рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”
Кредит рахунку 66 “Розрахунки по оплаті праці”- 700
5. Здійснено відрахування на соціальні заходи від сум зарплати, нарахованої за виріб А – 1875 грн., за виріб Б – 1687,5 грн., робітникам, що обслуговують виробниче обладнання – 262,5 грн. Разом – 3825 грн.:
Дебет рахунку 23 “Виробництво” - 3562,5
Дебет рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”- 262,5
Кредит рахунку 65 “Розрахунки по страхуванню” - 3825
6. Нарахована амортизація будівлі цеху – 300 грн., виробничого обладнання – 100 грн. Разом – 400 грн.:
Дебет рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”
Кредит рахунку 13 “Знос необоротних активів” - 400
7. Отримано рахунок від постачальника електроенергії, що витрачена на освітлення приміщення цеху – 1200 грн.:
Дебет рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”
Кредит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”- 1200
На рахунках синтетичного та аналітичного обліку залишки та обороти відображуються згідно з наведеними даними наступними записами:
23 “Виробництво” Виріб А
Д К Д К
80000 50000
 | |
1) 8000 1) 5000
3) 9500 3) 5000
5) 3562,5 5) 1875
8000
Д Виріб Б К
30000
15000 
1) 3000
3) 4500
5) 1687,5
7000
20 “Виробничі запаси” 26 “Готова продукція”
Д К Д К
20000 1) 8000 16000
2) 1200
2) 1800
91 “Загально виробничі
витрати ”
Д К
2) 1200
4) 700
5) 262,5
6) 400
7) 1200
3672,5
Рис. 2. Облік формування витрат виробництва.
Наступним етапом обліку витрат виробництва є визначення та розподіл загально виробничих витрат між видами продукції, яка була вироблена протягом місяця. Припустимо, що за звітний місяць підприємство досягло рівню нормальної потужності тобто вся сума загальновиробничих витрат підлягає розподілу. Базою розподілу вважаємо пряму заробітну плату за виготовлення продукції. Для розподілу, по-перше, треба визначити загальну суму витрат по дебету рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”. У нашому прикладі – 3762,5 грн. Далі визначається процентне відношення суми загально виробничих витрат до бази розподілу – прямих витрат на заробітну плату:
3762,5 : 9500 = 39,6%
За допомогою проценту визначаються суми загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість окремих виробів:
На виріб А – 5000 х 39,6% = 1980 грн.
На виріб Б – 3762,5 – 1980 = 1782,5 грн.
Разом: 3762,5 грн.
Після розподілу сума загально виробничих витрат списується з рахунку 91 “Загально виробничі витрати”:
Д рах. 23 “Виробництво”
К рах 91 “Загально виробничі витрати” – 3762,5
Останнім етапом обліку витрат на виробництва є розрахунок фактичної собівартості готової продукції за даними рахунку 23 “Виробництво”. Списання фактичної собівартості готової продукції проводиться по дебету рахунку 26 “Готова продукція” та кредиту рахунку 23 “Виробництво”.
Схеми синтетичних та аналітичних рахунків тепер можуть бути представлені у наступному вигляді:
91 “Загальновиробничі витрати” Виріб А
| Д | К | Д | К |
| 2) 1200 | 8) 3762,5 | С.п. 50000 | 9) 55855 |
| 4) 700 | 1) 5000 | /50000+13855- | |
| 5) 262,5 | 3) 5000 | -8000/ | |
| 6) 400 | 5) 1875 | ||
| 7) 1200 | 8) 1980 | ||
| Об. 3672,5 | Об. 3762,5 | Об. 13855 | Об. 55855 |
| С.к. 8000 |
23 “Виробництво” Виріб Б
| Д | К | Д | К | |
| С.п. 80000 | 9) 89825 | С.п. 30000 | 9) 33970 | |
| 1) 8000 | (Фактична собівар- | 1) 3000 | /30000+10970- | |
| 3) 9500 | тість готової про- | 3) 4500 | -7000/ | |
| 5) 3562,5 | дукції= 80000+24825- | 5) 1687,5 | ||
| 8) 3762,5 | -15000=89825 | 8) 1782,5 | ||
| Об. 24825 | Об. 89825 | Об. 10970 | Об. 33970 | |
| С.к. 15000 | С.к. 7000 |
26 “Готова продукція”
| Д | К |
| С.п. 16000 | |
| 9) 89825 | |
| Об. 89825 | Об. 0 |
| С.к. 105825 |
Рис. 3. Розподіл і узагальнення витрат виробництва.
Приклад 6 (продовження Прикладів 4 і 5). Станом на початок місяця залишки по рахунках підприємства “Зоря” склали:
| № рахунку | Назва рахунку синтетичного обліку | Назва рахунку аналітичного обліку | Залишок на початок місяця, грн. | Часткові суми, грн. | |
| Дебет | Кредит | ||||
| 26 | Готова продукція | 16000 | |||
| в тому числі: | Виріб А – 100 одиниць Виріб Б - 200 одиниць | 6000 10000 | |||
| 36 | Розрахунки з покупцями та замовниками | 5000 | |||
| 311 | Поточний рахунок банку у національній валюті | 40000 | |||
Протягом місяця на підприємстві відбулися наступні господарські операції з руху готової продукції:
16. Випущена з виробництва та оприбуткована на склад готова продукція за фактичною собівартістю: виріб А – 1000 одиниць на суму 55855, виріб Б – 500 одиниць на суму 33970 грн., разом – 89825 грн.:
Дебет рахунку 26 “Готова продукція”
Кредит рахунку 23 “Виробництво” - 89825
17. Списується фактична собівартість реалізованої продукції, в тому числі: 400 одиниць виробу А – 22492*грн. та 125 одиниць виробу Б – 7851,25* грн. Разом – 30343,25 грн.
* Для визначення фактичної собівартості реалізованої продукції в даному прикладі використано метод оцінки за середньозваженою вартістю запасів готової продукції. Для цього, по-перше, розраховано середню собівартість виробленої продукції:
собівартість залишку на поч. міс. + собівартість випуску за поточ. міс.
кількість залишків на початок місяця + кількість випуску за місяць
Середня собівартість виробу А = (6000 + 55855) : (100 + 1000) = 56,23 грн.;
середня собівартість виробу Б = (10000 + 33970) : ( 200 + 500) = 62,81 грн.
По-друге, розраховано фактичну собівартість загального обсягу реалізованої продукції:
Виріб А : 400 одиниць х 56,23 грн. = 22492 грн.
Виріб Б : 125 одиниць х 62,81 грн. = 7851,25 грн.
Разом: 30343,25 грн.
4. Синтетичний і аналітичний облік витрат діяльності.
Приклад 5. Протягом місяця підприємство здійснило наступні витрати, які не відносять до складу собівартості продукції:
8. Відпущені зі складу матеріали на утримання будівлі офісу – 1800 грн.:
Дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати»
Кредит рахунку 20 «Виробничі запаси»- 1800
9. Нарахована зарплата головному інженеру, директору та головному бухгалтеру – 2000 грн.:
Дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати»
Кредит рахунку 66 «Розрахунки по оплаті праці» - 2000
10. Здійснено відрахування на соціальні заходи від сум зарплати, нарахованої головному інженеру, директору і головному бухгалтеру – 750 грн.:
Дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати»
Кредит рахунку 65 «Розрахунки по страхуванню»- 750
11. Нарахована амортизація будівлі офісу – 150 грн.:
Дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати»
Кредит рахунку 13 «Знос необоротних активів» - 150
12. Отримано рахунок від постачальника електроенергії, що витрачена на освітлення приміщення офісу – 500 грн.:
Дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати»
Кредит рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» - 500
13. У ході інвентаризації НЗВ виявлено та списано нестачу – 350 грн.:
Дебет рахунку 947 «Нестачі та витрати від псування цінностей»
Кредит рахунку 23 «Виробництво» - 350
14. Списано на фінансовий результат адміністративні витрати – 5200 грн.:
Дебет рахунку 79 «Фінансовий результат»
Кредит рахунку 92 «Адміністративні витрати» - 5200
15. Списано на фінансовий результат суму нестачі – 350 грн.:
Дебет рахунку 79 «Фінансовий результат»
Кредит рахунку 947 «Нестачі та витрати від псування цінностей» - 350
Схематично рахунки інших витрат і фінансових результатів можна навести наступним чином:
92 Адміністративні 947 Нестачі та витрати 79 Фінансовий результат
Д витрати К Д від псування цінностей К Д К
| - | 14) 5200
|
| - | 15) 350
350
|
| - | - |
|
8)   1800
9) 2000
10) 750
11) 150
12) 500
5200
-
| 13) 350 350 - | 14) 5200 15) 350 5550 |
Рис.4. Облік інших витрат.
Рахунок 93 “Витрати на збут” - активний. В дебеті рахунку протягом періоду (місяцю, кварталу чи року) відображуються витрати, пов’язані зі збутом продукції. Витрати на збут не включаються до фактичної собівартості реалізованої продукції, а списуються наприкінці періоду на фінансовий результат в дебет рахунку 79 “Фінансовий результат”. Аналітичний облік витрат на збут ведеться за статтями витрат, які відображують їх зміст та напрям, наприклад, витрати на відрядження робітників відділу збуту, витрати на рекламу та дослідження ринку, експортне мито та інші..
На підприємстві “Зоря” протягом місяця здійснено наступі витрати на збут:
18. Списана вартість матеріалів на пакування готової продукції на складі підприємства “Зоря” – 300 грн.:
Дебет рахунку 93 “ Витрати на збут”
Кредит рахунку 20 “Виробничі запаси” - 300
Схема 1. Класифікація витрат операційної діяльності.
Висновки:
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
В ході практичної діяльності бувають ситуації, коли для визнання витрат витратами певного періоду не обов’язково дотримуватися наведених критерїїв. Це відбувається у наступних випадках:
1. Якщо витрати неможливо прями пов’язати з доходами певного періоду. В цьому випадку вказані роботи відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
2. Якщо актив забезпечує отримання економічних вигод на протязі кількох звітних періодів. В цьому випадку витрати визнаються шляхом систематичного розподілу вартості активу між відповідними звітними періодами (за допомогою амортизації).
Для цілей фінансового бухгалтерського обліку витрати групуються за
видами діяльності та економічними елементами.
Витрати операційної діяльності можна поділити залежно від іх
відношення до собівартості виробництва на витрати, що включають до складу собівартості та витрати, які не входять у собівартість.
Контрольні запитання:
1. Яким П(С)БО визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати та їх розкриття в фінансовій звітності ?
2. Назвіть критерії визнання витрат.
3. Як класифікуються витрати в бухгалтерському обліку ?
4. Які витрати включаються до складу прямих матеріальних витрат?
5. Які витрати включаються до складу прямих витрат на оплату праці?
6. Які витрати включаються до складу непрямих ?
7. Які витрати відносяться до складу інших прямих витрат ?
8. Наведіть склад виробничої собівартості продукції.
9. Що таке елемент витрат ?
10. Коли застосовуються рахунки 8 класу, їх призначення ?
11. Чим відрізняються і що об’єднує елементи та статті витрат?
12. Розкрийте види та значення калькуляцій, калькуляційної одиниці.
13. В чому полягає узагальнення витрат виробництва, які рахунки при цьому застосовуються ?
14. Дати характеристику рахунку 23 “Виробництво”.
15. Які витрати включаються до складу НЗВ ?
16. Як оцінюється незавершене виробництво ?
17. Що відноситься до браку у виробництві ?
18. Розкрийте поняття “внутрішнього” та “зовнішнього” браку.
19. Який рахунок бухгалтерського обліку застосовується для обліку збитків від браку у виробництві ?
20. Який склад загальновиробничих витрат?
21. Дати характеристику рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”.
22. Як здійснюється розподіл загальновиробничих витрат ?
23. Який регістр застосовується для обліку загальновиробничих витрат?
24. В яких регістрах бухгалтерського обліку здійснюється узагальнення витрат виробництва ?
Дата: 2019-05-28, просмотров: 290.
