ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ

 

 

Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання згідно з календарним графіком.

Підсумки практики проводяться шляхом складання заліку (з диференційованою оцінкою) про проходження практики шляхом захисту перед керівником практики від кафедри.

Перед заліком студент подає звіт з практики, щоденник, робочі матеріали (форми, бланки, розрахунки та ін.). Оцінка результатів практики здійснюється за національною шкалою, оцінкою ECTS 100-ою шкалою. На заліку враховується якість відповіді студента, оформлення звіту, оцінка керівника від бази практики.

Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в індивідуальний план студента за підписом керівника практики від кафедри; характеризує успішність студента.

Незадовільно виконана робота повинна бути перероблена згідно з указівками керівника.

На основі зібраного під час практики фактичного матеріалу, здобутих знань і обсягу виконаних робіт студент відповідно до затвердженої програми складає звіт про проходження виробничої практики. Звіт повинен певним чином узагальнити здобутий студентом досвід практичної роботи і здатність до самостійного виконання робіт певного обсягу та спрямованості згідно з обраною спеціальністю.

Підготовка та написання звіту здійснюються на основі зібраних і систематизованих фактичних даних, одержаних під час проходження практики.

Звіт про проходження практики повинен мати таку структуру:

− титульний аркуш, на якому ставиться печатка підприємства (установи, організації) та підпис керівника практики від бази практики (Додаток Б);

− щоденник, підписаний керівником від бази практики з відбитком печатки підприємства;

− зміст звіту із зазначенням нумерації початкових сторінок кожного зі структурних елементів звіту;

− викладення теоретичних і розрахунково-аналітичних матеріалів у такій послідовності:

- вступ;

- основна частина – теоретичний і розрахунково-аналітичний розділи;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки.

Кількість розділів і підрозділів у структурі звіту визначається студентом самостійно. Теоретична (текстова) частина містить коротку характеристику об’єкта практики, його організаційну структуру, аналіз нормативно-інструктивної бази, що регулює діяльність установи та викладення методик і пояснень до них, описання особливостей системи збору й обробки фінансово-економічної інформації в державній установі (фінансовій організації). При викладенні методик студент повинен посилатися на первинні та зведені фінансові документи, нормативно-інструктивні матеріали.

Розрахунково-аналітична частина повинна вміщувати фінансово-економічну документацію: заповнені первинні та зведені бухгалтерські документи, фінансові, статистичні та податкові документи, відомості, розрахунки. При підготовці розрахунково-аналітичної частини слід використовувати статистичний інструментарій зведення та групування даних, табличний і графічний методи. На останньому етапі відбувається захист звіту про виробничу практику. Під час захисту студенту необхідно показати здобуті знання та вміння, застосувати їх під час відповіді на запитання. У процесі захисту визначаються ступінь виконання програми практики, глибина та самостійність висвітлених її питань, рівень оволодіння студентом практичними навичками самостійної роботи за спеціальністю. Також враховується характеристика, надана керівником від практики підприємства.

 

 

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

 

 

Добір і вивчення літератури

Звіт з практики студент виконує на основі глибокого вивчення літератури.

Крім того, студент повинен докладно вивчити підручники і навчальні посібники, переглянути офіційні матеріали, нормативні та інструктивні документи, ознайомитися з додатковою літературою. Слід також скористатися інформацією, статистичними даними, що містяться в періодичній пресі, журналах та офіційних сайтах фінансово-кредитних установ.

При вивченні основної і додаткової літератури студент має використовувати літературні джерела останніх років видання. Необхідно здійснювати цілеспрямований пошук із теми дослідження, вести робочі записи. Всі записи незалежно від їх характеру (основні положення тексту, таблиці, статистичні матеріали, цитати) мають бути підтверджені посиланням на їх джерела. Якщо виписка зроблена з книги або брошури, то вказується прізвище й ініціали автора, назва книги, місце і рік видання, сторінки; якщо з журнальних або газетних статей – автор, стаття, назва журналу, газети, рік видання, номер (для газети – число та місяць), сторінка. Якщо інформація отримана з Інтернет-ресурсів, то необхідно вказувати автора, назву статті, назву видання, рік видання, номер та посилання. Всі опрацьовані літературні джерела включаються до списку використаної літератури.

 

 

Дата: 2018-09-13, просмотров: 27.