З метою виявлення психологічних особливостей людей із гіпертонічна хворобою нами було проведене дослідження із пацієнтами кардіологічного відділення міської лікарні № 1 м. Кам’янець-Подільський. Обсяг вибірки - 24 людей.

За результатами експериментального дослідження, за допомогою методики "Причини емоційного дискомфорту" було встановлено, що у людей із гіпертонічною хворобою дуже сильний неспокій викликає:

- фізична недуга (який-небудь розлад організму, тілесний дефект) (40%);

- турботи про своє здоров'я (в цілому) (40%);

- турбота про стан здоров'я кого-небудь з членів сім'ї (20%).

Причинами сильного неспокою є:

турбота про стан здоров'я кого-небудь з членів сім'ї;

- фізична недуга (який-небудь розлад організму, тілесний дефект);

- фінансова ненадійність положення сім'ї (або власного положення);

- турботи про своє здоров'я (в цілому);

- недостатність відпочинку;

- відчуття самотності;

- ціни, що ростуть (рис.2.1.).

Рис.2.1 Результати дослідження за методикою "Причини емоційного дискомфорту" за показником "сильний неспокій"

Слабкий неспокій викликають:

- неспокій, викликаний внутрішньоособистісними конфліктами (суперечливими бажаннями, прагненнями, обов'язками перед людьми);

- труднощі з можливістю виразити себе;

- незадоволеність відносинами з друзями і приятелями;

- проблеми з дітьми;

- перевантаженість сімейними обов'язками;

- неспокій з приводу обстановки в країні;

- розкаяння з приводу минулих рішень;

- перевантаженість справами;

- незадоволеність зовнішнім виглядом;

- недолік активності, енергії;

- проблеми з транспортом.

Причинами дуже слабкого неспокою досліджуванні вважають:

- розкаяння з приводу минулих рішень;

- труднощі з можливістю виразити себе;

- незадоволеність зовнішнім виглядом;

- перевантаженість сімейними обов'язками;

- неспокій, викликаний внутрішньоособистісними конфліктами (суперечливими бажаннями, прагненнями, обов'язками перед людьми);

- проблеми з транспортом;

- труднощі у відносинах з ровесниками протилежної статі;

- брак часу для сім'ї;

- проблеми з батьками;

- проблеми з підлеглими;

- проблеми в спілкуванні із співробітниками (колегами) на роботі;

- зіткнення з начальством;

- неспокій про надійність місця роботи;

- проблеми з місцем роботи через своєю статеву приналежність;

- незадоволеність своєю роботою;

- роздуму про сенс життя;

- труднощі у виборі життєвого шляху;

- сексуальні проблеми;

- проблеми з сексуальним партнером;

- проблеми з дітьми;

- перевантаженість сімейними обов'язками;

- незадоволеність відносинами з друзями і приятелями.

За результатами експериментального дослідження, за допомогою методики "Клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів" було встановлено, що у людей із гіпертонічною хворобою хворобливий характер виявлений за шкалами (рис.2.2.):

- невротичної депресії,

- астенії,

- вегетативних порушень,

- істеричного типу реагування,

- обсесивно-фобічних порушень.

Рис. 2.2 Вираженість шкал за методикою "Клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів"

Хворобливий характер нами не був виявлений за шкалою "Тривоги". Найбільш вираженою була шкала "астенії" ( - 6,16) хоча найчастіше зустрічається хворобливий характер виявлення розладів за шкалою "вегетативних порушень".

Також, у ході дослідження, у однієї жінки за всіма шкалами виявився рівень здоров’я (рис.2.3.).

Рис.2.3 Вираженість шкал за методикою "Клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів"

Отже, у людей з гіпертонічною хворобою найбільший неспокій викликають фізична недуга (який-небудь розлад організму, тілесний дефект); турбота про своє здоров'я (в цілому); турбота про стан здоров'я кого-небудь з членів сім'ї; ціни, що ростуть (зокрема, на медикаменти). Найменше вони турбуються про проблеми з батьками; проблеми з підлеглими; проблеми в спілкуванні із співробітниками (колегами) на роботі; зіткнення з начальством; неспокій про надійність місця роботи; проблеми з місцем роботи через своєю статеву приналежність; незадоволеність своєю роботою; роздуму про сенс життя; труднощі у виборі життєвого шляху; сексуальні проблеми; тощо.

За результатами експериментального дослідження, за допомогою методики "Клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів" було встановлено, що у людей із гіпертонічною хворобою хворобливий характер виявлений за шкалами: невротичної депресії (40%), астенії (40%), вегетативних порушень (60%), істеричного типу реагування (20%), обсесивно-фобічних порушень (40%).