Це рідкісні форми гематогенного остеомієліту, при яких захворювання від самого початку перебігає атипово і набирає хронічної форми. До ати-пових форм належать абсцес Броді, склерозуючий остеомієліт

Гарре, альбумінозний остеомієліт Олльє.

Абсцес Броді — різновид підгострого гематогенного остеомієліту. Характеризується тупими ниючими болями в кінцівці, особливо вночі. Рентгенологічно у губчастому шарі кістки по-близу суглоба виявляється округла порожнина. При розрізанні виявляють абсцес, заповнений гноєм із маловірулентними

мікробами. Лікування оперативне: трепанація кістки, евакуа-ція гною з наступним пломбуванням порожнини у кістці.

Склерозуючий остеомієліт Гарре. Захворювання починаєть-ся підгостро, характерні нічні болі в кінцівці, помірне підвищен-ня температури та лейкоцитозу. Особливістю процесу є різко виражений прогресуючий склероз ураженої кістки, на тлі якого є невеличкі осередки розрідження кісткової тканини. Внаслідок склерозу діафіз веретеноподібно потовщується, кіст-ковомозковий канал може повністю склерозуватися. Лікування в основному консервативне: антибіотики(лінкоміцин, на-півсинтетичні пеніциліни), фізіотерапія(електрофорез із трип-сином, УВЧ, грязеві аплікації, ванни).

Альбумінозний остеомієліт Олльє спричиняється маловіру-лентною мікрофлорою(стрептокок, стафілокок). Захворюван-ня перебігає підгостро з незначними змінами(невелика інфіль-трація м’яких тканин з невираженою гіперемією шкіри). Особливістю цієї форми є те, що замість гною в остеомієлітичному осередку скупчується серозна, багата на муцин рідина.

Млявий перебіг інколи ускладнюється деструкцією шкіри з утворенням секвестрів чи приєднанням вторинної інфекції. Лікування хірургічне(розрізання осередку, вишкрібання грануляцій).

67 .Костно-суставной туберкулез.  Поражаются различные отделы скелета, чаще позвоночник, тазобедренный и коленный суставы. Туберкулез костей и суставов развивается в результате проникновения микобактерий туберкулеза по кровеносным и лимфатическим сосудам в костную ткань из пораженного специфическим процессом мягкотканного органа, главным образом из легких, в период первичной или реже вторичной генерализации туберкулезной инфекции. Предрасполагающими факторами являются травмы и частые перегрузки опорно-двигательного аппарата, переохлаждение, повторяющиеся инфекционные болезни, неблагоприятные условия труда и быта. Осложнения туберкулезного спондилита и артрита: деформации позвоночника (суставов), натечные абсцессы, свищи, амилоидоз внутренних органов, поражение спинного мозга. Лечение: применяют химиотерапию, оперативное и ортопедическое лечение. Основная задача современного оперативного лечения заключается в радикальном иссечении костных туберкулезных очагов с последующим восстановлением целости кости (например, путем пересадки костных или костно-хрящевых трансплантатов). В преартритической фазе туберкулеза сустава производят внесуставную некрэктомию. В более поздних фазах с умеренными деструктивными изменениями выполняют чаще радикально-восстановительные операции, позволяющие восстанавливать не только опороспособность конечности, но и подвижность в пораженных суставах; при обширной деструкции суставных концов костей — различные виды резекции суставов. В предоперационном периоде больные туберкулезом суставов находятся на постельном режиме, для фиксации пораженной конечности накладывают заднюю гипсовую лонгету, используют манжеточное вытяжение. С первого дня после радикально-восстановительных операций начинают восстанавливать подвижность в оперированном суставе, применяют местные физиотерапевтические процедуры.