Вступ
Виробничі запаси являються важливою частиною матеріальних ресурсів підприємства, відіграють визначну роль у його господарській діяльності. На виробничих підприємствах вони складають основу продукції, що виготовлюється, або підвищують її якість, тобто виступають як предмети праці. Крім того, кожне підприємство, незалежно від галузі, використовує матеріальні ресурси для господарських потреб, зокрема, для утримання приміщень в нормальному санітарно-гігієнічному стані, а також для забезпечення роботи управлінських служб (папір, чорнила, канцтовари). Суттєве значення мають матеріальні ресурси у ході експлуатації основних засобів. Це запасні частини, мастильні матеріали, фарби, паливо. Слід мати на увазі, що матеріальні ресурси використовуються лише на протязі одного операційного циклу. Отже, виробничі запаси можна визначити як предмети праці, що були придбані або самостійно виготовлені з метою подальшого застосування у виробництві продукції, наданні послуг, господарських потреб.
Згідно з П(С)БО № 9 “Запаси” до складу запасів віднесено малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП), які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві і збереження натуральної (речової) форми. Таким чином, МШП відносяться до засобів праці, але обліковуються у складі оборотних активів завдяки незначному терміну служби.
План
1. Поняття виробничих запасів, їх класифікація.
2. Оцінка надходження виробничих запасів.
3. Аналітичний облік виробничих запасів на складі та в бухгалтерії.
4.Облік надходження виробничих запасів (документування, бухгалтерськів проводки)
1. Облік вибуття виробничих запасів (документування, методи оцінки, бухгалтерські проводки).
2. Облік МШП.
Текст.
1. Поняття виробничих запасів, їх класифікація.
Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються неоднаково. Деякі з них повністю споживаються у технологічному процесі (сировина і матеріали), інші – змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали, фарби), треті – входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті – лише сприяють виготовленню виробів.
Виробничі запаси з метою обліку групуються наступним чином:
Ø сировина та матеріали,
Ø покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби,
Ø паливо,
Ø тара і тарні матеріали,
Ø матеріали, передані в переробку,
Ø запасні частини,
Ø матеріали сільськогосподарського призначення,
інші матеріали.
2. Оцінка надходження виробничих запасів.
Процес забезпечення матеріальними ресурсами являє собою сукупність господарських операцій з придбання, доставки предметів праці та товарів на підприємство, а також доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.
Основними задачами бухгалтерського обліку процесу забезпечення матеріальними ресурсами (далі — процесу постачання) є:
1. Повне та своєчасне документування операцій з їх надходження на підприємство.
2. Оцінка ресурсів як активів підприємства.
3. Облік розрахунків з постачальниками та контроль виконання умов договорів.
4. Облік загального обсягу матеріальних ресурсів та їх окремих видів, що заготовлені за звітний період.
Матеріальні ресурси надходять на підприємство наступними шляхами: придбання за плату, виготовлення власними силами, внесення до статутного капіталу, одержання безоплатно, придбання в результаті обміну.
Згідно з вимогами П(С)БО 9 “Запаси” матеріальні ресурси, що надійшли, або виготовлені на підприємстві, оцінюються за первісною вартістю. Формування первісної вартості здійснюється залежно від способу їх надходження.
1. Придбання за плату.
Якщо матеріальні ресурси придбані згідно з договором постачання, або купівлі-продажу на умовах здійснення розрахунків у грошовій формі, то їх первісна вартість складається з наступних витрат:
· сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику;
· сум вартості інформаційних, посередницьких та інших подібних послуг у зв’язку з пошуком і придбанням ресурсів;
· сум ввізного мита;
· витрат на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування ресурсів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування та відсотки за комерційний кредит постачальників;
· сум непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;
· інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням ресурсів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Таким чином, первісна вартість складається з двох частин: покупної вартості за цінами постачальників та транспортно – заготівельних витрат (далі – ТЗВ):
Приклад 1. На склад підприємства надійшла партія матеріалів – 2000 кг. фарби – для подальшого використання у виробничому процесі. Згідно з документами постачальника вартість матеріалів складає 10000 грн., ПДВ – 2000 грн. Доставка матеріалів на підприємство здійснювалася автомобілем, який належить транспортному підприємству. Вартість послуг з доставки – 250 грн., ПДВ – 50 грн. Витрати на страхування вантажу – 120 грн. Заробітна плата з відрахуваннями на соціальне страхування за розвантаження автомобілю на підприємстві склала 70 грн. Для визначення первісної вартості матеріалів треба скласти всі наведені витрати без сум ПДВ: 10000+250+120+70=10440 грн., в тому числі покупна вартість – 10000 грн., ТЗВ – 440 грн.
Первісна вартість одиниці матеріалів, що надійшли, дорівнює частці від ділення первісної вартості партії на кількість одиниць. У нашому прикладі – 10440:2000=5,22 грн. за 1 кілограм.
Але наведений приклад є досить умовним, тому що у ньому зібрані всі ТЗВ, які виникли у зв’язку з надходженням даної партії матеріалів, причому одного виду. На практиці у рамках однієї поставки може надходити кілька їх видів. Крім того, деякі види ТЗВ важко чи зовсім неможливо віднести до будь-якої конкретної партії і, тим більш, на вартість окремих видів ресурсів, наприклад, заробітну плату вантажників матеріального чи товарного складу та водіїв підприємства, які протягом місяця доставляють та розвантажують всі матеріали, що були придбані. Рахунки транспортних організацій, які надають послуги з доставки матеріалів, можуть надходити тільки наприкінці місяця, що також ускладнює віднесення їх сум на вартість запасів.
Таким чином, ТЗВ підлягають відокремленому обліку на аналітичному рахунку з метою їх нагромадження протягом місяця та розподілу між видами матеріальних ресурсів пропорційно їх покупній вартості.
Приклад 2. На склад підприємства протягом місяця надійшли наступні матеріали:
- фарба – 1500 кг.;
- фанера – 50 листів;
- брус – 500 метрів.
Згідно з документами постачальника покупна вартість матеріалів склала:
Найменування | Ціна за одиницю без ПДВ, грн. | Вартість без ПДВ, грн. | ПДВ, грн. | Вартість з ПДВ, грн. |
Фарба | 5,0 | 5,0*1500=7500,0 | 7500,0*20%=1500,0 | 9000,0 |
Фанера | 10,0 | 10,0*50=500,0 | 500,0*20%=100,0 | 600,0 |
Брус | 4,0 | 4,0*500=2000,0 | 2000,0*20%=400,0 | 2400,0 |
Разом: | 10000,0 | 2000,0 | 12000,0 |
Доставка матеріалів згідно з домовленістю здійснювалася автомобілем, який належить транспортному підприємству. Наприкінці місяця транспортне підприємство надіслало рахунок, у якому вказана вартість послуг – 500 грн., ПДВ – 100 грн. Заробітна плата вантажника складу, нарахована за місяць та відрахування від неї на соціальне страхування склали 350 грн. Загальна сума ТЗВ дорівнює 850 грн. (500+350). Для розподілу цієї суми між видами матеріалів треба виконати наступні розрахунки:
визначити процентне відношення суми ТЗВ та покупної вартості партії матеріалів: 850:10000*100%= 8,5%;
за допомогою проценту визначити суми ТЗВ, які відносяться до кожного виду матеріалів:
· фарба – 7500,0*8,5%= 637,5 грн.
· фанера – 500*8,5%= 42,5 грн.
· брус – 2000*8,5%= 170,0 грн.
Разом: 850,0 грн.;
визначити первісну вартість кожного виду матеріалів:
· фарба – 7500+637,5= 8137,5 грн.
· фанера – 500+42,5= 542,5 грн.
· брус – 2000+170= 2170,0 грн.
Разом: 10850,0 грн.
2.Інші надходження.
Можуть бути також інші надходження матеріалів. Так, якщо підприємство використовує у своєї господарській діяльності матеріальні ресурси, які виробляє власними силами, то первісною вартістю визнається собівартість їх виробництва.
Матеріальні ресурси, що надійшли як внески до статутного капіталу оцінюються за справедливою ( тобто ринковою ) вартістю, яка узгоджена засновниками. Безоплатно одержані матеріальні ресурси оцінюються за справедливою вартістю. Оцінка запасів, які надійшли згідно з бартерними угодами, здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 13 Стандарту № 9 “Запаси”.
2. Аналітичний облік виробничих запасів на складі та в бухгалтерії.
Одним из наиболее прогрессивных и рациональных методов организации аналитического учета материальных ценностей является оперативно-бухгалтерский (сальдовый). При этом методе сортовой количественный учет запасов ведут непосредственно материально ответственные лица склада (кладовщики) в карточках складского учета типовой формы № М-12.
Синтетический учет движения запасов в денежном выражении осуществляется бухгалтерией на соответствующих синтетических счетах, а внутри них — по субсчетам, складам (материально ответственным лицам) и группам запасов.
Такая организация учета позволяет устранить дублирование учетных записей на складах и в бухгалтерии. Для забезпечення контролю стану та використання матеріальних ресурсів потрібне групування їх за такими однорідними ознаками як призначення, характер використання та фізичні властивості. Так, наприклад, виробничі запаси з метою обліку групуються наступним чином:
Ø сировина та матеріали,
Ø покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби,
Ø паливо,
Ø тара і тарні матеріали,
Ø матеріали, передані в переробку,
Ø запасні частини,
Ø матеріали сільськогосподарського призначення,
Ø інші матеріали.
Для кожної групи ресурсів передбачено окремий субрахунок. Всередині групи виробничі запаси об’єднуються за типами, розмірами, ґатунками, марками та ін. Одиницею аналітичного обліку виробничих запасів, як і всіх інших матеріальних ресурсів, є окреме найменування. Крім того, на окремому аналітичному рахунку відображуються суми транспортно – заготівельних витрат.
На каждую учетную позицию запасов на складе открывают карточку складского учета.
На основании первичных документов (приходных ордеров, актов о приеме, лимитно-заборных карт, требований, накладных, товарно-транспортных накладных и др.) материально ответственное лицо делает записи операций по приходу и расходу запасов в карточках складского учета. Записи делаются в день совершения операций и ежедневно выводятся остатки запасов.
Бухгалтер обязан систематически проверять правильность оформления первичных документов на поступившие и израсходованные запасы, а также достоверность и своевременность записей в карточках складского учета.
Проверку записи операций и выведенных кладовщиком остатков по каждой операции бухгалтер подтверждает своей подписью в соответствующей строке складской карточки.
Одновременно производится сдача в бухгалтерию первичных документов, которая оформляется составлением специального реестра (типовая форма № М-13).
Идентичность данных складского сортового учета с данными бухгалтерского учета контролируется с помощью ведомости (книги) учета остатков запасов на складе типовой формы № М-14, которая открывается на год по каждому складу. В эту ведомость (книгу) материально ответственное лицо из карточек складского учета переносит количественные остатки запасов на начало каждого месяца.
Ежемесячно в бухгалтерии количественные остатки по ведомостям (книгам) учета остатков запасов таксируются (умножаются на принятые учетные цены). Итоговые данные подсчитываются по отдельным учетным группам запасов.
Поступившие со складов первичные документы после их проверки также таксируются и группируются по складам и учетным группам запасов для составления групповых накопительных ведомостей отдельно по приходу и расходу материальных ценностей.
Выведенные в ведомости (книге) остатки запасов в денежном выражении должны совпадать по каждой группе запасов с аналогичными данными, приведенными в накопительных ведомостях группового синтетического учета. Тождество указанных данных служит подтверждением правильности ведения складом аналитического учета запасов.
При журнально-ордерной форме учета для увязки записей сортового учета запасов на складах с записями синтетического учета используется ведомость № 10 «Движение материальных ценностей в денежном выражении». Данная ведомость является основным регистром, отражающим движение запасов. Она предназначена для следующих целей:
§ увязки синтетического учета с аналитическим;
§ контроля сохранности запасов по местам их хранения;
§ получения показателей с целью расчета сумм и процентов транспортно-заготовительных расходов;
§ расчета фактической себестоимости расходуемых запасов и их остатков по фактической и учетной стоимости.
В разделе I ведомости отражаются обороты по приходу и расходу запасов в разрезе складов по учетным ценам. Приведенные здесь остатки запасов на конец месяца по каждому складу должны быть равны итоговым показателям ведомости (книги) учета остатков запасов.
На основе итоговых данных групповых накопительных ведомостей или первичных документов в разделе II ведомости приводится сумма поступивших в течение месяца материальных ценностей по учетным ценам и фактической себестоимости в разрезе учетных групп запасов и счетов.
Расчет фактической себестоимости расхода запасов и их остатков на складах по фактической и учетной стоимости производится в разделе III ведомости. Рассчитанные в этом разделе ведомости показатели фактической себестоимости остатков материальных ценностей должны быть тождественны данным Главной книги об остатках (сальдо) по отдельным синтетическим счетам запасов.
Для расчета фактической себестоимости расхода запасов за месяц необходимо к расходу по учетным ценам добавить соответствующую долю ТЗР. ТЗР учитываются обычно на отдельном субсчете счетов запасов. По итогам каждого месяца общая сумма ТЗР должна быть распределена между остатком запасов на складах и выбывающими запасами. Для распределения используют средний процент ТЗР. Он рассчитывается во 2-м разделе ведомости №10 по формуле:
остаток ТЗР на начало месяца + ТЗР по поступившим за месяц запасам
остаток запасов на начало месяца + поступление запасов за месяц по учетным ценам
После этого сумма ТЗР, относящаяся к выбывшим запасам, определяется умножением их стоимости по учетным ценам на средний процент ТЗР.
Формы и порядок заполнения разделов 2 и 3 ведомости № 10, а также пример распределения ТЗР, показаны в приложениях.
Справка № 1 к ведомости 10 называется «Слагаемые фактической себестоимости поступивших за месяц производственных запасов". Она служит для обобщения всех данных о поступлении запасов по учетным ценам и соответствующих сумм ТЗР из разных журналов-ордеров:
№ 6 — по кредиту счета 63 «Расчеты с поставщиками и подрядчиками»
№ 7 — по кредиту счета 372 «Расчеты с подотчетными лицами»
и других.
Эта информация необходима для расчета среднего процента ТЗР во 2-м разделе ведомости.
4. Облік надходження виробничих запасів (документування, бухгалтерські проводки)
Для обліку виробничих запасів передбачені рахунки 20 “Виробничі запаси”. За відношенням до балансу він активний. Сальдо на ньому відображує суми залишків матеріальних ресурсів за первісною вартістю. У дебеті рахунку відображуються:
- суми витрат на придбання чи виготовлення матеріальних ресурсів та доведення їх до стану, в якому вони можуть використовуватися у запланованих цілях;
- вартість запасів, що надійшли безоплатно;
- вартість надлишків, що виявлені у результаті інвентаризації;
- суми дооцінки.
У кредиті рахунку відображується вартість запасів, які були витрачені на виробництво чи інші потреби підприємства, а також були реалізовані, або вибули з будь-яких інших обставин ( нестача, крадіжка, уцінка, безкоштовна передача ).
Однією з найважливіших задач обліку процесу забезпечення підприємства матеріальними ресурсами є відображення розрахунків з постачальниками. Для цього передбачено використання декількох рахунків, а саме:
63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”;
37 “Розрахунки з різними дебіторами”
64 “Розрахунки за податками й платежами”
Рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” є переважно пасивним. Залишок у кредиті відображує суму заборгованості підприємства за матеріали, що надійшли, але не сплачені на кінець місяця. Протягом місяця у кредиті рахунку записується вартість отриманих матеріальних цінностей та послуг згідно з рахунками, накладними та актами постачальників та підрядників. У дебет рахунку відносяться суми грошей, що сплачені постачальникам, або вартість товарів чи послуг, які передаються замість оплати за бартерними угодами. Аналітичний облік на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” ведеться за кожним окремим постачальником.
Якщо між постачальником та покупцем існує домовленість про попередню оплату ресурсів, то бухгалтерський облік розрахунків з постачальниками здійснюється на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, субрахунок 1 “Розрахунки за виданими авансами”. По відношенню до балансу цей рахунок активний. Залишок відображає суму передплат за матеріальні ресурси, які ще не отримані підприємством. На дебет рахунку відносять суми передплат, які були здійснені протягом місяця. По кредиту рахунку записують вартість запасів, які були оплачені раніше і надійшли протягом місяця. Аналітичний облік рахунку 371“Розрахунки за виданими авансами” ведеться за кожним постачальником.
Підприємства мають право купувати матеріальні ресурси за готівкові кошти. У таких випадках з каси підприємства видаються гроші робітникам. Протягом одного робочого дня робітник повинен придбати необхідні ресурси та скласти авансовий звіт про витрачені кошти. Робітники, що отримали гроші на ці цілі, називаються підзвітними особами. Розрахунки з підзвітними особами обліковуються на однойменному рахунку 372. По відношенню до балансу це активно-пасивний рахунок. Дебетовий залишок означає заборгованість підзвітних осіб, яка виникає, якщо сума витрачених коштів менша, ніж отримана з каси, кредитовий - відображує заборгованість підприємства перед підзвітними особами. Вона виникає у тих випадках, коли сума витрачених коштів більша за отриману з каси. В дебеті рахунку відображуються суми, що видані з каси підзвітним особам, в кредиті - суми вартості придбаних цінностей та повернених у касу невитрачених коштів.
Вартість матеріальних цінностей та послуг, як правило, включає в себе податок на додану вартість, який відшкодовується підприємствам-покупцям із бюджету. Такі суми називаються податковим кредитом і відображаються в дебеті рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами” та зменшують заборгованість підприємства перед бюджетом з ПДВ.
Приклад 3. Станом на початок місяця у підприємства “Зоря” є залишки на наступних рахунках синтетичного та аналітичного обліку:
Синтетичний рахунок | Аналітичний рахунок | Залишок на початок місяця | ||
кількість | Сума, грн. | |||
Дебет | Кредит | |||
20 “Виробничі запаси” | 10500 | |||
у тому числі: | Матеріал А | 100 одиниць | 6470 | |
Матеріал Б | 200 одиниць | 3530 | ||
Транспортно-заготівельні витрати | 500 | |||
63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” | 2000 | |||
у тому числі: | Заборгованість перед Підприємством № 1 | 500 | ||
Заборгованість перед Підприємством № 2 | 1500 | |||
371 “Розрахунки за виданими авансами” | 3000 | |||
у тому числі: | Підприємство № 3 - сума передплати за матеріали | 3000 | ||
372 “Розрахунки з підзвітними особами” | Заборгованість Петренка І.П. – начальника адміністративно-господарського відділу – сума грошових коштів, які не витрачені та не повернені у касу | 100 |
Протягом місяця на підприємстві відбулися наступні господарські операції з матеріальними ресурсами:
1. Отримано від підприємства № 1 матеріал А у кількості 120 одиниць вартістю 7500 грн., ПДВ – 1500 грн.:
Дебет рахунку 20 “Виробничі запаси”- 7500
Дебет рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”- 1500
Кредит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” – 9000
2. Отримано від транспортної організації рахунок за доставку матеріалів А на склад підприємства “Зоря” у сумі 500 грн., ПДВ – 100 грн.:
Дебет рахунку 20 “Виробничі запаси”- 500
Дебет рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”- 100
Кредит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” – 600
3. Отримано від підприємства № 2 матеріал Б у кількості 200 одиниць вартістю 3200 грн., ПДВ – 640 грн.:
Дебет рахунку 20 “Виробничі запаси”- 3200
Дебет рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”- 640
Кредит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” – 3840
4. Нарахована зарплата робітнику підприємства “Зоря”, який розвантажував матеріали А та Б на складі у розмірі 150 грн.:
Дебет рахунку 20 “Виробничі запаси”
Кредит рахунку 66 “Розрахунки по оплаті праці” – 150
5. Отримано від підприємства № 3 матеріал А кількістю 25 одиниць на суму 1500 грн. та матеріал Б кількістю 800 одиниць на суму 1000 грн. Загальна вартість матеріалів, що надійшли – 2500 грн., ПДВ – 500 грн. Розрахунки з підприємством № 3 було здійснено шляхом передплати:
Дебет рахунку 20 “Виробничі запаси”- 2500
Дебет рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”- 500
Кредит рахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами”– 3000
6. Від Петренка І.П. отримано авансовий звіт про використання готівкових коштів на сплату послуг транспортної організації з доставки матеріалів А та Б від підприємства № 3 на склад підприємства “Зоря” у сумі 75 грн., ПДВ – 15 грн.:
Дебет рахунку 20 “Виробничі запаси”- 75
Дебет рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”- 15
Кредит рахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами”– 90
7. З поточного рахунку підприємства “Зоря” перераховано грошові кошти підприємству № 1 – 1300 грн., підприємству № 2 – 5340 грн. Разом – 6640 грн.:
Дебет рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”
Кредит рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”– 6640
8. Надійшла у касу від Петренка І.П. сума невикористаних готівкових коштів – 10 грн.:
Дебет рахунку 30 “Каса”
Кредит рахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами”– 10
На рахунках синтетичного та аналітичного обліку залишки та обороти відображуються згідно з наведеними даними наступними записами:
Д 371 Розрахунки за К Д 372 Розрахунки з К
виданими авансами підзвітними особами
3000 5) 3000 100 6) 90
8) 10
- 3000 - 100
- - - -
20 “Виробничі 63 “Розрахунки з поста-
запаси” чальниками та підрядниками”
Д К Д К
10500 7) 6640 2000
1) 7500 1) 9000
2) 500 2) 600
3) 3200 3) 3840
4) 150
5) 2500 6640 13440
6) 75
13925 8800
Рис. Відображення господарських операцій процесу забезпечення матеріальними ресурсами на синтетичних рахунка
Аналітичні рахунки до рахунку 20 “Виробничі запаси”
Матеріал А за цінами постачальника
№ операції | Від кого надійшло, кому видано | Надходження | Видаток | Залишок | |||
кількість | сума | кількість | сума | кількість | сума | ||
Залишок на початок місяця | 100 | 6470 | |||||
1. | Отримано від підприємства № 1 | 120 | 7500 | 220 | 13970 | ||
5. | Отримано від підприємства № 3 | 25 | 1500 | 245 | 15470 | ||
Разом: | 145 | 9000 |
Матеріал Б за цінами постачальника
№ операції | Від кого надійшло, кому видано | Надходження | Видаток | Залишок | |||
кількість | Сума | кількість | сума | кількість | сума | ||
Залишок на початок місяця | 200 | 3530 | |||||
3. | Отримано від підприємства № 2 | 200 | 3200 | 400 | 6730 | ||
5. | Отримано від підприємства № 3 | 80 | 1000 | 480 | 7730 | ||
Разом: | 280 | 4200 |
Д Транспортно – заготівельні К
витрати
500
2) 500
4) 150
6) 75
725
Аналітичні рахунки до рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
Підприємство № 1 Підприємство № 2 Транспортна
організація
Д К Д К Д К
7) 1300 500 7) 5340 1500 -
2) 600
1) 9000 3) 3840
1300 9000 5340 3840 600
8200 - - 600
Рис. Відображення господарських операцій процесу забезпечення матеріальними ресурсами на аналітичних рахунках.
За даними аналітичного обліку матеріальних ресурсів та розрахунків з постачальниками визначається загальна кількість матеріалів, яка складається з матеріалів, що залишилися в складі на початок місяця, а також були заготовлені протягом місяця:
- Матеріал А – 245 одиниць покупною вартістю 15470 грн.
- Матеріал Б – 480 одиниць покупною вартістю 7730 грн.
Загальна сума транспортно – заготівельних витрат склала 1225 грн. ( 500 + 725 ).
Заборгованість постачальникам на кінець місяця склала 8800 грн., у
тому числі Підприємству № 1 – 8200 грн., Транспортній організації – 600 грн.
Документування надходження виробничих запасів.
Приемка и оприходование запасов, поступающих от поставщиков, оформляются путем составления приходных ордеров (типовая форма № М-4), выписываемых на основании расчетных и других сопроводительных документов поставщика.
При этом приходные ордера должны выписываться на фактически принятое количество ценностей.
В случае несоответствия поступивших запасов по качеству или количеству указанным в документах поставщика сведениям, составляется акт о приемке запасов (типовая форма № М-7).
Сдача цехами на склад материальных ценностей из производства оформляется путем выписки накладных на внутреннее перемещение запасов типовой формы № М-11. По таким же накладным производится и приемка отходов от производства продукции, брака, ликвидации основных средств и т.п.
5. Облік вибуття виробничих запасів (документування, методи оцінки, бухгалтерські проводки).
Виробничі запаси відпускаються зі складів, перш за все, для здійснення основної операційної діяльності, тобто на виготовлення продукції, виконання робіт чи подальшу реалізацію. На даному етапі перед бухгалтерським обліком стоїть задача оцінити матеріальні запаси, що були видані на виробництво, або реалізовані. Питання оцінки дуже важливе в умовах ринку, тому що ціни на матеріали часто змінюються. Підприємства обирають один із варіантів оцінки, що запропоновані Стандартом № 9 для їх списування за так званою фактичною собівартістю, визначення якої може здійснюватися наступними способами:
1. Метод ідентифікованої собівартості передбачає облік фактичної
собівартості кожної конкретної одиниці запасів. Цей метод застосовується для матеріальних ресурсів, які мають значну вартість, невелику номенклатуру та використовуються для виконання спеціальних замовлень.
2. Метод середньозваженої собівартості – собівартість кожної одиниці визначається шліхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на початок місяця і вартості отриманих протягом місяця запасів на їх сумарну кількість.
3. Метод ФІФО – списання матеріальних ресурсів у такої послідовності, в якої вони надходили на підприємство.
4. Метод ЛІФО передбачає, що першими будуть списуватися матеріали, які надійшли останніми, тобто в послідовності, протилежній їх надходженню.
5. Метод нормативних витрат полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції, що встановлюються підприємствами з урахуванням нормального рівню використання запасів, труда, виробничих потужностей та діючих цін. Норми витрат та ціни повинні перевірятися та переглядатися для наближення їх до фактичних.
6. Метод оцінки за цінами реалізації використовується на підприємствах роздрібної торгівлі.
Для розрахунку фактичної собівартості вибуття матеріальних ресурсів за методом середньозваженої собівартості, який є найбільш розповсюдженим, використано дані Прикладу 3, при тому, що на виробництво продукції було витрачено:
Матеріалу А – 200 одиниць;
Матеріалу Б – 300 одиниць.
По-перше, треба визначити середньодоговірну вартість одиниці матеріальних запасів:
Залишок на початок місяця + надходження за місяць у покупних цінах
Кількість запасів на початок місяця + кількість матеріалів, що надійшли
Матеріал А: (6470+9000) : (100+145) = 63,14 грн.
Матеріал Б: (3530+4200) : (200+280) = 16,1 грн.
По-друге, треба визначити вартість використаних матеріалів, виходячи з середньодоговірних цін :
Матеріал А: 200 одиниць х 63,14 грн. = 12628 грн.
Матеріал Б: 300 одиниць х 16,1 грн. = 4830 грн
Разом: 17458 грн.
По-третє, за даними аналітичного обліку рахунку 20 “Виробничі запаси” визначається процентне відношення ТЗВ до покупної вартості матеріалів:
% ТЗВ = (500+725) + (15470+7730) = 5,28%
За допомогою проценту можна підрахувати суму ТЗВ, яка відноситься на фактичну собівартість використаних матеріалів:
17458 х 5,28% = 921,78 грн.
Таким чином, фактична собівартість використаних протягом місяця матеріалів складає:
17458 + 921,78 = 18379,78 грн.
Ця сума відображується записом:
9. Дебет рахунку 23 “Виробництво”
Кредит рахунку 20 “Виробничі запаси” – 18379,78.
Після списання матеріалів на виробництво схеми синтетичних та аналітичних рахунків можуть бути представлені у наступному вигляді:
20 “Виробничі запаси”
Д К
10500
9) 18379,48
1) 7500
2) 500
3) 3200
4) 150
5) 2500
6) 75
13925 18379,48
6045,22
Аналітичні рахунки до рахунку 20 “Виробничі запаси”
Матеріал А за цінами постачальника
№ операції | Від кого надійшло, кому видано | Надходження | Видаток | Залишок | |||
кількість | сума | кількість | сума | кількість | сума | ||
Залишок на початок місяця | 100 | 6470 | |||||
1. | Отримано від підприємства № 1 | 120 | 7500 | 220 | 13970 | ||
5. | Отримано від підприємства № 3 | 25 | 1500 | 245 | 15470 | ||
9. | Видано на виробництво | 200 | 12628 | 45 | 2842 | ||
Разом: | 145 | 9000 | 200 | 12628 | 45 | 2842 |
Матеріал Б за цінами постачальника
№ операції | Від кого надійшло, кому видано | Надходження | Видаток | Залишок | |||
кількість | Сума | кількість | сума | кількість | сума | ||
Залишок на початок місяця | 200 | 3530 | |||||
3. | Отримано від підприємства № 2 | 200 | 3200 | 400 | 6730 | ||
5. | Отримано від підприємства № 3 | 80 | 1000 | 480 | 7730 | ||
9. | Видано на виробництво | 300 | 4830 | 180 | 2900 | ||
Разом: | 280 | 4200 | 300 | 4830 | 180 | 2900 |
Д Транспортно – заготівельні К
витрати
500 9) 921,78
2) 500
4) 150
6) 75
725 921,78
303,22
Рис. Схема обліку руху матеріалів.
Документування операцій з вибуття виробничих запасів.
Отпуск запасов, систематически потребляемых при изготовлении продукции, оформляется лимитно-заборными картами (типовые формы № М-8 и № М-9), выписываемыми сроком на один месяц.
При отпуске запасов, потребность в которых возникает периодически, выписываются накладные-требования на отпуск (типовая форма № М-11).
Сверхлимитный отпуск запасов и их замена оформляются выпиской специального акта-требования на замену (дополнительный отпуск) запасов (типовая форма № М-10).
В случае перевозки запасов автотранспортом выписывается товарно-транспортная накладная (типовая форма № 1-ТН).
7. Облік МШП.
До МШП належать засоби праці, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та ін.
Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві і збереження натуральної (речової) форми. МШП належать до запасів та відображаються, відповідно, в складі оборотних активів у другому розділі активу балансу.
На МШП не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію МШП виключається зі складу активів (списується у витрати) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів по місцях експлуатації та відповідальних особах протягом терміну фактичного використання цих предметів.
З метою посилення контролю за збереженням МШП проводиться маркування спеціального одягу, взуття, інвентарю, білизни тощо. Обов’язковим при маркуванні є зазначення назви підприємства (цеху, відділу).
Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належать підприємству, призначено рахунок 22 “Малоцінні швидкозношувані предмети”. Це активний рахунок, призначений для обліку господарських засобів.
По дебету рахунку 22 відображаються придбані (отримані) або виготовлені МШП за первісною вартістю, по кредиту – відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.
Документування операцій з руху МШП.
В процесі документування обліку МШП, як і будь-яких інших об’єктів, розрізняють документи бухгалтерського і оперативного обліку.
До первинних документів відносять документи, якими оформлюється: надходження і відпуск предметів, списання їх з балансу.
Документи оперативного обліку – це документи, які відображають передачу зазначених предметів в ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу МШП працівникам та їх повернення тощо.
Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників.
На МШП, що надійшли, відкриваються картки складського обліку.
Передача в експлуатацію МШП оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію.Дані первинног обліку узагальнюються в оборотних відомостях.
Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів по однорідних групах, встановлених, виходячи і потреб підприємства.
В бухгалтерському обліку МШП відображаються за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення.
Основні господарські операції з руху МШП відображено в таблиці:
№ п/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
Дебет | Кредит | ||
1 | Відображено заборгованість при одержанні МШП від постачальників | 22 | 631 |
2 | Відображено податковий кредит з ПДВ | 64 | 631 |
3 | Отримання МШП як внеску до статутного капіталу | 22 | 46 |
4 | Оприбутковано МШП під час інвентаризації | 22 | 719 |
5 | Безплатно отримані МШП | 22 | 719 |
6 | Відпущено МШП на виробництво та на господарські потреби | 23, 91, 92, 93, 94 | 22 |
Контрольні запитання
1. Яка роль матеріалів у виробничому процесі та основні завдання обліку виробничих запасів?
2. Як класифікуються виробничі запаси?
3. Якими П(С)БО визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виробничі запаси та її розкриття в фінансовій звітності?
4. Який склад фактичної (первинної) собівартості виробничих запасів, що надходять на склад?
5. Які витрати не включаються до первинної вартості придбаних запасів, а відносяться до витрат періоду у якому вони були здійснені ?
6. Розкрийте поняття “запаси” у відповідності до вимог П(С)БО 9.
7. Опишіть склад транспортно-заготівельних витрат.
8. Які види оцінки застосовуються при обліку вибуття матеріалів?
9. Розкрийте сутність методу ЛИФО, як методу оцінки виробничих запасів.
10. Розкрийте сутність методу ФИФО, як методу оцінки виробничих запасів.
11. Розкрийте сутність методу середньозваженої, як методу оцінки виробничих запасів.
12. Якими документами оформлюється надходження виробничих запасів?
13. Якими документами оформлюється вибуття виробничих запасів?
14. Як ведеться облік придбаних виробничих запасів у постачальників і розрахунків з ними ?
15. В яких регістрах бухгалтерського обліку відображається надходження виробничих запасів ?
16. Як організовується облік матеріалів на складах?
17. Для чого складається книга залишків матеріалів ?
18. Як ведеться облік руху виробничих запасів в бухгалтерії підприємства ?
19. На якому рахунку ведеться облік виробничих запасів ?
20. Що являє собою синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів?
21. В яких регістрах бухгалтерського обліку знайде відображення інформація про рух виробничих запасів?
Дата: 2019-05-28, просмотров: 289.