Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Нагадуємо: власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Це співвідношення активів, капіталу та зобов'язань називають балансовим рівнянням:
Активи = Капітал + Зобов
До капіталу належать:
1. Статутний капітал.
2. Додатковий капітал.
3. Резервний капітал.
4. Цільове фінансування та цільові надходження.
5. Прибуток та ін.
Створення підприємств (крім неприбуткових) починається з формування їх статутного капіталу. Мінімальний розмір статутного капіталу для різних видів підприємств визначається законодавчо. Статутний капітал може формуватися із грошей, основних засобів, нематеріальних активів тощо. Таким чином, підприємство відразу після створення матиме капітал і активи, з яких він складається, причому в однаковому розмірі. Ця рівність покладена в основу формування бухгалтерського балансу. В процесі діяльності підприємства зростатимуть його активи, можливо, і капітал, з'являться зобов'язання, але балансове рівняння завжди виконуватиметься, про що докладніше йтиметься далі.
Якщо статутний капітал підприємства формується державою, такі підприємства називаються підприємствами державної форми власності, якщо статутний капітал формується засновниками — фізичними або юридичними особами, — це підприємства недержавної форми власності, або недержавні підприємства.
Недержавні підприємства в процесі діяльності повинні створювати резервний капітал у розмірі 25 % статутного капіталу за рахунок відрахувань від прибутку не менш 5 % чистого прибутку за рік.
Додатковий капітал складається з емісійного доходу, вартості безоплатно отриманих активів, сум дооцінки активів тощо.
Прибуток — це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Максимізація прибутку — одне з основних завдань підприємства.
Цільове фінансування — це надходження з бюджету, від підприємств чи від фізичних осіб на визначені цілі (на капітальні вкладення, наукові розробки, покриття збитків підприємств тощо).
Класифікація зобов'язань
Види і склад зобов'язань згідно з П(С)БО 11 "Зобов'язання" подано у табл.1.2.
Таблиця 1.2
| № пор. | Види зобов'язань | Склад зобов'язань | |||
| 1 | 2 | 3 | |||
| 1 | Довгострокові | Довгострокові кредити банків Інші довгострокові фінансові зобов'язання Відстрочені податкові зобов'язання Інші довгострокові зобов'язання | |||
| 2 | Поточн | Короткострокові кредити банків Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями Короткострокові векселі видані Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (перед постачальниками та іншими кредиторами) Інша поточна заборгованість: перед бюджетом, органами соціального страхування, позабюджетними фондами, за розрахунками з оплати праці, із внутрішніх розрахунків тощо | |||
| 3 | Забезпечення | Створюються для відшкодування майбутніх витрат на оплату відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань, додаткове пенсійне забезпечення тощо | |||
| 4 | Непередбачені | Відображаються на позабалансових рахунках підприємства | |||
| 5 | Доходи майбутніх періодів | Отримані наперед кошти за послуги (продукцію, роботи), які будуть надані в майбутньому (за надані в оренду приміщення, за періодичні видання передплата тощо) | |||
Поточні зобов'язання повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати Балансу або протягом операційного циклу підприємства.
Довгострокові зобов'язання — всі, які не є поточними. Якщо термін погашення довгострокового зобов'язання настає в наступному році менше ніж через 12 місяців з дати Балансу, таке зобов'язання переводиться до складу поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.
Кредиторська заборгованість — грошові кошти підприємства, організації або установи, що підлягають сплаті відповідній юридичній або фізичній особі (кредитору).
Кредитор — позикодавець, який дає що-небудь у борг, надає кредит.
Дата: 2019-12-22, просмотров: 277.