Кореспонденція рахунків з обліку витрат на оплату праці (з використанням рахунків класу 8, рах. № 81)
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

№ пор.

 

Зміст операції

 

Кореспонденція рахунків

 

 

Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

 

Підприємство, яке використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

 

 

Дебет

 

Кредит

 

Дебет

 

Кредит

 

 

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

6

 

 

1.

 

Нарахована заробітна плата апа­рату управління підприємства, їх господарському та обслуговуючо­му персоналам

23, 91, 92, 93, 94

 

661

 

811

 

661

 

 

2.

 

Премії працівникам, керівникам, спеціалістам та іншим службов­цям за виконання і перевиконай ня виробничих завдань; бригадирам, робітникам за економію ма­теріалів, сировини тощо

23, 91, 92

 

661

 

812

 

66

 

 

3.

 

Нарахована компенсація за неви­користані відпустки

 

23, 91, 92, 93

 

661

 

813

 

661

 

 

4

 

Нараховані щорічні І додаткові відпустки, передбачені законо­давством

 

23, 91, 92, 93, 94

 

661

 

814

 

661

 

 

5

 

Оплата пільгового часу підліткам, навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються у вечірніх і заочних та середніх навчальних закладах, аспірантурі

 

23, 91, 92, 93, 94

 

661

 

815

 

661

 

 

6.

 

.Інші витрати на оплату праці

 

23, 91, 92, 93

661

 

816

 

661

 

 

 

 

Якщо підприємство не засто­совує рахунки класу 9

-

 

-

 

79

 

81

 

 

7.

 

Якщо підприємство застосо­вує рахунки класу 9 (облік витрат, що відносяться до вироб­ничих накладних витрат, адмініcтративних і збутових витрат)

 

 

 

 

91, 92, 93, 94

 

81

 

 

8.

 

У кінці звітного місяця списання на виробництво витрат, які прямо включаються до виробничої собі­вартості продукції (робіт, пос­луг), до затрат допоміжних (під­собних)

 

 

 

 

23

 

81

 

 
 

9.

 

Щомісячне списання (за відповід­ний розподілом) загальновироб-ничих витрат на виробництво та собівартість реалізації

23, 90

 

91

 

23, 90

 

91

 

 

10.

 

Оприбуткування завершеної ви­робництвом продукції за фактич­ною виробничою собівартістю, завершених виконаних робіт та послуг (з урахуванням витрат на оплату праці)

26, 27 90

 

23,23

 

26, 27 90

 

23, 23

 

 

11.

 

Закриття дебетових оборотів кла­су 9

 

79

 

90, 92, 93, 94

 

79

 

90, 92, 93, 94

 

                         

 

3. ЕЛЕМЕНТ "ВІДРАХУВАННЯ НА СОЦІАЛЬНІ ЗА-ХОДИ"

До елементу "Відрахування на соціальні заходи"

відповідно до Указу Президента України № 506/98 від 25.05.98 р. "Про обмеження розміру фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників", суми сукупного оподатковуваного доходу (прибутку), з яких стягу­ються збори (внески до соціальних фондів), відносяться:

1) Фонд соціального страхування України;

2) Державний Фонд сприяння зайнятості населення;

3) Пенсійний фонд України.

Правове регулювання порядку оплати зборів до соціальних фондів здійснюється Законами України "Про збір на обов'яз­кове соціальне страхування" № 402/97-ЁР від 26.06.97 р., "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.97 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страху­вання"» № 208-ХІУ від 22.10.98 р.).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.98 р. встановлені Порядок оплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Постановою Правління Пенсійного фонду України № 5-2 від 21.03.2000 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 272/4493 від 11 травня 2000 р.

Постановою Правління Пенсійного фонду України № 4-6 від 3 червня 1999 р. затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаці­ями і громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне

страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 436/3729 від 5 липня 1999 р.).

Закон України "Про підвищення мінімального розміру пенсії" № 979-ХІУ від 15 липня 1999 р., спрямований на поліпшення матеріального становища пенсіонерів:

— з 1 вересня 1999 р. встановлює мінімальний розмір пенсії за віком — 24,9 гри.; закон поширюється тільки на трудові пенсії, що призначаються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"; передбачає виплату цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі до 21,1 гри. непрацездатним громадянам, крім одержувачів соціальних пенсій (за віком), щомісячний розмір пенсій яких (з ураху­ванням надбавок, підвищень, щомісячних компенсаційних виплат та додаткової пенсії) не досягає 46 грн.

Мінімальний розмір пенсії за віком (24,9 грн.) не застосовується для визначення розмірів соціальних пенсій (за віком), надбавок та інших доплат до пенсій.

Законом № 400/9/-ВР визначений порядок стягнення і використання збору на обов'язкове державне пенсійне стра­хування.

Законом встановлено:

- Пенсійний фонд України не включається до Державного

бюджету України;

- забороняється використання коштів Пенсійного фонду України не за цільовим призначенням, в т.ч. на кредитні, депозитні операції, надання позик тощо;

- тимчасово вільні кошти у випадку відсутності заборгова­ності по виплатах пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно на придбання державних цінних

паперів.

Законом також встановлено ставки збору на обов'яз­кове державне пенсійне страхування в Україні та об'єкт

оподаткування.

32% від об'єкта оподаткування - фактичних витрат на оплату праці працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочуваль­них та комерційних виплат, в т.ч. в натуральній формі, які визначаються відповідно нормативно-правовим актом, прийня­тим відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім виплат, передбачених Переліком видів оплати праці та інших ,,, виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне і пенсійне страхування і які не враховуються при підрахуванні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затверджених Кабінетом Міністрів України), а також винагороди, які сплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодою цивільно-правового характеру. Платниками цього збору (32%) є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників;

2) філіали, відділи та інші відокремлені підрозділи платників податків, які не мають статусу юридичної особи, розміщені на території іншої, ніж платник зборів, територі­альної громади;

3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їхні помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу;

4% - від об'єкта оподаткування для працюючих на підприємствах, установах і організаціях інвалідів і за ставкою 32% від об'єкта оподаткування для інших працівників того ж підприємства;

4% - від об'єкта оподаткування для всіх працівників підприємств всеукраїнських громадських організацій, де кіль­кість інвалідів становить не менше 50% загальної кількості працюючих.

Фізичні особи, що працюють на умовах трудового договору (контракту), і фізичні особи, які виконують роботи (послуги) відповідно до цивільно-правових договорів, у т.ч. члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо, мають такі ставки збору:

1% від сукупного оподатковуваного податком доходу до 150 грн.;

2% від 151 грн. до 250 грн.;

3% від 251 грн. до 350 грн.;

4% від 351 грн. до 500 грн.;

5% - понад 500 грн.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий пода­ток з громадян"» № 129/98 від 13.02.98 р. були внесені зміни до статті 5 цього Декрету - суми виплат, які не включаються до сукупного оподатковуваного доходу.

Від нарахування збору до Пенсійного фонду звіль­няються виплати, які входять до Фонду оплати праці, але виключені із сукупного оподатковуваного доходу. До таких виплат належать:

- суми матеріальної допомоги, включаючи вартість речових призів і ^подарунків, які надаються в інших випадках, в межах 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на рік (зі січня 1999 р. - 74 грн. х 12 міс. = 888 грн.);

- суми плати за утримання і навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах навчальної професій­ної освіти, а також у державних вищих навчальних закладах, розміщених на території України, за рахунок фізичних і юридичних осіб;

- вартість путівок на лікування, відпочинок і в дитячі оздоровчі табори, крім туристичних і міжнародних.

До внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань до державного пенсійного страхування - громадянами-підприємцями, які сплачують фіксований по­даток, 10% від суми цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсій­ного фонду України.

 Юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з , купівлі-продажу валют - 1% від суми операцій з купівлі-продажу валют.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють 1 торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), І платини і дорогоцінного каміння, оподатковуються за І; ставкою 5% від вартості реалізованих ювелірних виробів із | золота (крім обручок), платини та дорогоцінного каміння.

Юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім автомобілів, якими забезпечуються інвалі­ди, та автомобілів, що переходять у власність спадкоємцям по Закону, оподатковуються за ставкою 3% від вартості автомобіля.

Підприємства, установи, організації та фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'яз­ку, сплачують 6% від його вартості до Пенсійного фонду.

На схемі 5.3 наведено операції з обліку відрахувань на обов'язкове Державне пенсійне страхування.

 

Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" № 402/97-ВР від 26 червня 1997 р. визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове соціальне страхування, в т.ч. збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Стаття 4 встановлює ставки збору у таких розмірах:

1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону - 5,5% вартості об'єкта оподатку­вання т.ч. 1,5% - збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття).

Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, цей збір визначається окремо за ставкою 1% від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 5,5% від вартості об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства. При цьому збір на обов'язкове соціальне страхування, визначений від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів, у повному обсязі зараховується до Фонду соціального захисту інвалідів;

2) для платників збору фізичних осіб (пп. З і 4 статті 1) - 0,5% від вартості об'єкта оподаткування - тільки на збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Стаття 5. Цей Закон набрав чинності від дня його опублікування, а стаття 3 - з 1 січня 1998 р.

Кореспонденцію рахунків з обліку відрахувань і розрахунків зі страхування наведено у табл. З.

Дата: 2019-12-10, просмотров: 278.