Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
КАРНАЧОВА КСЕНІЯ ЄВГЕНІВНА
Науковий керівник:
асистент П’ятковський С.М.
м. Кам’янець-Подільський - 2010 р.
Зміст
Вступ
Розділ І. Медико-психологічна характеристика гіпертонічної хвороби
1.1 Етіологія і патогенез гіпертонічної хвороби
1.2 Класифікація і клініка гіпертонічної хвороби
1.3 Психологічна характеристика людей з гіпертонічною хворобою
Розділ ІІ. Дослідження людей із гіпертонічною хворобою
2.1 Завдання та методи дослідження людей із гіпертонічною хворобою
2.2 Результати констатуючого експерименту
2.3 Система профілактичних заходів і здоров’я населення
Висновки
Список використаних джерел
Додаток А
Вступ
Актуальність проблеми. Гіпертонічна хвороба - захворювання, провідною ознакою якого є артеріальна гіпертензія не пов'язана з якою-небудь відомою причиною. Ця хвороба уражує людей, які ведуть малорухливий та емоційно напружений спосіб життя. За статистикою, від підвищеного тиску страждає третина українців, але насправді таких людей набагато більше - гіпертонію тепер діагностують навіть у вісімнадцятирічних! Наслідки артеріальної гіпертензії вбивають нас частіше за інші хвороби, а найважче люди переносять цю недугу у період зміни пори року.
Пусковим механізмом розвитку гіпертонічної хвороби у людини є нервовий імпульс. Початковою ланкою цього механізму служать емоція, душевне переживання, яке супроводжується і у здорових людей багатьма реакціями зі сторони організму, та зокрема підвищенням артеріального тиску.
Захворювання серця та судин в економічно розвинених країнах є самою частою причиною смерті. За останні роки кардіологи все більше значення надають психосоціальним факторам ризику та їх зв’язку з соматичними факторами. Питання психосоматики завжди були актуальними, зокрема вивченням людей із серцево-судинними захворюваннями займались Л.Ф. Бурлачук, О.Ю. Коржова, Л.О. Оганесян, А.Б. Смулєвіч, А.Л. Сиркін, М.Ю. Дробіжев; серез закордонних вчених Дж. Браун, К. Ледерах-Гофманн та інші.
Роль психічних факторів в патогенезі гіпертонічної хвороби була показана як кардіологами (Г.Ф. Ланг, А.Л. Мясніков та ін.), так і психіатрами і психологами (А. Вольф, Ф. Данбер та ін.).
Знання основних механізмів розвитку гіпертонічної хвороби допомагає свідоміше сприймати лікарські поради щодо впорядкування, регламентації праці і відпочинку. Ці поради засновані на тому, що для запобігання прогресу гіпертонічної хвороби очевидна необхідність зниження інтенсивності нервово-емоційної напруги, створення умов для розрядки "заряду" емоцій, як би що накопичується в центральній нервовій системі.
Актуальність проблеми та її недостатня теоретична і практична розробленість зумовили вибір теми дослідження: “Психологічні особливості людей, які страждають гіпертонічною хворобою”.
Об'єкт дослідження - психологічні особливості впливу хвороби на особистість з гіпертонією.
Предмет дослідження - психологічних особливостей людей з гіпертонічною хворобою.
Мета робота полягає у дослідженні психологічних особливостей людей, які страждають на гіпертонічну хворобу.
Для досягнення обраної мети розв'язувалися такі завдання:
1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми в психологічній, медичній літературі.
2. Розробити логіку емпіричного дослідження та систему дослідницьких процедур, спрямовану на діагностику основних аспектів емоційного дискомфорту та оцінки невротичних станів людей хворих на гіпертонію.
3. Запропонувати систему профілактичних заходів пацієнту про гіпертонію.
Методи дослідження: аналіз, систематизація та узагальнення психолого-педагогічної наукової літератури; психолого-педагогічний експеримент (констатуючий); психодіагностичні методи; бесіда; статистичні методи обробки отриманих даних.
Наукова новизна дослідження полягає у вивченні особливостей реагування на хворобу людей з гіпертонічною хворобою.
Теоретичне значення роботи полягає в розширенні знань про гіпертонічну хворобу та особливостей реагування хворих людей на свій стан.
гіпертонічна хвороба психологічний медичний
Практичне значення: результати дослідження можуть бути використаними студентами під час підготовки до занять з предметів клінічна психологія, основи психосоматики; для консультування з проблем здоров’я.
Загальну вибірку досліджених склали 24 мешканців м. Кам’янець-Подільський у віці від 38 до 69 років - відвідувачі кардіологічного відділення міської лікарні № 1.
Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаної літератури, додатки, 4 таблиці, 3 рисунка.
Висновки
1. Пусковим механізмом розвитку гіпертонічної хвороби у людини є нервовий імпульс. Початковою ланкою цього механізму служить емоція, душевне переживання, що супроводжується і у здорових людей багатьма реакціями з боку організму, і зокрема підвищенням артеріального тиску. У людини, що захворює гіпертонічною хворобою, ці реакції відрізняються тим, що у відповідь на малозначну причину виникає глибока і (або) напружена емоційна реакція, а разом з нею і значне підвищення рівня артеріального тиску, що зберігається триваліший, ніж у здорової людини, термін.
2. Зміни психіки при ГХ різноманітні, вони залежать від особливостей особи хворого, тяжкості і стадії захворювання. На ранній стадії розвитку хвороби, коли діагноз ще не поставлений і підвищення артеріального тиску не виявлене, можуть спостерігатися астенічні симптоми (дратівливість, порушення сну, швидша стомлюваність, головні болі), на які хворий нерідко не звертає уваги, але зазвичай згадує про них після виявлення у нього підвищеного артеріального тиску. Оскільки нерідко розвитку ГХ передує тривала психотравмуюча ситуація і пов'язані з нею емоційні переживання і навантаження, то астенічні розлади пояснюються саме цими чинниками.
3. Загальну вибірку досліджених склали 24 мешканців м. Кам’янець-Подільський у віці від 38 до 69 років - відвідувачі кардіологічного відділення міської лікарні № 1. Нами були використані методики: "Причини емоційного дискомфорту"; "Клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів".
4. У людей з гіпертонічною хворобою найбільший неспокій викликають фізична недуга (який-небудь розлад організму, тілесний дефект); турбота про своє здоров'я (в цілому); турбота про стан здоров'я кого-небудь з членів сім'ї; ціни, що ростуть (зокрема, на медикаменти). Найменше вони турбуються про проблеми з батьками; проблеми з підлеглими; проблеми в спілкуванні із співробітниками (колегами) на роботі; зіткнення з начальством; неспокій про надійність місця роботи; проблеми з місцем роботи через своєю статеву приналежність; незадоволеність своєю роботою; роздуму про сенс життя; труднощі у виборі життєвого шляху; сексуальні проблеми; тощо.
5. За результатами експериментального дослідження, за допомогою методики "Клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів" було встановлено, що у людей із гіпертонічною хворобою хворобливий характер виявлений за шкалами: невротичної депресії (40%), астенії (40%), вегетативних порушень (60%), істеричного типу реагування (20%), обсесивно-фобічних порушень (40%).
6. Гіпертонія розвивається в 6 разів частіше у осіб, що харчуються нераціонально, зловживають жирною і солоною їжею, алкоголем, мають надмірну масу тіла. Стресові ситуації, і особливо неадекватна реакція на них з боку самих людей, також можуть бути віднесені до несприятливих для здоров'я чинників. Нормалізація ваги, достатній рівень адекватної фізичної повсякденної активності, відмова від шкідливих звичок, раціональне харчування можуть привести до зниження підвищеного тиску.
Список використаних джерел
1. Бокарев И.Н. Эссенциальная гипертония или гипертоническая болезнь? Проблемы классифицирования // Клиническая медицина. - 1997. - №6. - С.56-60.
2. Воронов М. Психосоматика: Практическое руководство. - К.: Ника-Центр, 2004. - 256 с.
3. Внутрішні хвороби. Комарова Ф.І. - М., Медицина, 1990.
4. Внутрішні хвороби. Латогуз І.К. - Харків, 1994.
5. Внутренние болезни: Учебник для мединститутов / Под ред. проф. Г.И. Бурчинского. - 2-е изд. - Киев: Вища школа. - 1981. - 768 с.
6. Гогин Е.Е., Сененко А.Н., Тюрин Е.И. Артериальные гипертензии. - Л.: Медицина, 1978. - 272 с.
7. Гройсман А.Л. Клиническая психология психосоматика и психопрофилактика. - М.: МАГИСТР-ПРЕСС, 2002. - 452 с.
8. Губачев Ю.М., Стабровский Е.М. Клинико-физиологические основы психосоматических соотношений. - Л.: Медицина, 1981. - 216 с.
9. Заноздра Н.С., Крищук А.А. Гипертонические кризы. - К.: Здоров’я, 1987. - 168 с.
10. Клиническая психология: учебник / Под ред. Б.Д. Карвасарского. - СПб: Питер, 2006. - 960 с.
11. Клиническая психология / Под ред.М. Перре, У. Бауманна. - СПб.: Питер, 2002. - 1312 с.
12. Кречмер Э. Медицинская психология. Пер. с нем. / Изд. подгот. Вал.А. Леков. - СПб.: Союз, 1998. - 464 с.
13. Кушаковский М.С. Гипертоническая болезнь и вторичные артериальные гипертензии. - Л.: Медицина, 1983. - 288 с.
14. Лакосина Н.Д., Сергеев И.И., Панкова О.Ф. Клиническая психология. - М.: "МЕДпресс-информ", 2005. - 416 с.
15. Лебединский М.С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. - Ленинград: "Медицина", 1966. - 430 с.
16. Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф., Ледерах-Гофманн К. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. - М.: "МЕДпрес-информ", 2005. - 432 с.
17. Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф., Ледерах-Гофманн К. Психосоматичний хворий на прийомі у лікаря. - К.: "АДЕФ-Україна", 1997. - 328 с.
18. Лікування хвороб серця і судин. Малая Л.Т. - Харків, ВШ, 1982.
19. Лікарські засоби. Машковський М.Д. - М., Медицина, 1984.
20. Лікування хвороб внутрішніх органів. Окостів А.Н. - Вітебськ Белмедкніга, 1998.
21. Малкина-Пых И.Г. Психосоматика: Новейший справочник. - М.: Изд-во Эксмо; СПб.: Сова, 2003. - 928 с.
22. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. - М.: "МЕДпрес-информ", 2005. - 432 с.
23. Менделевич В.Д., Соловьева С.Л. Неврозология и психосоматическая медицина. - М.: МЕДпресс-информ, 2002. - 608 с.
24. Николаева В.В. Влияние хронической болезни на психику. - М, 1987. - 168 с.
25. Психиатрия, психосоматика, психотерапия / К.П. Кискер, Г. Фрайбергер, Г.К. Розе, Э. Вульф / Пер. с нем. И.Я. Сапожниковой, Э.Л. Гушанского. - М.: Алетейа, 1999. - 504 с.
26. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - Самара: Издательский Дом "БАХРАХ-М", 2000. - 672 с.
27. Ратнер Н.А. Артериальные гипертонии. - М.: Медицина, 1974. - С.79-128.
28. Сидоров П.И., Парняков А.В. Введение в клиническую психологию. - М.: Екатеринбург: Деловая книга, 2000. - 381 с.
29. Струков А.І., Сєров В.В. Патологічна анатомія: Підручник / Пер. з рос.4-го вид., стереотипна. - Х.: Факт, 2000. - 864 с.
30. Ташлыков В.А. Психология лечебного процесса. - Л.: Медицина, 1984. - 192 с.
31. Шапарь В.Б. Практическая психология. Инструментарий / Серия "Учебники для высшей школы". - Ростов н/Д: Феникс, 2004. - 768 с.
32. Энгор А.Г. Патологическая анатомия и патологическая физиология. - М.: Медицина. - 1986. - 386 с.
Додаток А
"Клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів".
Для зручності обробки рекомендується виготовити маски для кожної з шести шкал.
1. Шкала тривоги
| Номер питання | 1 бал | 2 бали | 3 бали | 4 бали | 5 балів |
| 6 | -1,33 | -0,44 | 1,18 | 1,31 | 0,87 |
| 12 | -1,08 | -1,3 | -0,6 | 0,37 | 1,44 |
| 26 | -1,6 | -1,34 | -0,4 | -0,6 | 0,88 |
| 28 | -1,11 | 0 | 0,54 | 1,22 | ,0,47 |
| 32 | -0,9 | -1,32 | -0,41 | 0,41 | 1,3 |
| 33 | -1, 19 | -0,2 | 1 | 1,04 | 0,4 |
| 37 | -0,78 | -1,48 | -1,38 | 0,11 | 0,48 |
| 41 | -1,26 | -0,93 | -0,4 | 0,34 | 1,24 |
| 50 | -1,23 | -0,74 | 0 | 0,37 | 0,63 |
| 61 | -0,92 | -0,36 | 0,28 | 0,56 | 0,1 |
2. Шкала невротичної депресії
| Номер питання | 1 бал | 2 бали | 3 бали | 4 бали | 5 балів |
| 2 | -1,58 | -1,45 | -0,41 | 0,7 | 1,46 |
| 7 | -1,51 | -1,53 | -0,34 | 0,58 | 1,4 |
| 15 | -1,45 | -1,26 | -1 | 0 | 0,83 |
| 17 | -1,38 | -1,62 | -0,22 | 0,32 | 0,75 |
| 18 | -1,3 | -1,5 | -0,15 | 0,8 | 1,22 |
| 35 | -1,34 | -1,34 | -0,5 | 0,3 | 0,73 |
| 48 | -1,2 | -1,23 | 0,36 | 0,56 | 0,2 |
| 49 | -1,08 | -1,08 | -1,18 | 0 | 0,46 |
| 58 | -1,2 | -1,26 | -0,37 | 0,21 | 0,42 |
| 68 | -1.08 | -0,54 | -0,1 | 0,25 | 0,32 |
3. Шкала астенії
| Номер питання | 1 бал | 2 бали | 3 бали | 4 бали | 5 балів |
| 3 | -1,51 | -1,14 | -0,4 | 0,7 | 1,4 |
| 8 | -1,5 | -0,33 | 0,9 | 1,32 | 0,7 |
| 9 | -1,3 ' | -1,58 | -0,6 | 0,42 | 1 |
| 10 | -1,62 | -1,18 | 0 | 0,79 | 1,18 |
| 14 | -1,56 | -0,7 | -0,12 | 0,73 | 1,35 |
| 16 | -1,62 | -0,6 | 0,26 | 0,81 | 1,24 |
| 24 | -0,93 | -0,8 | -0,1 | 0,6 | 1,17 |
| 27 | -1, 19 | -0,44 | 0,18 | 1,2 | 1,08 |
| 45 | -1,58 | -0,23 | 0,34 | 0,57 | 0,78 |
| 62 | -0,5 | -0,56 | 0,38 | 0,56 | 0 |
4. Шкала істеричного типу реагування
| Номер питання | 1 бал | 2 бали | 3 бали | 4 бали | 5 балів |
| 5 | -1,41 | -1,25 | -0,5 | 0,4 | 1,53 |
| 21 | -1,2 | -1,48 | -1,26 | -0,18 | 0,67 |
| 31 | -1,15 | -1,15 | -0,87 | -0,1 | 0,74 |
| 34 | -1,48 | -1,04 | -0,18 | 1,11 | 0,5 |
| 35 | -1,34 | -1,34 | -0,52 | 0,3 | 0,73 |
| 36 | -1,3 | -1,38 | -0,64 | -0,12 | 0,66 |
| 45 | -1,58 | -0,23 | 0,34 | 0,57 | 0,78 |
| 47 | -1,38 | -1,08 | -0,64 | -0,1 | 0,52 |
| 49 | -1,08 | -1,08 | -1,18 | -0,1 | 0,46 |
| 57 | -1,2 | -1,34 | -0,3 | 0 | 0,42 |
| 64 | -0,6 | -1,26 | -1,08 | -0,38 | 0,23 |
5. Шкала обсесивно-фобічних порушень
| Номер питання | 1 бал | 2 бали | 3 бали | 4 бали | 5 балів |
| 11 | -1.38 | -1,32 | -0,3 | 0,3 | 1.2 |
| 13 | -1,53 | -1,38 | -0,74 | 0,23 | 0,9 |
| 19 | -1,32 | -0,63 | 0 | 0,99 | 1,2 |
| 38 | -0,9 | -1,17 | -0,43 | 0,37 | 0,69 |
| 40. | -1,38 | -0,67 | -0,81 | 0,18 | 0,64 |
| 46 | -1,34 | -1,2 | 0,1 | 0,54 | 0,43 |
| 53 | -0,78 | -1,5 | -0,35 | 0,27 | 0,36 |
| 56 | -0,3 | -1,2 | -1,3 | -0,67 | 0,33 |
| 61 | -0,92 | -0,36 | 0,28 | 0,56 | 0,1 |
| 66 | -1 | -0,78 | -1,15 | -0,52 | 0,18 |
6. Шкала вегетативних порушень
| Номер питання | 1 бал | 2 бали | 3 бали | 4 бали | 5 балів |
| 1 | -1,51 | -1,6 | -0,54 | 0,5 | 1,45 |
| 4 | -1,56 | -1,51 | -0,34 | 0,68 | 1,23 |
| 6 | -1,33 | -0,44 | 1,18 | 1,31 | 0,87 |
| 20 | -1,3 | -1,58 | -0,1 | 0,81 | 0,77 |
| 22 | -1,08 | -1,5 | -0,71 | 0, 19 | 0,92 |
| 23 | -1,8 | -1,4 | -0,1 | 0,5 | 1,22 |
| 25 | -1,15 | -1,48 | -1 | 0,43 | 0,63 |
| 29 | -1,6 | -0,5 | -0,3 | 0,62 | 09 |
| 30 | -1,34 | -0,7 | -0,17 | 0,42 | 0,85 |
| 32 | -0,9 | -1,32 | -0,41 | 0,42 | 1, 19 |
| 39 | -1,56 | -0,43 | -0,1 | 0,48 | 0,76 |
| 42 | -1,3 | -0,97 | -0,4 | -0,1 | 0,7 |
| 43 | -1,11 | -,044 | 0 | 0,78 | 0,45 |
| 44 | -1,51 | -0,57 | -0,26 | 0,32 | 0,63 |
| 51 | -1,34 | -0,78 | 0,2 | 0,31 | 1,4 |
| 52 | -0,97 | -0,66 | -0,14 | 0,43 | 0,77 |
| 54 | -0,93 | -0,3 | 0,13 | 0,93 | 0,6 |
| 57 | -1,2 | -1,34 | -0,3 | 0 | 0,42 |
| 59 | -1,08 | -0,83 | -0,26 | 0,24 | 0,55 |
| 63 | -0,9 | -1,15 | -1 | -0,1 | 0,25 |
| 65 | -1 | -1,26 | -0,22 | -0,43 | 0,27 |
| 67 | -0,7 | -0,42 | -0,55 | 0,18 | 0,4 |
КАРНАЧОВА КСЕНІЯ ЄВГЕНІВНА
Науковий керівник:
асистент П’ятковський С.М.
м. Кам’янець-Подільський - 2010 р.
Зміст
Вступ
Розділ І. Медико-психологічна характеристика гіпертонічної хвороби
1.1 Етіологія і патогенез гіпертонічної хвороби
1.2 Класифікація і клініка гіпертонічної хвороби
1.3 Психологічна характеристика людей з гіпертонічною хворобою
Розділ ІІ. Дослідження людей із гіпертонічною хворобою
2.1 Завдання та методи дослідження людей із гіпертонічною хворобою
2.2 Результати констатуючого експерименту
2.3 Система профілактичних заходів і здоров’я населення
Висновки
Список використаних джерел
Додаток А
Вступ
Актуальність проблеми. Гіпертонічна хвороба - захворювання, провідною ознакою якого є артеріальна гіпертензія не пов'язана з якою-небудь відомою причиною. Ця хвороба уражує людей, які ведуть малорухливий та емоційно напружений спосіб життя. За статистикою, від підвищеного тиску страждає третина українців, але насправді таких людей набагато більше - гіпертонію тепер діагностують навіть у вісімнадцятирічних! Наслідки артеріальної гіпертензії вбивають нас частіше за інші хвороби, а найважче люди переносять цю недугу у період зміни пори року.
Пусковим механізмом розвитку гіпертонічної хвороби у людини є нервовий імпульс. Початковою ланкою цього механізму служать емоція, душевне переживання, яке супроводжується і у здорових людей багатьма реакціями зі сторони організму, та зокрема підвищенням артеріального тиску.
Захворювання серця та судин в економічно розвинених країнах є самою частою причиною смерті. За останні роки кардіологи все більше значення надають психосоціальним факторам ризику та їх зв’язку з соматичними факторами. Питання психосоматики завжди були актуальними, зокрема вивченням людей із серцево-судинними захворюваннями займались Л.Ф. Бурлачук, О.Ю. Коржова, Л.О. Оганесян, А.Б. Смулєвіч, А.Л. Сиркін, М.Ю. Дробіжев; серез закордонних вчених Дж. Браун, К. Ледерах-Гофманн та інші.
Роль психічних факторів в патогенезі гіпертонічної хвороби була показана як кардіологами (Г.Ф. Ланг, А.Л. Мясніков та ін.), так і психіатрами і психологами (А. Вольф, Ф. Данбер та ін.).
Знання основних механізмів розвитку гіпертонічної хвороби допомагає свідоміше сприймати лікарські поради щодо впорядкування, регламентації праці і відпочинку. Ці поради засновані на тому, що для запобігання прогресу гіпертонічної хвороби очевидна необхідність зниження інтенсивності нервово-емоційної напруги, створення умов для розрядки "заряду" емоцій, як би що накопичується в центральній нервовій системі.
Актуальність проблеми та її недостатня теоретична і практична розробленість зумовили вибір теми дослідження: “Психологічні особливості людей, які страждають гіпертонічною хворобою”.
Об'єкт дослідження - психологічні особливості впливу хвороби на особистість з гіпертонією.
Предмет дослідження - психологічних особливостей людей з гіпертонічною хворобою.
Мета робота полягає у дослідженні психологічних особливостей людей, які страждають на гіпертонічну хворобу.
Для досягнення обраної мети розв'язувалися такі завдання:
1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми в психологічній, медичній літературі.
2. Розробити логіку емпіричного дослідження та систему дослідницьких процедур, спрямовану на діагностику основних аспектів емоційного дискомфорту та оцінки невротичних станів людей хворих на гіпертонію.
3. Запропонувати систему профілактичних заходів пацієнту про гіпертонію.
Методи дослідження: аналіз, систематизація та узагальнення психолого-педагогічної наукової літератури; психолого-педагогічний експеримент (констатуючий); психодіагностичні методи; бесіда; статистичні методи обробки отриманих даних.
Наукова новизна дослідження полягає у вивченні особливостей реагування на хворобу людей з гіпертонічною хворобою.
Теоретичне значення роботи полягає в розширенні знань про гіпертонічну хворобу та особливостей реагування хворих людей на свій стан.
гіпертонічна хвороба психологічний медичний
Практичне значення: результати дослідження можуть бути використаними студентами під час підготовки до занять з предметів клінічна психологія, основи психосоматики; для консультування з проблем здоров’я.
Загальну вибірку досліджених склали 24 мешканців м. Кам’янець-Подільський у віці від 38 до 69 років - відвідувачі кардіологічного відділення міської лікарні № 1.
Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаної літератури, додатки, 4 таблиці, 3 рисунка.
Розділ І. Медико-психологічна характеристика гіпертонічної хвороби
Дата: 2019-12-22, просмотров: 302.