МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІРНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з дисципліни „Економічний аналіз”
на тему:
„Аналіз виробничої програми і її впливу на фінансові результати діяльності підприємства на прикладі Костопільського військового лісгоспу
Виконав:
Студент ФЕП гр. ОіА-36
Бур ачинський А.А.
Перевірила: Бурченя
РІВНЕ 2005
ЗМІСТ
Вступ
1. Загальна характеристика підприємства та його організаційно правова структура
2. Аналіз виробничої програми
Аналіз асортименту продукції (товарів, робіт, послуг
Аналіз впливу факторів на зміну обсягів виробництва продукції
Прогнозний аналіз обсягів виробництва продукції
3. Аналіз фінансових результатів підприємства
Аналіз доходів
Аналіз рентабельності
Прогнозний аналіз рентабельності
4. Аналіз витрат підприємства
Аналіз собівартості за статтями калькуляції
Аналіз економічних елементів витрат
Шляхи зниження витрат
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
Розв’язання сучасних проблем розвитку України справедливо пов’язують з переходом до ринкової економіки і обранням курсу євро інтеграції. Проблема ускладнюється тим, що у світі не існує історичних аналогів такого швидкого переходу, таких стартових умов виходу з адміністративно-командної системи, а тому досить складно визначити єдино правильний шлях і обґрунтувати всі аспекти нового економічного мислення, тим більше, що так відчувається дефіцит економічних знань та ідей.
Особливо в цей момент відчувається потреба в якісному і обґрунтованому аналізі як на мікро так і на макро рівні. Оскільки аналіз – це діяльність, перш за все, зорієнтована на перспективу. Саме аналітична діяльність спрямована на вивчення і облік попиту та вимог ринку для обґрунтованої орієнтації виробництва на випуск конкурентноздатних продуктів у раніше встановлених обсягах, що відповідають певній техніко-економічній характеристиці, реалізації, яка може забезпечити підприємству отримання найвищого прибутку.
Прийняття управлінських рішень у будь-якій сфері діяльності суб’єкта господарювання передбачає глибокий аналіз виробничо-господарських, фінансових, соціально-політичних та інших ситуацій, причин та можливостей їх зміни для вибору найбільш ефективних важелів адаптації та цільової трансформації.
Важлива особливість аналізу як системи внутрішньовиробничого управління полягає в тому, що вона заснована на прийнятті рішень на базі багатоваріантних економічних розрахунків і зорієнтована на створення організаційних, економічних та юридичних умов для високоефективного функціонування фірми загалом.
Аналіз передбачає широкий пошук, творчий підхід до вирішення конкретних завдань виробничої діяльності, а кінцевою його метою є розробка аналітичних програм, що є вихідним пунктом, передумовою планування виробництва, оскільки вони дають змогу визначити оптимальну структуру і ефективність виробництва.
Щодо самої виробничої програми підприємства, то це оптимальний обсяг виробництва продукції, який повинен бути обґрунтований наявними ресурсами (виробничими фондами, трудовими і фінансовими ресурсами), а також виробничою потужністю підприємства.
Для будь-якого виробничого підприємства аналіз виробничої програми є досить важливим і необхідним елементом в плануванні його подальшої роботи. Аналітична робота виробничих підприємств спрямована на те, щоб обґрунтовано, спираючись на попит ринку, визначити конкретну поточну і, головним чином, довготермінову стратегічну мету, напрямки та реальні джерела ресурсів господарської діяльності, а також асортимент та якість продукції, її пріоритети, оптимальну структуру виробництва та очікуваний прибуток.
Оскільки Костопільський військовий лісгосп здійснює свою діяльність саме у виробничій сфері, то аналіз його виробничої програми повинен забезпечувати оптимальний розподіл витрат та напрямки використання прибутку. І саме цей аналіз є найактуальнішим на сьогоднішній день як для усіх виробничих підприємств, так і для Костопільського військового лісгоспу зокрема.
Метою даної роботи є збір і вивчення матеріалу щодо аналізу виробничої програми та її впливу на результати господарської діяльності підприємства, отриманих під час вивчення дисципліни "Економічний аналіз" та навичок практичної роботи з обліковою документацією, а також аналізу на прикладі Костопільського військового лісгоспу результатів здійснення його господарської діяльності.
Інформаційною базою для написання курсової роботи була різного роду економічна література, де висвітлюється аналітична інформація в цілому і детально аналіз виробничої програми, перелік усіх використаних джерел наводиться у списку використаної літератури, що знаходиться у кінці роботи.
Завданням даної курсової роботи є:
· перевірити вміння застосовувати знання, набуті під час вивчення курсу "Економічний аналіз" для аналізу господарської діяльності підприємства;
· розвинути навички самостійної роботи і використання отриманих знань з організації і методики наукових досліджень у вирішенні завдань, поставлених у курсовій роботі.
Дана робота складається з чотирьох розділів.
У першому розділі висвітлюється загальна економічна та організаційно-правова характеристика Костопільського військового лісгоспу, а також аналізуються основні техніко-економічні показники діяльності підприємства з 2002 по 2004 рік.
У другому розділі аналізується виробнича програма даного підприємства, вивчається асортиментність та ритмічність, аналізується вплив факторів на зміну обсягів продукції та здійснюється прогнозний аналіз обсягів продукції.
У третьому розділі аналізуються фінансові результати діяльності, зокрема здійснюється аналіз доходів і рентабельності, а також прогнозний аналіз рентабельності підприємства в цілому.
У четвертому розділі здійснюється аналіз витрат підприємства у розрізі собівартості за статтями калькуляції, економічних елементів витрат, а також наводяться шляхи зниження витрат.
У висновках до даної роботи узагальнюється інформація про аналіз виробничої програми та її вплив на фінансові результати Костопільського військового лісгоспу.
Також курсова робота містить додатки різних документів і звітності, що були джерелами вихідних даних для здійснення аналізу виробничої програми.
Рис.1.1
Щодо основних техніко-економічних показників, то їхній аналіз представлений у таблиці №1.1. Джерелом аналізу є річна звітність підприємства за останні 3 роки з 2002 по 2004 рік, це зокрема:
· Форма №1-м “Баланс”;
· Форма №2-м “Звіт про фінансові результати”;
· Звіт з праці.
Таблиця 1.1.
Аналіз основних техніко-економічних показників Костопільського військового лісгоспу
| Показники | Одиниці виміру | 2002 | 2003 | 2004 | Абсолютне відхилення, ± | Темп росту, % | ||
| 
| 
|
| |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 1.Обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) | тис.грн | 1112,2 | 1300,7 | 2049 | 188,5 | 748,3 | 116,95 | 157,53 |
| 2.Середньо спискова чисельність працюючих | чол.. | 121 | 115 | 108 | -6 | -7 | 95,04 | 93,91 |
| 3. Фонд оплати праці | тис.грн | 398,8 | 524,1 | 593,7 | 125,3 | 69,6 | 131,42 | 113,28 |
| 4. Середньорічна вартість ОЗ | тис.грн | 260,15 | 325,75 | 326,3 | 65,6 | 0,55 | 125,22 | 100,17 |
5. Середня вартість майна підприємства
6.Собівартість
| тис.грн тис.грн. | 828,8 922,6 | 931,6 903,8 | 943,85 1168,5 | 102,8 -18,8 | 12,25 264,7 | 112,40 97,96 | 101,31 129,29 |
| 7. Виручка від реалізації продукції | тис.грн | 1356,2 | 1300,7 | 2049,0 | -55,5 | 748,39 | 95,91 | 157,53 |
| 8. Чистий прибуток (збиток) | тис.грн | 1,5 | (81,8) | 8,0 | ||||
| 9.Продуктивність праці | тис.грн/чол | 9,19 | 11,31 | 18,97 | 2,12 | 7,66 | 123,07 | 167,73 |
| 10. Фондовіддача | грн/грн | 4,28 | 3,99 | 6,28 | -0,29 | 2,29 | 93,22 | 57,39 |
| 11. Середня заробітна плата | тис.грн/чол | 3,30 | 4,56 | 5,50 | 1,26 | 0,94 | 138,18 | 120,61 |
Якщо розпочати аналіз таблиці загалом, то можна зробити висновок, що найкращою робота була у 2004 році, оскільки всі аналізовані показники найбільші, а найгіршим для підприємства був 2003 рік, адже саме в 2003 році спостерігається кардинальне зменшення фактично усіх аналізованих показників і загалом підприємство отримало збиток в розмірі 81,8 тис.грн..
Детальний аналіз основних техніко-економічних показників слід розпочати з аналізу продуктивності праці, оскільки продуктивність праці – це головний фактор зростання обсягів виробництва, найважливіша характеристика ефективності використання трудових ресурсів підприємства, що показує обсяг виробленої і реалізованої продукції, яка припадає на одного працівника. Позитивним для підприємства є збільшення продуктивності праці
Провівши аналіз можна чітко охарактеризувати тенденцію до зростання даного показника, оскільки у 2002р. продуктивність праці складала 9,19 тис.грн/чол. В 2003р. вона збільшилась до 11,31 тис.грн/чол. і в 2004р. склала 18,97 тис.грн/чол.
Показники продуктивності праці характеризують якісний стан використання робочої сили підприємства. Продуктивність праці визначається двома способами: кількістю продукції випущеної на одиницю робочого часу та кількістю часу , витраченого на виготовлення одного виробу.
Соціальне значення росту продуктивності праці заключається в тому, що за рахунок підвищення продуктивності праці збільшується середня заробітна плата працівників, що призводить до поліпшення їх добробуту, до розширеного відтворення робочої сили.
Також слід звернути увагу на такий важливий показник як фондовіддача. Фондовіддача характеризується обсягом продукції, що виробляється на одну гривню основних виробничих фондів і визначається як відношення обсягів виконаних робіт (виробленої продукції ) до середньої вартості основних виробничих фондів підприємства. Позитивним для діяльності підприємства є збільшення даного показника, що відбувається за рахунок підвищення виробітку кожної одиниці обладнання, що в свою чергу може залежити від питомої ваги активної частини основних засобів у загальній вартості основних засобів, зниження втрат робочого часу, а також від підвищення кваліфікації працюючих.
Як показує аналіз, в нашому випадку спостерігаємо зменшення фондовіддачі на 0,29 грн./грн. у 2003р.порівняно з 2002 р., що у відсотковому значенні склала 6,78%. Проте у 2004 р. порівняно з 2003 р. ситуація значно покращилася, оскільки показник фондовіддачі зріс на 2,29 грн./грн., тобто на 57,39%.
Зменшення фондовіддачі у 2003 р. порівняно з 2002 р. було зумовлено, на мою думку, значним збільшенням середньорічної вартості основних засобів на 65,6 тис.грн. (25,22%). Щодо збільшення фондовіддачі у 2004 р. порівняно з 2003 р., то це могло бути викликане збільшенням обсягу реалізованої продукції на 748,3 тис.грн., тобто на 57,53%, а також і незначним збільшенням середньорічної вартості основних засобів лише на 0,55 тис.грн., що у відсотковому значенні склало 1,7%.
Поряд з продуктивністю праці слід відмітити такий показник як виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто чистий дохід, який залишається у підприємства після вирахування із загальної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, платежів та інших вирахувань з доходу. У 2003 р. спостерігається зменшення даного показника на 55,5 тис.грн., тобто на 4,09% порівняно з 2002 р. та збільшення в значному обсязі у 2004 р. порівняно з 2003 р. на 748,3 тис.грн., що у відсотковому значенні складає 57,53%.
Згідно аналізу відслідковується поступове збільшення фонду оплати праці у 2003 р. на відміну від 2002 р. на 125,3 тис.грн. (31,42%) та у 2004 р. порівняно з 2003 р. на 69,6 тис.грн., тобто на 13,28%. Подібна ситуація складається і при аналізі середньої заробітної плати, яка у 2003 р. збільшилась на 1,26 грн./ос. порівняно з 2002 р. (на 38,18%) та у 2004 р. порівняно з 2003 р. на 0,94 грн./ос., тобто на 20,61%. Це було викликане поступовим зменшення середньоспискової чисельності працюючих, а також і ростом продуктивності праці.
Слід відзначити і вартість майна підприємства. Середня вартість майна – це середнє значення балансу підприємства на початок і кінець звітного періоду, тобто середня сума валюти балансу. Аналізуючи середню вартість майна підприємства Костопільського військового лісгоспу, можна зробити висновок, що найбільш високою вона була у 2004 р. порівняно з 2003 р. (відслідковується збільшення даного показника на 12,25 тис.грн.(1,31%)), проте різке збільшення середньорічної вартості майна підприємства спостерігаємо у 2003 р. порівняно з 2002 р. (на 102,8 тис.грн., тобто 12,4%).
Загальним результатом діяльності підприємства є його прибутковість чи збитковість. У 2002 р. підприємство працювало прибутково, розмір заробітку становив 1,5 тис.грн.. хоч незначний, але позитивний результат, чого не можна сказати про результати 2003 р. оскільки підприємство працювало збитково. Розмір збитку досягнув значного рівня і становив 81,8 тис.грн.. Проте у 2004 р. підприємство отримало прибуток 8 тис.грн..
Загальний аналіз діяльності підприємства Костопільський військовий лісгосп показує, що найкращою робота була у 2004 р., а оскільки всі аналізовані показникі досягли найвищих значень, а найгіршим був 2003 р. оскільки спостерігається зменшення техніко-економічних показників, а головною причиною є надзвичайний високій рівень збиткової діяльності підприємства.
Аналіз виробничої програми
Виробнича програма підприємства – це план виробництва і реалізації продукції, тобто система адресованих завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі і асортименті відповідної якості у встановлені терміни згідно з договорами поставки.
Іншими словами, виробнича програма підприємства – це оптимальний обсяг виробництва продукції, яка повинна бути обґрунтована наявними ресурсами (виробничими фондами, трудовими і фінансовими ресурсами), а також виробничою потужністю підприємства.
Формування виробничої програми здійснюється в процесі бізнес планування, де представлена інформація про оцінку ринків збуту, можливих конкурентів, стратегію маркетингу і характеристику пропонованої продукції.
В основу планування виробничої програми покладена система натуральних і вартісних показників.
Натуральними показниками є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асортименту.
Вартісними показниками виробничої програми є
· обсяги товарної продукції;
· обсяги валової продукції;
· обсяги реалізованої продукції;
· обсяги чистої продукції;
· обсяги валового і внутрізаводського обороту;
· обсяг незавершеного виробництва.
В основу аналізу виробничої програми покладено:
· аналіз асортименту продукції(товарів, робіт, послуг);
· аналіз ритмічності роботи підприємства;
· аналіз впливу факторів на зміну обсягів виробництва продукції;
· прогнозний аналіз обсягів виробництва продукції.
2.1. Аналіз асортименту продукції (товарів, робіт, послуг)
Одним з важливих напрямів аналізу обсягів надання послуг є вивчення його в асортиментно – структурному розрізі. Під асортиментом розуміють перелік найменувань продукції за значенням обсягу її виробництво за кожним видом. Основна мета асортиментної політики полягає у тому, щоб спрямувати підприємство на випуск продукції, яка за своєю структурою, споживчими властивістю та якістю найбільше відповідає потребам покупців.
Номенклатура – перелік найменувань виробів і їх кодів, встановлених для відповідних видів продукції у загальному класифікаторі промислової продукції. Структура – співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, виражене, як правило у відсотках.
Формування асортиментної програми здійснюється з урахуванням необхідних ресурсів, рівня техніки та технології виробництва, можливостей створення нового виробництва в оптимальні терміни, наявності патентів; очікуваної рентабельності виробництва та термінів окупності інвестицій; наявності управлінських кадрів та кваліфікаційного персоналу на всіх ланках виробничого циклу; наявності стійких зв'язків із постачальниками; ступеня ризику, пов'язаного із сезонністю попиту.
При проведені аналізу необхідно звернути увагу на розширення та оновлення асортименту. Особливу увагу приділяють вивченню виконання плану випуску нових видів продукції, які вперше випускаються підприємством. Такі види продукції часто вимагають великих затрат, відповідних додаткових умов.
Порушення планового асортименту є іноді результатом випуску в першу чергу виробів, які потребують менших трудових затрат. У деяких випадках на виконання плану за асортиментом пояснюються прагнення зменшити зусилля виконання та перевиконання плану собівартості за рахунок виробів, витрати на виробництво яких мінімальні. Порушення планової структури асортименту пояснюється також прагненням підвищити рентабельність виробництва за рахунок випуску більш рентабельних видів продукції.
Аналіз асортименту продукції дає можливість вирішити проблему вибору номенклатури продукції , яку випускають. Основним завданням асортиментної програми є визначення структури виробництва у виробничому відділенні ( на дільниці ) , а саме :
- визначення співвідношення між новою продукцією, що потребує удосконалення та модифікації, традиційною продукцією, що не потребує удосконалення, і застарілою продукцією; .
- визначення номенклатури продукції, яку випускають ;
- оцінювання числа моделей та модифікації однієї і тієї ж продукції, яку випускають;
- визначення структури життєвого циклу за всією номенклатурою продукції, яку випускають, та перспектив оновлення асортименту.
Джерелом для аналізу асортименту продукції є „Звіт про доходи від ведення лісового господарювання.
Інформація для аналізу зведена у таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Аналіз асортименту видів послуг( продукції підприємства)
| Показники | Одиниці виміру | 2002 | 2003 | 2004 | Абсолютне відхилення, ± | Темп росту, % | ||
| 
| 
| 
| |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Телеграфний | Тис.грн. | |||||||
| Телефонний міський | Тис.грн. | |||||||
| Телефонний сільський | Тис.грн. | |||||||
| Телефонний міжміський | Тис.грн. | |||||||
| Проводове мовлення | Тис.грн. | |||||||
| Всього | Тис.грн. | |||||||
За даними таблиці видно,що Костопільський ЦЕЗ№3 надає пять видів звязку:
· телеграфний звязок;
· телефонний міський звязок;
· телефонний сільський звязок;
· телефонний міжміський звязок;
· проводове мовлення.
Якщо порівнювати дані за три роки, то в 2002 році підприємство отримало найбільше доходів від телефонного міжміського звязку у сумі 1505,6 тис.грн. У 2003 році порівняно з 2002роком цей дохід зріс на 226,6тис.грн.,тобто на 15,05%. Дане зрушення можна оцінити досить позитивно. Це означає,що підприємство у цьому році збільшило обсяги наданих послуг і отримало від цього відповідний дохід. Чого не можна сказати про 2004рік. У цьому році дохід від телефонного міжміського звязку скоротився на 1,6% і становив 1706тис.грн.
Взагалі аналізуючи 2004рік, можна сказати,що ЦЕЗ№3 скоротив обсяг наданих послуг, внаслідок чого й знизився дохід підприємства. Дохід від телеграфного звязку знизився на 1,5тис.грн. Але,якщо порівнювати 2003 і 2002 рік, за якого дохід знизився на 6,2 тис.грн.,то можна сказати,що в 2004році вдалося скоротити темпи зниження надання такого виду звязку, як телеграфного. У 2004 році зменшився дохід й від телефонного міського звязку на 72,4тис.грн.,що досить суттєво вплинуло на прибуток підприємства, в порівнянні як у 2003році він зріс від цього виду звязку на 95,3тис.ргн.
Аналогічну динаміку до зростання у 2003 році,а потім до зниження у 2004 році ми можемо спостерігати аналізуючи телефонний сільський звязок. У 2003 році дохід збільшився на 38,8 тис.грн., а у 2004 році знизився на 5,7 тис.грн.
Іншу ситуацію можна спостеіргати аналізуючи проводове мовлення. У 2003 році дохід від надання цих послуг був найменшим і становив 61,3 тис.грн. А у 2002 році він був найбільший і становив 65,7 тис.грн. У 2004 році в порівнянні з 2003 роком він зріс, але не суттєво на 0,16%,тобто на 0,1 тис.грн.
Чим можна пояснити зменшення надання послуг телеграфного,міського,сільського, міжміського телефонного звязку? На мою думку до цього призвело підвищення НТП , тобто поява мобільних телефонів, а особливо широке розповсюдження за 2004 рік у нашій країні.
Таблиця 2.3
Аналіз доходів
Дохід – це збільшення активу або зменшення зобов’язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Джерелом для аналізу доходів є Звіт про фінансові результати за 2002, 2003 і 2004 роки. Оскільки ТОВ „ДЕВІЕ” відноситься до суб’єктів малого підприємництва, тому складає скорочену форму № 2, де передбачено такі статті доходів:
· дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
· чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
· інші операційні доходи;
· інші звичайні доходи;
· надзвичайні доходи;
· і разом чисті доходи.
Відповідно до заповненої звітності, ТОВ „ДЕВІЕ” фактично відображає лише доходи (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), чисті доходи (виручку) і суму разом чистих доходів, яка дорівнює чистим доходам (виручці), оскільки інших операційних, інших звичайних і надзвичайних доходів підприємство не отримує.
Тому аналіз доходів (табл. 3.1), які формують чистий прибуток підприємства буде дещо спрощений за кількістю показників.
Таблиця 3.1
Аналіз рентабельності
Кінцеві результати діяльності характеризуються не лише показниками прибутку або збитку. Адже усі суб’єкти господарювання, які зацікавлені у віддачі від використаних ресурсів і вкладеного капіталу, аналізують співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами. Для цього обчислюються відносні показники ефективності як рентабельність (прибутковість або доходність) і окупність.
Рентабельність – це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з наявними або використаними ресурсами . Рентабельним є такий стан діяльності, коло протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати.
Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток, відображають результати діяльності підприємства і використовуються як інструменти інвестиційної, цінової політики тощо.
Для розрахунку показників рентабельності використовуються показники чистого прибутку, загального прибутку, а також прибутку від реалізації продукції, які співвідносяться із загальною сумою витрат на виробництво та реалізацію, собівартістю виробленої (реалізованої) продукції, собівартістю одиниці продукції тощо.
Перш ніж розпочати аналіз динаміки показників рентабельності, слід провести їх розрахунок за 2002, 2003 і 2004 роки, це зокрема будуть наступні показники:
1. Використовуваний у європейських країнах показник ROA, який показує співвідношення чистого прибутку і середньої величини оборотних активів, тобто питому вагу чистого прибутку у оборотних активах підприємства, який відповідно становить:
· 2002 = 28,5 / 156,35 * 100% = 18,2 %;
· 2003 – підприємство отримало збиток, а не прибуток, тому показник не обраховуємо;
· 2004 = 1,7 / 162,4 * 100 % = 1,05 %.
2. Прибутковість власного капіталу, який визначається як відношення чистого прибутку до середньої величини власного капіталу і показує питому вагу чистого прибутку у власному капіталі, відповідно становить:
· 2002 = 28,5 / 133,9 * 100% = 21,28 %;
· 2003 – підприємство отримало збиток;
· 2004 = 1,7 / 54,9 * 100 % = 3,1 %.
3. Прибутковість майна показує питому вагу чистого прибутку у середній величині майна підприємства за певний період, обчислюється як відношення чистого прибутку до середньої суми валюти Балансу і відповідно становить:
· 2002 = 28,5 / 232,9 * 100% = 12,24 %;
· 2003 – підприємство отримало збиток;
· 2004 = 1,7 / 215,5 * 100 % = 0,8 %.
4. Рен6табельність виробництва обчислюється як відношення чистого прибутку до обсягу виробленої продукції і показує питому вагу чистого прибутку отриманого за певний період часу до обсягу виготовленої продукції за цей же період, відповідно цей показник становить:
· 2002 = 28,5 / 949,8 * 100% =3,0 %;
· 2003 – підприємство отримало збиток;
· 2004 = 1,7 / 772,8 * 100 % = 0,22 %.
5. Визначимо рівень рентабельності (прибутковості) за допомогою відношення чистого прибутку до суми середніх величин вартості основних засобів і оборотних активів, відповідно це буде становити:
· 2002 = 28,5 / (105,6+156,35) * 100% = 10,88 %;
· 2003 – підприємство отримало збиток;
· 2004 = 1,7 / (94+162,4) * 100 % = 0,66 %.
На основі уже обчислених показників рентабельності можна побачити, що недоцільно застосовувати інші показники де складовою обрахунку буде величина чистого прибутку, оскільки у зв’язку зі збитком у 2003 році не можна буде визначити тенденцію показників чи темпи їх росту. А тому наступні обчислення слід провести за допомогою співвідношень доходів і витрат підприємства, а величину чистого прибутку замінити величиною чистого доходу.
Таким чином параметричні показники витрат будуть наступними:
1. Перш за все обчислимо відношення валових доходів до валових витрат здійснених чи отриманих підприємством за аналізований період часу. Позитивним є збільшення показника або значення, що перевищує 1 або 100 %, тобто коли отримані доходи будуть перевищувати понесені витрати, відповідно значення будуть наступні:
· 2002 = 934,4 / 905,9 * 100% = 103,15 %;
· 2003 = 766,1 / 778,0 * 100 % = 97,22 %;
· 2004 = 793,2 / 791,5 * 100 % = 100,22 %.
2. Обчислимо доходність власного капіталу, тобто питому вагу чистого доходу у середній величині власного капіталу, відповідно значення становитимуть:
· 2002 = 934,4/ 133,9 * 100% = 697,83 %;
· 2003 = 766,0 / 60,95 * 100 % = 1256,77 %;
· 2004 = 793,2 / 54,9 * 100 % = 1444,81 %.
3. За допомогою доходності майна, можна буде проаналізувати питому вагу чистого доходу у середній величині вартості майна, відповідно отримаємо наступні значення:
· 2002 = 934,4 / 232,9 * 100% = 401,2 %;
· 2003 = 766,0 / 215,1 * 100 % = 356,1 %;
· 2004 = 793,2 / 215,5 * 100 % = 368,1 %.
4. Обчислимо доходність виробництва, що дасть змогу відстежити по роках відношення чистого доходу до величини обсягу виробленої продукції, значення становитимуть:
· 2002 = 934,4 / 949,8 * 100% = 98,38 %;
· 2003 = 766,0 / 759,8 * 100 % = 100,82 %;
· 2004 = 793,2 / 772,8 * 100 % = 102,64 %.
5. Рівень доходності обчислимо за допомогою співвідношення величини чистого доходу і суми середніх величин вартості основних засобів і оборотних активів, відповідно отримаємо:
· 2002 = 934,4 / (105,6+156,35) * 100% = 356,71 %;
· 2003 = 766,0 / (85,65+161,05) * 100 % = 310,5 %;
· 2004 = 793,2 / (94,0+162,4) * 100 % = 309,36 %.
Для аналізу динаміки показників рентабельності (доходності), результати обчислень зведемо в таблицю 3.2.
Таблиця 3.2
Аналіз витрат підприємства
Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов¢язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками)
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 16 „Витрати”.
У бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були здійснені. Це відповідає принципу відповідності витрат доходам. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, то вони відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Аналіз витрат дозволяє не лише оптимізувати функціонування підприємства в умовах ринкової економіки, а й актуалізує проблему раціонального витрачання ресурсів, докорінно поліпшує управління витратами для забезпечення конкурентоспроможності продукції, а відтак при зменшенню обсягу витрат збільшуються доходи.
Шляхи зниження витрат
Оскільки ТОВ „ДЕВІЕ” займається виробничою діяльністю, а точніше виробництвом ліків і ветеринарних препаратів, то перш за все при застосуванні політики зниження витрат, підприємство повинне орієнтуватись на пошук шляхів зниження собівартості виробленої ним продукції.
Зниження собівартості продукції планують в абсолютній сумі при розробці плану організаційно-технічного розвитку. При цьому використовують два основні методи:
1. Метод аналітичного нормування витрат ресурсів;
2. Метод по факторного планування собівартості продукції (робіт, послуг).
Метод аналітичного нормування витрат ресурсів дозволяє розрахувати норми витрат матеріально-технічних, трудових та фінансових ресурсів на виконання одиниці робіт (виробництво одиниці продукції) залежно від їх технічної характеристики та умов виробництва.
Метод по факторного планування собівартості робіт передбачає розрахунок зміни рівня витрат на роботи та послуги в плановому періоді порівняно з базисним, під дією різних техніко-економічних факторів, а саме:
1. Підвищення рівня механізації робіт та поліпшення використання машин і устаткування;
2. Удосконалення організації виробництва і праці;
3. Зниження витрат на ремонтні матеріали;
4. Скорочення тривалості виробництва продукції (робіт, послуг);
5. Зростання обсягу виробництва.
Перша група факторів об’єднує фактори екстенсивного і інтенсивного використання машин і механізмів. Зниження вартості робіт при підвищенні рівня механізації визначається як різниця між середньою собівартістю виконаних робіт (виробленої продукції) в базисному і плановому періодах. Економію віл поліпшення використання машин і механізмів розраховують на основі даних про зниження собівартості виконаних робіт (виробленої продукції) за рахунок скорочення умовно-постійних витрат на експлуатацію машин і механізмів, тобто за рахунок амортизаційних відрахувань.
Друга група факторів об’єднує фактори, що відображають зміни в організації виробництва, а також скорочення витрат робочого часу і економію внаслідок застосування нових форм організації праці. Ці фактори впливають на підвищення продуктивності праці, а відповідно на економію витрат по статті калькуляції „Основна заробітна плата виробничих робітників”.
За третьою групою факторів визначають економію собівартості за рахунок зниження витрат матеріалів (фактор норм) і зниження одиниці їх вартості (фактор цін).
За четвертою групою факторів визначається вплив скорочення тривалості виробництва продукції на витрати виробництва. Економію одержують за рахунок зниження умовно-постійних витрат у собівартості продукції.
Фактори п’ятої групи впливають не на всі статті витрат у собівартості, а лише на умовно-постійні витрати.
Зниження собівартості продукції (робіт, послуг) дозволяє створити проти витратний механізм господарювання, який орієнтує підприємство на здешевлення виробництва на основі удосконалення технології і зменшення витрат всіх видів ресурсів, що сприяє зростанню рентабельності виробництва в цілому.
Таким чином ТОВ „ДЕВІЕ” повинне намагатися скоротити простої у виробництві, здійснювати планування і контроль над виробничими витратами, що дасть змогу їх мінімізувати і повністю виключити необґрунтовані та зайві витрати. Також для підвищення продуктивності праці потрібно перейти на більш прогресивну форму оплати праці, наприклад відрядну або ж заключити з кожним працівником річний контракт, а відтак працівники не будуть просто чекати кінця робочого дня, а сумлінно виконувати свою роботу.
Така економія кожного елемента виробничих витрат, зменшить їх обсяг в цілому, що в результаті покращить фінансовий результат і збільшить розмір отриманого прибутку.
Висновки
Написання даної курсової роботи дозволило мені систематизувати, розширити та закріпити теоретичні знання щодо аналізу виробничої програми підприємства, отриманих під час вивчення дисципліни "Економічний аналіз" і „Фінансовий облік” та навичок практичної роботи з обліковою документацією, а також аналізу на прикладі ТОВ „ДЕВІЕ” результатів здійснення його господарської діяльності. Це також дозволило мені розвинути навички самостійної роботи та використання отриманих знань з організації і методики наукових досліджень у вирішенні завдань, поставлених у курсовій роботі.
Отже, інформацію про аналіз виробничої програми можна узагальнити наступним чином.
Перш за все, виробнича програма підприємства – це план виробництва і реалізації продукції, тобто система адресованих завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі і асортименті відповідної якості у встановлені терміни згідно з договорами поставки.
Постійний або ж періодичний аналіз виробничої програми дозволяє виявити можливості раціонального використання виробничих ресурсів, інформаційного забезпечення та всебічної оцінки досягнутих результатів щодо оптимізації витрат на виробництво продукції, а також обґрунтувати певні управлінські рішення. Аналіз передбачає також постійний контроль за ритмічністю роботи підприємства і дає змогу виявити фактори, що можуть впливати на зміну обсягів виробництва.
Аналіз виробничої програми на ТОВ „ДЕВІЕ” підтвердив сталий асортимент і питомі обсяги виробництва ветеринарних препаратів за аналізований період. Досить непогані результати дав аналіз співвідношення таких показників як обсяг виробленої і обсяг реалізованої продукції, зокрема за 2002-2004 рік ці співвідношення фактично рівні, що оцінюється позитивно, оскільки нема надлишку виробленої продукції, і все, що виготовляється підприємством може успішно реалізовуватись. Щодо прогнозу обсягів виробництва і відповідно обсягу реалізації, то на 2005 рік можливе їх скорочення, що оцінюється нормально якщо підприємство почне виробляти якийсь новий вид продукції, або ж оцінка негативна, якщо це просто скорочення виробництва.
Аналіз фінансових результатів ТОВ „ДЕВІЕ” передбачав аналіз доходів, зокрема показників, що формують чистий прибуток, також аналізу піддавалися показники рентабельності і визначалося їх прогнозне значення на 2005 рік. Знову отримані результати не були втішними. Адже поганим є те, що показники рентабельності неможливо було визначити за чистим прибутком, оскільки у 2003 році підприємство працювало збитково, відповідно не можна було аналізувати в цілому отримані розрахункові дані. Для розрахунку замість суми чистого прибутку використовувалася сума чистого доходу, яка зовсім не показує чи ці отримані доходи покривали понесені витрати, в результаті всі розрахунки дещо відносні і не показують фактичний стан діяльності підприємства. Проте навіть в такому випадку поганим для підприємства було співвідношення загальної суми доходів до загальних витрат. Прогнозний аналіз ще більше ускладнив ситуацію ТОВ „ДЕВІЕ”, адже відповідно до отриманих даних основні стратегічні показники у 2005 році зменшаться і підприємство може отримати збиток, можливо, навіть у більшому розмірі, ніж у 2003 році. Крім того передбачається загальне зменшення доходності, що може підтверджувати в недалекому майбутньому реальний ризик ліквідації підприємства.
Аналізувались також витрати підприємства, а точніше витрати, що формують виробничу собівартість продукції, це зокрема матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші витрати операційної діяльності. Слід зазначити, що їх поведінка різна, відповідно різними є чинники, що впливали на аналізовані витрати.
Матеріальні витрати підприємства постійно зростають, хоча у 2003 році відбулося скорочення обсягів виробництва, що поряд із збільшенням прямих матеріальних витрат оцінюється негативно.
Витрати на оплату праці знижуються, хоча кількість працівників відносно стала, а розмір законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати постійно зростає. Тому зниження цих витрат можна пояснити зниженням Фонду додаткової заробітної плати, куди відносяться різні премії і заохочувальні виплати. Відповідно до зниження витрат на оплату праці відбувається зниження витрат на соціальні заходи, оскільки вони встановлені у відповідних відсотках до Фонду заробітної плати.
Зменшення амортизації пояснюється застосуванням таких методів нарахування амортизації, які щорічно зменшують суми амортизаційних відрахувань. Це зокрема, згідно наказу про облікову політику, метод зменшення залишкової вартості і кумулятивний метод.
Досить позитивним для підприємства є зменшення інших операційних витрат. Зокрема у 2002 році вони займали п’яту частину виробничих, а у 2003 і 2004 роках їх питома вага зменшилась до 4 % від загального обсягу витрат виробництва. Це пояснюється тим, що у 2002 році підприємство дуже велику частку продукції завершувало технологічно за допомогою послуг сторонніх організацій, це збільшувало собівартість такої продукції і зменшувало розмір прибутку. З 2003 року технологічне завершення виробництва підприємство здійснювало на орендованому обладнанні, що значно зменшило собівартість ветеринарних препаратів.
Щодо шляхів мінімізації витрат, то основними можна вважати постійний контроль і планування витрат виробництва, раціональне і обґрунтоване їх здійснення, а також важливим для підприємства є підвищення продуктивності праці за рахунок переходу на прогресивні форми оплати праці і контрактні умови з працівниками. Таким чином кожен працівник буде зацікавлений у виготовленні більшого обсягу продукції, що для виробничого підприємства є досить позитивним результатом діяльності.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Дата: 2019-12-10, просмотров: 309.
