ПІДГОТОВКА І ЗАХИСТ
ВИПУСК НОЇ РОБОТИ
Методичні рекомендації
для студентів
напряму підготовки 6.030509
“Облік і аудит”
Суми
ДВНЗ «УАБС НБУ»
2012
УДК 657.6(073)
Рекомендовано методичною радою обліково-фінансово факультету Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України”, протокол № від р.
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри бухгалтерського обліку та аудиту, протокол № від
Укладачі:
кандидат економічних наук, доцент
О.І. Гриценко
кандидат економічних наук, доцент
Н.В. Винниченко
кандидат економічних наук, доцент
О.Г. Жмайлова
асистент
Н.О.Небаба
Рецензент:
кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів СНАУ
І.Д. Самошкіна
Відповідальний за випуск
кандидат економічних наук, доцент
О.В. Шипунова
Підготовка і захист випускної роботи [Текст] : Методичні рекомендації // Укл: Н.В. Винниченко, О.І. Гриценко, О.Г. Жмайлова, Н.О.Небаба. – Суми: ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2012. – 52 с.
Методичні рекомендації містять загальні положення щодо написання випускних робіт, їх орієнтовну тематику, визначають мету і завдання, структуру роботи, а також вимоги до її написання, правила оформлення і порядок захисту. Призначені для студентів напряму підготовки “Облік і аудит” денної та заочної форм навчання.
УДК
ЗМІСТ
1. ВСТУП............................................................................................ 4
2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ............................. 5
3. ТЕМАТИКА ВИПУСКНИХ РОБІТ.............................................. 6
4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИПУСКНОЇ РОБОТИ...........................7
4.1 Вимоги до структури роботи………………………………………..7
4.2 Вимоги до змісту роботи…………………………………………….8
5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ……...... 15
5.1 Загальні вимоги……………………………………………………...15
5.2 Структурні елементи………………………………………………..16
5.3 Нумерація…………………………………………………………….17
5.4 Ілюстрації…………………………………………………………….17
5.5 Таблиці……………………………………………………………….18
5.6 Переліки……………………………………………………………...19
5.7 Формули……………………………………………………………...19
5.8 Посилання……………………………………………………………20
5.9 Список використаних джерел………………………………………20
5.10 Додатки……………………………………………………………..21
6. ПІДГОТОВКА, КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ТА ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ…………...................................................................... 21
6.1 Порядок підготовки випускної роботи………………….………….21
6.2 Критерії оцінювання випускної роботи…………………………...22
6.3 Порядок представлення випускної роботи………………………..26
6.4 Порядок захисту випускної роботи………………………………..28
ДОДАТКИ……………………………………………………..................30
ВСТУП
Україна обрала курс на поступову інтеграцію до європейського освітнього простору, який спирається на європейську інтелектуальну, наукову і культурну спадщину, характеризується постійною співпрацею між державою, вищими навчальними закладами, студентами, викладачами, роботодавцями та іншими зацікавленими сторонами. Розбудова Європейського простору вищої освіти передбачає стимулювання мобільності і створення умов для вільного пересування студентів, викладачів, науковців в межах європейського регіону, спрощення процедури визначення кваліфікацій, що сприятиме працевлаштуванню випускників і студентів на ринку праці.
Реформування вітчизняної вищої економічної освіти відповідно до сучасних світових вимог та підготовка кваліфікованих фахівців зі спеціальності «Облік і аудит», які були б конкурентоздатні на ринку праці, готові до компетентної, відповідальної та ефективної діяльності за своєю спеціальністю на рівні світових стандартів, неможливі без підвищення значення самостійної роботи над навчальним матеріалом. Належним чином зорієнтована і організована самостійна робота студентів дозволяє формувати і удосконалювати практичні вміння і навички, визначені програмами навчальних дисциплін, готуватися до активного впровадження набутих знань, значно підвищує якість підготовки фахівців.
Одним з найважливіших видів самостійної наукової роботи є написання випускної роботи. Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України випускна робота виконується на завершальному етапі навчання студентів з метою систематизації, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, економічних й інших завдань, а також для розвитку навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження питань, пов’язаних з темою роботи. Така робота визначає загальноосвітню та фахову зрілість випускника, вміння діалектично мислити, творчо застосовувати набуті знання при розв'язанні тих чи інших практичних завдань у сфері управлінської діяльності. Отже, написання та захист випускної роботи є перевіркою готовності студента до майбутньої професійної діяльності
Випускна робота засвідчує рівень теоретичних знань та практичних навичок студента, його готовність до самостійної професійної діяльності, є кваліфікаційною роботою, на підставі якої Державна екзаменаційна комісія приймає рішення про присвоєння кваліфікації та видачу диплома про вищу освіту.
Успішне виконання випускної роботи значною мірою залежить від того, наскільки студент чітко уявляє собі основні вимоги щодо теоретико-методичного і аналітичного рівня опрацювання матеріалу, форми його викладення, змісту, структури, обсягу та порядку оформлення роботи. Дотримання даних методичних рекомендацій сприятиме повному виконанню поставлених вимог, досягненню мети написання випускної роботи.
ТЕМАТИКА ВИПУСКНИХ РОБІТ
Якість випускної роботи багато в чому залежить від обраної теми та її плану. Тема випускної роботи має відображати виробничі функції та типові завдання діяльності, які надані в Державному стандарті вищої освіти Міністерства освіти і науки України (ДСВО МОНУ) «Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра» за відповідним напрямом підготовки. Тематику випускних робіт розробляє випускова кафедра. Студент самостійно обирає тему роботи із запропонованого списку, що є на кафедрі, керуючись схильністю до визначеного виду діяльності, відповідності науковим інтересам, базою практики і місцем майбутньої роботи. Студент може самостійно запропонувати тему роботи, виходячи з її актуальності, що відповідає спеціальності, науковим інтересам і сучасним умовам розвитку наукових досліджень, визначених для обраної проблеми, а також, якщо тема представляє наукову і практичну цінність. Перелік рекомендованих тем наведено в додатку А.
У більшості випадків випускна робота є продовженням курсової роботи (проекту). Студент може виконувати роботу за тематикою, яка пов'язана із замовленням реально діючого підприємства.
Випускна робота має свою специфіку і її деталі завжди потрібно погоджувати з науковим керівником. Керівник закріплюється рішенням завідувача кафедри за погодженням зі студентом після подачі останнім на кафедру заяви про закріплення теми випускної роботи (Додаток Б). Студент повинен разом зі своїм керівником розробити календарний план-графік з підготовки роботи із зазначенням послідовності і строків виконання окремих розділів. Він має бути погоджений керівником і затверджений завідувачем кафедри.
Обрана тема випускної роботи має бути погоджена з науковим керівником і включати щонайменше два напрями дослідження. Недопустимим є вибір двома студентами однакової теми, яка буде розкрита на матеріалах одного підприємства.
Випускна робота може бути реферативною, і дослідницькою. У першому випадку робота має теоретичний характер і пишеться на основі аналізу й узагальнення ряду літературних джерел: монографій, брошур, статей та ін. Студент повинен на основі аналізу теоретичного матеріалу дати оцінку вивченим роботам, викласти власну точку зору з досліджуваної проблеми, запропонувати науково-обґрунтовані пропозиції і зробити висновок. Якщо робота має дослідницький характер, то студент використовує як науково-методичну літературу, так і власні спостереження, результати експериментів, які він проводив, може висунути власні гіпотези тощо.
Випускна робота повинна містити: вступ, теоретичну частину, аналіз і узагальнення науково-практичних даних, проектний розділ, висновки. Комплексне використання наукових методів (монографічного, розрахунково-конструктивного, порівнянь, економіко-математичних, експертних, графічних тощо) дозволить зробити правильні висновки й узагальнення.
Керівник випускної роботи здійснює постійний контроль за роботою студента по підготовці випускної роботи, а також за дотриманням ним установлених термінів виконання її основних розділів.
Вимоги до змісту
Вступ випускної роботи включає такі обов’язкові елементи:
- актуальність теми дослідження;
- мету випускної роботи;
- завдання дослідження;
- об’єкт дослідження;
- предмет дослідження;
- методи дослідження;
- інформаційну базу дослідження.
У вступі дається обґрунтування актуальності обраної теми роботи. Наводяться не вирішені іншими авторами завдання, що формують у підсумку визначений напрям досліджень. Виходячи з цього, формується мета роботи. Для досягнення поставленої мети формується коло завдань, формулювання яких відповідає змісту роботи. Кожне завдання це сукупність окремих елементів, що складають за змістом окремі підрозділи роботи. У вступі також вказуються використані аналітичні матеріали і методи дослідження.
Наприклад, для теми «Облік і контроль (аудит, аналіз) виробничих запасів»: «Проблеми організації обліку і контролю (аудиту, аналізу) виробничих запасів розглядалися в працях відомих вітчизняних учених-економістів. Зокрема, розвитку теорії і практики обліку та контролю виробничих запасів присвячені праці Бутинця Ф. Ф., Мех Я. В., Поповича П. Я., Пушкаря М. С., Савицької Г. В., Сопка В. В., Ткаченко Н. М., Чебанової Н. В., Чумаченка М. Р., Усача Б. Ф. та інших. Великий внесок в розробку теоретичних основ і методологічних підходів до проблеми обліку виробничих запасів і їх використання внесли провідні вчені-економісти: Білуха М. Т., Гетьман В. Г., Дем'яненко М. Я., Завгородній В. П., Кірєйцева Г. Г., Кузьмінський А. М., Линник В. Г., Литвин Ю. Я., Огійчук М. Ф., Палій В.Ф., Підлісецький Г.М., Саблук П. Т., Сук Л.К. та інші вчені. Проте низка проблем обліку та контролю (аудит у , аналізу) виробничих запасів в ринкових умовах потребують подальших досліджень та наукових розробок.»
Далі слід сформулювати мету випускної роботи і основні завдання, які необхідно виконати для її досягнення.
Визначення мети є найвідповідальнішим етапом всієї роботи. Мета визначає відповідні дії для її досягнення. Від неї залежать зміст, структура та обсяг роботи.
Наприклад, для теми «Облік і контроль (аудит, аналіз) виробничих запасів» мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і практичних аспектів обліку і контролю (аудиту, аналізу) виробничих запасів, а також розробці шляхів їх удосконалення.
Завдання, які ставляться в випускної роботі, повинні розкривати зміст її розділів та підрозділів. На їх основі будується структура випускної роботи.
Для визначення завдань роботи ставляться запитання, на які студенту необхідно дати відповідь для реалізації мети дослідження та розкриття змісту розділів та підрозділів роботи. Рекомендуємо формулювання завдання розпочинати з наступних дієслів: «дослідити», «узагальнити», «систематизувати», «з’ясувати», «надати», «вивчити», «оцінити», «уточнити», «визначити», «розробити», «обґрунтувати», «запропонувати» тощо.
Наприклад: «дослідити теоретичні аспекти організації обліку виробничих запасів; оцінити систему внутрішнього контролю виробничих запасів…».
Стосовно об’єкту і предмету дослідження слід звернути увагу, що об’єкт дослідження це та частина об’єктивної реальності, яка досліджується – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Сукупність знань щодо цього об’єкту – предмет дослідження. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта і деталізує конкретну проблему в рамках об’єкта дослідження. Предмет визначає тему дослідження.
Наприклад, для теми «Облік і контроль (аудит, аналіз) виробничих запасів» об’єкт дослідження може бути визначений як «процес обліку і контролю (аудиту, аналізу) виробничих запасів», а предмет - «сукупність теоретичних та практичних аспектів обліку і контролю (аудиту, аналізу) виробничих запасів».
Слід також перелічити методи дослідження, які використовуються при написанні випускної роботи. Для розкриття сутності теми дослідження широко використовують загальнонаукові методи: діалектичний, системний підходи, метод індукції і дедукції, аналіз і синтез. Поряд із загальнонауковими методами можна використовувати специфічні методи (прийоми), обумовлені сутністю самого предмета, технологією обліку, завданнями та вимогами (хронологічного і систематичного спостереження; вимірювання господарських засобів і процесів; реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації; узагальнення інформації з метою звітності).
У вступі також наводиться узагальнена характеристика інформаційної бази, яку було використано під час написання випускної роботи.
Наприклад, для теми «Облік і контроль (аудит, аналіз) виробничих запасів» інформаційною та правовою базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що регламентують облік і контроль (аудит, аналіз) виробничих запасів, офіційні статистичні матеріали, методичні матеріали, дані мережі Інтернет. Фактологічною основою проведеного дослідження є статті вітчизняних і зарубіжних учених з проблем бухгалтерського обліку і аудиту виробничих запасів, матеріали досліджуваного підприємства.
Орієнтовний обсяг вступу має бути в межах 2-3 сторінок.
Вимоги до висновків
Текст висновків має підтвердити здатність автора випускної роботи успішно реалізувати поставлену мету і завдання.
В логічній послідовності узагальнюють результати випускної роботи, стисло формулюють основні положення і пропозиції за кожним розділом і роботи у цілому.
На підставі отриманих висновків в роботі слід викласти конкретні рекомендації. Вони визначають необхідні, на думку автора, подальші напрями проблеми вирішення; містять пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження.
Студент повинен стисло охарактеризувати проведений аналіз діяльності організації, узагальнити власні пропозиції, оцінити їх ефективність, а також можливість їх застосування на практиці.
Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати уявлення про ступінь реалізації автором випускної роботи поставленої мети і завдань.
Обсяг в межах 3-4 сторінок.
Кількість сторінок в окремих розділах суворо не регламентується, однак бажано дотримуватися вказаних обсягів, а їх зміст має відповідати вимогам достатньої інформативності і обґрунтованості висновків.
Список використаних джерел містить бібліографічний опис джерел інформації. Приклад оформлення подано у Додатку К.
У додатки можуть бути включені:
§ ілюстрації та таблиці допоміжного характеру;
§ проміжні матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включати до основної частини (розрахунки, бухгалтерська і статистична звітність, копії програм робіт, інструкції, методики, опис розроблених комп’ютерних програм, допоміжні математичні докази та ін.).
До випускної роботи необхідно також подати:
– довідку про результати проходження нормоконтроля додержання вимог оформлення;
– відгук керівника випускної роботи;
– зовнішню рецензію на випускну роботу;
– листок оцінювання випускної роботи.
Після списку використаних джерел студент ставить дату закінчення написання роботи та особистий підпис.
Загальні вимоги
Виконання випускної роботи відбувається з дотриманням усіх технічних вимог до наукових робіт, викладених у ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.
Робота має бути виконана літературною українською мовою, викладена у науковому стилі з дотриманням усталених термінів та терміносполучень. Не допускається використання спрощеного або публіцистичного стилю, чи надто складних словесних конструкцій, відступів від загальноприйнятої термінології. Не можна скорочувати слова, крім загальноприйнятих. Наприклад, можна використовувати такі загальноприйняті умовні скорочення:
– після перерахування (та ін., і т. д., і т. ін.);
– при посиланнях (див. – дивись, пор. – порівняти);
– при позначенні цифрами століть і років (ст., р., рр.).
Прізвища, назви підприємств, установ, організацій та інші власні назви у роботі наводять мовою оригіналу.
Матеріал повинен викладатися в логічній послідовності; думки і пропозиції слід формулювати чітко і зрозуміло. Проблема має розглядатися з теоретичної точки зору, разом з тим, слід уникати надмірної описовості, зайвої інформації, не пов’язаної з темою дослідження, необґрунтованих тверджень і висловів, не допускати повторів думок. Висновки і пропозиції мають бути конкретними, аргументованими і базуватися на аналізі законодавства, облікової практики та наукових джерел.
Текст роботи має бути виконаний за допомогою комп’ютерної техніки на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) або написаний чітким розбірливим почерком (без виправлень).
Незначні друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в випускній роботі, можна виправляти шляхом зафарбовування білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту від руки чорни чорнилом або шляхом вклеювання роздрукованого фрагменту.
Допускається не більше, ніж два виправлення на одній сторінці.
3а машинописного способу виконання випускну роботу друкують через півтора інтервалу, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14 pt. Текст слід друкувати, додержуючись таких розмірів полів: верхнє і нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 1,5 мм. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту звіту і дорівнювати п’яти знакам (1,25 см).
Під час виконання випускної роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення протягом усієї роботи. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж усього тексту випускної роботи.
Структурні елементи
Структурні елементи “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.
Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.
Заголовки підрозділів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту.
Між заголовком і подальшим чи попереднім текстом, а також між двома заголовками залишається один вільний рядок. Відстань між основами рядків заголовка, приймається такою, як у тексті.
Неможна розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту або не розміщено тексту взагалі.
Нумерація
Сторінки випускної роботи слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 12 pt.
Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи, але номер сторінки не проставляють. Ілюстрації та таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок роботи.
Розділи, підрозділи випускної роботи слід нумерувати арабськими цифрами.
Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.
Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.
Ілюстрації
Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати у випускній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі.
Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).
Ілюстрація позначається словом «Рисунок __», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 3.1 – Схема розміщення».
Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.
Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу.
Приклад оформлення ілюстрації наведений у Додатку Л.
Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.
Таблицю необхідно розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.
Назва таблиці складається зі слова «Таблиця», її порядкового номера та безпосередньо назви, яка стисло відбиває зміст наведених у ній даних. Всі ці елементи оформлюються за зразком, наведеним у додатку .
Повну назву таблиці вказують один раз над таблицею зліва з абзацним відступом. У випадку переносу частини таблиці на наступну сторінку, над нею з абзацного відступу пишуть: «Продовження таблиці Х», де Х – номер таблиці.
Таблиці нумеруються арабськими цифрами за порядком в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.
Заголовки та дані таблиці можуть бути виконані через один інтервал, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 12 pt.
Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.
Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.
Приклад оформлення таблиці наведений у Додатку М.
Переліки
Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині підрозділів. Перед переліком ставлять двокрапку.
Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи, – тире (перший рівень деталізації).
Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом щодо місця розташування переліків першого рівня.
Наприклад, пасиви підприємства включають:
– власний капітал;
– зобов’язання:
1) довгострокові зобов’язання;
2) короткострокові зобов’язання.
Текст усіх елементів переліку граматично підпорядковується головній ввідній фразі, її не рекомендується переривати на прийменнику або сполучнику (на, із, від, щоб, що).
Формули
Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.
Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути один вільний рядок.
Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.
Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.
Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.
Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.
Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знаку операції множення, застосовують знак «х».
Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.
Приклад оформлення формули наведений у додатку П.
Посилання
Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у роботах [1-7] ...».
При посиланнях на розділи, підрозділи, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.
При посиланнях слід писати: «... у розділі 2 ...», «... (рис. 1.3) ...» або «... на рисунку 1.3 ...», «... (табл. 3.2) ...» або «... у таблиці 3.2 ...», «... за формулою (3.1) ...», «... у формулах (1.3)-(1.5) ...», «... у додатку А ...» або «... (додаток А) ...».
Список використаних джерел
Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті чи в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
При оформленні списку літератури слід дотримуватися бібліографічних вимог, викладених у ДСТУ 7.1-2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і правила складання».
Приклад оформлення списку використаної літератури наведений у Додатку Н.
Додатки
Додатки слід оформлювати як продовження випускної роботи на його наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово “Додаток __” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.
Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.
Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатків, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Г.3 – третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А;
формула (А.1) – перша формула додатка А.
Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула В.1 відповідно до правил оформлення, зазначених вище.
Приклад оформлення додатків наведений у додатку П.
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
| Види самостійної роботи | Планові терміни виконання | Форма контролю та звітності | Максимальна кількість балів |
Обов’язкові
Змістовні аспекти випускної роботи
Організаційні аспекти роботи
Вибіркові
Всього балів за СРС
Контроль
Науковий керівник випускної роботи проводить її оцінювання відповідно до визначених критеріїв із застосуванням шкал оцінювання. Форма листка оцінювання подана у додатку Р.
Змістовні аспекти роботи оцінюються від 0 до 10 балів за шкалою оцінювання № 1:
До змістовних аспектів випускної роботи належать:
· загальний рівень розкриття теми
· теоретичний рівень роботи;
· аналітичний рівень роботи;
· рівень розробки та обґрунтування запропонованих рішень;
· логічна послідовність та науковий стиль;
· оцінка змістовних аспектів розділу з охорони праці та безпеки життєдіяльності.
Таблиця 5.1 – Шкала оцінювання № 1
| Бал | Характеристика | Показники оцінювання |
| 0 | незадовільно | повне невиконання поставлених вимог |
| 1 | дуже слабо | невиконання поставлених вимог, опрацьовано окремий аспект |
| 2 | слабо | невиконання поставлених вимог, опрацьовано лише декілька аспектів |
| 3 | посередньо | не повне виконання поставлених вимог, наявність більше 3 значних недоліків або зауважень |
| 4 | задовільно | не повне виконання поставлених вимог, є 2-3 значних недоліки або зауваження |
| 5 | недостатньо добре | не повне виконання поставлених вимог, є значний недолік або зауваження |
| 6 | добре | майже повне виконання поставлених вимог, наявність більше 3 незначних недоліків або зауважень |
| 7 | дуже добре | майже повне виконання поставлених вимог, є 2-3 незначні недоліки або зауваження |
| 8 | майже відмінно | повне виконання поставлених вимог, є один незначний недолік або зауваження |
| 9 | відмінно | повне виконання поставлених вимог, без недоліків і зауважень |
| 10 | відмінно з відзнакою | повне виконання поставлених вимог, виявлення нестандартного творчого підходу |
Організаційні аспекти роботи оцінюються від 0 до 5 балів за шкалою оцінювання № 2.
До організаційних аспектів випускної роботи належать:
· своєчасність виконання окремих етапів роботи;
· відповідність встановленим вимогам щодо подання та оформлення роботи (за нормоконтролем).
Таблиця 5.2 – Шкала оцінювання № 2
| Бал | Характеристика | Показники оцінювання |
| 0 | незадовільно | повне невиконання поставлених вимог |
| 1 | слабо | невиконання поставлених вимог, опрацьовано лише декілька аспектів |
| 2 | посередньо | не повне виконання поставлених вимог, наявність більше 3 значних недоліків або зауважень |
| 3 | задовільно | не повне виконання поставлених вимог, є 2-3 значних недоліки або зауваження |
| 4 | добре | майже повне виконання поставлених вимог, наявність менше 3 незначних недоліків або зауважень |
| 5 | відмінно | повне виконання поставлених вимог, без недоліків і зауважень |
Студент може провести апробацію результатів власного дослідження у вигляді виступу на конференції з доповіддю, публікації тез доповіді, статті тощо. Крім цього, апробація може бути здійснена впровадженням рекомендацій, представлених в конструктивному розділі випускної роботи, в практику підприємства (організації, установи), на матеріалах якого проводилося дослідження.
Під час захисту випускної роботи Державна екзаменаційна комісія оцінює наступні аспекти:
· обґрунтування актуальності обраної теми дослідження та відповідність логічної побудови роботи поставленим меті й завданням;
· уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;
· здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;
· якість підготовки ілюстративного матеріалу, володіння культурою презентації.
Для підсумкового оцінювання випускних робіт застосовується 100-бальна шкала. Підсумкова оцінка по випускній роботі формується як сума оцінки керівника випускної роботи та оцінки захисту випускної роботи.
Максимальна кількість балів, яку може отримати студент під час захисту випускної роботи, становить 40 балів.
Оцінка захисту випускної роботи за кожним критерієм формується як середня арифметична з балів, виставлених членами ДЕК, з округленням згідно загально прийнятих правил.
Загальна оцінка захисту випускної роботи визначається як сума балів, отриманих за кожним з передбачених критеріїв.
Завідуючому кафедрою
бухгалтерського обліку і аудиту
______________________________
ЗАЯВА
Я, студент ___ курсу,___________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
прошу затвердити мені тему випускної роботи:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
та призначити керівником __________________________________________
(посада, ступінь, П.І.Б.)
_________________ _____________________
(дата) (підпис студента)
_________________ _____________________
(дата) (підпис керівника)
Тема випускної роботи обговорена і затверджена на засіданні кафедри бухгалтерського обліку і аудиту, протокол № ____ від « ____» _____________20__р.
Зав. кафедри _________________
____________
(дата)
Додаток В
ФОРМА ТИТУЛЬНОГО АРКУША[k3]
Державний вищий навчальний заклад
«Українська академія банківської справи Національного банку України»
Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту
ДО ЗАХИСТУ
Завідувач кафедри
д.е.н., професор _________________________
«___»_____________ 20__ р.
ВИПУСКНА РОБОТА
на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр
за спеціальністю[k4] 6.030509 “Облік і аудит”
ОБЛІК І АУДИТ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
Виконав студент 4 курсу, група – ОА-91 ___________ Іванов І. І. «___» ____________20__ р
Керівник дипломної роботи ________________ Петров В. В. «___»____________20__ р.
Суми – 20__
Додаток Г
Додаток Д
Горизонтальний аналіз
Суть горизонтального аналізу полягає в порівняні показників звітності попереднього і поточного соку. При цьому здійснюється постатейне зіставлення звітів і визначається абсолютна і відносна зміна статей. Аналізуючи динаміку валюти балансу, порівнюють її значення на початок і кінець року (ряд. 280 і 640 ф. № 1). Зменшення валюти балансу на кінець року свідчить про скорочення підприємством обсягів його господарської діяльності.
Для визначення змін у господарській політиці підприємства не за два роки, а за декілька послідовних років застосовується аналіз тенденцій розвитку (аналіз тренду), який є варіантом горизонтального аналізу.
Аналіз тенденцій розвитку передбачає використання індексів. При розрахунку індексів значення базисного року приймається за 100 %, відповідно до цього розраховуються індекси для інших років. Базисним роком вибирається такий рік, показники якого є типовими, характерними для здійснення підприємницької діяльності за нормальних умов. При цьому слід вибирати тільки значущі показники.
Аналіз діяльності підприємства за основними показниками поданий у табл.2.8.
Таблиця 2.8 – Основні показники діяльності підприємства за 2010 - 2012 рр
|
Показники
| Роки | |||||
| 2010
| 2011
| 2012
| ||||
| Значення | % | Значення | % | Значення | % | |
Данні таблиці свідчать, яких фінансових результатів у господарській діяльності досягло підприємство порівняно з фактичними даними базового року.
Вертикальний аналіз
Вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При проведенні такого аналізу ціла частина прирівнюється до 100 % і обчислюється питома вага кожної її складової. Цілими частинами приймаються підсумки Балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізації Звіту про фінансові результати. За допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку частку у групі або підгрупі становить конкретна стаття, що дозволяє визначити вплив показника цієї статті на діяльність підприємства.
Аналіз Балансу
Базову структуру Балансу можна подати у вигляді простого рівняння:
Активи = Зобов'язання + Власний капітал.
Структурний аналіз балансу зосереджений на двох основних аспектах:
1. Яким чином розподілені активи підприємства, до яких вкладений капітал, яка структура активів.
2. Яким чином розподілені джерела цих активів між довгостроковою, короткостроковою заборгованістю і власним капіталом.
Аналіз Активу Балансу
Як правило, у структурі оборотних активів значну частку становлять запаси і дебіторська заборгованість.
Збільшення питомої ваги запасів у структурі активів може свідчити про таке:
· збільшення виробничого потенціалу підприємства;
· формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності оборотних коштів підприємства;
· прагнення захистити грошові кошти підприємства від знецінення під впливом інфляції за рахунок вкладень у запаси;
· нераціональність вибраної господарської політики, внаслідок чого значна частина поточних активів іммобілізована в запасах, ліквідність яких може бути незначною.
Збільшення питомої ваги дебіторської заборгованості в структурі активів може свідчити про надання підприємством товарних кредитів для споживачів своєї продукції, що говорить про фактичну іммобілізацію оборотних коштів підприємства з виробничого циклу.
Таким чином, абсолютне або відносне збільшення оборотних активів може свідчити не тільки про розширення виробництва або вплив чинника інфляції, але й про зниження швидкості обороту, що викликає збільшення маси оборотних активів. Чим вища швидкість обороту запасів і дебіторської заборгованості, тим ефективніше працює підприємство. Для визначення тенденції оборотності запасів і дебіторської заборгованості на підставі показників Балансу і Звіту про фінансові результати розраховують такі показники:
1) коефіцієнт оборотності запасів;
2) коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.
Аналіз Пасиву Балансу
Для забезпечення своєї господарської діяльності підприємство може брати кредити, що призводить до збільшення власної кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість, на відміну від дебіторської, свідчить про наявність грошових коштів, що тимчасово залучені підприємством і підлягають поверненню. Якщо термін погашення кредиторської заборгованості перевищує термін погашення дебіторської заборгованості, необхідно з'ясувати причини такого стану, оскільки випереджальне зростання кредиторської заборгованості порівняно з дебіторською свідчить про погіршення фінансового стану підприємства. У зв’язку з цим, слід розглянути такий показник, як коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, за допомогою якого розраховується період погашення цієї заборгованості.
Додаток И
Таблиця И.1 - Класифікація і алгоритм розрахунку фінансових показників (коефіцієнтів)
| Показники (коефіцієнти) | Розрахунок за даними фінансової звітності | Нормативне значення |
| 1. Аналіз майнового стану підприємства | ||
| 1.1.Коефіцієнт зносу основних засобів | ф1р.032 ф1р.031 | зменшення |
| 1.2.Коефіцієнт оновлення основних засобів | ф5р.260(гр5) ф1р.031(гр4) | збільшення |
| 1.3.Коефіцієнт вибуття | ф5р.260(гр8) ф1р.031(гр3) | повинен бути менше ніж коефіцієнт оновлення основних засобів |
| 2. Аналіз ліквідності підприємства | ||
| 2.1.Коефіцієнт покриття | ф1р.260 ф1р.620 | >1 |
| 2.2.Коефіцієнт швидкої ліквідності | ф1р.(260–100–110–120–130–140) ф1 р.620 | 0,6-0,8 |
| 2.3.Коефіцієнт абсолютної ліквідності | ф1р(220+230+240) ф1р620 | >0 збільшення |
| 2.4.Чистий оборотний капітал, тис. грн. | ф1р.(260 – 620) | >0 збільшення |
| 3. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства | ||
| 3.1.Коефіцієнт платоспроможності (автономії) | ф1р.380 ф1р.640 | >0,5 |
| 3.2.Коефіцієнтфінансування | ф1р.(430+480+620+630) ф1 р.380 | <1 зменшення |
| 3.3.Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами | ф1р.(260–620) ф1р.620 | >0,1 |
| 3.4.Коефіцієнт маневреності власного капіталу | ф1р.(260-620) ф1р.380 | >0 збільшення |
| 4. Аналіз ділової активності підприємства | ||
| 4.1. Коефіцієнт оборотності активів | ф2р.035 ф1р.(280 (гр.3) + 280(гр4)) / 2 | збільшення |
| 4.2.Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | ф2р.035 ф1р.(å(р.520/600)гр3 + + å (р. 520 / 600)гр4) / 2 | збільшення |
| 4.3.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | ф2р.035 ф1(åр.(150/210)гр3 + + (åр. (150 / 210)гр4) / 2 | збільшення |
| 4.4. Строк погашення дебіторської заборгованості, днів | тривалість періоду Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | зменшення |
| 4.5. Строк погашення кредиторської заборгованості, днів | тривалість періоду Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | зменшення |
| 4.6. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів | ф2р.040 ф1(åр.(100/140)гр3)+ + (åр. (100 / 140) гр4) / 2 | збільшення |
| 4.7. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) | ф2р.035 ф1(р.031(гр3) + р.031(гр4)) / 2 | збільшення |
| 4.8.Коефіцієнт оборотності власного капіталу | ф2р035 ф1(р/(380(гр3) + р.380(гр4)) / 2 | збільшення |
| 5. Аналіз рентабельності підприємства | ||
| 5.1.Коефіцієнт рентабельності активів | ф2р.220абор.225 ф1(р.280(гр3) + р.280(гр4)) / 2 | >0 збільшення |
| 5.2.Коефіцієнт рентабельності власного капіталу | ф2р.220або225 ф1(р.380(гр3) + р.380(гр4)) / 2 | >0 збільшення |
| 5.3.Коефіцієнт рентабельності діяльності | ф2р.220(абор.225) ф2р.035 | >0 збільшення |
| 5.4.Коефіцієнт рентабельності продукції | ф2р.100(абор.105)+р.090–р.060 ф2р.(040 + 070 080) | >0 збільшення |
Примітка:
· ф1 – “Баланс підприємства”;
· ф2 – “Звіт про фінансові результати”;
· ф5 – “Примітки до річної фінансової звітності”.
Додаток К
Зразок оформлення таблиць
Таблиця 2.2 – Первинні документи з переміщення МШП
| Типова форма | Назва документу | Примітки | |
| МШ - 1 | Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) | Застосовується для обліку зміни запасів інструментів у роздавальних коморах на підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного оборотного (обмінного) фонду. на підставі даних відомості вносяться зміни до картки складського обліку матеріалів (типова форма МШ –12) інструментально-роздавальної комори | |
| МШ– 2 | Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів | Застосовується для обліку МШП предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру із роздавальної комори цеху для тривалого користування | |
| МШ - 3 | Замовлення на ремонт або заточування інструментів | Застосовується для обліку інструментів переданих на заточування або ремонт. Використовується на тих підприємствах, де заточування та ремонт відбувається у централізованому порядку | |
– розрив сторінки –
Продовження таблиці 2.2
| МШ -4 | Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів | Застосовується для оформлення псування та витрат інструментів та інших малоцінних та швидкозношуваних предметів |
| МШ -5 | Акт на списання інструментів та їх обмін на придатні | Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за методом обмінного (оборотного) фонду |
| МШ -6 | Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів (пристроїв) | Застосовується для спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються робітникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами. Картка зберігається в одному примірнику і зберігається в цеху |
Додаток Н
Додаток П
Зразок оформлення формул
«… Розрахунок впливу даного фактору на зміну розміру чистого прибутку описується формулою (3.1):
∆ПФД = ФД1 – ФД0, (3.1)
де ∆ПФД – зміна чистого прибутку за рахунок зміни суми фінансових доходів;
ФД1 – сума фінансових доходів у звітному періоді;
ФД0 – сума фінансових доходів у попередньому періоді.»
«…Рентабельність власного капіталу (ROE) розраховується за формулою (3.2):
, (3.2)
Цей показник ….»
Додаток Р
Вибірковий вид робіт
- Організаційні аспекти роботи
- Якість захисту роботи
__________________________________________
Підпис і прізвище керівника дипломної роботи
_____________________________________________________
Підпис і прізвище керівника розділу з охорони праці та безпеки
життєдіяльності
__________________________________________
Підпис і прізвище голови ДЕК або його заступника
Додаток С
Додаток Т
Вихідні дані, тис. грн.
ПІДГОТОВКА І ЗАХИСТ
ВИПУСК НОЇ РОБОТИ
Методичні рекомендації
для студентів
напряму підготовки 6.030509
“Облік і аудит”
Суми
ДВНЗ «УАБС НБУ»
2012
УДК 657.6(073)
Рекомендовано методичною радою обліково-фінансово факультету Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України”, протокол № від р.
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри бухгалтерського обліку та аудиту, протокол № від
Укладачі:
кандидат економічних наук, доцент
О.І. Гриценко
кандидат економічних наук, доцент
Н.В. Винниченко
кандидат економічних наук, доцент
О.Г. Жмайлова
асистент
Н.О.Небаба
Рецензент:
кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів СНАУ
І.Д. Самошкіна
Відповідальний за випуск
кандидат економічних наук, доцент
О.В. Шипунова
Підготовка і захист випускної роботи [Текст] : Методичні рекомендації // Укл: Н.В. Винниченко, О.І. Гриценко, О.Г. Жмайлова, Н.О.Небаба. – Суми: ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2012. – 52 с.
Методичні рекомендації містять загальні положення щодо написання випускних робіт, їх орієнтовну тематику, визначають мету і завдання, структуру роботи, а також вимоги до її написання, правила оформлення і порядок захисту. Призначені для студентів напряму підготовки “Облік і аудит” денної та заочної форм навчання.
УДК
ЗМІСТ
1. ВСТУП............................................................................................ 4
2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ............................. 5
3. ТЕМАТИКА ВИПУСКНИХ РОБІТ.............................................. 6
4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИПУСКНОЇ РОБОТИ...........................7
4.1 Вимоги до структури роботи………………………………………..7
4.2 Вимоги до змісту роботи…………………………………………….8
5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ……...... 15
5.1 Загальні вимоги……………………………………………………...15
5.2 Структурні елементи………………………………………………..16
5.3 Нумерація…………………………………………………………….17
5.4 Ілюстрації…………………………………………………………….17
5.5 Таблиці……………………………………………………………….18
5.6 Переліки……………………………………………………………...19
5.7 Формули……………………………………………………………...19
5.8 Посилання……………………………………………………………20
5.9 Список використаних джерел………………………………………20
5.10 Додатки……………………………………………………………..21
6. ПІДГОТОВКА, КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ТА ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ…………...................................................................... 21
6.1 Порядок підготовки випускної роботи………………….………….21
6.2 Критерії оцінювання випускної роботи…………………………...22
6.3 Порядок представлення випускної роботи………………………..26
6.4 Порядок захисту випускної роботи………………………………..28
ДОДАТКИ……………………………………………………..................30
ВСТУП
Україна обрала курс на поступову інтеграцію до європейського освітнього простору, який спирається на європейську інтелектуальну, наукову і культурну спадщину, характеризується постійною співпрацею між державою, вищими навчальними закладами, студентами, викладачами, роботодавцями та іншими зацікавленими сторонами. Розбудова Європейського простору вищої освіти передбачає стимулювання мобільності і створення умов для вільного пересування студентів, викладачів, науковців в межах європейського регіону, спрощення процедури визначення кваліфікацій, що сприятиме працевлаштуванню випускників і студентів на ринку праці.
Реформування вітчизняної вищої економічної освіти відповідно до сучасних світових вимог та підготовка кваліфікованих фахівців зі спеціальності «Облік і аудит», які були б конкурентоздатні на ринку праці, готові до компетентної, відповідальної та ефективної діяльності за своєю спеціальністю на рівні світових стандартів, неможливі без підвищення значення самостійної роботи над навчальним матеріалом. Належним чином зорієнтована і організована самостійна робота студентів дозволяє формувати і удосконалювати практичні вміння і навички, визначені програмами навчальних дисциплін, готуватися до активного впровадження набутих знань, значно підвищує якість підготовки фахівців.
Одним з найважливіших видів самостійної наукової роботи є написання випускної роботи. Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України випускна робота виконується на завершальному етапі навчання студентів з метою систематизації, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, економічних й інших завдань, а також для розвитку навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження питань, пов’язаних з темою роботи. Така робота визначає загальноосвітню та фахову зрілість випускника, вміння діалектично мислити, творчо застосовувати набуті знання при розв'язанні тих чи інших практичних завдань у сфері управлінської діяльності. Отже, написання та захист випускної роботи є перевіркою готовності студента до майбутньої професійної діяльності
Випускна робота засвідчує рівень теоретичних знань та практичних навичок студента, його готовність до самостійної професійної діяльності, є кваліфікаційною роботою, на підставі якої Державна екзаменаційна комісія приймає рішення про присвоєння кваліфікації та видачу диплома про вищу освіту.
Успішне виконання випускної роботи значною мірою залежить від того, наскільки студент чітко уявляє собі основні вимоги щодо теоретико-методичного і аналітичного рівня опрацювання матеріалу, форми його викладення, змісту, структури, обсягу та порядку оформлення роботи. Дотримання даних методичних рекомендацій сприятиме повному виконанню поставлених вимог, досягненню мети написання випускної роботи.
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ
Випускна робота є заключним етапом навчання у вищому навчальному закладі і призначена для формування у студентів уміння під керівництвом наукового керівника провести науково-дослідну роботу за визначеною темою, що пропонуються для публічного захисту у Державній екзаменаційній комісії (ДЕК) для отримання кваліфікації «бакалавр» за напрямом підготовки «Облік і аудит». Випускна робота повинна бути комплексною і обов'язково включати розділ, присвячений економічному обґрунтуванню прийнятих рішень.
Випускна робота повинна показати уміння і здатність майбутнього фахівця самостійно працювати зі спеціальною літературою, використовувати внутрішню і зовнішню інформацію, застосовувати різні, економічні методи дослідження, використовувати комп'ютерні програми, виконувати фінансовий і економічний аналіз, робити розрахунки, вміти узагальнювати і давати рекомендації, використовуючи комплекс методів дослідження.
До завдань випускної роботи відносяться:
– систематизація, закріплення і розширення теоретичних і практичних знань з обраного напряму підготовки;
– поглиблення навичок самостійної роботи зі спеціальною літературою, нормативними документами, фактичними статистичними, бухгалтерськими й економічними даними;
– удосконалення навичок щодо розроблення техніко-економічних показників, пов'язаних з аналізом і обґрунтуванням раціональної роботи підприємства (організації) у нових умовах господарювання;
– придбання майбутніми фахівцями навичок прийняття господарських рішень на насиченому конкурентами ринку;
– формування у студентів стійких навичок самостійно формулювати цілі, завдання і принципи управління соціально-економічними системами;
– закріплення навичок з розроблення обґрунтованих рекомендацій і пропозицій, ясного й чіткого викладу теоретичного і практичного матеріалу з досліджуваної проблеми.
Випускна робота – самостійне, оригінальне, закінчене наукове дослідження з обліку, аналізу та аудиту, має внутрішню єдність та містить сукупність теоретичних і практичних положень, висновків і рекомендацій
В процесі написання випускної роботи студент набуває уміння і навички організації та здійснення наукових досліджень, вміння діалектично мислити, творчо застосовувати набуті знання при розв'язанні конкретних практичних завдань.
Державна екзаменаційна комісія під час захисту випускної роботи оцінює ступінь досягнення мети і якість розкриття поставлених завдань.
ТЕМАТИКА ВИПУСКНИХ РОБІТ
Якість випускної роботи багато в чому залежить від обраної теми та її плану. Тема випускної роботи має відображати виробничі функції та типові завдання діяльності, які надані в Державному стандарті вищої освіти Міністерства освіти і науки України (ДСВО МОНУ) «Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра» за відповідним напрямом підготовки. Тематику випускних робіт розробляє випускова кафедра. Студент самостійно обирає тему роботи із запропонованого списку, що є на кафедрі, керуючись схильністю до визначеного виду діяльності, відповідності науковим інтересам, базою практики і місцем майбутньої роботи. Студент може самостійно запропонувати тему роботи, виходячи з її актуальності, що відповідає спеціальності, науковим інтересам і сучасним умовам розвитку наукових досліджень, визначених для обраної проблеми, а також, якщо тема представляє наукову і практичну цінність. Перелік рекомендованих тем наведено в додатку А.
У більшості випадків випускна робота є продовженням курсової роботи (проекту). Студент може виконувати роботу за тематикою, яка пов'язана із замовленням реально діючого підприємства.
Випускна робота має свою специфіку і її деталі завжди потрібно погоджувати з науковим керівником. Керівник закріплюється рішенням завідувача кафедри за погодженням зі студентом після подачі останнім на кафедру заяви про закріплення теми випускної роботи (Додаток Б). Студент повинен разом зі своїм керівником розробити календарний план-графік з підготовки роботи із зазначенням послідовності і строків виконання окремих розділів. Він має бути погоджений керівником і затверджений завідувачем кафедри.
Обрана тема випускної роботи має бути погоджена з науковим керівником і включати щонайменше два напрями дослідження. Недопустимим є вибір двома студентами однакової теми, яка буде розкрита на матеріалах одного підприємства.
Випускна робота може бути реферативною, і дослідницькою. У першому випадку робота має теоретичний характер і пишеться на основі аналізу й узагальнення ряду літературних джерел: монографій, брошур, статей та ін. Студент повинен на основі аналізу теоретичного матеріалу дати оцінку вивченим роботам, викласти власну точку зору з досліджуваної проблеми, запропонувати науково-обґрунтовані пропозиції і зробити висновок. Якщо робота має дослідницький характер, то студент використовує як науково-методичну літературу, так і власні спостереження, результати експериментів, які він проводив, може висунути власні гіпотези тощо.
Випускна робота повинна містити: вступ, теоретичну частину, аналіз і узагальнення науково-практичних даних, проектний розділ, висновки. Комплексне використання наукових методів (монографічного, розрахунково-конструктивного, порівнянь, економіко-математичних, експертних, графічних тощо) дозволить зробити правильні висновки й узагальнення.
Керівник випускної роботи здійснює постійний контроль за роботою студента по підготовці випускної роботи, а також за дотриманням ним установлених термінів виконання її основних розділів.
Дата: 2019-12-22, просмотров: 243.
