Товарний портфель – сукуність усіх видів продукції, що випускає дане підприємство. Розробка та удосконалення товарного портфелю значним чином впливає на формування товарної політики промислового підприємства вцілому. Товарна політика, в свою чергу, передбачає курс дій та принципи діяльності, завдяки яким забезпечуються ефективне управління асортиментом товарів.

Мета товарної політики ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” багато в чому співпадає з метою діяльності підприємства – досягнення наміченого прибутку, його стабільності, збільшення частки ринку, підвищення конкуренто-спроможності продукції, забезпечення номентклатури продукції, що виготовляються та формування престижу фабрики. Тому аналіз товарного портфелю підприємства є важливим інструментом, за допомогою якого керівництво підприємства виявляє та оцінює з точки зору комерційної ефективності різні види власної продукції. Тобто результатами такої оцінки може бути прийняте рішення стосовно подальшого інвестування фінансових ативів підприємства у виготовлення певної привабливої товарної позиції, або навпаки – скорочення масштабів її виробництва.

Аналізуючи товарний портфель ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” та використовуючи результати проведених досліджень відзначимо, що головну увагу в розробці нових видів меблевих виробів необхідно приділяти функціональним, ергономічним та естетичним властивостям. Важливо прагнути оптимізувати показник ціна-якість, оскільки фактор вартості меблевого виробу також досить вагомий для споживача. Безумовно, не можна залишати без уваги екологічість м’яких куточків.

Специфічний критерій конкурентоспроможності „патентна чистота” свідчить про відносно невисоку репутацію підприємства та унікальність продукції. Саме розробка унікальних за естетичними, стильовими та ергономічними характеристиками виробів надає можливість промисловому підприємству виходити на якісно новий рівень в сфері дизайнерського проектування і споживач поступово стає більш лояльним до даної торгівельної марки.

Можливо, в галузі виробництва меблевої продукції важко спроектувати якісно новий товар (із 70% і більше новизни). Проте існують всі передумови до виготовлення виробу з новими чи відмінними від попередніх параметрами споживних властивостей, тобто можливо модифікувати чи модернізувати наявні вироби.

Для цього необхідно розробити концепцію нових товарів. Етапами розробки концепції нових товарів ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” є генерація ідеї на основі вивчення потреб споживачів, дослідження недоліків продукції, вивчення думок експертів з приводу можливості модернізації меблів. Оцінка ідеї здійснюється за показниками конкуренції, рівня інвестицій, необхідних для випуску продукції, ступеня ризику та ринкової ціни готового виробу. Потім концепція перевіряється на основі опитування споживачів і у випадку позитивної реакції цільового сегменту здійснюється розробка, виробництво і ринкове тестування. На основі тестувань керівництво підприємства приймає рішеня щодо розробки плану розвитку виробництва та ефективного збуту продукції.

За останні роки підприємство поновило ряд контрактів із постачальниками сировини і матеріалів. Технологія виробництва м’яких меблів фабрики передбачає використання найсучасніших облицювальних, настилочних матеріалів, витривалих пружинних блоків. Сьогодні виробництво продукції ведеться на високоякісному обладнанні італійської фірми COPCAL.

Таким чином, асортимент меблевих виробів ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” поступово розширюється шляхом розробки та виготовлення нових видів виробів та модифікації наявних. Адже, наприклад, зміна обивочного матеріалу суттєво впливає на естетичне та гігієнічні властивості виробу. Відповідно змінюється і ціна споживання. Вже у такому випадку підприємство має змогу запропонувати споживачу виріб одного функціонального призначення з різним набором споживних властивостей.

Необхідно відзначити, що одним з шляхів вдосконалення товарного портфелю підприємства є виконання індивідуальних дизайнерських розробок та комплектація наборів меблевих виробів.

Питання оптимізації товарного портфелю підкреслює важливість перегляду асортиментного переліку підприємства з метою виявлення нерентабельних зразків виробів. Оскільки з плином часу певний матеріал або суто архітектурно-художнє вирішення виробу піддається „моральному зносу”.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

За останні роки ринок м’яких меблів України набув значного розвитку, що обумовлений головним чином підвищенням попиту на меблеві вироби та ростом економіки країни вцілому. З’являються нові фігуранти меблевої промисловості та стабілізували свої позиції досвідчені виробники. Як наслідок з кожним роком валовий обсяг меблевої продукції, виготовленої вітчизняними підприємствами, зростає. Важливим є те, що крім підвищення рівня конкурентоспроможності м’яких меблів вітчизняного виробництва, спостерігається тенденція поступового витіснення з ринку України імпортованих. Досягнення високого рівня конкурентоспроможності зумовлене модернізацією виробничої бази меблевих підприємств, що проводилася протягом десяти останніх років. І звичайно підгрунтям підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції є кваліфікований, зацікавлений персонал та досконала організація виробництва.

Зважаючи на усі досягнення меблевої галузі досі невірішеними залишилися певні проблеми. Перш за все це стосується великого обсягу сировини і матеріалів, що імпортуються. Вітчизняні меблеві підприємства змушені укладати контракти з іноземними постачальниками деревини, різноманітних сучасних видів наповнювачів, пружинних блоків та інших матеріалів, що не виготовляються в Україні. Безумовно, це відбивається на формуванні ціні готового виробу.

Невирішеною на багатьох функціонуючих підприємствах залишається проблема кваліфікованого персоналу. У вимогливих умовах сучасної ринкової економіки українським виробникам необхідно розширювати та вдосконалювати товарний портфель. Процес розробки і проектування нових видів виробів повинен здійснюватися творчими, професійними дизайнерами. А сучасне високотехнологічне обладнання вітчизняних підприємств вимагає наявності штату кваліфікованих і майстерних працівників. Зважаючи на це зазначаємо, що вирішення цих питань надасть можливість розширити обсяги продажу вітчизняних м’яких меблів не лише в Україні, але й за її межами.

Питання нормативної документації, що регламентує якість м’яких куточків, породжує наступну актуальну проблему. Полягає вона в тому, що вже тривалий час національними органами зі стандартизації не проводилося оновлення та корегування наявних стандартів. Так, базовий нормативний документ ГОСТ 19917-93 “Мебель для сидения и лежания. Общие технические условия” датується 1993 роком видання. Звичайно, потужні виробничі підприємства з власної ініціативи розробляють велику кількість внутрішніх, більш відповідних сучасним вимогам нормативних документів – інструкцій, методик, настанов але оновлення державних стандартів вкрай необхідне.

Важливим принципом управління якістю при реалізації м’яких куточків є контроль високих показників екологічності та безпечності. Оскільки сьогодні меблева продукція, що не пройшла обов’язкову експертизу на відповідність цим вимогам та не отримала відповідний висновок санітарно-гігієнічної експертизи не допускається до продажу у роздрібній торговельній мережі.   

Важливим видом контролю якості м’яких куточків є випробування готової продукції. Лабораторні випробування надають можливість дослідити показники якості, що неможливо визначити органолептичним чи і ншим шляхом (стійкість, міцність, довговічність). Крім того шляхом випробувань можна виявити причинивиникнення невідповідностей та розробити заходи щодо їх попередження. Зважаючи на те, що м’які куточки належать до виробів з тривалим строком споживання можна стверджувати, що цей аспект контролю і управління якістю безперечно є актуальним для ЗАТ «Черкаська меблева фабрика» та багатьох інших меблевих підприємств України.

Управління якістю пройшло низку етапів у своєму розвитку. Етап зародження окремих елементів управління якістю в загальному процесі управління підприємством змінився етапом інтеграції, комплексним, системним підходом до управління якістю. Переваги комплексного управління якістю сприяли розробці спочатку національних, а потім і міжнародних стандартів ІСО 9000 по створенню систем якості, які почали широко впроваджуватися на меблевих підприємствах.

З метою стимулювання підприємств в питанні постійного поліпшення якості продукції та послуг запроваджені національні премії з якості. Подібні заходи необхідні не лише для того, щоб відзначати провідні підприємства галузі, але й для того, щоб “підтягнути” інші. Шляхом проведення самооцінки за критеріями преміювання підприємства розробляють план заходів підвищення якості продукції, що виробляється.

Практичні спостереження постійно підтверджують, що для організації чіткої роботи в напрямку якості на виробничому підприємстві має бути впроваджена система управління якістю та забезпечене її чітке функціонування. В подальшому необхідно звертати увагу та реагувати на внутрішні та зовнішні умови діяльності підприємства, які постійно змінюються. Тому також важливо планувати періодичне вдосконалення системи управління якістю.

Отже, з метою підвищення конкурентоспроможності м’яких меблів вітчизняного виробництва не лише на українському ринку, а й на міжнародному, підприємствам галузі необхідно розробити, впровадити та сертифікувати систему якості у відповідності до нормативів ІSО серії 9000.

Проведені маркетингові дослідження надають підстави стверджувати, що при здійсненні купівлі споживач головним чином звертає увагу на естетичні, функціональні та економічні властивості м’якого куточка. До того ж, показники якості, що характеризують саме ці споживчі властивості, використовуються в розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності. Зважаючи на це, вітчизняним меблевим підприємствам, необхідно більше уваги приділяти формуванню у виробах комплексу вищезазначених споживних властивостей.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Черепахина А.Н. Эстетика современной мебели. – 2-е изд, перераб. и доп. – М.: Лесная промышленность, 1990. – 244с.

2. Огвоздин В.Ю. Управление качеством: Основи теории и практики: Учебное пособие. – 4-е изд., испр. И доп. - М.: Издательство „Дело и сервис”, 2002. – 160с.

3. Дмитриева К.А. Конструирование мебельных изделий – М.: Лесная промышленность, 1996. – 146с.

4. Осауленко О.Г. Україна в цифрах: Статистичний щорічник України. – К.: 2003.

5. Войтко И. Провинция диванширь 2004 // Журнал „Бизнес” №12 (531), 24 марта 2003 года. – с. 45-47.

6. Левичева Ю. "Здесь продается славянский шкаф?.." // Ukrainian Market Review. 2002 . №8. C. 25, 27

7. Попель С. Мебельщики развивают новые направления // Деловая столица . 27 января 2003 (№ 3-4) . С. 20

8. Грибановский А. Мебель будет дорожать // Деловая столица .15 декабря 2003 (№ 50) . С. 35

9. Бубон С. В спину с Европой // Журнал „Бизнес” №11 (530), 17 марта 2003 года. – с.27-28.

10. Додаток №2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995р. №786. 1.

11. Товароведение непродовольственных товаров: Учеб. Пособие для торг. Вузов/Агбаш В.Л., Елизарова В.Ф., Лойко Д.П. и др – 2-е изд., перераб. – М.: Экономика, 1989. – 495с.

12. Зіміна Н.К. Товарознавство меблевих товарів. Опорний конспект лекцій. – К.: КНТЕУ, 2001. – 62с.

13.  Сахаров В.В., Фурин А.И. Качество мебели. – М.: Лесная промышленность, 1990 – 153с.

14.  ГОСТ 19917-93 “Мебель для сидения и лежания. Общие технические  

условия”

15.  ГОСТ 19120-93 "Мебель для сидения и лежания. Метод испытания на  

прочность и долговечность каркасов дивана кровати и кресла кровати"

16.  ГОСТ 14314-94 "Мебель для сидения и лежания. Метод испытания мягких элементов на долговечность".

17. ГОСТ 21640-91 "Мебель для сидения и лежания. Метод определения категории мягкости мягких элементов".

18. Материалы мебельного производства: Учебное пособие для техникумов. – М.: Лесная промышленость, 1990. –144с.

19. Фурин А.И. Производство мягкой мебели. Учебник для СПТУ. – 4-е изд, перераб. и доп. – М., Высшая школа, 1990 – 271с.

20. Блехман А.Б. Проектирование и конструирование мебели – М.: Экономика, 1988. – 196с.

21.  Фомичев С.К. Основы управления качеством: Учеб. пособие – К.: МАУП, 2000. – 196с.

22.  Мережко Н.В. Сертифікація товарів і послуг: Підручник – К.: Київ. нац. торг. –екон. ун-т, 2002. – 298с.

23.  Бессмертный В.С., Зубенко С.Н. Стандартизация, сертификация, метрология. – Белгород, 1998. – Ч.1. Стандартизация товаров. – 68 с.

24. Доманцевич Н. Проблемы обеспечения качества продукции на Украине // Jacosc wyrobow w gospodace rynkowey. – Krakow, 1998. – s. 168 – 171.

25. Мюллер К. Деякі аспекти впровадження систем якості у промисловості // Інформ. бюл. з міжнар. Стандартизації. – 1998. - №3. – С.163 – 173.

26.  Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. – К.: ЄУФІСМБ, 2000. – 174с.

27. Сертифікація в Україні. Нормативні акти та інші документи. – Стандарти з управління якістю та забезпечення якості. – К., 1999. – Т.3. – 480 с.

28.  Ясинська Н.С. Управління якістю товарів: Опорний конспект лекцій – К.: КНТЕУ, 2002. – 108с.

29.  ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управліня якістю. Вимоги

30.  ДСТУ ISO 9000-2001 Системи управління якістю. Основні положення та словник

31.  ДСТУ ISO 9001-95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розробки, виробництва, монтажу та обслуговування

32. Азгальдов Г.Г. Экспертные методы в оценке качества товаров. – М.: Экономика, 1974.

33. Дудкин В.И. Конкурентоспособность продукции: сущность, анализ, оценка пути и меры повышения // Экономика и коммерция. – 998. – Вып № 3-4. – с. 69-84.

34. Герасимчук В.Г. Маркетинг: Теорія і практика. – К.: Вища шк., 1994.

35. Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров. – М.: Экономика, 1982.

36. Мережко Н.В., Сім’ячко О.І. Товарознавчі аспекти маркетингу: Опорний конспект лекцій – К.: КНТЕУ, 2002 – 71с.

37. Лифиц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг. – М.: Юрайт – М, 2001. – 224с.

38. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика: Учебник. – 3-е изд., перераб . и доп. – М.: Издательство «Финпресс», 2003. – 496с.

39.   Ортинська В.В. Мельникович О.М. Маркетингові дослідження: Підручник. Частина 1. – К.: КНТЕУ, 2002. – 161с.

40. Голик С.С., Ортинська В.В., Мельникович О.М. Основи маркетингових досліджень ринку: Навч. Посіб. – К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1995.    – 65 с.

41. Беляевский И.К. Маркетинговые исследования: информация, анализ, прогноз. – М.: Финансы и статистика, 2001.

42.  Дайан А., Букерель Ф., Ланкар Р. и др. Академия рынка. Маркетинг. – М.: Экономика, 1993.

Додаток Г

Таблиця 1