· Реальний ВВП у січні-жовтні 2008р. порівняно з січнем-жовтнем 2007 р. становив 105,8%.

· Обсяг промислового виробництва за січень-вересень 2008 р. порівняно з січнем-вереснем 2007р. збільшився на 5,1%.

· Обсяг продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за січень-вересень 2008 р. порівняно з січнем-вереснем 2007 р. збільшився на 15,1%.

· За січень-червень 2008 р. за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 81561,3 млн. грн. інвестицій в основний капітал.

· За січень-червень 2008 р. введено в експлуатацію 4044,6 тис. кв. м загальної площі житла.

· Обсяг продукції будівництва за січень-вересень 2008 р. порівняно з січнем-вереснем 2007 р. зменшився на 7,2%.

· За січень-вересень 2008 р. підприємствами транспорту перевезено 696,7 млн.т вантажів, що на 5,8% більше, ніж за січень-вересень 2007 р.

· Послугами пасажирського транспорту у січні-вересні 2008 р. скористалися 6,2 млрд. пасажирів, що на 3,3% більше, ніж за січень-вересень 2007 р.

· Обсяг експорту зовнішньої торгівлі України товарами за січень-серпень 2008 р. становив 46877,2 млн. дол. США, імпорту - 59366,3 млн. дол. США;

· Індекс цін виробників промислової продукції у жовтні 2008 р. становив 98,6%, з початку року - 132,1%.

· Індекс споживчих цін у жовтні 2008 р. становив 101,7%, з початку року - 118,0%.

· Реальний наявний доход населення, визначений з урахуванням цінового фактора, за січень-серпень 2008 р. збільшився на 13,4% порівняно зсічнем-серпнем 2007 р.

· Реальна заробітна плата найманих працівників у вересні 2008 р. порівняно з серпнем 2008 р. збільшилась на 1,1%.

· Сума невиплаченої заробітної плати на 1 вересня 2008 р. становила 695,2 млн. грн.

· Рівень безробіття (за методологією МОП) в середньому за І півріччя 2008 р. складав 6,8% економічно активного населення працездатного віку.

· Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку, на 1жовтня 2008 р. становив 1,8%. [6]

Висновки

У роботі розглядаються теорії макроекономічної рівноваги. Загальна економічна рівновага – це такий стан економіки, коли на усіх ринках – благ, грошей, капіталу і праці – одночасно досягається рівновага. Існують дві основні теорії по даній темі: класична і кейнсіанська. Прихильники обох теорій приводять переконливі докази на свою користь, у тому числі і з історії. Послідовники Кейнса посилаються на часи Великої Депресії 30-х рр. XX ст. в США, коли збільшення державних видатків допомогло вивести країну з кризи; а класики на чолі з Мілтоном Фрідменом стверджують, що США від Депресії позбавила друга світова війна.

Класики стверджують, що і інвестиції і заощадження залежать від процентної ставки. Кейнсіанці заявляють, що насправді заощадження залишаються постійними, незалежно від ставки відсотка, і змінюються відповідно з чистим доходом. Класики виступають за принцип «laissez-faire» – невтручання держави в економіку країни, а кейнсіанці стверджують, що тільки таким чином можна боротися з безробіттям. У монетаристів є успішний досвід впровадження своїх теорій у практику під час енергетичної кризи 70-х, коли економіка більшості розвинутих країн була уражена стагфляцією, а послідовники Кейнса гордяться економікою США, що переживала небувале економічне зростання останні два десятиріччя і пропагують «парадокс ощадливості», коли прагнення накопити грошей приводить до протилежних результатів. У відповідь на це їм приводять у приклад самого Пола Самуельсона, автора знаменитого «Економікс». Ця книга перевидавалася більше 15 разів і по ній можна від слідкувати, як сам Самуельсон змінив своє ставлення до заощаджень. У 13 виданні (1989) він уже у співавторстві з Нордхаусом пише про те, що «більшість економістів вважають, що поточний рівень заощаджень дуже малий, щоб гарантувати стабільний і здоровий рівень інвестицій в економіці 90-х..», тобто фактично відходить від кейнсіанської теорії.

По якому б шляху не пішла Україна у XXI ст., важливо органічно і злагоджено розвивати всі галузі національного господарства. Можна тільки догадуватися, з чим нам доведеться зіткнутися через кілька десятків років, але одне відомо точно – це буде суровий шлях, не позбавлений випробувань, помилок і розчарувань. Макроекономічна стабільність – запорука високих соціальних видатків. «За останні два роки соціальні видатки зростають неймовірними темпами, а соціальний аспект став ключовим як у бюджетному процесі, так і для всіх політичних ініціатив українських партій», – наголосив під час виступу у Верховній Раді 04.12.2007 року кандидат на посаду спікера ВР Арсеній Яценюк. Вважаю, сьогодні в Україні треба поєднувати соціальну політику зі здоровою макроекономікою – аби не вийшло так, що, поставивши на перше місце виключно соціальні питання, ми забули про те, що казна може стати пустою», – зауважив він.

«Макроекономічна стабілізація, розвиток внутрішнього ринку, ріст внутрішнього продукту і формування доходної бази обов`язково мають йти на формування великої соціальної інфраструктури і забезпечення соціальних видатків», – підкреслив Яценюк.

Список літератури

1. www.aup.ru

2. Базилевич В., Базилевич К., Баластрик Л. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Знання, 2007. – 678 с.

3. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посібник. Вид. 2-ге, стереотипне. – К.: Либідь, 2002. – 616 с.

4. http://orags.narod.ru

5. Campbell R. McConnell, Stanley L. Brue. Economics. Thirteenth edition, v. I. – McGraw-hill, inc., 2000. – 467 p.

6. Державний комітет статистики України – www.ukrstat.gov.ua

7. Український центр економічних та політичних досліджень ім. Разумкова – www.uceps.com.ua

8. www.nuns.com.ua