В. Ситуаційні задачі для самоконтролю
1. Хворий виснажений. Шкіра бліда з сируватим відтінком. Губи та язик яскравого забарвлення. Кінцівки тонкі, гомілки пастозні. На шкірі грудей помітні судинні зірочки. Живіт збільшений в об¢ємі, визуалізується сітка розширених підшкірних вен черевної стінки. Узагальність отримані дані та зробіть припущення щодо характеру ураження. Асцит
2. Хворий знаходиться у вимушеному положенні сидячі. Шкіра ціанотична. Дихання часте. Нігті у вигляді годинникових скелець, пальці – барабанних паличок. Для ураження якої системи можуть бути характерними ці ознаки, зробіть припущення щодо характеру ураження. Абсцес, гангрена, емпіємі плеври, бронхоектатичній хвороб, уродженні вади серця
3. Пацієнт виглядає молодше своїх років. На блідому обличчі – ціанотичний рум¢янець, спостерігається акроціаноз. Для ураження якої системи характерні такі ознаки. Зробіть припущення щодо характеру ураження. Ранні стадії туберкульозу. Порушення виробленя гормонів. Мінтральний стеноз
4. Стан хворого вкрай важкий. Обличчя дуже бліде з синюшним відтінком. Очі глибоко впалі, рогівка тускла, ніс загострений, шкіра холодна, покрита холодним липким потом. Для якого стану характерні такі ознаки? Вкрай важкий – агональний
5. Хворий погано орієнтується у зовнішньому середовищі, на питання відповідає із запізненням. Зробіть висновок щодо стану його свідомості. До якого порушення свідомості належать вказані ознаки. Ступор
В. Ситуаційні задачі для самоконтролю
1. Хворий високий на зріст, кисті рук та стопи надмірно збільшені. Череп непропорційний – нерівномірно збільшені надбрівні дуги та вилиці, завеликі вуха, ніс. Язик із затрудненням вміщується у ротову порожнину.
Завдання: 1. Узагальність отримані дані. Акромегалія
2. Зробіть припущення щодо характеру ураження. Порушення вироблення гормону росту, гіпофізом
2. Хворий знаходиться у вимушеному положенні сидячі. Шкіра ціанотична. Дихання часте. Нігті у вигляді годинникових скелець, пальці – барабанних паличок.
Завдання: 1. Для ураження якої системи можуть бути характерними ці ознаки.
2. Зробіть припущення щодо характеру ураження. Абсцес, гангрена, емпіємі плеври, бронхоектатичній хвороб, уродженні вади серця
3. Пацієнт виглядає молодше своїх років. На обличчі – ціанотичний рум¢янець на блідому обличчі, спостерігається акроціаноз.
Завдання: 1. Для ураження якої системи характерні такі ознаки. Ранні стадії туберкульозу. Порушення виробленя гормонів. Мінтральний стеноз
2. Зробіть припущення щодо характеру ураження.
4. Стан хворого вкрай важкий. Обличчя дуже бліде з синюшним відтінком. Очі глибоко впалі, рогівка тускла, ніс загострений, шкіра холодна, покрита холодним липким потом. Для якого стану характерні такі ознаки? Агональний
5. Хворий збуджений, вираз обличчя здивований, напружений. Спостерігається випинання очних яблук. При перевірці очних симптомів знайдені позитивні симптоми Грефе, Мебіуса.
Завдання: 1. Використайте відповідну медичну термінологію для позначнення знайдених симптомів. Тиреотоксикоз
2. Для якої патології є характерними описані ознаки?
3. Опишіть сутність знайдених очних симптомів.
В. Ситуаційні завдання
1. При огляді грудної клітини було виявлено випинання грудини вперед, потовщення у місцях переходу хрящової частини ребра у кісткову, збільшення передньо-заднього розміру.
1)Для якого типу грудної клітини характерні ці симптоми: бочкоподібна форма емфізематозна
2) Який механізм виникнення подібних змін грудної клітки?
2. При огляді грудної клітини було знайдено збільшення передньо-заднього її розміру та епігастрального кута (до 160°), розширення міжреберних проміжків, вибухання над- та підключичних ямок.
1) Для якого типу грудної клітини характерні такі ознаки: гіперстенік
2) Який механізм виникнення подібних змін грудної клітки?
3. Хворий скаржиться на біль у правій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до 39,5 °С, задишку, кашель з виділенням незначної кількості іржавого харкотиння. При огляді грудної клітки звертає на себе увагу випинання правої частини та відставання її при диханні. Пальпаторно визначається збільшення резистетності грудної клітки праворуч та посилення голосового тремтіння нижче кута правої лопатки.
1) Які зміни легеневої тканини присутні у хворого? Накопичення рідини в плевральній порожнині
2) Для якого захворювання можуть бути характерні вказані симптоми?
В. Ситуаційні завдання
1. При фізикальному дослідженні органів дихання хворого виявлені наступні дані: при статичному огляді грудної клітки – збільшення правої її половини, при динамічному огляді – відставання цієї половини в акті дихання, при пальпації – зникнення голосового тремтіння у нижніх відділах правої легені, при перкусії – тупий перкуторний тон нижче кута лопатки праворуч.
1) Про яке ураження можна зробити припущення:
1. Запалення нижньої частки правої легені.
2. Сухий правобічний плеврит.
3. Утворення каверни в ніжній частці правої легені.
4. Накопичення рідини в правій плевральній порожнині.
5. Накопичення повітря в правій плевральній порожнині.
2) Які дані топографічної перкусії правої легені очікуємо отримати в даному випадку?
2. У хворого напад ядухи. Положення вимушене – сидить, спираючись руками на край ліжка. Голосове тремтіння над обома легенями ослаблене. Перкуторно над легенями тимпанічний тон. Верхня межа легень: висота стояння верхівок спереду – 6 см над ключицею, ззаду – на 2 см вище остистого відростку VII шийного хребця, ширина полів Креніга – 10 см в правій надключичній ділянці та 9 см – у лівій.
1) Наявність якої патології можна припустити у хворого?
2) Оцініть дані порівняльної та топографічної перкусії легень ?
3) Які перкуторні зміни нижнього легеневого краю можна очікувати в даному випадку?
3. Хворий скаржиться на біль у лівій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до 39,5 °С, задишку, кашель з виділенням незначної кількості іржавого харкотиння. При огляді грудної клітки звертає на себе увагу помірне збільшення лівої частини грудної клітки та відставання її при диханні. Пальпаторно визначається збільшення резистетності грудної клітки ліворуч та посилення голосового тремтіння нижче кута лівої лопатки. Ніжня межа лівої легені зміщена догори на 2 міжребер’я. Активна рухливість нижнього легеневого краю правої легені – 6 см, лівої – 2 см.
1) Оцініть дані порівняльної та топографічної перкусії легень.
2) Співставте дані перкусії із іншими знайденими симптомами?
3) Який синдром наявний у хворого?
4) Для якої патології можуть бути характерні вказані симптоми?
Коли виникає бронхофонія :
1. При емфіземі легень.
2. При наявності ексудату в порожнині плеври.
3. При пневмотораксі.
4. При ущільненні легеневої тканини.
5. При бронхоектатичній хворобі.
7. При ураженні якої частини бронхо-легеневого дерева виникає саккадоване везикулярне дихання:
1. Альвеол.
2. Великих бронхів.
3. Трахеї.
4. Бронхів середнього калібру.
5. Бронхіол.
В. Ситуаційні задачі.
1.Хвора Б. 17, років скаржиться на підвищену нервозність, зміни артеріального тиску у сторону частого зниження. Спостерігається у лікаря з приводу вегетативно-судинної дистонії. При аускультації легень вислуховується сакадоване дихання. Пояснити механізм його утворення.
2.Хворий Д. 58, років скаржиться на задишку при швидкій ході. Гіперстенічної будови з ознаками ожиріння. Ніколи не хворів.За час перебування на пенсії набрав 16 кг ваги. При аускультації легень везикулярне дихання дуже ослаблене. Вказати причину кількісної зміни везикулярного дихання.
3.У хворого під час алкогольної коми вислуховується патологічний тип дихання Куссмауля. При аускультації легень виявлено посилене везикулярне дихання – яка причина його появи?
Б. Тестовi завдання
1) Назвiть захворювання, при яких аускультативно може вислуховуватися крепiтацiя:
1. гострий бронхiт
2. хронiчний бронхiт
3. сухий плеврит
4. вогнищева пневмонiя
5. крупозна пневмонiя в стадiї розпалу
6. крупозна пневмонiя в стадiї розсмоктування
7. крупозна пневмонiя при початковiй стадiї
8. застiйна серцева недостатнiсть
9. компресiйний ателектаз
Правильна вiдповiдь: 6, 7, 8, 9,
2) Назвiть захворювання, при яких аускультативно можуть вислуховуватися хрипи:
1. гострий бронхiт
2. хронiчний бронхiт
3. сухий плеврит
4. вогнищева пневмонiя
5. бронхоектатична хвороба
6. крупозна пневмонiя в стадiї розсмоктування
7. крупозна пневмонiя при початковiй стадiї
8. ексудативний плеврит
9. крупозна пневмонiя в стадiї розпалу
Правильна вiдповiдь: 1, 2, 4, 5, 9.
3) Назвiть захворювання, при яких аускультативно може вислуховуватися шум тертя плеври:
1. хронiчний бронхiт
2. сухий плеврит
3. вогнищева пневмонiя
4. бронхоектатична хвороба
5. холера
6. уремiя
7. крупозна пневмонiя при початковiй стадiї
8. туберкульозне обсiювання плеври
Правильна вiдповiдь: 2, 5, 6.
4) Коли бувають звучні (консонуючі) вологі хрипи:
1. При поєднанні бронхіту з ущільненням легеневої тканини навкруги запаленого бронха (бронхопневмонія).
2. При емфіземі легень.
3. При накопиченні ексудату в порожнині плеври.
4. При накопичення трансудату в порожнині плеври.
5. При нападі бронхіальнї астми.
Правильна вiдповiдь: 1.
5) Що лежить в основі крепітації:
1.Стенозування просвіту бронхів.
2. Наявність каверни, яка містить рідину та повітря.
3. Розлипання на вдосі альвеол, на стінках яких відклався фібрин.
4. Наявність бронхоектазів, заповнених гноєм.
5. Тертя запалених листків плеври.
Правильна вiдповiдь: 3.
6) Коли виникають вологі дрібнопухирцеві хрипи:
1. При наявності рідкого ексудату в дрібних бронхах.
2. При наявності в’язкого густого ексудату в дрібних бронхах.
3. При наявності великих каверн з рідким вмістом.
4. При абсцесі легень.
5. При нападі бронхіальної астми.
Правильна вiдповiдь: 1.
7) Чим крепітація відрізняється від дрібнопухирцевих хрипів:
1. Аускультативно нічим не відрізняється.
2. Краще вислуховується на видосі.
3. На відміну від хрипів, вислуховується в обидві фази дихання.
4. Зникає після кашлю.
5. Вислуховується тільки на вдосі, не зникає після кашлю.
Правильна вiдповiдь: 5.
8) Над каверною, що випорожнилася, може вислуховуватись таке дихання:
1. Жорстке везикулярне дихання.
2. Послаблене дихання в поєднанні з крепітацією.
3. Амфоричне дихання.
4. Сухі дзижчаті хрипи.
5. Вологі дрібнопухирцеві хрипи.
6. Дихання повертається до незміненого везикулярного.
Правильна вiдповiдь: 3.
9) Де виникає крепітація:
1. В дрібних бронхах.
2. У великих бронхах.
3. В порожнині каверни.
4. В порожнині плеври.
5. В альвеолах.
Правильна вiдповiдь: 5.
10) При якому із захворювань виникає affrictus pleuricus:
1. Пневмонія.
2. Сухий плеврит.
3. Бронхіальна астма.
4. Емфізема легень.
5. Ексудативний плеврит.
Правильна вiдповiдь: 2.
11) Який додатковий дихальний шум вислуховується при звуженні бронхів:
1. Сухі хрипи.
2. Шум падаючої краплі.
3. Шум тертя плеври.
4. Вологі хрипи.
5. Крепітація.
Правильна вiдповiдь: 1.
12) Який із відомих вам феноменів може непрямо свідчити про наявність ущільнення легеневої тканини:
1. Сухі свистячі хрипи.
2. Сухі дзизчячі хрипи.
3. Дрібнопухирцеві вологі незвучні хрипи.
4. Дрібнопухирцеві вологі звучні хрипи.
5. Жорстке везикулярне дихання.
Правильна вiдповiдь: 4.
13) В основі виникнення вологих хрипів лежить механізм:
1. Стенозування бронхів.
2. Поява в бронхах в’язкого густого секрету.
3. Поява в бронхах рідкого секрету, крові.
4. Поява нерівностей рельєфу бронхів.
5. Поява інфільтративних процесів в бронхах.
Правильна вiдповiдь: 3.
14) Посилення бронхофонії може спостерігатися при:
1. Накопиченні рідини у плевральній порожнині.
2. Утворення порожнини, сполученої з бронхом.
3. Накопиченні газу у плевральній порожнині.
4. Підвищенні повітряності легень.
5. Дихальній недостатності.
Правильна вiдповiдь: 2.
15) Шум тертя плеври, на відміну від крепітації:
1. Зникає після кашлю.
2. Вислуховується тільки на висоті вдиху.
3. Посилюється при розмові.
4. Чутний в обидві фази дихання.
5. Не посилюється при натисканні фонендоскопом.
Правильна вiдповiдь: 4.
В. Ситуаційні задачі.
1) Хворий I., 56 рокiв, скаржиться на бiль в груднiй клiтщ злiва. При аускультації легень на переднiй стiнцi грудної клiтки в нижнiх вiддiлах лiворуч, вислуховуємо шум, що нагадує ,,хрускiт снiгу", виникає i на вдиху, i на видоху, пов’язаний iз серцевою дiяльнiстто, при кашлi не змiнюється.
Назвiть вид побiчного дихального шуму.
Схема історії хвороби. Проведення розпиту хворого.
1. Хто є засновником сучасного наукового методу розпитування хворого:
1. С.П.Боткін.
2. Г.А.Захар¢їн.
3. О.О.Остроумов.
4. В.П.Образцов.
5. М.Д.Стражеско
2. До яких методів діагностики належить розпитування хворого:
1. Об¢єктивних.
2. Інструментальних.
3. Додаткових.
4. Суб¢єктивних.
5. Експериментальних.
3. З якої системи органів слід починати розпитування про стан органів та систем:
1. З серцево-судинної, враховуючи її важливість у кровозабезпеченні органів.
2. З дихальної, враховуючи її роль у постачанні кисню до тканин.
3. З тієї, яка виходячи із розпиту хворого вважається ураженою.
4. З нервової, оскільки саме її функціонування забезпечує нормальну роботу організму.
5. Важливо провести розпит по всіх системах, а з якої починати – принципового значення не має.
4. Який висновок слід зробити на підставі розпитування хворого:
1. Оцінено загальний стан хворого.
2. Поставлений попередній діагноз.
3. З¢ясовано, яка система уражена та як між собою пов¢язані скарги.
4. Призначено лікування.
5. Оцінено стан здоров¢я хворого.
5. Які скарги хворого слід вважати основними:
1. Ті, що примусили хворого звернутися до лікаря.
2. Ті, з яких розпочалось захворювання.
3. Загальну слабкість, зниження працездатності, оскільки вони найбільше впливають на життєдіяльність хворого.
4. Ті, які не вдається коригувати лікуванням.
5. Скарги з боку серцево-судинної системи, зважаючи на розповсюдженість патології кровообігу та важкі наслідки.
6. Які з перерахованих нижче скарг належать до загальних:
1. Біль у ділянці серця.
2. Кашель з виділенням харкотиння.
3. Печія та відризка кислим.
4. Часте, болюче сечовипускання.
5. Слабкість, порушення сну, зниження працездатності.
7. З чого слід починати з¢ясування скарг хворого:.
1. Зі скарг, яких почалось захворювання.
2. Зі скарг, які турбували хворого на момент госпіталізації.
3. Зі скарг, які турбують пацієнта на момент розпитування.
4. Зі скарг, які не піддаються лікуванню.
5. Зі скарг, які першими зникли при призначенні лікування.
8. З чого слід починати з¢ясування анамнезу захворювання:
1. З часу появи та початкових проявів захворювання.
2. З вияснення, чим лікувався хворий до звернення до лікаря.
3. При хронічному перебігу захворювання – з кратності звернення до лікаря та результатів попереднього лікування.
4. У стаціонарного хворого слід вияснити, як змінився його стан після госпіталізації.
5. Вияснити скарги на момент розпитування.
9. Хворий скаржиться на задишку, напади ядухи, періодичний кашель, болі в лівій частині грудної клітки. Про ураження якої (яких) систем (и) Ви зробити висновок у першу чергу?
1. Травної.
2. Дихальної.
3. Серцево-судинної.
4. Травної та/або серцево-судинної.
5. Дихальної та/або серцево-судинної.
10. Для яких із зазначених захворювань спадкова схильність має особливе значення:
1. Гострі респіраторні захворювання.
2. Ішемічна хвороба серця, цукровий діабет.
3. Хронічний тонзиліт.
4. Інфекційні захворювання сечовидільної системи.
5. Бронхіти, особливо гострі.
В. Задачі для самоконтролю:
1. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювання, зниження апетиту, виражену загальну слабкість, головний біль та запаморочення.
Завдання:
1) виділіть основні скарги хворого;
2) назвіть загальні скарги хворого.
2. Хворому 36 років. З 16 років палить по 1 пачці цигарок на день. Розвиткові яких захворювань це може сприяти? Рак легень,
3. Хворий чолок, 45 років, працює президентом фірми. Звернувся зі скаргами на нападоподібні болі за грудиною, які мають стискаючий характер та з¢являються при психо-емоційному перевантаженні.
Про ураження якої системи йде мова? Що може бути причиною даних скарг?
Стенокардія. Серц суд система. Психо-нерво емоційні реакції. Фіз навантаж. Ат зм
Загальний огляд хворого. Діагностичне значення симптомів, виявлених під час огляду хворого.
У хворого на шкірі грудної клітки є судинні зірочки. Це є характерним для:
А. Хронічного гастриту
В. Панкреатиту
С. Цирозу печінки
D. Апендициту
Е. Холециститу
2. Хворий на лівобічний ексудативний плеврит лежить:
А. На лівому боці
В. На правому боці
С. На спині
D. На животі
Е. Напівсидячи
3. Хворий займає вимушене положення — перебуває в колінно-ліктьовому положенні. Це є симптомом такої хвороби:
А. Напад бронхіальної астми
В. Виразкова хвороба шлунка
С. Напад ниркової кольки
D. Напад серцевої астми
Е. Холецистит
4. Хворий знаходиться в ліжку з далеко відкинутою назад головою і з притягнутими до живота ногами. Це є ознакою такої хвороби:
А. Травма черепа
В. Апендицит
С. Менінгіт
D. Холецистит
Е. Виразкова хвороба
5. Хворий сидить у ліжку, спираючись руками на край ліжка,
ноги опущені. Це характерно для:
А. Нападу бронхіальної астми
В. Серцевої недостатності
С. Виразкової хвороби шлунка
D. Холециститу
Е. Апендициту
6. Хворий сидить у ліжку з опущеними ногами, відкинувшись спиною на подушку. При якому захворюванні спостерігається цей симптом?
А. Напад бронхіальної астми
В. Серцева недостатність
С. Напад стенокардії
D. Апендицит
Е. Холецистит
7. Хворий погано орієнтується, на питання відповідає повільно. Цей стан називається:
А. Ступор
В. Сопор
С. Кома
D. Колапс
Е. Непритомність
8. Хворий безтямний, на питання не відповідає, рефлекси не визначаються. Цей стан називається:
А. Ступор
В. Сопор
С. Кома
D. Колапс
Е. Непритомність
9. У хворого «горда» постава, живіт збільшений у розмірах. При яких станах це зустрічається?
А. Асцит
В. Метеоризм
С. Перитоніт
D. Апендицит
E. Холецистит
10. У хворого бронзове забарвлення шкіри на відкритих ділянки* тіла. Це є ознакою такої хвороби:
А. Синдром Іценка-Кушінга
B. Хвороба Аддісона-Бірмера
C. Цироз печінки
D. Тиреотоксикоз
E. Цукровий діабет
Дата: 2019-02-02, просмотров: 2247.