За однією з тем лекційних занять студентові необхідно скласти чотири структурно-логічні схеми.
Таким чином, за написання есе студент може отримати від 1 до 10 балів та за складання структурно-логічних схем – 4 бали.
Методи навчання
Метод навчання – взаємопов'язана діяльність викладача та студентів, спрямована на засвоєння студентами системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток.
У вузькому значенні метод навчання є способом керівництва пізнавальною діяльністю студентів, що має виконувати три функції: навчаючу, виховну і розвиваючу. Він є складним педагогічним явищем, в якому поєднані гносеологічний, логіко-змістовий, психологічний, педагогічний аспекти.
Основним методом навчання студентів при вивченні дисципліни «Банківське право» є науково-дослідницький метод, який передбачає активну самостійну роботу студентів при засвоєнні матеріалу: аналіз норм, формулювання проблеми, висунення і перевірка гіпотез, самостійне формулювання висновків тощо.
Під час викладання дисципліни застосовуються методи:
- пояснювально-ілюстративни : викладач організує сприймання та усвідомлення студентами інформації, а студенти здійснюють сприймання, осмислення і запам'ятовування її;
- репродуктивний: викладач дає завдання, у процесі виконання якого студенти здобувають уміння застосовувати знання за зразком;
- проблемного виконання: викладач формулює проблему і вирішує її, студенти стежать за ходом пошуку рішення;
- частково-пошуковий: викладач формулює проблему, поетапне вирішення якої здійснюють студенти під його керівництвом
- дослідницький: викладач ставить перед студентами задачу (проблему), і ті вирішують її самостійно, використовуючи нормативні акти тощо.
Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:
1. Бесіда – діалогічний метод навчання, за якого викладач із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу.
2. Пояснення – словесне тлумачення понять, термінів, категорія, принципів дій, прикладів тощо.
3. Лекція – інформативно-доказовий виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу.
4. Інструктаж – короткі, лаконічні, чіткі вказівки (рекомендації) щодо виконання дії.
5. Робота з підручниками та нормативними актами, яка полягає в самостійному опрацюванні студентами наукових точок зору та законодавчого врегулювання питання, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.
6. Науково-дослідна робота – пошукові завдання, проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань студентів.
7. Диспут (від лат. disputo – досліджую, сперечаюсь) – публічна суперечка на наукову тему та навчальна дискусія (від лат. discussio – розгляд, дослідження) – суперечка, обговорення певного питання. Базується на обміні думками між студентами, викладачем та студентами, що вчить їх мислити самостійно, сприяє розвитку аналітичних навичок.
8. Метод усного опитування. Є найпоширенішим і найбільш ефективним. Полягає у з'ясуванні рівня знань студента завдяки прямому контакту з ним під час перевірочної бесіди. Усне опитування передбачає постановку викладачем питань (завдань), підготовку студентів до відповіді та демонстрування своїх знань, корекцію і самоконтроль викладених знань у процесі відповіді, аналіз та оцінювання її.
Перевірочні питання і завдання викладача бувають репродуктивними (відтворення вивченого), реконструктивними (застосування знань і вмінь у змінених ситуаціях), творчими (застосування знань і вмінь у нестандартних умовах). Такі питання бувають основними (передбачають самостійну розгорнуту відповідь), додатковими (уточнення по ходу відповіді), допоміжними (навідними, допомагають виправити неточності у відповіді).
9. Письмовий контроль. Особливістю письмової контрольної роботи, порівняно з усною перевіркою, є глибина відповідей на запитання і виконання практичних дій, більша тривалість її проведення і підбиття підсумків. її проводять у формі письмових відповідей на запитання, письмового розв'язання задач тощо.
10. Тестові методи навчання. Вони становлять систему завдань для оцінювання знань студента за допомогою кількісних норм та передбачають вибір особою, яка проходить тестування, однієї з кількох запропонованих відповідей.
9. Форми та засоби контролю знань студентів
9.1. Форми контролю знань студентів
При організації навчання за кредитно-модульною системою для визначення рівня знань студентів застосовується процедура формування підсумкової оцінки з навчальної дисципліни «Земельне право» за двома складовими – результатами поточної начальної діяльності та результатами діагностики якості знань при складанні заліку (у письмові формі). Поточна навчальна діяльність передбачає послідовне та систематичне накопичення балів за виконання всіх запланованих видів робіт, зазначених у робочій навчальній програмі дисципліни.
Система контролю успішності студента включає наступні різновиди: поточний, модульний, підсумковий модульний та семестровий (академічний) контроль.
Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських та практичних занять і має на меті перевірку і визначення рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються кафедрою і відображаються у робочій навчальній програмі навчальної дисципліни (у розділах «Розподіл дисципліни «навчального модуля» на змістові модулі, її обсяг і форми модульного контролю» та «Засоби контролю знань студентів з кожного залікового модуля»). Вони можуть бути різними: усне опитування, обговорення проблемних питань, розв’язання ситуаційних завдань, виконання тестів, виконання аудиторних та поза аудиторних контрольних робіт.
Модульний контроль за окремий заліковий модуль морже здійснюватися як під час проведення останнього семінарського або практичного заняття в межах окремого залікового модуля, так і у вигляді проведення модульної контрольної роботи (МКР), якщо це окремо передбачено змістом робочої навчальної програми. Переважна форма проведення модульного контролю – виконання за встановленим кафедрою порядком тестових завдань, які повинні бути представлені в повному обсязі у робочій навчальній програмі або видані у вигляді окремих матеріалів.
Підсумковий модульний контроль є відображенням рівня опрацювання студентом теоретичного та практичного матеріалу, рівня засвоєння ним вказаного матеріалу. Підсумковий модульний контроль відображає результат накопичення студентом балів (від 1 до 100 балів) в процесі поточної навчальної діяльності.
Повний і остаточний підсумок вивчення студентами навчальної дисципліни здійснюється під час семестрового (академічного) контролю. При семестровому контролі враховуються результати всіх попередніх видів контролю вивчення навчальної дисципліни.
Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виводиться із суми балів за поточну успішність та залік.
На семестровий (академічний) контроль графіком навчальним процесом передбачено по одному тижню в кожному семестрі.
Перелік питань для семестрового контролю, що охоплює зміст навчальної дисципліни та виноситься на семестровий (академічний) контроль, наводиться в робочій навчальній програмі (розділ «Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів»).
9.2. Засоби контролю знань студентів
ЗАКІНЧИТИ РЕЧЕННЯ:
Земельний пай – це ____________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.
Державний земельний кадастр – це __________________________________________________________________ __________________________________________________________________
Деградація земель – це ________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.
Концесія – це ________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.
Емфітевзис –це _______________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.
Суперфіцій – це _______________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.
Земельний сервітут – це __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.
Рекреаційні зони – це __________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.
Регіональні правила забудови – це __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.
РОЗВ'ЯЗАТИ ЗАДАЧІ:
Задача 1.
Громадянин Король В.П. є власником земельної ділянки розміром 2,0 га. Він дозволив громадянинові Підкуйму С.В. на частині своєї земельної ділянки збудувати житловий будинок. За це Підкуймо С.В. зобов’язався добудувати до будинку Короля В.П. веранду.
Чи правомірні дії громадян Короля В.П. та Підкуймо С.В.? Розкрийте питання та види юридичної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки? В чому полягає особливість відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки?
Задача 2.
Громадянин Сівальов запропонував своєму сусіду Ляшку зрізати гілки дерев, які звисають на земельну ділянку Сівальова, мотивуючи це тим, що дерева затіняють частину його земельної ділянки. Той відмовився це зробити, після чого Сівальов сам зрізав звисаючи гілки дерев. Ляшко звернувся до суду на неправомірні дії Сівальова.
Кваліфікуйте зазначені дії і як повинна бути вирішена ця справа.
Задача 3.
Громадянин Меліков Г.О. самовільно зайняв 0,05 га орної землі, що належить тваринницькій фермі ТОВ, і посадив на ній картоплю. Восени він зібрав 1000 кг картоплі, частину якої продав.
Чи законні дії Мелікова Г.О.? Перерахуйте види земельних правопорушень. Який існує порядок відновлення самовільно зайнятих земельних ділянок?
Задача 4.
В прибережній захисній смузі річки Ірпень (класифікуйте як мала річка) фермерське господарство влаштувало літній табір для худоби.
Кваліфікуйте правомірність цих дій.
Задача 5.
Чоловічий монастир який розташований на околиці міста Золочева, в особі наставника звернувся до органів місцевого самоврядування виділити їм 2 га земель сільськогосподарського призначення у власність для ведення підсобного сільського господарства. Органи відмовили в цьому. Чи правомірні дії органів?
Задача 6.
Громадяни Г. і П. без відповідного дозволу почали будувати житлові будинки на території національного парку. Вони також проігнорували вимогу адміністрації парку зупинити будівництво, знести житлові будинки та привести землю території у належний стан.
Які дії належить вчинити адміністрації парку? Що таке рекультивація земель?
Задача 7.
Між господарями двох сусідніх земельних ділянок виник спір, відповідно до плодових дерев вишень та абрикосів, які росли на межі. Громадянин Климчук не дозволяв збирати врожай громадянину Маляренку, мотивуючи це тим, що він власноруч саджав ці дерева на межі. Відповідно до цього громадянин Маляренко звернувся до сільської ради з проханням вирішити спір, а саме чи має він право на збір врожаю з дерев, що ростуть на межі.
Задача 8.
Громадянин села Яблунівка незаконно вирубив ялинку у лісовому розсаднику.
Яка відповідальність передбачена за ці дії?
Задача 9.
Командир військової частини, яка розміщена в лісовій місцевості, на прохання голови фермерського господарства надав йому в користування 20 га земель лісового фонду для випасання худоби.
Дайте загальну характеристику правового режиму земель оборони? Який порядок надання земельних ділянок для випасання худоби передбачений Земельним кодексом України? Чи мав право командир військової частини вчиняти зазначені дії?
Задача 10.
Громадянин Куценко Р.Д. звернувся із заявою до селищної ради з проханням вжити заходів до сусіднього землевласника Ражика П.Є. у зв’язку з тим, що посаджені останнім дерева на межі їхніх земельних ділянок перешкоджають проникненню сонячного проміння та стримують ріст сільськогосподарських рослин на його ділянці.
Дайте визначення поняття добросусідства, розкрийте його зміст? Яке рішення можна прийняти за заявою Куценка Р.Д.?
СКЛАСТИ СХЕМИ ЗА НАСТУПНИМИ ТЕМАМИ:
- категорії земель України
- процесуальний порядок укладення договору оренди земельної ділянки.
ВИРІШИТИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:
1. Предмет земельного права це:
а) всі суспільні відносини
б) суспільні земельні відносини
в) суспільні відносини, що регулюються нормами природоохоронного законодавства.
2. Диспозитивний метод правового регулювання проявляється:
а) у встановленні обов'язків правосуб'єктів;
б) у затвердженні прийнятого рішення суб'єкта земельних правовідносин відповідним державним органом;
в) у наданні свободи суб 'єктам правовідносин у питаннях реалізації ними своїх завдань.
3.Можливість альтернативної поведінки суб'єктів земельних правовідносин передбачена таким методом правового регулювання:
а) делегуючим;
б) рекомендаційним;
в) санкціонуючим.
4.Під принципами земельного права розуміють:
а) керівні засади у земельному законодавстві, що виражають сутність норм земельного права;
б) дію його інститутів;
в) поняття, що узагальнюють правову характеристику землі.
5.Принцип реальності і гарантування суб'єктивних прав суб'єктів земельних правовідносин проявляється:
а) у цільовому і раціональному використанні земель;
б) у нормах Конституції, що визначає права і свободи людини та їх гаранти;
в) у встановленні змісту і порядку здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
6. Принцип пріоритетності земель сільськогосподарського призначення полягає:
а) у їх раціональному та ефективному використанні;
б) у погодженні проектів землеустрою;
в) у наданні їх насамперед для сільськогосподарських потреб.
7. Система земельного права — це...
а) сукупність нормативно-правових актів, що регулюють земельні відносини;
б) сукупність правових інститутів, кожен з яких складається з групи юридичних норм, що регулюють однорідні земельні відносини.
в) єдність принципів і функцій земельного права.
8. Інститутами земельного права є:
а) цивільно-правові та земельно-правові відносини, в які вступають громадяни, юридичні особи і держава;
б) історичні юридичні джерела регулювання земельних відносин;
в) групи однорідних правових норм у земельній сфері, що об'єднуються за змістом.
9. Система земельного права містить інститут:
а) юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства
б) розірвання шлюбу;
в)надання громадянства.
10.Норми, що регулюють земельні відносини, за змістом можна розцінювати як цивільно-правові у разі:
а) притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за вчинення земельних правопорушень;
б) купівлі-продажу землі;
в) поділу земельного фонду на категорії земель.
11. До земель сільськогосподарського призначення належать:
а) земельні ділянки фермерських господарств;
б) земельні ділянки особистих господарств;
в) несільськогосподарські угіддя (шляхи, прогони);
г) сільськогосподарські угіддя (рілля, пасовища, сіножаті, перелоги);
д) полезахисні лісові смуги.
12. Землі фермерського господарства складаються з:
а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському госпо
дарству як юридичній особі;
б) земельної ділянки, що належить громадянам—членам фермерського гос
подарства на праві приватної власності;
в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на
умовах оренди;
д) земельної ділянки для садівництва і городництва.
13. Громадською забудовою вважається земельна ділянка, на який
розташовані:
а) будинки дошкільних і навчальних закладів;
б) будинки для охорони здоров'я та відпочинку;
в) шляхи;
г) пляжи;
д) будинки підприємств торгівлі та громадського харчування.
14. До земель іншого природоохоронного призначення належать:
а) земельні ділянки водно-болотних угідь;
б) земельні ділянки національних парків і біосферних заповідників;
в) земельні ділянки, у межах яких є природні об'єкти, що мають особливу
природну цінність.
15. Право власності на землю набувається громадянами з метою:
а) пошуку корисних копалин;
б) її продажу;
в) для облаштування житла, садівництва, городництва, виробництва сільськогосподарської продукції для власних потреб.
16. Титульне земельне володіння це:
а) володіння землею особи, що має титул;
б) володіння земельною ділянкою на законних підставах: на умовах оренди, підряду тощо;
в) земельне володіння державного сільськогосподарського підприємства.
17. Суб'єктами спільної сумісної власності на земельні ділянки можуть бути:
а) подружжя;
б) підприємства;
в) державні органи.
18. Однією з форм власності на землю є:
а) акціонерна;
б) сільськогосподарська;
в) державна.
19. Компетенцією щодо розпоряджання державними землями наділено
а) Кабінет Міністрів України;
б) Верховну Раду України;
в) Верховну Раду Автономної Республіки Крим.
20. Право припинення приватної власності на землю відбувається у разі:
а) передачі її в оренду;
б)з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
в) у випадках вчинення кримінального злочину.
21. Підставами припинення права державної власності є:
а) передача земельної ділянки державної власності у комунальну власність;
б)забруднення землі;
в) її конфіскація чи рішенням суду.
22. Право на безоплатну приватизацію землі мають:
а) іноземні громадяни;
б) громадяни України;
в) юридичні особи.
23. Хто виступає суб'єктом права державної власності на землю в Україні?
а) держава;
б) Кабінет Міністрів України;
в) Фонд державного майна України.
24. Громадяни України можуть бути суб'єктами права власності на землю за таких обставин:
а) за наявності у них іншого майна;
б) при погашеній або знятій судимості;
в)за наявності у них цивільної правоздатності.
25. Право землекористування це:
а) право спадкоємця користуватися земельною ділянкою;
б) право державних органів використовувати корисні властивості земельного фонду України;
в) гарантована державою можливість конкретної особи використовувати у встановленому порядку корисні властивості землі.
26. Які земельні ділянки передаються у постійне користування?
а) які перебувають у державній та комунальній власності;
б) які перебувають у власності фізичних осіб;
в) які перебувають у власності юридичних осіб.
27. До прав землекористувачів належать:
а) право змінювати цільове призначення землі;
б) самостійно господарювати на землі;
в) передавати земельну ділянку у користування будь-яким особам на необмежений строк.
28. Право землекористування припиняється:
а) у разі використання земельної ділянки способами, що суперечать екологічним вимогам;
б) у разі невикористання її взагалі;
б) у разі здійснення на ній права земельного сервітуту.
29. Орендодавцями землі є громадяни і юридичні особи, в яких перебувають земельні ділянки:
а) на праві повного господарського відання;
б) на праві довічного користування;
в) у власності.
30. Орендарями землі сільськогосподарського призначення можуть бути:
а)Кабінет Міністрів України;
б)фізичні особи, що мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві;
в)будь-які фізичні і юридичні особи.
31. Договір оренди земельної ділянки припиняється у разі:
а) одержання орендарем земельної ділянки у власність;
б) хвороби орендаря;
в) вступу його на військову службу.
32. Який найдовший строк довгострокового надання землі в оренду передбачає чинне законодавство (у роках)?
а) двадцять;
б) двадцять п 'ять;
в) п'ятдесят;
г) сімдесят п 'ять.
33. При яких обставинах може бути укладено договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення?
а) у випадку хвороби орендаря;
б) у випадку одруження орендаря;
в) у випадку виїзду орендаря у відрядження.
34. Коли виникає право земельного сервітуту?
а) з моменту його державної реєстрації;
б) з моменту підписання сторонами договору;
в) з моменту досягнення домовленості між сторонами.
35. Право земельного сервітуту це:
а) право власника земельної ділянки на необмежене платне користування суміжною земельною ділянкою;
б) право власника земельної ділянки на необмежене безоплатне користування суміжною земельною ділянкою;
в) право власника земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування суміжною земельною ділянкою.
36. Встановлення земельного сервітуту:
а) веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут прав володіння нею;
б) не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут прав володіння, користування та розпорядження нею;
в) веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут прав користування та розпорядження нею.
37. Земельні сервітути за строком можуть бути:
а) лише постійними і тимчасовими;
б) лише тимчасовими;
в) лише постійними і строковими.
38.Кого слід вважати суб'єктами сервітуту:
а) орендаря з одного боку, та орендодавця з іншого боку;
б) власника майна з одного боку, та особи що здійснює право сервітуту з іншого боку;
в) органи місцевого самоврядування з одного боку та приватного підприємця з іншого.
39. Чи зберігається дія земельного сервітуту разі переходу правна земельну ділянку до іншої особи?
а)зберігається;
б)не зберігається;
в)буде збережена після його перереєстрації.
40.Чи має право вимагати власник чи користувач земельної ділянки на яку встановлено земельний сервітут відповідної винагороди за його встановлення?
а) не мають права;
б) мають право;
в) має право лише власник.
41. Як здійснюється визначення меж обмеження земельної ділянки?
а)проектами землеустрою;
б) за рішенням суду;
в) власником земельної ділянки.
42. Право на земельну ділянку може бути обмежене:
а) договором;
б) усною домовленістю;
в) державним актом.
43. Обмеження використання земельної ділянки підлягають державній реєстрації?
а) не підлягають;
б) за бажанням правовласника;
в) підлягають.
44.Чи може припинятися дія земельного сервітуту на вимогу власника?
а) не може;
б) може у разі поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;
в) може на вимогу власника якщо строк його дії не закінчився.
45. В яких випадках виникає право власності на земельну ділянку?
а) після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі;
б) після реєстрації у відповідних органах місцевого самоврядування;
в) після одержання державного акта на земельну ділянку.
46. Що є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки?
а) його нотаріальне посвідчення;
б) рішення відповідної ради;
в) довідка органу землевпорядкування.
47. Чи мають право громадяни продавати частку (пай) земельної ділянки?
а) не мають право;
б) мають право якщо є сертифікат;
в) мають право лише дарувати.
48.В який термін відповідна рада має розглянути заяву і прийняти рішення відносно продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення?
а) до 10 діб;
б) до 20 діб;
в) до 30 діб;
49.Кошти, одержані від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній або державній власності зараховуються:
а) до державного бюджету;
б) до бюджетних рахунків рад;
в) до державного бюджету і до державних органів земельних ресурсів.
50.Який відсоток коштів, від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, зараховується до Державного бюджету?
а) 90%;
б) 50%;
в) 30%.
10. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів
1. Поняття і предмет земельного права
2. Методи регулювання в земельному праві
3. Принципи земельного права
4. Система земельного права
5. Співвідношення земельного права з суміжними галузями права
6. Джерела земельного права:поняття та класифікація
7. Земля як об’єкт права власності
8. Суб’єкти права власності на землю
9. Склад і цільове призначення земель України
10. Землі сільськогосподарського призначення
11. Землі несільськогосподарського призначення
12. Поняття та основні ознаки права власності на землю
13. Форми власності на землю
14. Підстави та порядок виникнення і припинення права власності на землю
15. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав
16. Право спільної власності на землю
17. Поняття і принципи права землекористування
18. Право постійного землекористування
19. Право орендного землекористування
20. Договір оренди землі
21. Право концесійного землекористування
22. Права і обовязки землекористувачів
23. Поняття і види земельних сервітутів
24. Поняття і зміст добросусідства у земельному праві
25. Поняття і види обмежень прав на землю
26. Правовий режим зон, які підлягають спеціальній охороні.
27. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами.
28. Особливості набуття прав на землю територіальними громадянами і державою.
29. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам.
30. Умови і порядок надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду.
31. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку.
32. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
33. Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.
34. Правові засади купівлі-продажу земельних ділянок
35. Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних ділянок
36. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення
37. Окремі види договорів щодо земельних ділянок.
38. Поняття, зміст і функції управління у галузі використання та охорони земель
39. Правове регулювання застави земельних ділянок.
40. Земельний фонд України як об'єкт правового регулювання
41. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
42. Особливості спадкування земельних ділянок.
43. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах.
44. Загальні підстави припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою.
45. Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою.
46. Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю.
47. Умови припинення права постійного землекористування.
48. Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок.
49. Загальна характеристика гарантій прав на землю.
50. Способи захисту прав на земельні ділянки.
51. Поняття гарантій прав на землю
52. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
53. Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
54. Причини виникнення, визначення видів та правові засади вирішення
55. земельних спорів.
56. Органи, що вирішують земельні спори, умови та порядок їх розгляду
57. і вирішення.
58. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам земельних ділянок і землекористувачам
59. Вирішення земельних спорів
60. Система органі в управління у галузі використання та охорони земель і їхні повноваження
61. Поділ земельного фонду на категорії земель
62. Землеустрій
63. Державний земельний кадастр
64. Контроль за використанням та охороною земель. Моніторинг земельних ресурсів та його значення
65. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення
66. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності
67. Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
68. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення.
69. Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення.
70. Цивільно-правова відповідальність за земельні правопорушення.
71. Дисциплінарна відповідальність за земельні правопорушення.
72. Майнова відповідальність за земельні правопорушення.
73. Суб'єкти земель сільськогосподарського призначення.
74. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення.
75. Які землі належать до земель сільськогосподарського призначення?
76. Кому і з якою метою передаються у власність і користування землі сільськогосподарського призначення?
77. Підстави визначення земель придатних для сільського господарства.
78. Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення.
79. Правовий режим земельних ділянок державних І комунальних сільськогосподарських підприємств.
80. Порядок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств.
81. Склад земель фермерського господарства.
82. Особливості використання земельних ділянок для садівництва.
83. Особливості використання земельних ділянок для городництва.
Дата: 2019-12-10, просмотров: 388.