2.1 Методика аудиту облікової політики ПП "Європацукор"

Систему бухгалтерського обліку на підприємстві вважають надійною, якщо вона формує повну та достовірну інформацію про здійсненні господарські операції та фінансові результати діяльності. Ефективність системи бухгалтерського обліку неабиякою мірою залежить від правильного визначення підприємством облікової політики.

Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика дає можливість упорядкувати роботу бухгалтерії, оцінити рівень організації та методології обліку, відповідність роботи бухгалтерії встановленим нормам і правилам, передбачити раціональні методи облікового процесу [23, с.109].

Аудит облікової політики підприємства відіграє важливу роль для оцінки системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю. Грамотно визначена облікова політика дає змогу бухгалтерській службі реалізувати всю повноту функцій бухгалтерського обліку, робить його одним з основних інструментів управління підприємством. Аудит облікової політики дає змогу скласти уявлення не лише про бухгалтерський облік, а й про професіоналізм бухгалтерської служби та адміністрації підприємства, зацікавленість підприємства в результатах діяльності. Під час аудиту облікової політики формується уявлення про якість організації бухгалтерського обліку; правильність розмежування функцій і повноважень, максимальність зниження можливостей для зловживань, повноту та раціональність системи бухгалтерського обліку. Тому аудит облікової політики має бути спрямований на вдосконалення й оптимізацію побудови облікового процесу, його узгодженість, та на досягнення стратегічної мети діяльності підприємства.

Основними завданнями аудиту облікової політики ПП "Європацукор" є встановлення: наявності і складу положення про облікову політику ПП "Європацукор"; концепції, яка покладена в основу організації і методики бухгалтерського обліку; направленості облікової політики ПП "Європацукор" з точки зору інтересів системи управління; відповідності концепції облікової політики меті, характеру та умовам діяльності підприємства; послідовність застосування облікової політики; наявність методів і процедур обліку, відмінних від встановлених нормативними документами, але таких, що дають змогу ПП "Європацукор" достовірно відображати його майновий стан і фінансові результати; повноту розкриття обраних під час формування облікової політики способів ведення бухгалтерського обліку, що істотно впливають на оцінку і прийняття рішень користувачами фінансової звітності; дотримання облікової політики.

Джерелами інформації аудиту облікової політики є [24, с. 205]: Положення про облікову політику ПП "Європацукор"; робочий план рахунків бухгалтерського обліку; перелік затверджених форм первинних документів і форм документів для внутрішньої бухгалтерської звітності; затвердженні методики обліку окремих показників та інші додатки до положення про облікову політику ПП "Європацукор".

При проведенні перевірки облікової політики на ПП "Європацукор" було встановлено, що на підприємстві існує Положення про облікову політику.

Аудиторська перевірка пов’язана з необхідністю для аудитора висловити свою думку щодо достовірності відображення та обліку грошових коштів, що формуються згідно з принципами, встановленими обліковою політикою.

Вивчивши і проаналізувавши надану інформаційну базу, важливо визначити, чи вона не є формальним ставленням адміністрації клієнта до формування і виконання облікової політики. Наявність Положення про облікову політику та інших розпорядчих документів, пов’язаних з нею, вчасно прийнятих і відповідно оформлених, не може достатньою мірою свідчити про дотримання облікової політики.

Отже, з розвитком ринкових відносин, ускладненням процесів управління підприємствами зростає роль облікової політики та її аудиту. Аудит здійснюють не тільки для контролю за дотриманням облікової політики та оцінки відповідності чинним нормативним документам, він є також одним із основних інструментів її обґрунтування, а точніше - базою для формування методичної складової цієї політики. Удосконалення аудиту облікової політики ПП "Європацукор" сприятиме підвищенню надійності системи бухгалтерського обліку як інформаційної основи управління, розширенню можливостей стабільного функціонування підприємства та його соціально-економічного розвитку.

2.2 Методика аудиту грошових коштів на ПП "Європацукор"

Метою аудиту касових операцій є встановлення законності, достовірності і доцільності здійснених операцій з грошовими коштами підприємства і правильності їх відображення в обліку. Метою аудиту касових операцій є встановлення відповідності застосовуваної в організації методики обліку та оподаткування операцій з руху готівки, що діють в Україні в періоді, коли відбувається перевірка, нормативним документам, для того щоб сформувати думку про достовірність бухгалтерської звітності в усіх суттєвих аспектах.

Завдання даного аудиту:

забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей у касі, при доставці її з банку і здаванні в банк;

оцінка стану аналітичного і синтетичного обліку готівки на підприємстві, що перевіряється;

оцінка якості відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку;

перевірка дотримання підприємством нормативних документів стосовно організації роботи з готівкою;

додержання порядку документального оформлення надходження і вибуття грошових коштів та цінних паперів;

стан обліку касових та банківських операцій;

перевірка умов зберігання готівки.

Аудитори застосовують різні методи фактичного та документального контролю за грошовими коштами. Насамперед перевіряють наявність системи внутрішнього аудиту і ефективність їх функціонування. Метод вивчення бухгалтерських документів залежить від обсягу документообігу: у невеликих підприємствах їх розглядають у хронологічному порядку, а у невеликих - в систематизованому.

Аудит касових операцій передбачає перевірку операцій підприємства, пов’язаних з обігом готівки в процесі здійснення фінансової господарської діяльності, правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства. [2,4]

Перевірка касових операцій починається з перевірки надходження готівки в касу. Звертають увагу від кого надійшли ці кошти, на яку суму за що конкретно. Важливим моментом тут є встановлення наявності фактів фіктивних перерахувань коштів за насправді непродані товари, виконані роботи і надані послуги. Особливо ретельно слід вивчати операції з видачі готівки, які списують на виробничі та інші рахунки без наступного подання звітів про їх використання. Важливим елементом аудиту касових операцій є перевірка правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку і в журналі 1 та у відомостях до нього. Для цього арифметичним підрахунком по кожному рядку журналу-ордера та у відомостях до нього визначають правильність підсумку.

Аудиторська практика засвідчила, що власника дуже часто цікавить не стільки відповідність бухгалтерського обліку прийнятим стандартам, скільки законність та обґрунтованість витрачання коштів. Вона доводить, що господарюючі суб'єкти дуже часто припускають порушень у порядку ведення касових операцій, найбільш типовими з яких є нецільове використання готівки, отриманої з установ банку, порушення вимог розрахунків з підзвітними особами, розрахунки з іншими суб'єктами понад установлену суму, невикористання реєстраторів розрахункових операцій. Враховуючи відсутність у Національних нормативах аудиту рекомендацій щодо проведення аудиту такої ланки облікової роботи, виникає потреба у самостійній розробці необхідних робочих документів аудитора. У зв'язку з тим, що основним напрямом здійснення готівкових розрахунків є ведення їх через касу підприємства, доцільно планувати роботу аудитора з перевірки касової дисципліни.

Виходячи із мети аудиту, слід сформувати такі завдання:

1) оцінити стан аналітичного та синтетичного обліку готівкових операцій, які здійснювало підприємство за період, що перевіряється;

2) виконати перевірку своєчасності та правильності відображення в обліку готівкових операцій;

3) здійснити перевірку додержання підприємством вимог нормативних документів, які регламентують порядок ведення готівкових операцій.

Джерелом інформації для аудиту грошових коштів у касі можуть бути первинні документи з обліку грошових коштів, облікові регістри, акти інвентаризації касової готівки, Головна книга, бухгалтерські баланси, касова книга, звіт касира, прибуткові і видаткові касові ордери, відомість 1.1, виписки з банку.

Вивчення касових операцій найкраще робити в такій послідовності: перевірка дотримання касової дисципліни, перевірка записів в Касовій книзі і в звіті касира, правильність оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів, інвентаризація готівки в касі. [31] Також можна проводити аудит касових операцій підприємства в кілька етапів.

На підготовчому етапі аудиту касових операцій аудитор повинен розглянути загальні питання організації роботи каси на підприємстві: інтенсивність касових операцій; основні напрями касових надходжень і видатків; кваліфікацію та практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси на підприємстві; наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність; забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислювальною технікою; обладнання приміщення каси на підприємстві. Ретельне вивчення зазначених питань дасть змогу аудитору скласти висновок про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця в організації їх обліку та можливі напрями порушень і помилок.

Перший етап аудиту касових операцій передбачає проведення раптової ревізії каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей та інших цінностей, що є в касі підприємства (векселів, зобов'язань). При цьому слід скласти відомість інвентаризації каси та обов'язково зафіксувати результати раптової ревізії каси в робочих документах. Після цього аудитор має вивчити питання своєчасності проведення інвентаризації каси, наявності випадків раптових інвентаризацій кас керівництвом підприємства. Інвентаризацію каси слід проводити не менш як один раз на квартал у строки, встановлені керівником підприємства. [10] Раптові ревізії каси також необхідні і є важливим елементом внутрішньогосподарського контролю додержання касової дисципліни. Для цього вивчають накази керівника підприємства про проведення інвентаризації каси та визначення складу комісії, звіти інвентаризаційної комісії й інвентаризаційні відомості.

Другим етапом є перевірка правильності заповнення касових документів та організації порядку ведення касових операцій. Насамперед перевіряють правильність заповнення прибуткових та видаткових касових ордерів. Неприпустимі будь-які виправлення, закреслювання тощо. Прибуткові та видаткові касові ордери мають бути належно оформлені. Документи на видачу грошей повинен підписати керівник і головний бухгалтер підприємства або уповноважені ними особи. Прибуткові касові ордери й квитанції до них, а також видаткові касові ордери мають бути заповнені так, щоб забезпечувалося збереження цих записів протягом строку зберігання документів. Аудитор перевіряє наявність та порядок ведення журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, обов'язково звіряє його дані із записали у Касовій книзі. Перевіряючи порядок ведення Касової книги, необхідно впевнитися, що підприємство має тільки одну Касову книгу, яка пронумерована, прошнурована та опечатана сургучною або мастиковою печаткою. Кількість аркушів у Касовій книзі має бути засвідчено підписами керівника і головного бухгалтера. Підчистки та невмотивовані виправлення в Касовій книзі заборонено.

Перевірка операцій з видавання готівки з каси проводиться на третьому етапі аудиту. При цьому встановлюють, на які цілі підприємство отримувало й видавало готівку. Для цього вивчають корінці чекової книжки на отримання готівки, виписки банку. Після того як встановлено мету отримання готівки з розрахункового рахунку, перевіряють додержання її підприємством через вивчення касових документів (прибуткових і видаткових касових ордерів, касової книги) та бухгалтерських документів, які підтверджують використання готівки на зазначені цілі (авансові звіти, відомості на одержання заробітної плати, відомості). Велику увагу треба приділити операціям з видавання готівки для розрахунків з іншими підприємствами та з виплати заробітної плати з готівкової виручки або інших грошових надходжень підприємства. Насамперед це пов'язано з наявністю у підприємства податкової заборгованості (податкової картотеки на розрахунковому рахунку). При цьому залежно від строку, за який проводиться аудит, слід враховувати зміни в порядку ведення касових операцій.

Четвертий етап передбачає перевірку повноти оприбуткування готівки в касі підприємства. Необхідно визначити, чи повністю й своєчасно підприємство оприбутковує готівку, яка надходить з різних джерел: за реалізовану продукцію (роботи, послуги); одержання грошей з розрахункового рахунку; невикористані підзвітні суми тощо.3 цією метою аудитор звіряє дані прибуткових касових ордерів та Касової книги з: даними відомості реалізації продукції, відвантажувальних документів та податкових накладних; корінцями грошової чекової книжки підприємства та банківськими виписками, даними Журналу-ордеру № 1 та відомості до нього; авансовими звітами та Журналом-ордером № 7; відомостями на заробітну плату.

На п'ятому етапі аудитор перевіряє додержання підприємством встановленого ліміту залишку готівки в касі. В першу чергу він перевіряє повідомлення банку про встановлення ліміту залишку готівки в касі та касову книгу для виявлення перевищення встановленого ліміту. При цьому слід враховувати такі особливості в порядку ведення касових операцій.

Шостим етапом перевірки є зіставлення даних первинних, аналітичних і синтетичних облікових документів з даними, відображеними в звітності підприємства, з метою встановлення їх відповідності. [41]

Аудит касових операцій доцільно проводити за програмою.