Відповідно до ст. 13 закону України „Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень, умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;
- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – актив підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно - правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткування та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відносно до вимог з охорони праці;
- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.[1].
Шкідливі й небезпечні виробничі фактори.
Короткий аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів, наявних в умовах експлуатації ферментатора й допоміжних пристроїв, наведені в табл. 6.1.[ 2].
Таблиця 6.1 - Небезпечні й шкідливі виробничі фактори
| Шкідливі й небезпечні виробничі фактори. | Джерела їхнього виникнення. |
| Висока електрична напруга, V=220 - 380 B | Щит керування, електроприводи. |
| Вибухо – пожежонебезпека H2SO4; пил дріжджова. | Дріжджовий цех. |
| Шум, вібрація. | Електронасоси, вентиляційні системи. |
| Дріжджі кормові (горючий порошок коричневого кольору). | Цех по виробництву кормових дріжджів. |
| Машини, що рухаються; механізми. | Фасовочний апарат |
Промислова санітарія
6.3.1 Шкідливі речовини
Шкідливі речовини, з якими доводиться працювати в цеху наведені в табл. 6.2
Таблиця 6.2 - Характеристика шкідливих речовин, застосованих у виробництві. [ 3,4,5].
| Речовина | Токсичність | ПДК, мг/м3 | Клас небезпеки |
| Сірчана кислота. | Дратує слизові оболонки ВДП, вражає печінку, викликає важкі опіки. | 1,0 | 2 |
| Дріжджі кормові. | Впливає на органи подиху. | 0,1 | 1 |
6.3.2 Мікроклімат
Категорія виконаних робіт з енерговитрат. Параметри мікроклімату при виконанні робіт категорії – I Iа.
Оптимальні і допустимі параметри мікроклімату надаються в табл. 6.3 [6].
Таблиця 6.3
| Пори року | Категорії робіт,які виконуються | Температура, 0С | Вологість, % | Швидкість повітря, м/с | |||
| оптим | допуст | оптим | Допустимо. | оптим | Допустимо | ||
| Холодний період | Па | 18-20 | 17-23 | 40-60 | 75 | 0,2 | 0,3 |
| Теплий період | Па | 21-23 | 18-27 | 40-60 | 65 | 0,3 | 0,2-0,4 |
6.3.3 Вентиляція
У даному виробництві використається змішаний вид вентиляції, по напрямку руху повітряного потоку застосовується припливно-витяжна вентиляція, по характері охоплення приміщення застосовується загально-обмінна вентиляція. Час дії - постійно. Опалення - центральне. [7].
6.3.4 Освітлення
Освітлення в цеху природне й штучне. Природне висвітлення одностороннє бічне. Розряд зорових робіт: ІV.
Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначається по формулі:
еІVн= еІІІн·m·c, %,
де m - коефіцієнт світлового клімату (m = 0,9)
с - коефіцієнт сонячного клімату (с = 0,75 – 1);
еІІІн – нормативне значення коефіцієнта природної освітленості для ІІІ пояса
еІІІн = 1,5 %.
еІVн = 1,5·0,9·0,8 = 1,08 %.
Поряд із природним освітленням використається система штучного комбінованого освітлення. Використовуються лампи денного світла. Для висвітлення робочих місць використаються лампи денного світла типу ЛД-80-2.
Нормоване значення освітленості для IV розряду зорових робіт становить 200 лк. [8].
Таблиця 6.4 - Характеристики освітлення
| Назва приміщення | Площа підлоги, м2 | Розряд зорових робіт | Освітлення | ||
| природне | штучне | ||||
| Вид освітлення (бічне, зверху). | КПО,% 
| Нормативне освітлення, Еmin, лк | |||
| Цех дріжджового заводу | 600 | I V | Одностороннє бічне | 1,08 | 200 |
6.3.5 Джерела шуму й вібрації
До джерел шуму й вібрації ставляться вентиляційні установки,
електродвигуни, насоси. Орієнтовний рівень звукового тиску не перевищують припустимих значень 75 дБА. [9].
Електробезпечність
Рід струму – змінний, частота – 50 Гц, напруга 220/380 В. Клас приміщення по небезпеці поразки електричним токовищем –І І. [10].
Пожежна безпека
Категорія приміщення по вибухо - і пожежонебезпеки - Б. [11]. Будинок цеху ставиться до ІІ ступеня вогнестійкості. У приміщенні передбачені первинні засоби пожежогасіння: вогнегасники ВВК – 5 у кількості 6 шт. та ВП – 1 у кількості 6 шт. [12].
Табл. 6.5 - Перелік обов'язкових засобів пожежогасіння
| Приміщення | Площа, м2 | Первинні засоби пожежогасіння (тип) | Кількість шт. |
| Б | 600 | Порошкові: ВП – 1 | 6 |
| Вуглекислотні: ВВК – 5 | 6 |
Очищення стічних вод
На даному промисловому виробництві передбачені цехові загальнозаводські очисні спорудження. Використаються наступні засоби очищення:
- механічні (відстійники, фільтри);
- біологічні (біофільтри);
- хімічні й фізико - хімічні (нейтралізатори). [13].
Література
1. Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.
2. ГОСТ 12.0.003 – 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введ. 01.01.76.
3. Лазарев Н. В. Вредные вещества в промышленности. – М.: Химия, 1976. – Ч. І. – 336с.
4. Лазарев Н. В. Вредные вещества в промышленности. – М.: Химия, 1976. – Ч. ІІ. – 400с.
5. Макаров Г. В. И др. Охрана труда в химической промышленности. – М.: Химия, 1980. – 568 с.
6. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.
7. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991
8. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М .: Стройиздат, 1980. -110с.
9. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1980.
10. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.
11. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. – Введ. 01. 07. 92.
12. ОНТП 24 – 86 МВД СССР. Общесоюзные нормы технологического проектирования. – М., 1986.
13. Родионов А.И., Клушин В.Н., Торочешников Н.С. Техника защиты окружающей среды. – М.: Химия, 1989. – 512 с.
14. Шевелуха В.С. Сельськохозяйственная биотехнология. – М: Высшая школа, 1988 г. – 416 с.
15. Патентный поиск. Дональд Оливер Хитцман. Способ получения протеина.
16. Алферов Е.А., Данилов И.П. Учебное пособие по курсу “Оборудование микробиологической промішленности” – Харьков: ХГПУ 1999, - 288 с.
17. Плевако Е.А. Бакушинская О.А. Микробиологический и химико – технологический контроль дрожжевого производства, - М: Пищевая промішленность, 1964 г. – 269 с.
18. Степаненко П.П. Микробиология молока и молочной продукции. – 1999 г.
19. Грачева И.М., Иванова Л.А. и др. Технология микробных белковых препаратов, аминокислот, биоэнергии – М.: Колос, 1992 г. – 380 с.
20. Елинов Н.П. Основы биотехнологии. Учебник – 599 с.
21. Губский Ю.И. Биологическая химия. Укрмедкнига Киев – Тернополь, 2000 г. – 508 с.
Дата: 2019-12-10, просмотров: 288.
