Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Спеціальність:

6.030401

«Право»

Рік підготовки – 3

Семестр – 6

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2

самостійної роботи студентів – 1

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма/ заочна форма

усього

у тому числі

Змістовий модуль 1. Предмет, право власності, види землекористування та право земельного сервітуту

Тема 5.

Всього - 7

Науково-дослідницька робота (участь у конференціях, дослідницьких проектах, олімпіадах, конкурсах наукових робіт, підготовка наукових статей) - 9

Плани проведення семінарських занять з кожної теми

Тема 2. Землі України

Навчальні питання:

1. Склад і цільове призначення земель України

2. Землі сільськогосподарського призначення

3. Землі несільськогосподарського призначення

Література:[6-9; 32; 33; 40; 41;59; 60; 62-66; 68-71; 77; 91; 95-100]

Питання для самоперевірки:

Ø Перелічіть категорії земель України

Ø За якими критеріями здійснюється поділ земель України на кате­горії?

Ø Рішенням яких органів здійснюється зміна цільового призначення
земель?

Ø Які землі належать до складу земель сільськогосподарського
призначення?

Ø Як передаються іноземним громадянам земельні ділянки несіль-
ськогосподарського призначення?

Ø Як здійснюється використання земель житлової і громадської
забудови?

Ø Які природні території і об'єкти входять до складу земель природо-
заповідного фонду?

Ø Чому земельні ділянки водно-болотних угідь мають міжнародне
значення?

Ø Дайте визначення поняття «смуга відведення».

Ø Які категорії земель України можуть перебувати тільки в держав­ній власності?

Теми рефератів:

Ø Землі житлової та громадської забудови

Ø Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення

Ø Землі оздоровчого призначення

Ø Землі рекреаційного призначення

Ø Землі історико-культурного призначення

Ø Землі лісового фонду

Ø Землі водного фонду

Ø Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення

Ø Землі промисловості

Ø Землі транспорту

Ø Землі оборони

Контрольні завдання:

Завдання 1. За рішенням голови сільської ради у фермерів Чорваня і Білоуса було вилучено по 5,0 га орних земель, а у сільгоспкооперативу «Слава України» - 10 га орних земель для будівництва лікарняного комплексу. Із зазначеними фізичними і юридичними особами вилучення земель попередньо не було узгоджено, а також не розв’язано питання щодо відшкодування збитків.

Запитання: 1. Чи відповідають дії голови сільської ради нормам земельного законодавства?

2. Які особи, в якому порядку і в якому обсязі зобов’язані відшкодувати шкоду фермерам і сільгоспкооперативу?

3. Назвіть суб’єктів права на землі сільськогосподарського призначення.

     Завдання 2.  В прибережній захисній смузі річки Ірпень (класифікуйте як мала річка) фермерське господарство влаштувало літній табір для худоби.

      Запитання:Кваліфікуйте правомірність цих дій.

 Завдання 3. 

Складіть схему з теми: « Категорії земель України»

Глосарій

Агроландшафт, агрохімікати,агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення, акваторія, біосферні заповідники, ботанічні сади, гірничий відвод, грунтова маса, гумус, заказники, заповідна зона, зона особливого режиму, зона регульованої рекреації, зона санітарної охорони, зона стаціонарної рекреації.

Змістовий модуль 2.

Методи навчання

Метод навчання – взаємопов'язана діяльність викладача та студентів, спрямована на засвоєння студентами системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток.

У вузькому значенні метод навчання є способом керівництва пізнавальною діяльністю студентів, що має виконувати три функції: навчаючу, виховну і розвиваючу. Він є складним педагогічним явищем, в якому поєднані гносеологічний, логіко-змістовий, психологічний, педагогічний аспекти.

Основним методом навчання студентів при вивченні дисципліни «Банківське право» є науково-дослідницький метод, який передбачає активну самостійну роботу студентів при засвоєнні матеріалу: аналіз норм, формулювання проблеми, висунення і перевірка гіпотез, самостійне формулювання висновків тощо.

Під час викладання дисципліни застосовуються методи:

- пояснювально-ілюстративни : викладач організує сприймання та усвідомлення студентами інформації, а студенти здійснюють сприймання, осмислення і запам'ятовування її;

- репродуктивний: викладач дає завдання, у процесі виконання якого студенти здобувають уміння застосовувати знання за зразком;

- проблемного виконання: викладач формулює проблему і вирішує її, студенти стежать за ходом пошуку рішення;

- частково-пошуковий: викладач формулює проблему, поетапне вирішення якої здійснюють студенти під його керівництвом

- дослідницький: викладач ставить перед студентами задачу (проблему), і ті вирішують її самостійно, використовуючи нормативні акти тощо.

Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

1. Бесіда – діалогічний метод навчання, за якого викладач із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу.

2. Пояснення – словесне тлумачення понять, термінів, категорія, принципів дій, прикладів тощо.

3. Лекція – інформативно-доказовий виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу.

4. Інструктаж – короткі, лаконічні, чіткі вказівки (рекомендації) щодо виконання дії.

5. Робота з підручниками та нормативними актами, яка полягає в самостійному опрацюванні студентами наукових точок зору та законодавчого врегулювання питання, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.

6. Науково-дослідна робота – пошукові завдання, проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань студентів.

7. Диспут (від лат. disputo – досліджую, сперечаюсь) – публічна суперечка на наукову тему та навчальна дискусія (від лат. discussio – розгляд, дослідження) – суперечка, обговорення певного питання. Базується на обміні думками між студентами, викладачем та студентами, що вчить їх мислити самостійно, сприяє розвитку аналітичних навичок.

8. Метод усного опитування. Є найпоширенішим і найбільш ефективним. Полягає у з'ясуванні рівня знань студента завдяки прямому контакту з ним під час перевірочної бесіди. Усне опитування передбачає постановку викладачем питань (завдань), підготовку студентів до відповіді та демонстрування своїх знань, корекцію і самоконтроль викладених знань у процесі відповіді, аналіз та оцінювання її.

Перевірочні питання і завдання викладача бувають репродуктивними (відтворення вивченого), реконструктивними (застосування знань і вмінь у змінених ситуаціях), творчими (застосування знань і вмінь у нестандартних умовах). Такі питання бувають основними (передбачають самостійну розгорнуту відповідь), додатковими (уточнення по ходу відповіді), допоміжними (навідними, допомагають виправити неточності у відповіді).

9. Письмовий контроль. Особливістю письмової контрольної роботи, порівняно з усною перевіркою, є глибина відповідей на запитання і виконання практичних дій, більша тривалість її проведення і підбиття підсумків. її проводять у формі письмових відповідей на запитання, письмового розв'язання задач тощо.

10. Тестові методи навчання. Вони становлять систему завдань для оцінювання знань студента за допомогою кількісних норм та передбачають вибір особою, яка проходить тестування, однієї з кількох запропонованих відповідей.

9. Форми та засоби контролю знань студентів

9.1. Форми контролю знань студентів

При організації навчання за кредитно-модульною системою для визначення рівня знань студентів застосовується процедура формування підсумкової оцінки з навчальної дисципліни «Земельне право» за двома складовими – результатами поточної начальної діяльності та результатами діагностики якості знань при складанні заліку (у письмові формі). Поточна навчальна діяльність передбачає послідовне та систематичне накопичення балів за виконання всіх запланованих видів робіт, зазначених у робочій навчальній програмі дисципліни.

Система контролю успішності студента включає наступні різновиди: поточний, модульний, підсумковий модульний та семестровий (академічний) контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських та практичних занять і має на меті перевірку і визначення рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються кафедрою і відображаються у робочій навчальній програмі навчальної дисципліни (у розділах «Розподіл дисципліни «навчального модуля» на змістові модулі, її обсяг і форми модульного контролю» та «Засоби контролю знань студентів з кожного залікового модуля»). Вони можуть бути різними: усне опитування, обговорення проблемних питань, розв’язання ситуаційних завдань, виконання тестів, виконання аудиторних та поза аудиторних контрольних робіт.

Модульний контроль за окремий заліковий модуль морже здійснюватися як під час проведення останнього семінарського або практичного заняття в межах окремого залікового модуля, так і у вигляді проведення модульної контрольної роботи (МКР), якщо це окремо передбачено змістом робочої навчальної програми. Переважна форма проведення модульного контролю – виконання за встановленим кафедрою порядком тестових завдань, які повинні бути представлені в повному обсязі у робочій навчальній програмі або видані у вигляді окремих матеріалів.

Підсумковий модульний контроль є відображенням рівня опрацювання студентом теоретичного та практичного матеріалу, рівня засвоєння ним вказаного матеріалу. Підсумковий модульний контроль відображає результат накопичення студентом балів (від 1 до 100 балів) в процесі поточної навчальної діяльності.

Повний і остаточний підсумок вивчення студентами навчальної дисципліни здійснюється під час семестрового (академічного) контролю. При семестровому контролі враховуються результати всіх попередніх видів контролю вивчення навчальної дисципліни.

Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виводиться із суми балів за поточну успішність та залік.

На семестровий (академічний) контроль графіком навчальним процесом передбачено по одному тижню в кожному семестрі.

Перелік питань для семестрового контролю, що охоплює зміст навчальної дисципліни та виноситься на семестровий (академічний) контроль, наводиться в робочій навчальній програмі (розділ «Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів»).

9.2. Засоби контролю знань студентів

ЗАКІНЧИТИ РЕЧЕННЯ:

Земельний пай – це ____________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.

Державний земельний кадастр – це __________________________________________________________________ __________________________________________________________________

Деградація земель  – це ________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.

Концесія  – це ________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.

Емфітевзис –це _______________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.

Суперфіцій – це _______________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.

Земельний сервітут – це __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.

Рекреаційні зони – це __________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.

Регіональні правила забудови – це __________________________________________________________________ __________________________________________________________________.

РОЗВ'ЯЗАТИ ЗАДАЧІ:

Задача 1.

Громадянин Король В.П. є власником земельної ділянки розміром 2,0 га. Він дозволив громадянинові Підкуйму С.В. на частині своєї земельної ділянки збудувати житловий будинок. За це Підкуймо С.В. зобов’язався добудувати до будинку Короля В.П. веранду.

Чи правомірні дії громадян Короля В.П. та Підкуймо С.В.? Розкрийте питання та види юридичної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки? В чому полягає особливість відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки?

Задача 2.

Громадянин Сівальов запропонував своєму сусіду Ляшку зрізати гілки дерев, які звисають на земельну ділянку Сівальова, мотивуючи це тим, що дерева затіняють частину його земельної ділянки. Той відмовився це зробити, після чого Сівальов сам зрізав звисаючи гілки дерев. Ляшко звернувся до суду на неправомірні дії Сівальова.

Кваліфікуйте зазначені дії і як повинна бути вирішена ця справа.

Задача 3.

Громадянин Меліков Г.О. самовільно зайняв 0,05 га орної землі, що належить тваринницькій фермі ТОВ, і посадив на ній картоплю. Восени він зібрав 1000 кг картоплі, частину якої продав.

Чи законні дії Мелікова Г.О.? Перерахуйте види земельних правопорушень. Який існує порядок відновлення самовільно зайнятих земельних ділянок?

Задача 4.

В прибережній захисній смузі річки Ірпень (класифікуйте як мала річка) фермерське господарство влаштувало літній табір для худоби.

Кваліфікуйте правомірність цих дій.

Задача 5.

Чоловічий монастир який розташований на околиці міста Золочева, в особі наставника звернувся до органів місцевого самоврядування виділити їм 2 га земель сільськогосподарського призначення у власність для ведення підсобного сільського господарства. Органи відмовили в цьому. Чи правомірні дії органів?

Задача 6.

Громадяни Г. і П. без відповідного дозволу почали будувати житлові будинки на території національного парку. Вони також проігнорували вимогу адміністрації парку зупинити будівництво, знести житлові будинки та привести землю території у належний стан.

Які дії належить вчинити адміністрації парку? Що таке рекультивація земель?

Задача 7.

Між господарями двох сусідніх земельних ділянок виник спір, відповідно до плодових дерев вишень та абрикосів, які росли на межі. Громадянин Климчук не дозволяв збирати врожай громадянину Маляренку, мотивуючи це тим, що він власноруч саджав ці дерева на межі. Відповідно до цього громадянин Маляренко звернувся до сільської ради з проханням вирішити спір, а саме чи має він право на збір врожаю з дерев, що ростуть на межі.

Задача 8.

Громадянин села Яблунівка незаконно вирубив ялинку у лісовому розсаднику.

Яка відповідальність передбачена за ці дії?

Задача 9.

Командир військової частини, яка розміщена в лісовій місцевості, на прохання голови фермерського господарства надав йому в користування 20 га земель лісового фонду для випасання худоби.

Дайте загальну характеристику правового режиму земель оборони? Який порядок надання земельних ділянок для випасання худоби передбачений Земельним кодексом України? Чи мав право командир військової частини вчиняти зазначені дії?

Задача 10.

Громадянин Куценко Р.Д. звернувся із заявою до селищної ради з проханням вжити заходів до сусіднього землевласника Ражика П.Є. у зв’язку з тим, що посаджені останнім дерева на межі їхніх земельних ділянок перешкоджають проникненню сонячного проміння та стримують ріст сільськогосподарських рослин на його ділянці.

Дайте визначення поняття добросусідства, розкрийте його зміст? Яке рішення можна прийняти за заявою Куценка Р.Д.?

СКЛАСТИ СХЕМИ ЗА НАСТУПНИМИ ТЕМАМИ:

- категорії земель України

- процесуальний порядок укладення договору оренди земельної ділянки.

ВИРІШИТИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Предмет земельного права це:

а) всі суспільні відносини

б) суспільні земельні відносини

в) суспільні відносини, що регулюються нормами природоохоронного за­конодавства.

2. Диспозитивний метод правового регулювання проявляється:

а) у встановленні обов'язків правосуб'єктів;

б) у затвердженні прийнятого рішення суб'єкта земельних правовідно­син відповідним державним органом;

в) у наданні свободи суб 'єктам правовідносин у питаннях реалізації ними своїх завдань.

3.Можливість альтернативної поведінки суб'єктів земельних пра­вовідносин передбачена таким методом правового регулювання:

а) делегуючим;

б) рекомендаційним;

в) санкціонуючим.

4.Під принципами земельного права розуміють:

а) керівні засади у земельному законодавстві, що виражають сутність норм земельного права;

б) дію його інститутів;

в) поняття, що узагальнюють правову характеристику землі.

5.Принцип реальності і гарантування суб'єктивних прав суб'єктів земельних правовідносин проявляється:

а) у цільовому і раціональному використанні земель;

б) у нормах Конституції, що визначає права і свободи людини та їх гаранти;

в) у встановленні змісту і порядку здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

6. Принцип пріоритетності земель сільськогосподарського призна­чення полягає:

а) у їх раціональному та ефективному використанні;

б) у погодженні проектів землеустрою;

в) у наданні їх насамперед для сільськогосподарських потреб.

7. Система земельного права — це...

а) сукупність нормативно-правових актів, що регулюють земельні від­носини;

б) сукупність правових інститутів, кожен з яких складається з групи юридичних норм, що регулюють однорідні земельні відносини.

в) єдність принципів і функцій земельного права.

8. Інститутами земельного права є:

а) цивільно-правові та земельно-правові відносини, в які вступають гро­мадяни, юридичні особи і держава;

б) історичні юридичні джерела регулювання земельних відносин;

в) групи однорідних правових норм у земельній сфері, що об'єднуються за змістом.

9. Система земельного права містить інститут:

а) юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства

б) розірвання шлюбу;

в)надання громадянства.

10.Норми, що регулюють земельні відносини, за змістом можна розцінювати як цивільно-правові у разі:

а) притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за вчи­нення земельних правопорушень;

б) купівлі-продажу землі;

в) поділу земельного фонду на категорії земель.

11. До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) земельні ділянки фермерських господарств;

б) земельні ділянки особистих господарств;

в) несільськогосподарські угіддя (шляхи, прогони);

г) сільськогосподарські угіддя (рілля, пасовища, сіножаті, перелоги);

д) полезахисні лісові смуги.

12. Землі фермерського господарства складаються з:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському госпо­
дарству як юридичній особі;

б) земельної ділянки, що належить громадянам—членам фермерського гос­
подарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на
умовах оренди;

д) земельної ділянки для садівництва і городництва.

13. Громадською забудовою вважається земельна ділянка, на який
розташовані:

а) будинки дошкільних і навчальних закладів;

б) будинки для охорони здоров'я та відпочинку;

в) шляхи;

г) пляжи;

д) будинки підприємств торгівлі та громадського харчування.

14. До земель іншого природоохоронного призначення належать:

а) земельні ділянки водно-болотних угідь;

б) земельні ділянки національних парків і біосферних заповідників;

в) земельні ділянки, у межах яких є природні об'єкти, що мають особливу
природну цінність.

15. Право власності на землю набувається громадянами з метою:

а) пошуку корисних копалин;

б) її продажу;

в) для облаштування житла, садівництва, городництва, виробництва сільськогосподарської продукції для власних потреб.

16. Титульне земельне володіння це:

а) володіння землею особи, що має титул;

б) володіння земельною ділянкою на законних підставах: на умовах орен­ди, підряду тощо;

в) земельне володіння державного сільськогосподарського підприємства.

17. Суб'єктами спільної сумісної власності на земельні ділянки мо­жуть бути:

а) подружжя;

б) підприємства;

в) державні органи.

18. Однією з форм власності на землю є:

а) акціонерна;

б) сільськогосподарська;

в) державна.

19. Компетенцією щодо розпоряджання державними землями наділено

а) Кабінет Міністрів України;

б) Верховну Раду України;

в) Верховну Раду Автономної Республіки Крим.

20. Право припинення приватної власності на землю відбувається у разі:

а) передачі її в оренду;

б)з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

в) у випадках вчинення кримінального злочину.

21. Підставами припинення права державної власності є:

а) передача земельної ділянки державної власності у комунальну влас­ність;

б)забруднення землі;

в) її конфіскація чи рішенням суду.

22. Право на безоплатну приватизацію землі мають:

а) іноземні громадяни;

б) громадяни України;

в) юридичні особи.

23. Хто виступає суб'єктом права державної власності на землю в Україні?

а) держава;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Фонд державного майна України.

24. Громадяни України можуть бути суб'єктами права власності на землю за таких обставин:

а) за наявності у них іншого майна;

б) при погашеній або знятій судимості;

в)за наявності у них цивільної правоздатності.

25. Право землекористування це:

а) право спадкоємця користуватися земельною ділянкою;

б) право державних органів використовувати корисні властивості зе­мельного фонду України;

в) гарантована державою можливість конкретної особи використовувати у встановленому порядку корисні властивості землі.

26. Які земельні ділянки передаються у постійне користування?

а) які  перебувають  у  державній  та  комунальній власності;

б) які перебувають у власності фізичних осіб;

в) які перебувають у власності юридичних осіб.

27. До прав землекористувачів належать:

а) право змінювати цільове призначення землі;

б) самостійно господарювати на землі;

в) передавати земельну ділянку у користування будь-яким особам на необмежений строк.

28. Право землекористування припиняється:

а) у разі використання земельної ділянки способами, що суперечать еко­логічним вимогам;

б) у разі невикористання її взагалі;

б) у разі здійснення на ній права земельного сервітуту.

29. Орендодавцями землі є громадяни і юридичні особи, в яких пере­бувають земельні ділянки:

а) на праві повного господарського відання;

б) на праві довічного користування;

в) у власності.

30. Орендарями землі сільськогосподарського призначення можуть бути:

а)Кабінет Міністрів України;

б)фізичні особи, що мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві;

в)будь-які фізичні і юридичні особи.

31. Договір оренди земельної ділянки припиняється у разі:

а) одержання орендарем земельної ділянки у власність;

б) хвороби орендаря;

в) вступу його на військову службу.

32. Який найдовший строк довгострокового надання землі в оренду передбачає чинне законодавство (у роках)?

а) двадцять;

б) двадцять п 'ять;

в) п'ятдесят;

г) сімдесят п 'ять.

33. При яких обставинах може бути укладено договір суборенди зе­мельної ділянки сільськогосподарського призначення?

а) у випадку хвороби орендаря;

б) у випадку одруження орендаря;

в) у випадку виїзду орендаря у відрядження.

34. Коли виникає право земельного сервітуту?

а) з моменту його державної реєстрації;

б) з моменту підписання сторонами договору;

в) з моменту досягнення домовленості між сторонами.

35. Право земельного сервітуту це:

а) право власника земельної ділянки на необмежене платне користуван­ня суміжною земельною ділянкою;

б) право власника земельної ділянки на необмежене безоплатне користу­вання суміжною земельною ділянкою;

в) право власника земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування суміжною земельною ділянкою.

36. Встановлення земельного сервітуту:

а) веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут прав володіння нею;

б) не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встанов­лено земельний сервітут прав володіння, користування та розпоря­дження нею;

в) веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут прав користування та розпорядження нею.

37. Земельні сервітути за строком можуть бути:

а) лише постійними і тимчасовими;

б) лише тимчасовими;

в) лише постійними і строковими.

38.Кого слід вважати суб'єктами сервітуту:

а) орендаря з одного боку, та орендодавця з іншого боку;

б) власника майна з одного боку, та особи що здійснює право сервітуту з іншого боку;

в) органи місцевого самоврядування з одного боку та приватного підпри­ємця з іншого.

39. Чи зберігається дія земельного сервітуту разі переходу правна земельну ділянку до іншої особи?

а)зберігається;

б)не зберігається;

в)буде збережена після його перереєстрації.

40.Чи має право вимагати власник чи користувач земельної ділянки на яку встановлено земельний сервітут відповідної винагороди за його встановлення?

а) не мають права;

б) мають право;

в) має право лише власник.

41. Як здійснюється визначення меж обмеження земельної ділян­ки?

а)проектами землеустрою;

б) за рішенням суду;

в) власником земельної ділянки.

42. Право на земельну ділянку може бути обмежене:

а) договором;

б) усною домовленістю;

в) державним актом.

43. Обмеження використання земельної ділянки підлягають держав­ній реєстрації?

а) не підлягають;

б) за бажанням правовласника;

в) підлягають.

44.Чи може припинятися дія земельного сервітуту на вимогу влас­ника?

а) не може;

б) може у разі поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;

в) може на вимогу власника якщо строк його дії не закінчився.

45. В яких випадках виникає право власності на земельну ділянку?

а) після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ді­лянки в натурі;

б) після реєстрації у відповідних органах місцевого самоврядування;

 в) після одержання державного акта на земельну ділянку.

46. Що є підставою для укладання договору купівлі-продажу земель­ної ділянки?

а) його нотаріальне посвідчення;

б) рішення відповідної ради;

в) довідка органу землевпорядкування.

47. Чи мають право громадяни продавати частку (пай) земельної ді­лянки?

а) не мають право;

б) мають право якщо є сертифікат;

в) мають право лише дарувати.

48.В який термін відповідна рада має розглянути заяву і прийняти рішення відносно продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення?

а) до 10 діб;

б) до 20 діб;

в) до 30 діб;

49.Кошти, одержані від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній або держав­ній власності зараховуються:

а) до державного бюджету;

б) до бюджетних рахунків рад;

в) до державного бюджету і до державних органів земельних ресурсів.

50.Який відсоток коштів, від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, зараховується до Державного бю­джету?

а) 90%;

б) 50%;

в) 30%.

10. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів

1. Поняття і предмет земельного права

2. Методи регулювання в земельному праві

3. Принципи земельного права

4. Система земельного права

5. Співвідношення земельного права з суміжними галузями права

6. Джерела земельного права:поняття та класифікація

7. Земля як об’єкт права власності

8. Суб’єкти права власності на землю

9. Склад і цільове призначення земель України

10. Землі сільськогосподарського призначення

11. Землі несільськогосподарського призначення

12. Поняття та основні ознаки права власності на землю

13. Форми власності на землю

14. Підстави та порядок виникнення і припинення права власності на землю

15. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав

16. Право спільної власності на землю

17. Поняття і принципи права землекористування

18. Право постійного землекористування

19. Право орендного землекористування

20. Договір оренди землі

21. Право концесійного землекористування

22. Права і обовязки землекористувачів

23. Поняття і види земельних сервітутів

24. Поняття і зміст добросусідства у земельному праві

25. Поняття і види обмежень прав на землю

26. Правовий режим зон, які підлягають спеціальній охороні.

27. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами.

28. Особливості набуття прав на землю територіальними громадянами і державою.

29. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадя­нам.

30. Умови і порядок надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду.

31. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку.

32. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.

33. Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

34. Правові засади купівлі-продажу земельних ділянок

35. Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних ділянок

36. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення

37. Окремі види договорів щодо земельних ділянок.

38. Поняття, зміст і функції управління у галузі використання та охоро­ни земель

39. Правове регулювання застави земельних ділянок.

40. Земельний фонд України як об'єкт правового регулювання

41. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян

42. Особливості спадкування земельних ділянок.

43. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах.

44. Загальні підстави припинення права власності на землю та права ко­ристування земельною ділянкою.

45. Способи і порядок припинення права власності на землю та права ко­ристування земельною ділянкою.

46. Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю.

47. Умови припинення права постійного землекористування.

48. Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок.

49. Загальна характеристика гарантій прав на землю.

50. Способи захисту прав на земельні ділянки.

51. Поняття гарантій прав на землю

52. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

53. Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та земле­користувачам.

54. Причини виникнення, визначення видів та правові засади вирішення

55. земельних спорів.

56. Органи, що вирішують земельні спори, умови та порядок їх розгляду

57. і вирішення.

58. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам земельних ділянок і землекористувачам

59. Вирішення земельних спорів

60. Система органі в управління у галузі використання та охорони зе­мель і їхні повноваження

61. Поділ земельного фонду на категорії земель

62. Землеустрій

63. Державний земельний кадастр

64. Контроль за використанням та охороною земель. Моніторинг земель­них ресурсів та його значення

65. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення

66. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності

67. Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення.

68. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення.

69. Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення.

70. Цивільно-правова відповідальність за земельні правопорушення.

71. Дисциплінарна відповідальність за земельні правопорушення.

72. Майнова відповідальність за земельні правопорушення.

73. Суб'єкти земель сільськогосподарського призначення.

74. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення.

75. Які землі належать до земель сільськогосподарського призначення?

76. Кому і з якою метою передаються у власність і користування землі сільськогосподарського призначення?

77. Підстави визначення земель придатних для сільського господарства.

78. Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення.

79. Правовий режим земельних ділянок державних І комунальних сіль­ськогосподарських підприємств.

80. Порядок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств.

81. Склад земель фермерського господарства.

82. Особливості використання земельних ділянок для садівництва.

83. Особливості використання земельних ділянок для городництва.

Методичне забезпечення

1. Програма нормативної (вибіркової) навчальної дисципліни «Земельне право».

2. Робоча програма начальної дисципліни «Земельне право».

3. Конспект лекцій з дисципліни «Земельне право».

4. Навчально-методичні рекомендації до самостійної роботи студентів з дисципліні «Земельне право».

Рекомендована література

Нормативна література:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18-22. – Ст. 144.

3. Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VІ // Відомості Верховної Ради України – 2011. – № 13-14, № 15-16, № 17. – Ст. 112.

4. Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461. 

5. Господарський кодекс України.— К.: Атіка, 2003.

6. Земельний кодекс України // Бюлетень законодавства і юри­дичної практики України.— К.: Юрінком Інтер.— 2001.— №12.—С. 7-81.

7. Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради Ук­раїни.— 1995.— № 24.— Ст. 189.

8. Кодекс України про надра // Відомості Верховної Ради Ук­раїни.— 1994.— № 36.— Ст. 340.

9. Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради Ук­раїни.— 1994.— № 17.— Ст. 99.

Закони України

10. Про охорону земель від 19.06.2003 № 962-ІV

11. Про землеустрій від 22.05.2003 № 858-ІV

12. Про оренду землі від 02.10.2003 № 1211-ІV

13. Про використання земель оборони від 27.11.2003 № 1345-ІV

14. Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 № 3613-VI

15. Про державну експертизу землевпорядної документації від 17.06.2004 № 1808-ІV

16. Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах від 17.03.2011 № 3159-VI

17. Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів від 09.07.2010 N 2480-VI

18. Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна,
що на них розміщені, які перебувають у приватній власності,
для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності
від 17.11.2009 № 1559-VI

19. Про захист конституційних прав громадян на землю
від 20.01.2005 № 2375-ІV

Накази

43. Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів “Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками” від 18.05.2010 № 376, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 р. за № 391/17686

44. Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів “Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою” від 22.06.2009 № 325, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.08.2009 р. за № 735/16751

45. Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах “Про Порядок консервації земель” від 17.10.2002 № 175, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.02.2003 р. за № 117/7438

46. Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах “Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі” від 04.05.99 № 43, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за № 354/3647

Перелік нормативно-правових актів, які передбачають відповідальність за порушення вимог земельного законодавства

47. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 52 – 56, 188-5, 238-1, частина п’ята статті 259) від 07.12.1984 р. № 8073-Х

48. Кримінальний Кодекс України (статті 239 – 239-2, 254) від 05.04.2001 р. № 2341-III

49. Постанова Кабінету Міністрів України “Про визначення розміру збитків, завданих унаслідок непроведення робіт з рекультивації порушених земель” від 17.12.2008 № 1098

50. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу” від 25.07.2007 № 963

51. Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 19.04.1993 № 284

Перелік нормативно-правових актів, які визначають повноваження державних інспекторів сільського господарства у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, збереженням родючості ґрунтів, та порядок його здійснення

52. Земельний кодекс України (стаття 188) від 25.10.2001 № 2768-ХІV

53. Закон України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003 № 963-ІV

54. Про охорону земель (стаття 19) від 19.06.2003 № 962-ІV

55. Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ” від 05.04.2007 № 877-V

56. Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 № 459

57. Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 № 770, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.01.2012 за № 34/20347

58. Перелік питань та уніфікована форма акта перевірки для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог земельного законодавства, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.07.2012 № 424, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за № 1289/21601

Навчальна література:

59. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України/ Кол. авт.: Л.О. Бондар, А.П. Гетьман, В.Г. Гончаренко та ін.; За заг. ред.. В.В. Медведчука. - К.: Хрінком Інтер, 2004. - 656 с.

60. Аграрне право України: підручник / За ред. О.О. Погрібного. – К.: Істина, 2007. – С.213-228.

61. Возняк Р.П., Ступень М.Г., Падляк І.М. Земельно-правовий процес: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Львів: «Новий світ-2007», 2007. -224 с.

62. Земельне право України: Практикум: Навч. посібник / Курило В.І., Миронець І.М., Харламович А.В., Ковальський Д.В.; За заг. ред. В.І. Курила – К.: Магістр – ХХІ сторіччя, 2006. – 144 с.

63. Корнєєв Ю.В. Земельне право. Опорний конспект лекцій для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності «Правознавство». – К.: КУТЕП, 2007. – 203 с.

64. Корнєєв Ю.В., Мацелик М.О. Земельне право : Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 240 с.

65. Мачуська І.Б. Земельне право : Навч. посібник – К.:КНЕУ, 2007.– 280 с.

66. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За ред. А.П. Гетьмана , М.В. Шульги – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – 624 с.

67. Правові основи майнових і земельних відносин: Навч. посібник / Колектив авторів; За заг. ред. В.М. Єрмоленка. – К.: Магістр – ХХІ сторіччя, 2006. – 384 с.

68. Шеремет А.П. Земельне право України: Підручник. Чернівці: ТОВ «Видавництво «Наші книги», 2008. – 632 с. Шеремет А.П. Земельне право України (текст): навч. посіб.для студ.: рек.м-вом освіти і науки України. – К.:ЦНЛ, 2005. – 632 с.

69. Земельне право України: Підручник . Реком. Мін – вом освіти і науки України / За ред. М.В.Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.

70. Аграрное, земельное и экологическое право Украины: Общие части учебных курсов. Учебное пособие. – Харьков: Одиссей, 2000. – 368 с.

71. Земельне право України: Підручник ./ За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком, 2004. – 368 с.

72. Гринько С.В.Правові аспекти реєстрації прав на землю: Монографія. – К., 2004.

73. Організаційно-правові питання аграрної реформи в Україні: Монографія / Кол. авт.; За ред. В.І. Семчика, 2003.

74. Уркевич В.Ю. Становлення сільськогосподарських кооперативів в умовах ринкової економіки України: деякі правові аспекти: Монографія, 2004.

75. Проблеми права власності та господарювання у сільському господарстві: Монографія / Кол. авторів: За ред. В.І. Семчика, Шевченко Я.М., Венецька М.В., Кучеренко І.М., 2002.

76. Луць Л.А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти)/ Монографія, 2003.

77. Андрейцев В. І. Екологічне і земельне право України: Практикум для студентів юридичних вузів і факультетів.— К.: Юрінком Інтер, 1998.— 272 с.

78. Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій.— К.: Аті-ка, 2004.—624 с.

79. Жушман В. П. Аграрне право та законодавство України: Навч.-практ. посіб.— Харків, 2003.— 448 с.

80. Хозяйственное право: Учеб. / Под ред. В. К. Мамутова.— К., 2002.—912 с.

81. Берлач А. Організаційно-правові проблеми становлення орендних земельних відносин в Україні // Право України.— 1999.— № 2.— С. 15-18.

82. Берлач А. Правове забезпечення земельної та аграрної ре­форм в Україні // Право України.— 1998.— № 11.— С. 125-128.

83. Бичкова Ц. В. Регулювання сільськогосподарської діяль­ності і співвідношення цивільного та аграрного законодавства // Право України.— 1996.— № 7.— С. 38-42.

84. Будзилович І., Юрченко А. Закон прийнятий. Проблеми, пов'язані з ним, залишаються (деякі нотатки до Закону України «Про оренду землі») // Право України.— 1999.— № 6.— С. 45—49.

85. Ващишин М. Я. Земельні правовідносини у селянських (фер­мерських) господарствах: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.— Львів, 2000.— 18 с.

86. Гуревський В. К. Право приватної власності громадян Украї­ни на землі сільськогосподарського призначення.— Одеса: Астро Принт, 2000.— 136 с.

87. Кулинич П. Науково-практичний коментар до Указу Прези­дента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення рефор­мування аграрного сектора економіки» від 03.12.99 р. // Предпринимательство, хозяйство и право.— 2000.— № 2.— С. 17—26.

88. НосікВ. В. Конституційно-правові засади формування рин­ку землі // Землевпорядний вісник.— 1997.— № 1.— С. 13—15.

89. Носік В. В. Правове регулювання земельних відносин на територіях спеціальних (вільних) економічних зон та пріоритет­ного розвитку // Право України.— 1999.— № 6.— С. 49-54.

90. Носік В., Коваленко Т. Щодо правової природи земельної частки (паю) // Право України.— 2000.— № 3.— С. 48-53.

91. Придбання земельних ділянок несільськогосподарського призначення: Практич. посіб. / За заг. ред. В. В. Носіка.— К.,2002.— 64 с.\

92. Святоцький О., Семчик В. Про концепцію аграрної і земель­ної реформи в Україні // Право України.— 1997.— № 11.— С. 24-26.

93. Шульга М. В. Актуальні проблеми правового регулювання земельних відносин в сучасних умовах: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.— Харків, 1998.— 37 с.

94. Янчук В. В. Право власності на землю: проблеми теорії та практики // Адвокат.— 1997.— № 1.— С. 9-14.

95. Інформаційний посібник з актуальних питань для фахівців у сфері надання безплатної правової допомоги. – Київ, 2011.

96. Адиханов Ф.Х., Карлова Н.В. Практикум по Земельному праву. Учебное пособие для вузов/ Под ред. Ф. Адиханова.- Барнаул.: АзБука, 2010. - 238 с.

97. Журнал: Земельне право України. Теорія та практика. Загальнодержавне науково-практичне юридичне видання (періодичність – щомісячно)

98. Кучман, М. Ф. Процедура отримання державного акту на право власності на земельну ділянку прибудинкової території ОСББ і ЖБК м. Сміла [Текст] / М. Ф. Кучман, Н. В. Сєргєєва, О. Л. Тертичний. – Сміла: Тясмин, 2012. – 32 с.

Інформаційні ресурси

1.  http://dsum.edu.ua/ - сайт Донецького державного університету управління.

2. http://www.library.donetsk.ua/ - сайт Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н. К. Крупської.

3. http://iportal.rada.gov.ua/ - сайт Верховної Ради України.

4. http://www.president.gov.ua/ru/ - сайт Президента України.

5. http://www.kmu.gov.ua/control/ - сайт Кабінету Міністрів України.

6. http://www.bank.gov.ua/control/uk/index - сайт Національного банку України.

7. http://zakon2.rada.gov.ua/laws - Законодавство України.

8. http://www.ligazakon.ua/ - Головний правовий портал України.

9. http://reyestr.court.gov.ua/ - Єдиний державний реєстр судових рішень.

ДОДАТКИ

1. * Приклад оформлення титульного аркуша самостійної роботи студента.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Донецьк – 2012

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор – проректор з наукової роботи

В. В. Бурега

«___» __________ 2012 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

нормативної (вибіркової) навчальної дисципліни

«Земельне право»

галузь знань 0304 «Право»

спеціальність 6.030401 «Право»

ОКР – бакалавр

форма навчання – денна

курс – III

Донецьк – 2012

Робоча програма з дисципліни «Земельне право» для студентів 3 курсу денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузь знань 0304 «Право», спеціальності 6.030401 «Право» / Укладач: Брунько А.В. – Донецьк: ДонДУУ, 2012. –61 с.

Розробник:

викладач кафедри адміністративного права                        А.В. Брунько

Робоча програма розглянута на засіданні предметно-методичної комісії публічно-правових дисциплін.

Протокол від «__» _______ 2012 року № __.

Голова ПМК                                                                   Г. В. Мудрецька

Схвалена на засіданні кафедри

Протокол від «__» _______ 2012 року № __.

Завідувач кафедри

адміністративного права,

к.ю.н., доцент                                                             І. Л. Олійник

ЗМІСТ

1. Опис навчальної дисципліни …………………………………………….4

2. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі ………5

3. Розподіл дисципліни на змістові модулі, її обсяг і форми контролю .…7

4. Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання за

видами діяльності …………………………………………………………8

5. Плани проведення семінарських занять з кожної теми ………………..10

6. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів ……………25

7. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань …...…33

8. Методи навчання …………………………………………………….…...36

9. Форми та засоби контролю знань студентів …………………………....38

10. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів………..…48

11. Шкала оцінювання: національна та ECTS …………………………......51

12. Методичне забезпечення (навчально-методичні матеріали) ………….52

13. Рекомендована література …………………………………………..…..53

14. Інформаційні ресурси …………………………………………………….60

15. Додатки…………………………………………………………………….61

Опис навчальної дисципліни

Дата: 2019-12-10, просмотров: 222.

Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. © 2018 - 2024