Макроекономічна рівновага (macroeconomic equilibrium) – обсяг ВВП, за якого сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції. [3]

В макроекономічній теорії відомо декілька підходів до проблеми економічної рівноваги. Загальноприйнята модель описує базову умову рівноваги – рівність об’ємів сукупного попиту і сукупної пропозиції (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Макроекономічна рівновага

Графічною формою вираження сукупного попиту є крива сукупного попиту (рис. 1.2), що відображає взаємозв’язки між бажаними чи планованими витратами в економіці на кінцеві товари і послуги і рівнем цін на них.

Рис. 1.2. Крива сукупного попиту

Низхідний характер цієї кривої означає, що ріст цін приводить до скорочення величини сукупного попиту (об’ємів споживання, інвестицій, витрат уряду і чистого експорту). До цінових факторів (окрім рівня цін), які впливають на динаміку об’єму AD, відносяться:

1. ефект ставки відсотка;

2. ефект багатства;

3. ефект імпортних закупок (рис. 1.3).

Графічно дія цінових факторів виражається рухом вздовж кривої AD.

Рис. 1.3. Цінові фактори сукупного попиту

Існують і нецінові фактори сукупного попиту: зміна у виратах споживачів, інвестиційних витратах, в державних видатках, витрати на чистий експорт. Дія нецінових факторів графічно виражається у зміщенні кривоїAD вліво чи вправо (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Зміна сукупного попиту під дією нецінових факторів

Графічним вираженням зв’язку між реальним об’ємом національного виробництва і загальним рівнем цін є крива сукупної пропозиції AS. Вона має вигляд висхідної кривої у короткостроковому періоді (рис. 1.5а) і вертикальної прямої у довгостроковому періоді (рис. 1.5б).

а б

Рис.1.5. Крива сукупної пропозиції в короткостроковому (а) і довгостроковому (б) періоді

Слід взяти до уваги дискусію в економічній науці з приводу природи і форми кривої AS. Форма кривої сукупної пропозиції відображає зміну видатків виробництва на одиницю продукції в умовах, коли змінюються об’єми національного виробництва. У сучасній економічній літературі виділяються три відрізка (рис. 1.6).

1 – кейнсіанський відрізок 2 – проміжний відрізок 3 – класичний відрізок

Рис. 1.6. Форма кривої сукупної пропозиції в кейнсіанській макроекономічній концепції

Класична школа визнає тільки вертикальну конфігурацію цієї кривої. Зрушення сукупного попиту в інтерпретації цих шкіл приводить до розбіжностей у змінах номінального і реального ВВП у виробництві і зайнятості.

Вплив нецінових факторів на динаміку сукупної пропозиції графічно ілюструється зрушенням кривої AS. До нецінових факторів сукупної пропозиції відносяться:

1. рівень цін на виробничі ресурси (внутрішні та імпортні);

2. структура ринку;

3. продуктивність;

4. зміна правових норм.

Економічна модель сукупного попиту-сукупної пропозиції (AD-AS) дозволяє зрозуміти, як різні фактори і зміщення AD і AS впливають на макроекономіку, а державна політика допомагає згладжувати економічні коливання (табл. 1.1).

Табл. 1.1. Наслідки зміни AD в кейнсіанській теорії [4]

Наслідки зростання ADна кейнсіанському відрізку	Наслідки зростання AD на класичному відрізку	Наслідки зростання AD на проміжному відрізку
Збільшення реального об’єму виробництва, але не торкається загального рівня цін	Підвищення рівня цін, а реальний об’єм виробництва може не вийти за границі свого рівня «при повній зайнятості»	Збільшення як реального об’єму виробництва, так рівня цін