Основними труднощами у сфері електронної комерції, згідно з даними закордонних джерел, є недостатня безпека даних, що передаються через Internet, яка зводиться до двох загроз — комп’ютерні підробки і шахрайство та порушення таємниці особистого життя в умовах можливості чіткої фіксації хто, що, коли і в кого купував.
Іншою принципово важливою проблемою є якість комунікацій (розвиток мережі комунікацій, мала пропускна спроможність каналів та низька швидкість передачі інформації), особливо характерна для вітчизняного сегмента електронної комерції.
У вітчизняному електронному бізнесі мало поширені автоматизовані системи управління виробничою, торговельною, фінансовою діяльністю корпоративного рівня.
Також проблемою розвитку електронної комерції можна вважати невизначеність реального існування контрагента, незнання правил ведення іноземного бізнесу і т. п. та відсутність в окремих випадках універсальних стандартів взаємодії та сумісності при роботі в глобальній мережі.
Суттєве значення має невизначеність ряду юридичних та фінансових питань, зокрема захист прав інтелектуальної власності та прав споживачів, вимоги до форми угод, їх юрисдикцію і відповідальність за неналежне виконання, захист інформації, регулювання криптографії, тарифи на виконання операцій, оподаткування угод та митні тарифи.
Для української електронної комерції характерні також проблеми, пов’язані із порівняно невеликою кількістю вітчизняних користувачів Internet, з недосконалістю та часто відсутністю належної законодавчо-нормативної бази, яка регулює діяльність бізнес-структур в Internet, нестача знань і кваліфікації користувачів, а також слабке поширення систем безготівкового розрахунку (пластикові, в основному міжнародні картки) для приватних осіб. Рівень довіри потенційних покупців до вітчизняних Internet-pecypciв є порівняно низьким, що є наслідком завищення цін у електронних магазинах, невисокого рівня життя населення, непрозорих техніко-економічних норм та відсутності механізмів регулювання електронної економічної діяльності.
ТЕСТИ
1. Що розуміють під електронною комерцією (ЕК)?
1) Перетворення бізнес-процесів за допомогою Internet-технологій.
2) Концентровану систему з використання усіх можливостей інформаційних мереж для ведення прибуткового бізнесу.
3) Різновид ділової активності, у якій комерційна взаємодія суб’єктів з приводу купівлі-продажу товарів та послуг здійснюється за допомогою інформаційних мереж.
4) Електронний обмін діловими документами (замовлення на покупку, котирування, накладні, рахунки-фактури тощо) між комп’ютерними програмами різноманітних компаній у стандартизованій формі.
2. Що таке електронний бізнес (ЕБ)?
1) Різновид ділової активності, у якій комерційна взаємодія суб’єктів з приводу купівлі-продажу товарів та послуг здійснюється за допомогою інформаційних мереж.
2) Електронний обмін діловими документами між комп’ютерними програмами різноманітних компаній у стандартизованій формі.
3) Найкраща на сучасному етапі система комунікацій, яка дає змогу підтримувати зв’язок з будь-яким абонентом у світі (за умови підключення до мережі).
4) Будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх та зовнішніх зв’язків з метою одержання прибутку.
3. Які основні відмінності електронної торгівлі від традиційної?
1) Використання електронного документообігу.
2) Комерційна взаємодія сторін здійснюється електронним способом, в результаті чого право власності передається від одного суб’єкта іншому.
3) Використання технічних можливостей інформаційних мереж (Internet, мережі стільникового зв’язку, внутрішньої локальної мережі установ.
4) Використання специфічних за видом та змістом документів.
4. Які бізнес-операції відносяться до сфери електронної комерції?
1) Обмін комерційною інформацією, купівля-продаж товарів і послуг, до- і післяпродажна підтримка, електронні платежі.
2) Створення та підтримка Web-сайтів комерційних структур, застосування Internet-протоколів, захист комерційної інформації.
3) Видача цифрових сертифікатів та надання сертифікаційних послуг (створення ключів та паролів користувачів).
4) Планування та закупівля матеріалів та ресурсів, управління виробничими запасами, доставка готової продукції.
5. Які види електронної взаємодії застосовуються у електронній комерції?
1) Електронний рух капіталу, електронний обмін інформацією, електронна торгівля, електронний маркетинг, електронний банкінг, електронне страхування.
2) Електронна пошта, телеконференції, інтерактивний чат, списки розсилки, дайджести.
3) Гіпертекст, мультимедіа, ефект присутності, мережева навігація.
4) Публічні мережі (Internet), приватні.
6. Якої сфери (категорії) електронної комерції не існує?
1) Бізнес-бізнес (В2В).
2) Бізнес-адміністрація (В2А).
3) Провайдер-адміністрація (Р2А).
4) Споживач-споживач (С2С).
7.Які бізнес-моделі електронної комерції не належать до сфери В2В?
1) Інформаційні брокери (e-brokers).
2) Електронні постачальники (e-procurements), торговельні платформи (collaboration platforms).
3) Електронний (віртуальний) магазин (e-shop), електронний аукціон (e-auction).
4) Електронні дилери (3rd party marketplace).
8. Які функції характерні для сфери (категорії) В2С?
1) Комерційна взаємодія між бізнесовими компаніями (підприємствами) щодо здійснення оптових закупівель та поставок товарів.
2) Комерційна взаємодія між електронним магазином та покупцем.
3) Ділові зв’язки комерційних структур з державними організаціями.
4) Організація взаємодії державних структур між споживачами та державними структурами.
9. Основними проблемами розвитку електронної комерції в Україні у секторі В2С виступають:
1) Низький рівень доходів населення і низький рівень розвитку мережевих технологій.
2) Недостатня безпека передачі інформації в мережі Internet.
3) Високий рівень тінізації економіки.
4) Правильні відповіді 1 і 2.
10. Основними завданнями щодо розвитку національної складової мережі Internet на сучасному етапі виступають:
1) Розвиток і впровадження сучасних інформаційних комп’ютерних технологій у систему державного управління, фінансову сферу, підприємницьку діяльність.
2) Гарантування інформаційної безпеки держави.
3) Створення умов для підприємницької діяльності та конкуренції у сфері використання каналів електронного зв’язку.
4) Правильними є всі відповіді.
Тема 2. Основні категорії Internet тa інструментарій електронної комерції
2.1. Основні категорії мережі Internet
Глобальна комп’ютерна мережа Internet як світова інформаційно-технічна система існує майже 40 років.
Internet з’явився як програма підвищення стійкості системи оборони США на початку 1970-х pp. Така поява пов’язана зі створенням і розвитком у 1969-1977 мережі APRANET.
Internet — всесвітня сукупність технічних засобів, стандартів та домовленостей, яка дає змогу підтримувати зв’язок між різними комп’ютерними мережами у світі.
Основою функціонування мережі Internet є базовий протокол TCP/IP (Transmission Control Protocol \ Internet Protocol), який являє собою сукупність протоколів — систем стандартів і правил зв’язку та передавання інформації у глобальній мережі. У 1983 p. APRANET перейшла на використання даного протоколу, що і вважають датою народження Internet.
З 1992 почалося практичне використання WWW (World Wide Web — світової інформаційної павутини), як більш ефективного способу передачі інформації, що дало змогу користувачам всього світу вільно обмінюватися даними.
В основі цього проекту лежало використання гіпертексту — методу надання інформації у вигляді тексту, окремі фрагменти якого з’єднані за допомогою посилань тобто зв’язками, що дають змогу легко переходити від одного матеріалу до іншого.
Всі комп’ютери або машини, об’єднані каналами зв’язку в Internet, називають хостами (hosts), серед яких можна виділити дуже потужні мейнфрейми, менш потужні мінікомп’ютери та персональні комп’ютери. Деякі з них підключаються до мережі Internet через провайдера (Internet service provider, ISP), тобто установу, яка надає комерційні послуги з підключення до мережі (у вітчизняній практиці такими є Уарнет, Інтернет- Україна, Global Ukraine, Lucky Net) або під’єднані до неї безпосередньо.
Значна частина локальних мереж діють за умов функціонування серверів — комп’ютерів, що забезпечують роботу та надають послуги іншим комп’ютерам та програмам у складі цієї мережі.
Сервери за своїми функціональними особливостями поділяються на:
• файлові, які зберігають файли, що використовуються користувачами мережі;
• сервери друку;
• поштові;
• Web-сервери (комп’ютери, що відповідають за зберігання та видачу Web-сторінок і на яких встановлене серверне програмне забезпечення для обробки запитів програм- браузерів, що використовують протокол HTTP).
Web-браузери (browsers) — програми перегляду WWW- сторінок та інших ресурсів. Сучасні браузери мають широкі мультимедійні можливості. Найвідомішими з них є Netscape Navigator Microsoft Internet Explorer. Вони можуть працювати також з FTP- протоколами.
HTTP протокол (Hypertext Transfer Protocol) — протокол, згідно якого WWW-документи передаються з сервера до браузера на комп’ютер користувача.
FTP-протокол (File Transfer Protocol) — Internet-cepвic для передачі файлів (в т.ч. програмних) мережею Internet.
Існує два режими підключення користувачів до Internet:
1. on-line — робота в режимі реального часу;
2. off-line — робота користувача на комп’ютері до початку сеансу зв’язку з іншим комп’ютером в мережі.
Вся інформація, яка дислокується в Internet, знаходиться на сайтах — певних місцях в мережі, доступних з будь-якої точки світового простору. Інакше кажучи, сайт — це адреса розташування інформаційного ресурсу в Internet. Відповідно для доступу на будь-який сайт користувач повинен знати Internet-адресу останнього.
Фактично кожен сайт являє собою сукупність Web-сторінок, об’єднаних за змістом.
Під Web-сторінкою розуміють HTML-файл, який може містити тексти, зображення, програми на мові Java та інші Web- елементи.
HTML (Hyper Text Markup Language) — мова розмітки гіпертекстових документів. За її правилами форматуються Web- сторінки та розповсюджуються дані WWW-системи.
2.2. Основні служби мережі Internet
Служби мережі Internet — це системи, що надають послуги користувачам мережі. До них належать:
• електронна пошта (E-mail);
• Internet-пейджери;
• Телеконференції (форуми);
• Списки розсилок (mail lists);
• WWW;
• FTP;
• IRC (Internet Relay Chat) та деякі інші.
Електронна пошта являє собою систему, що надає змогу формувати, пересилати, зберігати та читати текстові документи, електронні таблиці в певному форматі, графічні файли, програми тощо. В електронному листі можна застосовувати цифровий підпис та шифрування. Характерною рисою E-mail є те, що вона діє в режимі off-line.
Internet-пейджери — безкоштовні програми для безпосереднього спілкування у мережі. Вони можуть виконувати функції передачі файлів, електронної пошти, голосових повідомлень, новин і т. п. Найкращий та найпоширеніший сучасний Internet- пейджер — ICQ (Аська).
Телеконференція (форум) — послуга Internet, за допомогою якої абонент може залишати своє відкрите повідомлення в мережі. Пізніше його можуть переглянути зацікавлені користувачі і дати таку ж відкриту відповідь. Фактично телеконференції являють собою колективну тематичну електронну пошту.
Списки розсилок — послуга, яка полягає в об’єднанні за одною адресою електронної пошти адрес багатьох передплатників списку розсилки. Якщо на таку адресу надсилається лист, то його одержують всі передплатники цього списку. Ця служба не має власного не має власного протоколу і працює тільки через електронну пошту.
WWW (World Wide Web) — служба прямого доступу, що потребує повноцінного підключення до Internet та дозволяє інтерактивно взаємодіяти з представленою на Web-серверах інформацією. Вона базується на принципі гіпертексту і може представляти інформацію з застосуванням всіх можливих мультимедійних засобів: аудіо, відео, текст, графіка і т.п.
FTP-послуга — служба прямого доступу до файлів у файлових Internet-архівах, яка потребує повноцінного підключення до мережі.
IRC — система «розмовних кімнат», так званих чатів. Це інтерактивна служба, яка дає можливість спілкування користувачів в режимі реального часу за допомогою текстових повідомлень, що набираються на клавіатурі.
Поширеними в мережі Internet є також служби пошуку інформації, які підтримуються однією з груп учасників мережі.
Основними інструментами пошуку інформації є:
• пошукові машини (spiders, crowlers), основна функція яких полягає в дослідженні Інтернету з метою збору даних про наявні Web-сайти та видача звіту про Web-сторінки, які задовольняють вимоги запиту користувача. Пошукова машина фактично є великою локальною мережею, яка складається з потужних комп’ютерів із великим обсягів дискової пам’яті. Останні поділені на підгрупи (кластери), між якими розподіляється інформація. На сервері пошукової машини текст розбивається на окремі слова, кожному з яких присвоюються певні координати, котрі заносяться в таблицю сервера разом з гіперпосиланням на IP-адресу. Коли пошукова система отримує запит, вона шукає відповідь у власній таблиці, а не загалом у мережі Internet. Серед сучасних інформаційно-пошукових машин лідерами є yahoo.com, yandex.ru, rambler.ru, google.com;
• каталоги — ієрархічно організовані тематичні структури, в які інформація заноситься за ініціативою користувачів. Також сторінка, яка додається в каталог повинна бути жорстко прив’язана до визначених в каталозі категорій. При цьому пошук інформації ведеться не в мережі Internet, а в комп’ютерних тематичних базах даних;
• пошукові сайти дають можливість користувачам проводити пошук інформації за ключовими словами у великих базах даних Web-сайтів.
2.3. Ідентифікація Internet-pecypci в
Застосування розгалужених інформаційних мереж потребує швидкої та ефективної ідентифікації комп’ютерів, що об’єднуються у ці мережі.
Кожен сайт має свою унікальну цифрову IP-адресу, яка складається з двох частин — адреси (ідентифікатора) мережі, до якої під’єднаний комп’ютер, та адреси (ідентифікатора) цього комп’ютера (адреси хосту). Формується IP-адреса у двійковій системі розрахунків.
Для зручності навігації і полегшення роботи користувачів введено службу доменних імен (DNS), яка призначена для перетворення текстових імен комп’ютерів (хостів) на унікальні цифрові адреси (IP-адреси). Згідно з принципами функціонування DNS існує певна ієрархія текстових імен.
Доменне ім’я кожного Internet-pecypcy включає в себе кілька сегментів текстових символів (найчастіше три або чотири), відділених одне від одного крапкою. Такі сегменти називають рівнями або зонами.
Насамперед виділяються та підтримуються «географічні» та «організаційні» зони.
«Географічні» зони виділені кожній країні. Такі домени формуються з двох літер (табл. 2.1). Крім того, в певних випадках виділяються підзони, які вказують на область, місто, територіальне утворення тощо.
«Організаційні» домени вказують на специфіку діяльності структури, яка використовує Internet-pecypc. Зокрема, зареєстрованими є такі домени:
1. com — commercial — комерційні організації та установи;
2. edu — educational — освітні організації та установи;
3. gov — government — урядові організації та установи;
4. org — organization — некомерційні організації;
5. net — network — організації, що забезпечують роботу мережі (найчастіше провайдери)
6. mil — military — військові організації.
Таблиця 2.1-ПЕРЕЛІК ОКРЕМИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОМЕНІВ
| Географічний домен | Країна | Географічний домен | Країна |
| il | Ізраїль | uk | Великобританія |
| by | Білорусія | lv | Латвія |
| au | Австралія | lt | Литва |
| ca | Канада | pl | Польща |
| de | Німеччина | ru | Росія |
| cz | Чехія | ro | Румунія |
| es | Іспанія | sk | Словаччина |
| ee | Естонія | si | Словенія |
| jp | Японія | us | Сполучені Штати Америки |
| fr | Франція | ua | Україна |
Однак такі домени першого рівня є надто узагальненими. Тому з метою деталізації та уточнення специфіки діяльності ресурсів останнім часом активно вводяться і підтримуються нові домени, які умовно поділяються на чотири групи:
1. загальні — biz (бізнес-проекти), web (організації, що спеціалізуються на роботі безпосередньо у WWW), int (міжурядові організації та міжнародні бази даних), firm (підприємства, фірми), coop (об’єднання, кооперація);
2. економічні — fin (фінансові структури), travel (організації, що спеціалізуються у сфері туризму), pro (виробничі структури), shop (торговельні підприємства), arts (організації, що спеціалізуються у сфері культури та розваг), rec (організації, що спеціалізуються у сфері відпочинку та розваг), info (організації, що надають інформаційні послуги);
3. персональні — name (персональна сторінка), per, nom (приватна власність в Internet), san, xing;
4. обмеженого змісту — xxx, kids.
Після вибору зони, до якої буде включено домен, обирається власне ім’я домену. Власне імя (на відміну від назви зони) є індивідуальним, його формують «у міру фантазії» за бажанням.
Чітких норм і правил для формування власних імен доменів немає. Разом з тим, для ефективного пошуку та ідентифікації Internet-pecypcy при виборі власного доменного імені потрібно дотримуватись таких рекомендацій:
• власне ім’я повинно бути порівняно коротким та легко запам’ятовуватися;
• воно має бути простим і однозначним у написанні та вимові;
• бажано, щоб власне ім’я містило назву компанії, яка використовує Internet-pecypc, або вказувати на сферу її діяльності, або на основний вид продукції чи послуги, які вона пропонує.
Власне ім’я, як і інші домени повинно бути подане латиницею, тому для неангломовних країн використовується транскрипція назв. Проте останнім часом у зв’язку зі значним інформаційним наповненням мережі Internet та дефіциту вільних назв активно запроваджується можливість формування кириличних доменів.
З лівого кінця доменного імені знаходяться функціональні імена, які вказують на функції, що виконуються комп’ютером.
— www — HTTP (WWW) сервер;
— ftp — FTP сервер;
— ns, nss, dns — DNS (Name)
— mail — поштовий сервер
— relay — Mail Exchanger;
— *proxy — відповідний модуль доступу (Proxy-сервер).
2.4. Особливості українського сегмента Internet
Початок XXI сторіччя для вітчизняного сегмента Internet (Uanet) характеризується наступними тенденціями:
• збільшення кількості користувачів та Internet-провайдерів. При цьому регулярний доступ до мережі протягом того ж 2013 р. мали близько 20 млн осіб, що становить 16 % усього населення України);
• поява низки перспективних як комерційних так і некомерційних проектів з наповнення сайтів інформацією, яка є корисною певній аудиторії;
• прихід нових інвесторів на вітчизняний Internet-ринок;
• створення нових структур за участю залученого капіталу;
• зростання інтересу до розміщення інформації в мережі (Inetrnet-аудиторія, що визначається за кількістю користувачів, які здійснюють більше одного перегляду web-сторінки за місяць та користувачів, які проглядали web-сторінки за останні два місяці, збільшується в середньому на 10 %. При цьому для 35 % користувачів мережа Inetrnet є джерелом інформації про товари та послуги);
• збільшення попиту на Web-хостинг (надання власниками сайту місця для розміщення інформації).
Проте кількість користувачів Internet в Україні є порівняно незначною з розвиненими країнами (табл. 2.2), хоча існує тенденція до значного поступового їх збільшення, в зв’язку з чим є всі підстави очікувати продуктивного розвитку електронної комерції.
В 2008 році згідно з даними агентства МАСМІ, приблизно 41 % користувачів користуються доступом до мережі Internet понад 4 роки, причому основним місцем доступу понад 60 % користувачів є власна домівка. 35 % користувачів відвідують мережу щодня. Основною метою доступу для 89 % осіб є пошук інформації, використання електронної пошти (85%) та читання новин (71 %). Покупки в мережі здійснюють близько 17 % користувачів.
Таблиця 2.2
ЧИСЕЛЬНІСТЬ INTERNET-КОРИСТУВАЧІВ (МЛН ОСІБ) У 2000—2007 PP.
| 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 | 2007 р. | |
| У світі | 413,6 | 514,5 | 560,0 | 606,0 | 943,5 | 1010,7 | 1280,8 | 1460,2 |
| В Україні | 0,5 | 0,75 | 2,1 | 3,2 | 4,3 | 5,3 | 6,0 | 6,5 |
Доступ до мережі Інтернет в 2012 році мають 19,9 млн українців або 51% жителів України. 16% домогосподарств мають широкосмуговий доступ до мережі інтернет, 20% домогосподарств мають доступ до послуг кабельного телебачення. Рівень проникнення рухомого мобільного зв’язку складає 121,8% від загальної чисельності населення України таким чином за рік кількість інтернет-користувачів в Україні зросла на 34%
Станом на жовтень 2012-го року в Україні налічувалось 19,7 мільйонів регулярних користувачів інтернету серед населення віком старше 15 років. Інакше кажучи, сьогодні доступ до інтернету вже має половина мешканців України.
Цікаво те, що кількість активних користувачів інтернету (тобто таких, які виходять в мережу кожного або майже кожного дня) теж дуже суттєва – 34% дорослого населення України чи 13,3 мільйони.
За словами керівника комітету ІнАУ, відповідального за напрямок інтернет-реклами, у віковій групі 21-45 років частка інтернет-користувачів вже досягнула 75%, що відповідає середнім показникам країн Європейського Союзу.
Українці досі переважно користуються інтернетом з допомогою домашніх стаціонарних комп’ютерів. На другому місці знаходяться домашні ноутбуки і тільки на третьому – мобільні телефони та смартфони (з їх допомогою в інтернет виходить всього 13% користувачів).
Компанія InMind провела чергове дослідження в 2013 році інтернет-аудиторії України. Сучасна демографічна картина серед інтернет-користувачів України виглядає наступним чином: кількість користувачів різних статей в Україні зрівнялася. На кожного користувача-жінку припадає користувач-чоловік; більше всього інтернет-користувачів живе на сході (34%) та в центрі України (31%), а найменше – на півдні (16%);
найбільше українських інтернет-користувачів входять до вікової групи 15-29 років (49%);
більше половини (51%) інтернет-користувачів живуть у великих містах (із населенням більше 100 тисяч чоловік).
Найбільш численною групою є користувачі з середнім рівнем достатку (вистачає на харчування та одяг, взуття) - 45-47% (залежно від терміну користування Інтернетом), 22-33% користувачів з рівнем достатку трохи вище середнього (вистачає на харчування, одяг, взуття, недорогі купівлі), 2-5% користувачів Інтернет можуть дозволити собі купити харчування, одяг, взуття, велику побутову техніку. На малозабезпечених користувачів Інтернет (вистачає на харчування або змушені економити на харчуванні) припадає 14-26% української аудиторії.
Найбільш затребуваними послугами Інтернет серед регулярних українських користувачів в 1-му кварталі 2013 році були: соціальні мережі - 63%, або 11,2 млн користувачів, що на 6 п.п. більше, ніж у 2012 році (у 2011 році - 47%), електронна пошта - 50% (тут і далі зміни порівняно з попередніми періодами незначні - 1-3%), завантаження фільмів і музики - 40%, пошук інформації - 38 %, новинні сайти, читання газет - 31%, інтернет-телефонія - 30% тощо.
Серед інших тенденцій, притаманних українській інтернет-аудиторії, дослідники відзначають зростання популярності інтернету серед користувачів старшого покоління, а також швидке зростання кількості користувачів серед сільського населення. Всього за 9 місяців цього року кількість користувачів старших за 55 років зросла на 90%. За цей же період кількість інтернет-користувачів у селах збільшилася на 56%.
Важливим показником, що характеризує роботу вітчизняного сегмента Internet є його інформаційна структура (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
ПРИБЛИЗНА ІНФОРМАЦІЙНА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО СЕГМЕНТА INTERNET
| Інформаційна структура | Частка в загальному обсязі (%) |
| Інформація щодо діяльності суб’єктів господарювання | 35 |
| Інформаційно-довідкові ресурси | 20 |
| Інформація розважального характеру | 15 |
| Інформація щодо діяльності науково-дослідних установ та навчальних закладів | 5 |
| Інша інформація | 25 |
Товарна структура продажу у мережі визначається показниками, що характеризують переважання продажів традиційних і звичних товарів, споживчі властивості яких не викликають сумніву або вже перевірені покупцями .
Приблизна товарна структура у вітчизняному сегменті мережі Internet має вигляд: 20% транспортні квитки; 20% комп'ютери, програмні засоби, аудіо- та відеотехніка; 15% продовольчі товари; 12% музика і книжки; 5% квіти і подарунки; 5% квитки на різні заходи; 6% одяг і аксесуари; 17% інше.
2.5. Процедура створення Web -сайта
З точки зору комерсанта Web-сайт є сукупністю певних інформаційних блоків та інструментів, що призначені для взаємодії з одним чи кількома сегментами цільової аудиторії споживачів.
В цілому структура представленої інформації, набір задіяних інструментів та їх взаємодія залежить від обраної власником сайта бізнес-моделі, поставлених довгострокових та короткострокових завдань, типу та величини сегмента цільової аудиторії, а також від можливості взаємодіяти з нею тим чи іншим способом.
Загалом процедура створення Web-сайта складається з таких основних етапів (рис. 2.1):
1. Визначення комерційних цілей та шляхів їх досягнення, для чого проводяться маркетингові дослідження і розробляється детальний план необхідних заходів.
2. Реалізація Web-сайта. На цьому етапі вирішуються питання вибору місця розміщення сервера, вибору провайдера, розробки дизайну сервера та його структури, первинне інформаційне наповнення сервера. Наступним кроком етапу є вирішення питань сполучення сервера з існуючою бізнес-системою фірми, його попереднє тестування та розміщення в Internet.
3. Проведення комплексу заходів для залучення клієнтів на сервер із застосуванням різноманітних видів реклами.
4. Підведення підсумків яке проводиться шляхом порівняння одержаних результатів з раніше прогнозованими показниками.
Найлегший спосіб створення Web-сайта — скористатися послугами спеціального агентства. Можна також самостійно створити сайт за допомогою спеціальних програм Web- дизайну, таких як Front Page, Dreamweaver, Go Live (на дисках).
 |
Рис. 2.1. Процес створення Web-сайта Internet-компанії
Існують також спеціальні сайти в мережі Internet, допомогою та інформацією з яких можна скористатися для розробки власного. Серед них: www.websitesthatsuck.com; www.moonfish.co.uk; www.builder.com; www.webdesign.about.com.
2.6. Бізнес-моделі сайтів
Характеристики моделей новоствореного Web-сайту залежить від мети та завдань, що ставляться перед ними. Розрізняють наступні бізнес-моделі сайтів:
1. рекламна бізнес-модель;
2. підтримка існуючого бізнесу;
3. створення нового бізнесу.
Рекламна бізнес-модель сайта створюється в тому випадку, коли до нього потрібно залучити постійну аудиторію відвідувачів. Остання за потребою може бути максимально широкою або чітко сегментованою. Контакт з цією аудиторією продається рекламодавцям або спонсорам.
Для цього слід вирішити такі завдання:
• Початкове залучення відвідувачів на сайт;
• Стимулювання наступних відвідувань;
• Збільшення часу, проведеного відвідувачами на сайті;
• Залучення користувачів до життя сайту (дискусії, конкурси, опитування);
• Залучення користувачів до розвитку та просування ресурсу.
Підтримка існуючого бізнесу. Така модель застосовується, коли фірма вже володіє реальним бізнесом, а з допомогою рекламних та комерційних заходів в Internet бажає розширити інструментальну базу взаємодії з ринком та збільшити кількість клієнтів.
В цьому випадку завдання можуть бути наступними:
• Реклама та просування фірми або її товарів;
• Розширення системи public relations (зв’язки з громадськістю);
• Забезпечення користувачів та контрагентів фірми найбільш повною та об’єктивною інформацією про неї та її товари.
• Інформаційна до- і післяпродажна підтримка споживачів;
• Організація прямих продажів;
• Організація продажів між фірмами;
• Організація Internet-каналів розподілу та поширення продукції.
Створення нового бізнесу. Такі бізнес-моделі засновані на широких можливостях Internet. Ними можуть бути Internet- магазин, Internet-аукціон, торговельний майданчик, електронна біржа, надання різноманітних послуг тощо.
В залежності від особливостей та спеціалізації бізнес- діяльності кожна модель може бути розбита на певну кількість підмоделей або один сайт може мати одночасно риси різних бізнес-моделей
ТЕСТИ
1. Що являє собою мережа Internet?
1) Система взаємодіючих елементів, спрямована на забезпечення місцевого або віддаленого зв’язку для обміну відомостями між користувачами, які мають спільні інтереси.
2) Локальна обчислювальна мережа установи.
3) Дві або більше мереж, об’єднаних з метою спільного використання ресурсів установ.
4) Сукупність технічних засобів, стандартів та домовленостей, яка дає змогу підтримувати зв’язок між різними комп’ютерними мережами у світі.
2. Гіпертекст являє собою:
1) Метод надання інформації у вигляді тексту, окремі фрагменти якого з’єднані за допомогою посилань тобто зв’язками, що дають змогу легко переходити від одного матеріалу до іншого.
2) Метод надання інформації у вигляді великих текстових блоків.
3) Метод надання інформації у вигляді тексту, графіки, звуко- і відеозапису, анімації тощо, зв’язаних за допомогою посилань у мережі.
4) Спосіб зв’язку між різними компонентами інформації у мережі.
3. Вкажіть найповніший перелік служб мережі Internet:
1) E-mail, трансляція новин, редагування повідомлень у текстових редакторах.
2) Електронна пошта, чат, система телеконференцій.
3) Гіпермедіа, браузер, FTP.
4) Списки розсилання, NetBios, off-line.
4. TCP/IP являє собою:
1) Найпоширеніший протокол передавання відеоданих у локальних мережах.
2) Інструкції з користування ПЕОМ у локальних та глобальних мережах.
3) Протокол, згідно якого www-документи передаються з сервера до браузера на комп’ютер користувача.
4) Група стандартних протоколів для обміну даними між комп’ютерами в Internet.
5. Що являє собою Web-сторінка?
1) Документ у будь-якому текстовому форматі, що може містити зображення, невеликі програми.
2) HTML-файл, який можна відобразити у вікні програми-браузера та може містити тексти, зображення, програми на мові Java та інші Web-елементи.
3) Документ у будь-якому текстовому форматі, який можна відобразити у вікні програми-браузера та може містити зображення, невеликі програми.
4) Кодова сторінка для кирилиці у Windows.
6. Браузер - це:
1) Програма, призначена для перегляду Web-сторінок.
2) Програмне забезпечення, призначене для роботи з електронною поштою і телеконференціями.
3) Програма, призначена для створення Web-сторінок.
4) Комп’ютер, який відповідає за зберігання та видачу Web- сторінок.
7. У якому із варіантів відповіді правильно відображено склад та послідовність основних етапів створення Web-сайту:
1) Реалізація Web-сайту; визначення комерційних цілей та шляхів їх досягнення; проведення комплексу заходів для залучення клієнтів на сервер; підведення підсумків.
2) Розробка дизайну сайта; створення гостьової книги; розміщення реклами на інших сайтах; створення гіперпосилань; формування системи інтерактивного зв’язку з відвідувачами.
3) Визначення комерційних цілей та шляхів їх досягнення; реалізація Web-сайту; проведення комплексу заходів для залучення клієнтів на сервер та їх утримання; підведення підсумків.
4) Запровадження концепції виробництва; створення моделі реального матеріального продукту у графічній формі, підтримка комплексу відносин між бізнес-партнерами; створення організаційної мережевої структури.
8. З яких частин складаються доменні імена Internet-pecypciв?
1) Програмне, робоче, функціональне, місцеве імена.
2) Найменування механізму, що використовується для доступу до ресурсу; ім’я машини, на якій розташований ресурс; власне ім’я ресурсу.
3) Географічна зона, організаційна зона, власне ім’я, функціональне ім’я.
4) Верхній рівень, TCP, IP, ім’я комунікаційної мережі.
9. Які з перелічених доменів відносяться до організаційних?
1) ua, ru, by.
2) com, net, fin.
3) www, http,ftp.
4) lac, rada, yandex.
10. Якої з бізнес-моделей сайтів не існує?
1) Рекламна бізнес-модель.
2) Підтримка існуючого бізнесу.
3) Створення нового бізнесу.
4) Push-модель
Дата: 2019-04-23, просмотров: 439.
