Як відомо, процедура вступу України у ВТО супроводжується адаптацією вітчизняного законодавства до умов, що висуваються даною міжнародною організацією. Так, 20 березня 2008 року парламентарії прийняли Закон «Про визнання тим, що втратив силу Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», який відмінив діючий до цього Закон про державні закупівлі. За це рішення проголосували 440 депутатів з 446. Відповідно до Закону уряд повинен був прийняти тимчасове положення про держзакупівлі на основі положень Закону про державні закупівлі в редакції, що діяла за станом на 17 листопаду 2004 року, за винятком тієї статі, яка суперечить вимогам Всесвітньої торгової організації. Відповідно до даної вимоги Кабінет Міністрів України 28 березня 2008 року прийняв ухвалу «Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 274, яким було затверджене Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. За великим рахунком, закріплені Тимчасовим положенням правила, регулюючі держзакупівлі, ідентичні правилам, що містилися у відміненому Законі. Проте не можна не відзначити ті новини або зміни, які в кількісному відношенні хоча і незначні, проте в якісному дають підстави говорити про появу практично нових правил, регулюючих держзакупівлі. Перш за все варто відзначити, що, відповідно до Тимчасового положення, оголошення про заплановану закупівлю або про проведення попередньої кваліфікації учасників розміщуються у відповідних міжнародних виданнях або міжнародній мережі електронного зв'язку у разі, коли очікувана вартість предмету закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів — 200 тис. євро; для послуг — 300 тис. євро; для робіт — 500 тис. євро. Для порівняння: у відміненому законі для робіт був встановлений поріг в 4 млн. євро. На відміну від відміненого закону Тимчасове положення застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) складає не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт — 300 тис. гривень. Тоді як раніше ці цифри складали 20 і 50 тисяч гривень відповідно. Також варто відзначити, що дія цього Тимчасового положення не розповсюджується на закупівлю товарів, робіт і послуг, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням представляють державну таємницю, і закупівлю товарів і послуг, здійснюваних підприємствами оборонно-промислового комплексу, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України. При цьому у відміненому законі дія не розповсюджувалася лише на закупівлю товарів і послуг, які здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу. Значно розширився перелік випадків (залежно від предмету закупівлі), на які не розповсюджується дія цього Тимчасового положення. Так, в Тимчасовому положенні в перелік таких предметів включені: —бланки цінних паперів і документи строгої звітності; —державні нагороди України; —документи про утворення державного зразка; —наймання (оренда) нерухомого майна; —придбання нерухомого майна; —протезно-ортопедичні вироби; —ортопедичне взуття; —технічні засоби реабілітації інвалідів, послуги з їх ремонту і вироби комплектацій до них; —протезно-ортопедичні послуги і послуги з реабілітації, лікування і оздоровлення інвалідів; —витвори образотворчого мистецтва: живопис, графіка, скульптура, а також витвори декоративно-прикладного і народного мистецтва для поповнення Державного музейного фонду; —книги, періодичні видання і інші документи, зафіксовані на папері, магнітному, кіно- і фотоплівці, оптичних дисках або інших носіях інформації для поповнення бібліотечних фондів; —товари і послуги для створення нових постановок (концертів), виготовлення початкових фільмових матеріалів, аудіовізуальних творів; —товари і послуги, які закупляються для безпосереднього проведення виїзних гастрольних заходів творчих колективів і виконавців, і інші. Пункт 13 Тимчасового положення передбачає, що оголошення про заплановану закупівлю або про проведення попередньої кваліфікації публікується безоплатно в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель», який видається уповноваженим органом і безкоштовно розміщується на веб-порталі з питань державних закупівель, створеному уповноваженим органом. Новиною є те, що не тільки публікація оголошень на веб-порталі уповноваженого органу, але і доступ до цього порталу буде безкоштовним, що сприятиме прозорості і підзвітності. Крім того, відміна платних послуг скоротить витрати замовників і учасників процедур, які тільки за обнародування оголошення в тематичному каталозі платили 13 тис. гривень. Без зміни залишилося положення про те, шляхом проведення яких процедур може здійснюватися державні закупівлі. Так, залишилися такі процедури, як: відкриті торги; торги з обмеженою участю; двохетапні торги; запит цінових пропозицій (котирувань); редукціон; закупівля у одного учасника. Основною процедурою здійснення закупівель є відкриті торги. При цьому позитивним можна рахувати зміну мінімальної кількості учасників під час проведення торгів з обмеженою участю. Так, пунктом 34 Тимчасового положення передбачається, що «під час проведення торгів з обмеженою участю замовник запрошує до участі в процедурі закупівлі учасників, кількість яких могла б забезпечити вибір найзручнішої пропозиції і конкуренцію, але не менше двох». В той же час пунктом 4 статті 18 відміненого Закону встановлювалося, що «під час проведення торгів з обмеженою участю замовник запрошує до участі в процедурі закупівлі учасників, інформація про яких включена в каталог, кількість яких могла б забезпечити вибір найзручнішої пропозиції і конкуренцію, але не менше трьох». Скорочення кількості учасників до двох дозволить підвищити ефективність проведення тендерів, оскільки часто трьох учасників було знайти важко. Також Тимчасовим положенням встановлюється і мінімальна кількість поданих на торги пропозицій — не менше два, і необов'язковість внесення тендерного і договірного забезпечення. Далі зміни торкнулися і переліку тієї інформації, яку замовник може вимагати від учасника і яка підтверджує відповідність учасника кваліфікаційним вимогам. Крім відповідного дозволу або ліцензії на виконання певних робіт або надання послуг, здійснення певного виду господарської діяльності; наявності засобів, устаткування і працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання і досвід; сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); здійснення учасником підприємницької діяльності відповідно до положень його статуту, включена ще інформація щодо відсутності підстав для відмови в торгах, передбачених цим Тимчасовим положенням, і виконання аналогічних договорів. А інформація про відсутність рішення про визнання учасника в установленому порядку банкротом або порушенні проти нього справи про банкрутство, закріплена у відміненому Законі, виключена. Узгодження процедури закупівлі у одного учасника або розгляд скарг тепер проводитиме не міжвідомча комісія із питань держзакупівель при Рахунковій палаті, а нова колегіальна рада при Мінекономіки. Таким чином, міністерство поверне собі функції уповноваженого органу з питань держзакупівель, які з 2005 року виконував Антимонопольний комітет. При уповноваженому органі буде утворена консультативно-методологічна рада, яка розглядатиме питання скарг, узгодження на проведення торгів з обмеженою участю і закупівлі у одного учасника, розробляти методику калькуляції цін і аналіз цін на товари, роботи і послуги у сфері державних закупівель. Також в Тимчасовому положенні передбачений і ряд норм, метою яких є запобігання корупції і посилення контролю за процедурами закупівель. Важливим є пункт 93 Тимчасового положення, який визначає повноваження органів, що здійснюють державний нагляд і контроль у сфері державних закупівель, зокрема, КРУ, госказначейства, Держкомстату, Антимонопольного комітету і правоохоронних органів. Визнано також обов'язковим проведення перевірок з питань державних закупівель під час контрольних заходів, які проводять КРУ і інші контрольні органи. Крім того, передбачається, що умови договору не повинні змінюватися після його підписання, окрім окремих випадків, порядок визначення яких встановить уповноважений орган за узгодженням з Мінфіном. На закінчення відзначимо, що 16 квітня 2008 року на своєму засіданні КМУ прийняв проект нового закону про держзакупівлі, який більшою мірою дублює норми Тимчасового положення. |
Висновки, щодо розділу III
Таким чином, проаналізувавши відповідальність за порушення законодавства при здійсненні торгів та удосконалення процессів закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти треба зазначити, що позитивний розвиток основних елементів системи державних закупівель, практика функціонування системи державних закупівель свідчить про існування фактів порушень замовниками встановлених законодавством процедур закупівель. Аналіз законодавчої бази і стани розвитку окремих елементів системи державних закупівель і державного замовлення свідчить про необхідність виконання ряду заходів як правового, так і організаційного характеру.
Проблеми, що вимагають рішення у сфері державних закупівель вимагають невідкладного рішення. Перш за все це:
- недосконалість законодавства, регулюючого питання формування державного замовлення на поставки продукції для державних потреб і захисту вітчизняних виробників при здійсненні державних закупівель;
- недостатній рівень погашення заборгованості за виконані в попередні роки державні замовлення;
- неналежне дотримання розпорядниками всіх рівнів вимог законодавства щодо здійснення державних закупівель;
Звідси витікає цілий ряд порушень у сфері держзакупівель, серед яких найпоширенішими є:
- дроблення предмету закупівель з метою уникнення процедури відкритих торгів;
- складання тендерної документації з порушеннями законодавства;
- ненадання або невчасне надання повідомлень про результати торгів в бюлетень "Вісник державніх закупівель";
- повільне упровадження механізму міжвідомчої координації державних закупівель ;
- відсутність узагальненої судової практики по розгляду в судах цивільно-господарських питань по організації і проведенню процедур державних закупівель і укладенню договорів по їх результатах;
- тяганина з упровадженням інформаційних технологій в сферу державних закупівель, зокрема, засобів програмного забезпечення і інтернет-ресурсів для автоматизації проведення державних закупівель, зокрема комп'ютеризації процедур закупівель.
Найближчі кроки для удосконалення системи державних закупівель є Забезпечення контролю за дотриманням конкурентних принципів здійснення державних закупівель згідно вимогам чинного законодавства, підвищення загального професіонально-кваліфікаційного рівня державних службовців, зокрема тих, діяльність яких пов'язана з проведенням державних закупівель, поглиблення міжнародної співпраці з питань державних закупівель, розвиток інформаційних технологій у сфері державних закупівель, упровадження методично-раз’яснювальних матеріалів на основі вивчення і узагальнення судової практики, пов'язаної з розглядом питань відносно державних закупівель, розробка механізму і упровадження аудиту державних закупівель як способу попередження порушень замовниками законодавства по державних закупівлях, розробка списку кваліфікованих постачальників, в цілях розширення конкуренції при проведенні торгів на поставку товарів, виконання робіт і для підвищення зацікавленості постачальників в участі тендерів, потрібно встановити як заохочення звання «Постачальник продукції для державних потреб».
ВИСНОВКИ
Необхідність вдосконалення законодавства в сфері державних закупівель давно усвідомлюється фахівцями і учасниками процесу закупівель. Невідкладною задачею тут є усунення численних суперечностей між нормами різних актів, регулюючих державні закупівлі. Проте радикальне поліпшення положення в цій області неможливе без зведення воєдино розрізнених нині норм, регулюючих окремі аспекти відносин, які виникають в процесі державних закупівель, в цілях забезпечення їх узгодженості і несуперечності.
Така систематизація повинна бути зроблена як відносно групи нормативних актів, регулюючих різні процедури розміщення державного контракту, так і групи нормативних актів, в основному присвячених регулюванню відносин, що виникають в процесі виконання державного контракту.
Необхідно дати чітке законодавче визначення поняття закупівель для державних потреб, щоб недвозначно позначити межі застосування передбачених законом процедур. Представляється, що у визначення закупівель для державних потреб повинні входити дві істотні ознаки:
по-перше, ці закупівлі повинні здійснюватися бюджетними установами (зокрема – органами державної влади);
по-друге, ці закупівлі повинні здійснюватися за рахунок засобів бюджету і позабюджетних фондів.
Необхідна відміна діючих жорстких обмежень на залучення іноземних постачальників до поставок продукції для державних потреб. Обмеження на участь іноземних постачальників в конкурсі можуть допускатися лише у випадках, передбачених українським законодавством.
В цілях заохочення конкуренція і зниження ступеня монополізації окремих ринків слід передбачити можливість участі в конкурсах груп постачальників, об'єднаних договором про спільну діяльність або договором про створення фінансово-промислової групи. При цьому для зниження ризиків державного замовника слід передбачити солідарну відповідальність учасників такої групи за дії всіх становлячих її осіб. В цілях проходження попереднього кваліфікаційного відбору повинні братися до уваги відповідні показники всіх складових групу осіб: наприклад, фінансові або трудові ресурси повинні підсумовуватися, а дискваліфікаційні показники однієї з вхідних в групу осіб повинні вважатися підставою для дискваліфікації всієї групи в цілому.
Необхідно істотно деталізувати регулювання конкурсних процедур.
В цілях розширення конкуренції при проведенні конкурсів на поставку товарів, виконання робіт, надання послуг для державних (муніципальних) потреб можна запропонувати наступні заходи:
1. Упровадження на законодавчому рівні обов'язкової електронної публікації запрошень до участі в конкурсах і заохочення такої практики на офіційному сайті.
2. Підвищення зацікавленості постачальників в участі в конкурсах шляхом встановлення звання «Постачальник продукції для державних (муніципальних) потреб».
Таке звання може привласнюватися виконавцям, що регулярно беруть участь в поставках для державних потреб за умови добросовісного виконання ними своїх договірних зобов'язань. Це звання може використовуватися постачальниками в рекламних цілях, а також давати перевагу претенденту, що володіє вказаним званням, перед іншими претендентами при участі в конкурсі за інших рівних умов.
Необхідно уточнити процедури зіставлення і оцінки конкурсних заявок і перелік критеріїв визначення переможця конкурсу. При цьому слід враховувати, що немає необхідності в застосуванні складної (тобто що враховує декілька критеріїв) системи оцінки конкурсних заявок при закупівлях стандартизованих товарів, для яких є ринок, що склався. Тим часом застосування складної системи оцінки істотно знижує прозорість відбору переможця. Тому в законі доцільно дати перелік випадків, коли відбір переможця здійснюється тільки за ціною.
У тих же випадках, коли визначення переможця конкурсу допускається виробляти по декількох критеріях, необхідно вимагати включення в конкурсну документацію переліку вживаних критеріїв з вказівкою їх відносної значущості і методики порівняльної оцінки, оскільки різні критерії мають неоднакову питому вагу при оцінці заявок.
Крім того, в цілях забезпечення прозорості процесу оцінки і зіставлення конкурсних заявок представляється доцільним наділити представників претендентів правом бути присутнім при цьому.
У законодавстві необхідно встановити підстави і порядок визнання конкурсу тим, що не відбудеться. Крім такої традиційної підстави, як участь в конкурсі менше двох постачальників, слід передбачити можливість визнання конкурсу тим, що не відбудеться у випадку, якщо всі постачальники, що беруть участь в конкурсі, запропонували невигідні для замовника умови. Це особливо актуально в галузях з обмеженою конкуренцією, де учасники конкурсу шляхом змови можуть пропонувати необґрунтовані завищені ціни.
На нашу думку, доцільно закріпити в законі перелік підстав для визнання результатів конкурсу недійсними. Такими підставами повинні бути допущені в процесі конкурсу порушення, які вплинули або могли вплинути на його результати. При цьому для полегшення судового розгляду представляється бажаним використати деякі доказові презумпції, тобто встановити в законі перелік порушень з боку державного (муніципального) замовника або сформованої їм конкурсної комісії, які є безумовними підставами для визнання результатів конкурсу недійсними незалежно від того, чи доведе зацікавлену особу, що такі порушення вплинули на результати конкурсу. До числа таких підстав слід, зокрема, віднести: порушення заборони на участь у складі конкурсної комісії осіб, зацікавлених в результатах конкурсу; надання окремим претендентам переваг при ознайомленні з конкурсною документацією; використовування сукупності критеріїв для оцінки конкурсних заявок без публікації у складі конкурсної документації методики їх порівняння і оцінки; необгрунтоване усунення окремих претендентів від участі в конкурсі і ін. Необхідно також передбачити можливість визнання недійсним державного (муніципального) контракту, укладеного за наслідками інших процедур, у випадку, якщо дані способи розміщення контракту були застосовані за відсутності для цього встановлених законом підстав.
Щоб уникнути штучного обмеження конкуренції шляхом використовування закритого конкурсу необхідно встановити, що єдиною підставою для його проведення є поставки товарів (робіт, послуг) для потреб оборони і безпеки держави в частині, що становить державну таємницю, відповідно до українського законодавства.
Необхідно встановити в законі вичерпний перелік підстав, коли державний контракт може полягати шляхом закупівель у єдиного джерела, виходячи з передумови, що при значній ціні контракту і відсутності прямих перешкод до проведення конкурсу виключення з конкурсного порядку допускатися не повинні.
В той же час до складання такого переліку слід підходити дуже уважно, враховуючи, що пропуски в ньому можуть заблокувати закупівлі деяких видів товарів, робіт і послуг, які не можна придбати іншими способами. Це торкається, наприклад: продукції природних монополій, а також локальних природних монополій; культурних цінностей; виняткових прав або товарів, відносно яких єдиний постачальник володіє винятковими правами, за відсутності рівноцінної заміни. До інших можливих підстав закупівель у єдиного джерела можна віднести наявність термінової потреби, обумовленої надзвичайними обставинами; необхідність забезпечення технічної сумісності з раніше закупленими товарами, роботами або послугами. В цілях боротьби з правопорушеннями у області державних закупівель треба необхідним встановити адміністративну і кримінальну відповідальність посадовців державного (муніципального) замовника, членів конкурсної комісії або посадовців органів, що здійснюють координацію процедур розміщення державних (муніципальних) контрактів і контроль їх проведення, за порушення законодавства, що регламентує процедури розміщення державних (муніципальних) контрактів.
Таким чином, наявні у законодавстві України істотні суперечності та прогалини в сфері державних закупівель обумовлюють актуальність та своєчасність розробки та прийняття нового Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ухвала Кабінета Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок організації і проведення міжнародних торгів (тендерів) в Україні" від 21.10.93 року № 871 // Зібрання постанов Уряду України. – 1994. - N 3. - Ст. 59
2. Закон України «Про поставки продукції для державних потреб» від 22.12.95 року №493/95-ВР// Відомості Верховної Ради України.- 1996.- -N 3 - (16.01.96) - Ст. 9
3. Ухвала Кабінету Міністрів України «Про Порядок формування і розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням» з 29.02.96 року №266 // Зібрання постанов Уряду України. - 1996. - N 8 - Ст. 239
4. Законом України "Про державне оборонне замовлення" від 03.03.1999 року №464 // Урядовий кур'єр. – 1999. - N 65 - Ст.66
5. Програми інтеграції України в ЄС, з урахуванням послання Президента України Верховній Раді України «Концептуальні основи стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки»
// Урядовий кур'єр. - 2002. – 11. - N 211. - Ст.58
6. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000 р. № 1490 – III \\ Відомості Верховної Ради України. - 2000. - N 20 (19.05.2000). - Ст. 148
7. Наказ Держбуду України Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2003. - № 12 – Ст.256
8. Розпорядження Антимонопольного комітету України «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 20.06.2006 №218-р // Офіційний вісник України. - 2006. - N 32 (23.08.2006). - ст. 2363
9. Основи Державного классіфікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Державного комітету України стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822 // Бізнес - Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації. Збірник систематизованого законодавства. - 2003. - . - № 4 – Ст.4
10. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 02.06.2005 року 2631-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - N 5-6 (09.02.2001) - ст. 30
11. Розпорядженням Антимонопольного комітету «Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення» від 26.06.2006 № 219-р // Офіційний вісник України. - 2006. - N 32 (23.08.2006) - ст. 2364
12. Розпорядженням Антимонопольного комітету «Про затвердження форм оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкцій щодо їх заповнення» від 26.06.2006 № 217-р // Офіційний вісник України. - 2006. - N 32 (23.08.2006). - ст. 2362
13. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України, 1996. – № 30. – Ст. 141.
14. Закон України. «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р // Урядовий кур'єр. — 2002. - 27 березня
15. Закон України «Про захист економічної конкуренції» вiд 11.01.2001 № 2210-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2001. - N 12. - ст.64
16. Господарський процесуальний кодекс України // ВВРУ. - 2001. - № 36.-Ст.188
17. Цивільний кодекс України: Коментар. Видання друге із змінами за станом на 15 січня 2004 р.//Х.: - ТОВ „Одісей”, - 2004.- С.856
18. Збірник нормативно-правових актів та методичних рекомендацій з питань державних закупівель //В.М. Колотій та ін. (підгот.) Науково-дослідний економічний інститут. – К. 2001. – С. 208.
19. Цивільне право України: Підручник у двох книгах. Книга 2. За редакцією О.В. Дзери та Н.С.Кузнєцової. - Київ: Юрінком Інтер, 2002. –С.640
20. Александров В.Т. , Ворона А.І., Германчук П.К., Назарчук О.І., Петренко П.Г. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державні замовлення та державні закупівлі. - К. - 2004. - С.89
21. Апопій І. Нові аспекти укладання договору поставки продукції для державних потреб // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - №2.-С.18
22. Золотухин А. Что нужно знать уважаемому предпринимателю, решившему поторговать с государством // Бизнес. - 2001. - № 16 (431).
23. Максименко З.В., Ткаченко Н.Б. Державні закупівлі в Україні: економічні аспекти та збірка нормативних актів. Навч. Посібн.- К. - 2004.-С.56
24. Шевченко Л. И. Регулирование отношений поставки: теория и практика.- СПб., 2002. - С.221
25. Юрій Сколотяний. Газета «Дзеркало тижня». - №21. - 1 квітня 2006 р
26. Вайпан В.А. Практика применения законодательства о размещении заказов для государственных и муниципальных нужд ( с учетом Федерального закона от 20 апреля 2007г. № 53 –ФЗ) //Право и экономика.–2007.-№5.-С.4-11.
27. Манько Н. Закованные в тендер // Голос Украины. – 2007. - 27 марта (№53). – С.18
28. Скрипник В. Десять гривен за минуту телефонного разговора // Голос Украины. – 2007. – 7 июня (№98). – С.6.
29. Цебак И.И. Госзакупки: де-юре и де-факто...// Юридическая практика № 10 (532). – 4 марта 2008 года. – С.11
30. Барихин А.Б. Большой юридический энциклопедический словарь. – М.: Книжный мир, 2004. – С.1457.
31. Пилипенко О.Л., Щербина В.С. Господарське право: курс лекцій. Навчальний посібник. – К.: Вентурі, 1991. – 140 с.
32. Круглова Н.Ю. Хозяйственное право Украины: Учебное пособие. – М.: Издательство РДЛ, 2000. – 580 с.
33. Щербина В.С. Господарське право України: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 754 с.
34. Хозяйственное право / Под ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 804 с.
35. Господарське право: Практикум / В.С.Щербина, Г.В. Пронська, О.М. Вінник та інші. / За заг. ред. В.С. Щербіни. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 289 с.
36. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Г.Л. Знаменський, В.С. Щербина та ін., За ред. В.К. Мамутова. – К., 2004. – 750 с.
37. Корытцев М. Механизм формирования регионального заказа: теория и практика // Информационно-аналитический бюллетень «Конкурсные торги». - 2002. - № 3.
38. Решение Межведомственная комиссия по вопросам государственных закупок "О рассмотрении жалобы о проведении процедуры закупки за государственные средства рыбы свежемороженой" від 03.13.2008 р. № 142/03-ск // Інформаційний бюлетень Тендерної палати України. - 2008. - № 12
39. Юрій ГАНУЩАК. Система державних закупівель: як має бути: «Дзеркало тижня» - № 30 (659) 18 — 24 серпня 2007р.
40. Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.95 № 356/95 ВР//Відомості Верховної Ради України. - 1995. - N 34 - ст. 266
41. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 №2135-12 // Відомості Верховної Ради України. – 1992.- N22 (02.06.92).-ст.303
42. Законом України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.93 №3341-XII//Відомості Верховної Ради України. – 1993. - N35 (31.08.93). - ст. 358
43. Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 2001.01.11 №562// Відомості Верховної Ради України - 2001. - N 1(23.03.2001). - ст. 64
44. Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопаду 1993 року № 2837 // Відомості Верховної Ради України.- 1993.-№50(14.12.93)-ст.472
Дата: 2019-12-10, просмотров: 228.