У більшості випадків перед клінікою бронхіту передують помірно вираженні явища риниту, назофарингіту. Раптово, або поступово (на 2 – 4 дні захворювання) стан погіршується, дитина стає в´ялою з періодами роздратованості, у неї знижується апетит, з´являється на початку нав´язливий, сухий, а потім – вологий, кашель із задишкою (до 60-80 за хвилину) та затрудненим диханням, втягуванням поступливих місць грудної клітини, напруженням крил носа та грудинно-ключично-сосцевидних м´язів, блідістю, периоральним та генералізованим ціанозом, тахікардією. Грудна клітина розширена в передньо-задньому розмірі, перкуторний звук над нею з коробковим відтінком. Діафрагма опущена, тому печінка та селезінка пальпірується на декілька сантиметрів нижче. Аускультативно: дрібно пухирчасті та крепітуючі хрипи на вдосі та на початку видоху, свистячі сухі хрипи на видосі. Можуть з´являтися епізоди апное. Температура тла частіше висока, але буває і субфебрильною або нормальною. Тяжкість стану дитини визначається ступенем дихальної недостатності. При аналізі крові кількість лейкоцитів або нормальна, або помірно знижена, прискорена ШОЕ При рентгенологічному обстеженні відмічають підвищену прозорість легеневих полів, особливо на периферії, низьке стояння діафрагми, невеликі ділянки зниження прозорості легеневої тканини, але зливнв інфільтративні тіні відсутні. Тривалість захворювання 2 – 3 тижні.

Клініка рецидивуючого бронхіту

Діагностичні критерії рецидивуючого бронхіта складаються із симптомів гострого (простого) бронхіта, які повторюються 3 і більше разів на рік. Для клінічної картини РБ характерно:

1. Тривалий перебіг загострення ( 3-4 тижні та довше).
2. Помірне підвищення температури тіла, але частіше протягом 2-4 днів. Може бути тривалий субфебрилитет.
3. Тривалий ( 3-4 тиж) кашель, який домінує в клінічній картині і має самий різноманітний характер (сухий, частіше вологий) грубий. Харкотиння має слизистий або слизисто- гнійний характер.
4. В перірод рецидиву загальний стан дитини порушений мало. Немає ознак дихалбної недостатності.
5. Перкуторний тон над легенями не змінений.
6. Аускультативно вислуховується жорстке дихання. Відмічаються сухі або вологі малозвучні середньо- та великопухирчасті хрипи.Хрипи розсіяні, міняються за характером і локалізацією, меньш тривалі ніж кашель.
7. На рентгннограмі грудної клітки спостерігається посилення легеневого малюнку, розширення коренів легень, яке зберігається навіть в період ремісії.

Приклади клінічних діагнозів

1. Гострий простий бронхіт.

2. Гострий обструктивний бронхіт, ДН І ст.

3. Гострий бронхіолі, ДН ІІ ст.

4. Рецидивуючий бронхіт, стадія загострення (ремісії), середньо-тяжкий (тяжкий перебіг).

Диференційний діагноз

При пневмонії - порушення загального стану, підвищення температури, прояви інтоксикації та ДН, змішана задишка, локальне вкорочення перкуторного тону, аускультативно: жорстке дихання, локалізовані звучні вологі дрібнопупухірцеві та крепітуючі хрипи, локалізоване послаблене дихання; в ЗАК: прискорення ШОЄ, лейкоцитоз, нейтрофільоз; на рентгенограмі - очагові, зливні інфільтративні тіні.

Інородне тіло дихальних шляхів - раптова клініка   «бітонального» кашлю, ДН без ознаків вірусної інфекції, покращення стану при переміщенні положення тіла. Змішана задишка. Перкуторно - ясний легеневий звук або його притуплення. Аускультативно - жорстке дихання, може бути локалізоване послаблення. В ЗАК – без патологічних змін або прискорення ШОЄ, нормальний вміст лейкоцитів, лейкоцитоз. Візуалізація рентгенконтрастного інородного тіла при рентгенологічному дослідженні.

При бронхіальній астмі - атопічна схильність в анамнезі. Порушення загального стану. Типове положення тіла при приступі ядухи. Наявність ДН. Експіраторна задишка. Клініка астматичного статусу. Коробковий перкуторний звук. Аускультативно - жорстке дихання, видих подовжений, багато сухих свистячих хрипів. Відсутність аускультаивної картини при тяжкому астматичному статусі. В ЗАК - без патологічних змін або еозинофілія. На рентгенограмі органів грудної клітини - розрідження легеневого малюнку та сгущення в медіальних відділах.

Принципи лікування

Лікування гострого простого бронхіту:

Госпіталізація при підозрі на ускладнення.

Дієта повноцінна, відповідно до віку дитини, збагачена вітамінами, висококалорійна. В стаціонарах за основу береться стіл №5.

Симптоматичне лікування включає:

o Відхаркувальні та муколітичні препарати синтетичного та рослинного походження(проспан, флюдитек, гербіон, геделікс N-ацетилцистеїн, бромгексин, лазолван, мукалтін, амброгексал, пертусін, корінь солодки, корінь алтею, лист подорожніка, калія йодід, та ін.) Препарати застосовуються ентерально та в інгаляціях.

o Протикашльові препарати призначаються тільки при нав`язливому, малопродуктивному, сухому кашлі - з метою пригнічення кашлю.Застосовують (глауцин, лібексін, тусупрекс, бутамірат, бронхолітін ).        

o Антигістамінні препарати (кларітін, тайлед, семпрекс) показані дітям з алергічними проявами.

o Полівітаміни (ревіт, оліговіт, пікавіт та ін.) призначаютьв дозах, що перевищують фізіоллогічні потреби.

o При гіпертерміі – жарознижуючі (парацетамол, ібуфен).

Вібраційний масаж разом з постуральним дренажем – ефективний при продуктивному кашлі

В умовах стаціонару із фізіотерапевтичних процедур ефективні: УВЧ-терапія, мікрохвильова терапія, діадінамічні та сінусоідальні моделювальні токи, різноманітні варінти електрофорезу.( КІ, СаСL_2, МgSO₄ ).

Етіологічна терапія призначається з урахуванням, що в 90-92% випадків причиною гострого бронхіту є вірусна інфекція, тому сучасне етіотропне лікування повинне використовувати специфічну противірусну терапію та мінімізувати використання антибіотиків.