Метою цього розділу є розрахунок економічної ефективності та строку окупності прийнятого технологічного рішення.

Для розрахунку економічної ефективності необхідно:

- вибрати аналог для порівняння з розробленим технічним рішенням;

- проаналізувати натуральні показники;

- мати дані о собівартості продукції по новому варіанту;

- порівняти витрати;

- розрахувати одноразові капітальні витрати;

- визначити економічний ефект.

Натуральними показниками з порівнянним варіантом можуть бути: потужність, витрати сировини та матеріалів, енергоємність (витрати різних видів енергії); потрібна кількість обладнання та його характеристики; трудоємкість або чисельність працюючих; тривалість циклу; показники якості продукції (ґатунку, процент браку) та процесу (процент виходу корисної речовини, глибина перетворення) та інші.

Для розрахунку результату треба чітко визначити, що дає нова розробка: або підвищення виробництва, якості продукції, або зменшення витрат. У всякому випадку треба визначити обсяг виробництва на підставі заданої потужності. Інколи результат необхідно підрахувати в обсязі не тільки одного підприємства, а навіть усієї галузі.

Оцінити ефективність капітальних вкладень – це означає вибрати з альтернативних варіантів у процесі створення нового або раніше створеного найекономічніші способи витрачання капіталу. Економічний ефект розуміють як різницю між затратами у грошовому виразі і результатами. Ефект – це корисний результат: економічний, соціальний, екологічний, науково-технічний.

Порівняння результату з витратами називається економічною ефективністю капіталовкладень.

Витрати на обладнання можуть бути визначені згідно дольових капітальних витрат, по галузі, по різноманітним виробництвам. По структурі основних фондів галузі визначаються вартість будівель, споруд та інших основних фондів. Інші капітальні вкладення визначаються як витрати, що здійснюються до виробництва. Поточні витрати визначаються згідно із структурою собівартості.

Визначаються витрати на сировину, матеріали та енергоресурси по дольовим нормам витрачення. Попередньо необхідно визначити річних обсяг випуску продукції. Чисельність працюючих визначається по типовим штатним галузевим нормативам.

Обсяг виробництва

Обсяг виробництва можна визначити за формулою (5.1):

Q₁ = А * П₁ * Т * К_вик.об, (5.1)

де А – кількість апаратів, А = 1;

П – потужність одного апарату, П₁ = 0,23 т/год;

Т – кількість робочих годин на рік;

К_вик.об – коефіцієнт використання обладнання, К_вик.об = 0,85.

Кількість робочих годин на рік розраховуємо за формулою (5.2):

Т = Т_раб * N_зм * t, (5.2)

де Т_раб – кількість робочих днів у році;

N_зм – кількість змін, N_зм = 3;

t – тривалість однієї зміни, t = 8 годин.

Розрахуємо кількість робочих днів у році за формулою (5.3):

Т_раб = Т_кіл – Т_рем, (5.3)

де Т_кіл – кількість днів у році, Т_кіл = 365 днів;

Т_рем – зупинка на капітальний і потоковий ремонт, Т_рем = 40 днів

Т_раб =365 – 40 = 325 днів.

Т = 325 * 3 * 8 = 7800 годин.

Розраховуємо обсяг виробництва:

Q₁ = 1 * 0,23 * 7800 * 0,85 = 1525 т/рік.

Розрахунок витрат на створення технічних рішень

Витрати на створення технічних рішень знаходимо за формулою (5.4)

В = В_пред + В_кап + В_інш, (5.4)

де В_пред – витрати, що здійснюються до виробництва, витрати на дослідження проектування та конструювання до упровадження;

В_кап – витрати на основні виробничі фонди;

В_інш – інші витрати.

Розраховуємо суму капітальних витрат на основні фонди (В_кап). Вартість обладнання складає 100000 грн. До цього додаємо:

- 30% на обладнання, що не враховано – 30000 грн,

- 20% на монтаж – 20000 грн,

- 43% на комунікації – 43000 грн.

В_кап = 100000 + 30000 + 20000 + 43000 = 193000 грн.

В_пред приймаються 10% від В_кап і складають 19300 грн.

В_інш приймаються 5% від В_кап + В_пред і складають 10615 грн.

Таким чином витрати на створення технічних рішень складають:

В = 193000 + 19300 + 10615 = 222915 грн.