Відомі діячі науки та культури краю ХІХ – початку ХХ ст. (черн.обл.)
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

З Черніговом була пов’язана творчість і громадсько-політична діяльність ряду діячів культури. Понад 30 років тут жив і працював талановитий український поет-байкар Л. І. Глібов. У Чернігові він написав свої кращі твори. Займаючись літературою, Глібов одночасно очолював аматорський драматичний гурток, у якому почала свій творчий шлях видатна актриса М. К. Заньковецька. Помер Л. І. Глібов в Чернігові на 56-му році життя 10 листопада 1883 р.

Під час перебування у Чернігові (1894—1902) український письменник, вчений, громадський діяч Б. Д. Грінченко багато дбав про випуск книг для народу. У Чернігові він видав 50 назв книг тиражем 200 тис. примірників, серед них твори Т. Шевченка, П. Грабовського, науково-популярні брошури тощо. Разом з М. М. Коцюбинським Грінченко випустив у 1900 році літературний альманах «Хвиля за хвилею», вихід якого відіграв позитивну роль у розвитку української культури.

Чернігівці свято шанують пам’ять великого українського письменника і громадського діяча, революціонера-демократа М. М. Коцюбинського. Його суспільно-політичні, естетичні погляди формувалися під впливом передової української і російської літератур. Він був обізнаний з працями К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна і поширював їх серед інтелігенції. Коцюбинський близько стояв до пролетарського визвольного руху і пролетарської літератури. Саме в Чернігові він написав такі твори, як «Фата моргана», «Він іде», «Сміх», «Коні не винні» та інші, в яких правдиво відобразив селянський рух напередодні і в роки першої російської революції, авангардну роль пролетаріату в революції, викривав самодержавство, зрадництво українських буржуазних націоналістів. М. М. Коцюбинський відгукувався на всі політичні події. Він підтримував тісні зв’язки з багатьма українськими письменниками. У своєму будинку Коцюбинський регулярно влаштовував літературні «суботи», на які збиралася прогресивна інтелігенція.

Особливо зворушливою була дружба Михайла Коцюбинського з Максимом Горьким. М. Коцюбинський не раз бував у Горького, відпочиваючи на острові Капрі, а в червні 1910 року він неодноразово зустрічався у Горького з Володимиром Іллічем Леніним. Зустрічі з В. І. Леніним мали виняткове значення для творчості М. Коцюбинського. Коли 25 квітня 1913 року на 49-му році життя не стало М. М. Коцюбинського, Максим Горький, дізнавшись про смерть друга, писав: «Велику людину втратила Україна, довго і хороше буде пам’ятати вона його добру роботу».

Близько двадцяти років у Чернігові жив І. А. Кочерга, що за радянського часу став видатним українським драматургом. Ще під час навчання у 1890—1899 рр. в гімназії він виявив великий інтерес до театру. Друкуватися Кочерга почав у Чернігові в 1904 році.

У місті над Десною провів свою юність видатний український радянський поет П. Г. Тичина. В 1910 році він особисто познайомився з М. М. Коцюбинським, який відіграв велику роль в ідейному і художньому зростанні майбутнього поета. Під благотворним впливом М. М. Коцюбинського зростала і творчість В. М. Блакитного (Елланського).

Поруч з літературою розвивалося театральне і образотворче мистецтво. Поширені були аматорські драматичні колективи. Зокрема, у 1907—1910 рр. на сцені виступав драматичний колектив під керівництвом українського письменника М. К. Вороного. Приїжджали до Чернігова на гастролі і пересувні трупи. В 1910— 1911 рр. тут показувала вистави відома українська трупа М. К. Садовського. В Чернігові працювали і творили художники М. І. Жук, П. І. Рашевський, Г. О. Коваленко та інші. За ініціативою М. М. Коцюбинського влаштовували художню виставку, на якій експонувалося 120 робіт.

1877 року в місті відкрито публічну бібліотеку, а в 1902 році на базі колекцій відомого збирача старовини В. В. Тарновського — музей українських старожитностей.

Місто забудовувалося спорудами різних архітектурних стилів. В стилі українського модерну було споруджено приміщення селянського банку (1912 р.), неокласицизму—губернського земства (1914 р.), Держбанку (1908 р.) та інші. Усі ці споруди існують і тепер.

 

Дата: 2019-02-02, просмотров: 269.