Прийнятий Верховною Радою України 2 червня 2016 року Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачає особливості здійснення діяльності приватного виконавця.

Так, відповідно до статті 27 вказаного Закону особливостями здійснення діяльності приватного виконавця є:

1. Фізичні або юридичні особи будуть мати право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно статті 24 вказаного Закону, приватний виконавець має приймати до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України, а виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, буде здійснюватися виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Виконавець буде мати право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець буде мати право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджуватиметься Міністерством юстиції України.

2. Приватний виконавець з метою належного виконання своїх обов'язків буде мати право залучати працівників поліції для сприяння у вчиненні ним виконавчих дій.

Залучення працівників поліції для сприяння у вчиненні виконавчих дій здійснюватиметьься за вмотивованим клопотанням приватного виконавця, яке подається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії та має бути розглянуте по суті не пізніше наступного робочого дня. У задоволенні клопотання приватного виконавця може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень, а також до подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

3. Особа не буде мати права здійснювати діяльність приватного виконавця після внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України запису про зупинення або припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця.

Якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосовано до приватного виконавця у порядку статті 40 прийнятого Верховною Радою України 2 червня 2016 року Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», дисциплінарного стягнення згідно статті 41 Закону – зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців чи припинення діяльності приватного виконавця, або зупинення діяльності приватного виконавця у порядку статті 42 Закону, зокрема: за власним бажанням на підставі заяви приватного виконавця про зупинення діяльності; у разі тимчасової відсутності приватного виконавця, що триває понад 10 календарних днів, – на строк такої тимчасової відсутності; якщо приватний виконавець не уклав договору про страхування цивільно-правової відповідальності на належну страхову суму відповідно до вимог частин третьої і четвертої статті 24 цього Закону – на строк до укладення такого договору, але не більш як на один місяць із дня встановлення цих обставин; у разі застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця – на строк, визначений у рішенні Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення; у разі застосування до приватного виконавця як підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово або у робочий час чи тримання під вартою – на час дії запобіжного заходу, у разі застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом – на час дії такого заходу; у разі несплати приватним виконавцем членських внесків Асоціації приватних виконавців України – до сплати таких внесків.

Зупинення діяльності приватного виконавця за наявності підстав та в порядку, визначеному цією статтею, здійснюється шляхом видання наказу Міністерством юстиції України.

Із дня внесення інформації про зупинення діяльності приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України приватному виконавцю буде заборонено здійснювати діяльність приватного виконавця, крім дій, пов'язаних із передаванням виконавчих документів іншому приватному виконавцю або відповідному органу державної виконавчої служби.

4. Забороняється здійснення діяльності приватного виконавця без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності.

Приватний виконавець відповідно до вимог статті 24 Закону, зобов’язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами.

Зазначений Закон передбачає, що мінімальний розмір страхової суми за вказаним договором страхування має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.

Такі договори страхування приватні виконавці зобов'язані укладати на новий строк не пізніш як за 10 днів до закінчення дії договору страхування.

Приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця. У такому разі приватний виконавець зобов'язаний укласти договір страхування на належну страхову суму.

Крім того, приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України як і правила ведення діловодства та архіву приватного виконавця також затверджуються Мін'юстом. Матеріали виконавчих проваджень та архів приватного виконавця є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного виконавця у зв'язку із здійсненням ним діяльності з виконання рішень, а приватний виконавець зобов'язаний забезпечити зберігання документів діловодства та архіву протягом усього строку здійснення ним діяльності. Приватний виконавець зобов'язаний подавати Міністерству юстиції України інформацію про свою діяльність у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

До приватних виконавців застосовуються певні вимоги, що й до державних службовців. Приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту й роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю.

На рівні Закону вимоги до державного виконавця передбачають наявність громадянства України, отримання вищої юридичної освіти не нижче другого рівня, володіння державною мовою та здатність своїми особистими й діловими якостями здійснювати повноваження державного виконавця. Вимоги до приватного виконавця більш солідні та конкретні, адже, крім названих вище, Законом установлено віковий ценз – досягнення 25 років; стаж роботи в галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років; складання кваліфікаційного іспиту, який відбувається в режимі автоматизованого анонімного тестування. Обов'язковою вимогою також є повідомлення приватним виконавцем Мін'юсту про початок провадження своєї діяльності, оскільки останній має право розпочати діяльність із дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України. Також забороняється провадження діяльності приватного виконавця без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами. Мінімальний розмір страхової суми за таким договором страхування має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.

ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ:

Проаналізувавши прийдешні зміни, з упевненістю можна сказати, що прийняття Закону є кроком уперед на шляху до подолання бюрократизму та встановлення економічної ефективності примусового виконання судових рішень, проте як саме нововведення вплинуть на рівень і якість примусового виконання судових рішень – покаже лише час.