Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Підручник для початкової школи як об’єкт дослідження
1.1 Здоров’язберігаюча функція початкової освіти як науковий пріоритет
1.2 Характеристика освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» у контексті вимог Державного стандарту початкової загальної освіти
Розділ ІІ. Дослідження здоров’язберігаючої спрямованості сучасних підручників для початкової школи
2.1 Змістове забезпечення здоров’язберігаючої функції початкової освіти у чинних підручниках
2.2 Процесуальне забезпечення здоров’язберігаючої функції початкової освіти у чинних підручниках
2.3 Рекомендації щодо удосконалення здоров’язберігаючого компонента підручників для початкової школи
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
У третьому тисячолітті особливо гостро постає проблема людини та її здоров’я. Дійсно, стан здоров’я є показником духовного, соціально-економічного й людино-біологічного добробуту населення, рівня цивілізованості країни. Гуманізація освіти вимагає якісно нового підходу до потреб людини, формування стійких мотивацій до здорового способу життя, позитивної соціальної поведінки.
Державні національні програми «Діти України» та «Освіта» (Україна ХХІ століття) [1], «Національна доктрина розвитку освіти» одним із головних завдань закладів освіти визначають збереження і зміцнення фізичного, психічного, соціального та морального здоров’я школярів, формування в них умінь і навичок здорового способу життя.
Важливим засобом формування у молодших школярів здоров’я-зберігаючої компетентності є підручник. Його значущість посилюється з огляду на призначення цього виду навчальної літератури – як носія змісту освіти та засобу навчання. Прикметно, що одним із компонентів предметного змісту, який має бути повноцінно представлений у книзі, – є здоров’я-зберігаючий компонент.
Проблема навчальної книги має тривалу історіографію. Дослідження теоретичних основ побудови шкільного підручника було започатковане Я.Коменським у 2-й половині ХVII століття. Свій подальший розвиток ця галузь знайшла у працях К.Ушинського (2-га половина ХІХ століття) [39].
Становлення підручникознавства розпочалося у 50-х рр. ХХ століття, коли шкільний підручник вперше став об’єктом наукового дослідження (Н.Менчинська). Суттєво збагатили зазначену проблему праці Д.Зуєва [33-34], В.Бейлінсона [6], В.Безпалька [7] (80-ті роки), предметом вивчення яких були структура навчальної книги, функції, методи аналізу та оцінювання.
Сучасні дослідники трактують підручник як «вид навчальної літератури, який репрезентує знання і види діяльності з конкретного навчального предмета відповідно до державних стандартів освіти та вимог навчальної програми з урахуванням особливостей учнів і будується на засадах домінуючої концепції навчання» [41, 16].
В умовах варіативності навчальної літератури актуалізується проблема її аналізу й оцінювання. Наявний науковий фонд свідчить про фрагментарність її вивчення. Так, наприклад, теоретичні основи побудови шкільного підручника відображені у дослідженнях В.Безпалька [7], В.Бейлінсона [6]; особливості побудови підручника для початкової школи аналізували Н.Бібік, Л.Занков [30], Я.Кодлюк [41], О.Савченко [72-73] та ін; окремі підходи до аналізу й оцінювання навчальної книги окреслені у працях Н.Буринської [11] та французьких учених Ф.Жерара, К.Роеж’єра. З іншого боку, проблемами здоров’язберігаючої компетентності займалися відомі вітчизняні дослідники О.Ващенко [14], І.Мельник [53], С.Свириденко [13].
Таким чином, відсутність спеціальних досліджень, присвячених здоров’язберігаючій функції підручника для школи першого ступеня, з одного боку, та потреба посилити здоров’язберігаючий вплив чинних підручників на особистість молодшого школяра в умовах особистісно орієнтованого навчання – з іншого, зумовили вибір теми магістерської роботи: «Здоров’язберігаючий компонент у змісті і структурі підручників для початкової школи».
Об’єктом дослідження є теорія і практика підручника для початкової школи.
Предмет дослідження: способи відображення у змісті і структурі підручників для початкової школи здоров’язберігаючого компонента.
Метою роботи є дослідити здоров’язберігаючий компонент сучасних підручників для початкової школи та запропонувати рекомендації щодо вдосконалення чинних навчальних книг в умовах особистісно орієнтованого навчання.
Відповідно до мети ми поставили такі завдання:
- проаналізувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі;
- визначити основні підходи до методики аналізу здоров’язберігаючого компонента сучасних підручників для початкової школи;
- здійснити аналіз чинних навчальних книг у контексті реалізації в них здоров’язберігаючої функції;
- запропонувати шляхи вдосконалення здоров’язберігаючої спрямова-ності сучасних підручників для початкової школи.
Методи дослідження. Вибір методів дослідження зумовлювався специфікою об’єкта дослідження та його завданнями. У процесі роботи над проблемою були використані такі методи: аналіз літератури з проблеми дослідження, порівняльний аналіз змісту підручників з різних навчальних предметів, методи якісного і кількісного аналізу та обробки отриманих даних, а також загальнонаукові методи – систематизація, класифікація, узагальнення.
Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні методики аналізу підручника для початкової школи, зокрема у розробці підходів до вивчення його здоров’язберігаючої спрямованості.
Практичне значення дослідження: запропоновані рекомендації можуть бути використані авторами підручників у розробці особистісно зорієнтованих навчальних книг, а також учителями початкових класів з метою посилення здоров’язберігаючої спрямованості уроків засобами навчального матеріалу підручника.
Апробація результатів дослідження: результати дослідження відображені у статті, поданій до збірника «Магістр».
Структура роботи: магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 106 сторінок, обсяг основного тексту – 100 сторінок.
Здоров’я людини.
Зміст лінії розкривається через формування уявлень про здоров’я як єдине ціле, його складові; взаємозв’язок організму людини з природнім і соціальним оточенням; значення здоров’я для життя людини; здоровий спосіб життя, взаємозв’язок між його складовими. У процесі вивчення учні повинні знати про складові здоров’я; вплив основних природних і соціальних чинників, фізичної активності на здоров’я. Уміти виконувати поради щодо здорового способу життя; розпізнавати ознаки нездоров’я людини, надавати хворому посильну допомогу; надавати першу само- і взаємодопомогу при незначних травмах та самооцінювати своє здоров’я; виконувати правила зміцнення і збереження здоров’я, комплекс вправ ранкової гімнастики.
Фізична складова здоров’я.
У процесі вивчення в учнів формуються уявлення про зв’язок занять фізичними вправами із збереженням та зміцненням здоров’я; про здоров’я та чинники його формування; будову тіла людини (загальні відомості). Учні одержують знання про режим дня; особисту гігієну; правила проведення процедур загартування; правила складання комплексів ранкової гігієнічної гімнастики; причини виникнення травм під час занять фізичними вправами та профілактику травматизму. Оволодівають основами життєво важливої навички – плавання. На завершення вивчення учні повинні вміти пересуватися на лижах та ковзанах; реалізувати координаційні здібності; дотримуватися правил безпечної поведінки під час занять фізичними вправами, засад здорового способу життя.
Висновки
Здоров’я людини – один із найважливіших показників економічного, соціального і морального благополуччя суспільства. Водночас сучасні соціально-економічні та екологічні кризи в країні зумовили значне погіршення здоров’я населення, особливо дітей. Відзначається необхідність збереження і зміцнення фізичного, психічного, соціального та морального здоров’я школярів, формування у них умінь і навичок здорового способу життя. Основним завданням сучасної школи стає виховання компетентної особистості, яка не тільки володіє знаннями, а й уміє застосовувати їх у житті, діяти адекватно у відповідних ситуаціях, адаптуватися до складних соціальних умов, долати життєві труднощі, підтримувати своє здоров’я на належному рівні, надавати опір негативним впливам.
Від ставлення людини до свого здоров’я багато в чому залежить його збереження і зміцнення. Навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров’я – одна з найважливіших проблем сучасної школи. Результатом сформованості здорового способу життя є культура здоров’я як інтегративна якість особистості і показник вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок, формування, відтворення та зміцнення здоров’я і характеризується високим рівнем культури поведінки стосовно власного здоров’я та здоров’я оточуючих.
Ефективність формування здорового способу життя прямо пов’язана з активним залученням учнів до здоров’язберігаючого навчального процесу, формуванням у них активної позиції щодо зміцнення і збереження власного здоров’я. Особливого значення в процесі формування здорового способу життя молодших школярів набувають систематичність, безперервність та послідовність їх навчання і виховання, які дають можливість поступово ускладнювати та проводити оздоровчу роботу з ними.
Головною метою освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» є розвиток фізичних, соціальних, психічних, духовних якостей особистості; формування життєзберігаючої та фізичної культури; підготовка учнів до повноцінного життя у постійно змінюваному навколишньому середовищі. Ця мета досягається шляхом реалізації таких завдань: формування уявлення про здоров’я; мотивування позитивного ставлення до збереження життя і зміцнення здоров’я; формування основних життєвих навичок щодо здорового способу життя та безпечної поведінки; виховання потреби в здоров’ї як важливої життєвої цінності.
У процесі засвоєння освітньої галузі «Здоров’я та фізична культура» молодші школярі оволодівають системою навчально-пізнавальних знань, загальнонавчальними вміннями та знаннями емоційно-ціннісного ставлення як до свого здоров’я, так і до здоров’я інших людей. Основним засобом формування у молодших школярів здоров’язберігаючої компетентності є підручник. Зміст підручників структурується таким чином: людина та її здоров'я; фізична складова здоров'я; соціальна складова здоров'я; психічна та духовна складові здоров'я; безпека життєдіяльності учнів. Зазначені напрями є наскрізними для всієї початкової школи, але в кожному класі зміст і обсяг пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних, психологічних особливостей учнів.
Аналіз відповідної літератури свідчить про те, що зміст освітньої галузі «Основи здоров’я» викладено у програмі, підручниках і робочих зошитах. Підручники укладено відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти. Вони репрезентують основні завдання курсу в початкових класах: формування в учнів активної мотивації щодо дбайливого ставлення до власного здоров'я, удосконалення і творення фізичної, соціальної, психічної та духовної складових здоров'я; формування уявлень і понять про фізичний розвиток людини, взаємозв'язки людського організму з природним і соціальним оточенням; формування уявлень і понять про духовну та психічну складові здоров'я та їх вияви через загальнолюдські цінності, оволодіння уміннями й навичками морально-етичної поведінки; засвоєння учнями знань, умінь і навичок особистої гігієни, профілактики захворювань і травматизму у класі, вдома, на вулиці та інших місцях; ознайомлення з впливом рухової активності та загартування організму, раціонального харчування, режиму дня на здоров'я та розвиток дитини; запобігання порушенням постави учнів, розладів органів чуття; формування знань, умінь та навичок безпеки життєдіяльності вдома, у школі, на вулиці, у транспорті, в громадських місцях, на вулиці.
Відповідно до вказаних завдань зміст підручників структурується таким чином: людина та її здоров'я; фізична складова здоров'я; соціальна складова здоров'я; психічна та духовна складові здоров'я; безпека життє-діяльності учнів вдома, у школі, на вулиці, в громадських місцях, на відпочинку. Зазначені напрями є наскрізними для всієї початкової школи, але в кожному класі зміст і обсяг пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних, психо-логічних особливостей учнів.
У своєму дослідженні ми застосовували елементи структурно-функціонального аналізу, тобто проаналізували здоров’язберігаючу спрямо-ваність підручника через призму використання в ньому текстів та відповідних видів завдань і вправ.
Зміст підручників з курсу "Основи здоров'я" дозволяє розширювати, збагачувати, узагальнювати знання учнів про здоровий спосіб вжиття, безпеку життєдіяльності та їх зв'язок з природними її соціальними чинниками. Зміст знань про здоров'я дитини розглядається у підручниках як цілісна система, компонентами якої є фізична, соціальна, психічна та духовна складові здоров'я. У них також подано детальну інформацію про безпеку життєдіяльності учнів удома, в школі, на вулиці, в громадських місцях, на відпочинку. У структурі підручників для початкової школи з курсу «Основи здоров’я» представлені знання про навколишній світ (репрезентовані у предметно орієнтованих текстах), знання про способи діяльності (інструментально орієнтовані тексти), знання про цінності (ціннісно орієнтовані тексти)). Використання їх у сукупності діє змогу сформувати у молодших школярів цілісне уявлення про здоров’я у єдності його фізичної, соціальної, психічної і духовної складових, та формує у дітей навички безпеки життєдіяльності.
Значною мірою здоров’язберігаючий вплив навчальних книг на особистість молодшого школяра здійснюється за допомогою навчальних завдань і вправ. Навчальні завдання і вправи слугують засобом формування відповідних умінь. Уміння і навички здорового способу життя згруповані наступним чином: раціонального харчування; рухової активності; особистої гігієни; режиму праці та відпочинку. Представлені завдання і запитання виконують інформаційну, розвивальну й мотиваційну функції. Домінуюче місце серед цих завдань мають завдання на формування умінь і навичок рухової активності. Кількість вправ, які б формували у молодших школярів уміння і навички раціонального харчування, в аналізованих підручниках недостатня (найменший відсоток у підручниках для четвертого класу); підбір завдань у підручниках вимагає удосконалення, оскільки вони розміщені безсистемно, не забезпечується позитивна динаміка їх використання; потрібно забезпечити емоційну насиченість виучуваного (у зміст навчальних книг включати тексти емоціогенного характеру).
У процесі реалізації здоров’язберігаючої функції сучасного підручника слід враховувати, що між рівнем валеологічної, фізкультурної освіти та фізичного виховання школярів і станом їх здоров’я існує прямий і глибокий зв’язок. Тому поряд із репродуктивними запитаннями і завданнями слід передбачити проблемні завдання, які б спонукали молодших школярів впроваджувати здобуті знання у власну оздоровчу практику. Необхідно збільшити кількість навчальних текстів власне оздоровчого спрямування, а процесуальний компонент підручників доцільно доповнити відповідними завданнями і вправами.
Таким чином, ми обґрунтували технологію забезпечення здоров’я-зберігаючого впливу начальної книги на особистість молодшого школяра.
Додатки
Додаток А
Додаток Б
Рис. 1.1. Технологія аналізу здоров ’ язберігаючого компонента підручників для початкової школи
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Підручник для початкової школи як об’єкт дослідження
1.1 Здоров’язберігаюча функція початкової освіти як науковий пріоритет
1.2 Характеристика освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» у контексті вимог Державного стандарту початкової загальної освіти
Розділ ІІ. Дослідження здоров’язберігаючої спрямованості сучасних підручників для початкової школи
2.1 Змістове забезпечення здоров’язберігаючої функції початкової освіти у чинних підручниках
2.2 Процесуальне забезпечення здоров’язберігаючої функції початкової освіти у чинних підручниках
2.3 Рекомендації щодо удосконалення здоров’язберігаючого компонента підручників для початкової школи
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
У третьому тисячолітті особливо гостро постає проблема людини та її здоров’я. Дійсно, стан здоров’я є показником духовного, соціально-економічного й людино-біологічного добробуту населення, рівня цивілізованості країни. Гуманізація освіти вимагає якісно нового підходу до потреб людини, формування стійких мотивацій до здорового способу життя, позитивної соціальної поведінки.
Державні національні програми «Діти України» та «Освіта» (Україна ХХІ століття) [1], «Національна доктрина розвитку освіти» одним із головних завдань закладів освіти визначають збереження і зміцнення фізичного, психічного, соціального та морального здоров’я школярів, формування в них умінь і навичок здорового способу життя.
Важливим засобом формування у молодших школярів здоров’я-зберігаючої компетентності є підручник. Його значущість посилюється з огляду на призначення цього виду навчальної літератури – як носія змісту освіти та засобу навчання. Прикметно, що одним із компонентів предметного змісту, який має бути повноцінно представлений у книзі, – є здоров’я-зберігаючий компонент.
Проблема навчальної книги має тривалу історіографію. Дослідження теоретичних основ побудови шкільного підручника було започатковане Я.Коменським у 2-й половині ХVII століття. Свій подальший розвиток ця галузь знайшла у працях К.Ушинського (2-га половина ХІХ століття) [39].
Становлення підручникознавства розпочалося у 50-х рр. ХХ століття, коли шкільний підручник вперше став об’єктом наукового дослідження (Н.Менчинська). Суттєво збагатили зазначену проблему праці Д.Зуєва [33-34], В.Бейлінсона [6], В.Безпалька [7] (80-ті роки), предметом вивчення яких були структура навчальної книги, функції, методи аналізу та оцінювання.
Сучасні дослідники трактують підручник як «вид навчальної літератури, який репрезентує знання і види діяльності з конкретного навчального предмета відповідно до державних стандартів освіти та вимог навчальної програми з урахуванням особливостей учнів і будується на засадах домінуючої концепції навчання» [41, 16].
В умовах варіативності навчальної літератури актуалізується проблема її аналізу й оцінювання. Наявний науковий фонд свідчить про фрагментарність її вивчення. Так, наприклад, теоретичні основи побудови шкільного підручника відображені у дослідженнях В.Безпалька [7], В.Бейлінсона [6]; особливості побудови підручника для початкової школи аналізували Н.Бібік, Л.Занков [30], Я.Кодлюк [41], О.Савченко [72-73] та ін; окремі підходи до аналізу й оцінювання навчальної книги окреслені у працях Н.Буринської [11] та французьких учених Ф.Жерара, К.Роеж’єра. З іншого боку, проблемами здоров’язберігаючої компетентності займалися відомі вітчизняні дослідники О.Ващенко [14], І.Мельник [53], С.Свириденко [13].
Таким чином, відсутність спеціальних досліджень, присвячених здоров’язберігаючій функції підручника для школи першого ступеня, з одного боку, та потреба посилити здоров’язберігаючий вплив чинних підручників на особистість молодшого школяра в умовах особистісно орієнтованого навчання – з іншого, зумовили вибір теми магістерської роботи: «Здоров’язберігаючий компонент у змісті і структурі підручників для початкової школи».
Об’єктом дослідження є теорія і практика підручника для початкової школи.
Предмет дослідження: способи відображення у змісті і структурі підручників для початкової школи здоров’язберігаючого компонента.
Метою роботи є дослідити здоров’язберігаючий компонент сучасних підручників для початкової школи та запропонувати рекомендації щодо вдосконалення чинних навчальних книг в умовах особистісно орієнтованого навчання.
Відповідно до мети ми поставили такі завдання:
- проаналізувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі;
- визначити основні підходи до методики аналізу здоров’язберігаючого компонента сучасних підручників для початкової школи;
- здійснити аналіз чинних навчальних книг у контексті реалізації в них здоров’язберігаючої функції;
- запропонувати шляхи вдосконалення здоров’язберігаючої спрямова-ності сучасних підручників для початкової школи.
Методи дослідження. Вибір методів дослідження зумовлювався специфікою об’єкта дослідження та його завданнями. У процесі роботи над проблемою були використані такі методи: аналіз літератури з проблеми дослідження, порівняльний аналіз змісту підручників з різних навчальних предметів, методи якісного і кількісного аналізу та обробки отриманих даних, а також загальнонаукові методи – систематизація, класифікація, узагальнення.
Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні методики аналізу підручника для початкової школи, зокрема у розробці підходів до вивчення його здоров’язберігаючої спрямованості.
Практичне значення дослідження: запропоновані рекомендації можуть бути використані авторами підручників у розробці особистісно зорієнтованих навчальних книг, а також учителями початкових класів з метою посилення здоров’язберігаючої спрямованості уроків засобами навчального матеріалу підручника.
Апробація результатів дослідження: результати дослідження відображені у статті, поданій до збірника «Магістр».
Структура роботи: магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 106 сторінок, обсяг основного тексту – 100 сторінок.
Розділ І. Підручник для початкової школи як об’єкт дослідження
Дата: 2019-12-10, просмотров: 280.