( далі КIІЦ)

3.1. Виконавче резюме

Даний бізнес-план представляє Благодійна організація “Благодійний Фонд “Київ XXI століття” (далі БФ “Київ XXI століття”). Цей бізнес-план розроблений для внутрішніх стратегічних цілей організації, для надання можливим зовнішнім інвесторам, для подання до західних донорських організацій, до венчурних фондів та до державних органів влади. /3,4/

Характеристика організації, що реалізує проект. БФ “Київ XXI століття” було зареєстровано 18 травня 1999 року. Одними з пріорітетних напрямків роботи Фонду є сприяння розвитку української частини Інтернет, популяризація можливостей мережі Інтернет, впровадження проектів спрямованих на розвиток Інтернет-технологій та їх практичного застосування в різноманітних сферах життя. Окрім того Фонд зголосився про здійснення соціально-економічних проектів, зокрема, створення інноваційних центрів в м. Києві.

Перешкодою на шляху створення КІІЦу можуть стати труднощі, які пов’язані з наданням необхідного приміщення міською владою та з неврегульованістю законодавчої бази, зокрема, стосовно прибутку благодійних неприбуткових організацій. Крім того необхідно буде отримати ліцензію, щоб надавати навчальні послуги.

Ідеологами проекту є два співзасновники Фонду, один з яких отримав повну вищу освіту в Національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю “Прикладна математика” та здобув кваліфікацію магістра кібернетики з прикладної математики, а другий закінчує бакалаврську програму Департаменту економічних наук Національного університету “Києво-Могилянська Академія”.

Галузь, в якій буде здійснюватись проект, досить перспективна, оскільки у всьому світі інтернет-технології стають популярними, а потреба у людях та організаціях, які володіють ними, росте у геометричній прогресії.

Під час проведення досліджень ринку послуг з інкубування інтернет-технологій міста Києва було виявлено вільну ділянку ринку. Суб’єкти даної ділянки – молодь віком від 15 до 28 років, яка цікавиться інтернет-технологіями та вбачає в них свій майбутній фах (студенти і старшокласники), незалежні студії вебдизайну, незалежні автори контент-проектів та малі компанії, які працюють на ринку інтернет-технологій.

Особливість цього контингенту споживачів полягає в тому, що вони не можуть собі дозволити через матеріальну скруту професійно навчатись та працювати на ринку інтернет-технологій. Але саме вони той майбутній авангард інтернет-ринку, який в нашій країні на цей момент знаходиться в зародковому стані і кожного року зростає на 20-30 відсотків.

Таким чином даний проект буде сприяти розвитку інтернет-ринку, на якому є вільна ділянка і наша організація може з успіхом зайняти її.

Цілі проекту :

- задоволення потреб молоді, зокрема студентів і старшокласників, які цікавляться інтернет-технологіями та вбачають в них свій майбутній фах, навчальними послугами високого рівня за прийнятну ціну;

- задоволення потреб незалежних студій вебдизайну, незалежних авторів контент-проектів та малих компанії, які працюють на ринку інтернет-технологій сервісними послугами за прийнятну ціну та юридичний супровід їх бізнесу;

- зайняття провідної позиції на своєму сегменті ринку у перші два роки існування;

- створення нових робочих місць для молоді та поповнення бюджету держави;

- вихід даного проекту на самоокупність.

У перспективі планується створення мережі аналогічних проектів, яке буде здійснюватись з урахуванням досвіду, набутого у процесі функціонування КІІЦу.

Особливості проекту : Одна з головних особливостей – інноваційний нетрадиційний підхід до застосування класичних технологій бізнес-інкубування: приміщення для проекту будуть невеликі, але в центрі міста. Цим буде досягнуто максимальне наближення до споживача. До того ж ці приміщення забезпечені всіма необхідними комунікаціями.

Студентам та старшокласникам буде зручно їхати саме до центру міста, бо з будь-якого кінця міста час на дорогу не перевищить сорока п’яти хвилин.

Підприємствам буде зручно та престижно бути членом інтернет-центру, який знаходиться у центрі міста.

Кожний квадратний метр площі буде використовуватись ефективно чим і буде досягатись додаткова економія коштів.

Низькі розцінки для пільгових категорій населення - також особливість нашого проекту. Розцінки будуть нижче середнього рівня цін на аналогічні послуги у м.Києві. Це забезпечується дотуванням з боку західних донорських організацій та державного центру зайнятості. Окрім того будуть запрошуватись спонсори проекту – великі компанії, які зацікавлені в розвитку інфраструктури інтернет-ринку та венчурні фонди, які планують вкладати капітал в інтернет-ринок.

Наприклад, одна година навчання будь-якій з інтернет-спеціальностей коштуватиме для пільговиків 6 гривень, в той час як у місті ціна в 10 гривень вважається за досить низьку. Крім того основний набір сервісів для компаній-початківців буде коштувати 300 грн./місяць, додатковий сервіс 150 грн./місяць, а юридичний супровід бізнесу 150 грн. на місяць, що в межах того, що можуть дозволити собі підприємці на початковому етапі становлення бізнесу.

Персонал проекту – люди, які мають вищу освіту і набули певних навиків. У штаті співробітників буде психолог з великим досвідом роботи, який буде відповідати за підбір кадрів та створення продуктивної команди даного проекту.

Наші основні переваги :

- можливість зайняти вільну ділянку ринку;

- низькі розцінки на послуги;

- вигідне місцерозташування (максимальне наближення до споживача);

- дотування проекту з боку західних донорських організацій та державного центру зайнятості;

- гарантія високої якості послуг.

Капітал : Створення КІІЦ потребує залучення грошових коштів у сумі 208900 грн. Власних коштів БФ “Київ XXI століття” може надати у розмірі 20890 грн. або 10 відсотків від вартості проекту. Кошти із бюджету проекту будуть використані на оренду приміщення, ремонт приміщення, закупівлю обладнання та поточні витрати.

Послуги, що надаються :

Основні напрямки діяльності підприємства:

1. навчання молоді новітнім професіям з подальшим працевлаштуванням: вебдизайнер, художник-дизайнер, вебпрограміст, інтернет-маркетолог, менеджер інтернет-проекту, розробник контент-проекту, менеджер з електронної комерції, менеджер з підбору персоналу в інтернет-проект;

2. надання різноманітних сервісних послуг інтернет-компаніям та інтернет-підприємцям: конференц-сервіс, сервіс віртуального офісу, юридичний супровід бізнесу, пошук інвесторів, консалтинговий супровід бізнесу, навчання працівників, рекламно-маркетинговий супровід бізнесу.

Користь, що матимуть клієнти – можливість отримати необхідний набір навчальних та сервісних послуг з мінімальними витратами грошей, часу і з максимальним комфортом.

Девіз ношого проекту: “Близько, не дорого, якісно!”

Маркетинг план : Серед наших конкурентів можна виділити лише НГО “Фонд Київський Бізнес-Інкубатор” (далі НГО), що було створено в 1994 році за допомогою коштів Міжнародного фонду “Євразія”.

Для залучення більшої кількості клієнтів планується проведення активної рекламної кампанії, а також створення певного іміджу Фонду, як виконавця даного проекту. Рекламні заходи будуть включати в себе:

- рекламні об’яви за місцем дислокації споживачів;

- світлову рекламу над входом;

- застосування такого потужного інструменту, як інтернет-реклама.

Витрати на маркетинг у перші три роки складуть відповідно 7200, 10800, 16200 грн.

Виробничий план : Для ведення господарської діяльності по даному проекту  БФ “Київ XXI століття” потрібне обладнання на суму 60000 грн. Площа приміщень, що орендується безпосередньо у держави, складе 120 кв.м., а орендна плата – 600 грн. за місяць. Ремонт приміщення – 7200 грн.

Передбачається, що прямі матеріальні витрати на здійснення виробничих потреб складуть 33000 грн. в перший рік, 54000 грн. в другий рік та 72000 грн. третього року існування проекту.

Персонал проекту – директор, бухгалтер, юрист, офіс-менеджер, психолог, три тренери-консультанти. Загальна кількість персоналу – 8 осіб.

Фінансовий план : На основі результатів маркетингових досліджень були спрогнозовані обсяги надання послуг за роками. Паралельно з прибутками були спрогнозовані витрати, а також беззбитковий обсяг продажу для першого року, що дає нам підстави говорити про можливість виходу проекту на самоокупність.

Термін фінансування за рахунок гранту згідно умов донорів проекту складає 12 місяців і за даний термін проект повинен вийти на самоокупність.

Всі розрахунки даного бізнес-плану виконані у цінах на 1.05.2000 р. На момент прийняття рішення фінансові показники повинні бути скореговані відповідно до коефіцієнта інфляції відносно зазначеної дати. Більш детальну інформацію стосовного цього проекту подано у формі бізнес-плану (див. Додаток 1).

Висновки

Отже, проведене наукове дослідження інноваційних процесів в Україні довело, що науково-технологічний прогрес на цей момент міг би стати фактором економічного зростання в нашій державі, але в силу різних причин відбувається спад в розвитку та запровадженню інноваційних технологій. Фінансування науки з державного бюджету скорочується, а комерційні структури не отримують додаткових стимулів для фінансування інноваційних структур, або окремо взятих проектів. Потрібно сказати, що недосконала законодавча база в нашій країні стимулює лише відтік коштів та технологій на захід. Так, існує низка законів, але як завжди не має чіткого механізму їх виконання. Крім того державні органи та служби, яким поставлено за мету створювати та фінансувати інноваційні структури часто використоують кошти не за призначенням. Взагалі інноваційну політику держави можна уявити як хаотичний рух в бік нині “модних” інноваційних концепцій та структур. Отже потрібні зміни. Як виявило дослідження потрібно реформувати систему підтримки наукомісткого бізнесу та прийняти низку законів, зокрема, “Про пільгове оподаткування технопарків”, що сприяли б розвитку технологій в державі, а значить і економічному зростанню.

В роботі наведено приблизну класифікацію інноваційних структур, що теж є значною проблемою, бо якщо б ми мали чітко визначену класифікацію, то законотворчий процес значно спростився, а на місцях чиновники не чинили би опір створенню інноваційних структур, зокрема, бізнес-інкубаторів. На їх думку бізнес-інкубатор - це надприбуткова організація, в якійпроцвітає бізнес, але ми знаємо, що це далеко не так. Крім того необхідно окреслити організаційно-правові форми організацій, які б при створенні інноваційних структур мали чітко визначені пільги. Є сподіваня, що дана робота стане поштовхом для створення низки законопроектів, які будуть лобіюватись УАБІІЦ та іншими громадськими організаціями.

В цій роботі було приділено велику увагу інноваційним структурам, які були створенні за допомогою державих органів влади та іноземних донорських організацій, що порівнювалось з досвідом інших держав. Було виявлено, що, на відміну від більшості західних країн, основними джерелами фінансування є західні донорські організації, а держава виступає на задньому плані. Це підтверджує, що в Україні проводиться квола інноваційна політика, відрахування в Держінфонд ідуть в основному у виробничу сферу, де витрачаються недоцільно. Отже огляд вже створених інноваційних структур доводить, що активну позицію повинні зайняти громадські організації, які зацікавлені в науково-технічному прогресі нашої держави і таким чином створювати тиск на владу.

З метою пошуку фінансових ресурсів для створення інноваційних структур та наукомістких виробництв один із розділів було присвячено венчурному капіталу. Було з’ясовано, що існує безпосередній зв’язок венчурного капіталу з інноваційними структурами. Виявляється, що, наприклад, інноваційні інкубатори можуть отримати частку акцій певної компанії-клієнта і таким чином створити більш досконалий механізм для виживання компанії. Тобто компанії уникають небажаних щомісячних членських платежі, а інноваційний інкубатор виступає в ролі венчурного капіталіста, який зацікавлений на всі 100% у процвітанні певної компанії.

В останньому розділі подається реальний проект створення Київського інноваційного інтернет-центру, в якому застосовуються класичні інструменти здійснення інноваційної політики, зокрема, інструменту бізнес-інкубування. Цей проект планується захищати на засіданні Московської районної ради народних депутатів за сприяння Проекту розвитку ООН в Україні.

Як свідчать розрахунки, вже в кінці року проект вийде на самоокупність, а починаючи з другого року буде можливість повернути грант, який донор зможе використати на фінансування подібного проекту. Потрібно сказати, що першого року буде професійно підготовано та працевлаштовано 330 осіб, окрім того 36 компаній будуть постійними клієнтами центру на кінець першого року. Інтернет ринок нашої країни отримає потужний поштовх. Уже з другого року центр перейде на прибуткові засади задля подальшого існування проекту, тобто за рахунок прибутків будуть дотуватись пільгові категорії населення. Буде виконуватись головна мета Київського Інноваційного Інтернет-Центру – його беззбиткове самоокупне функціонування.

Отже можна сказати, що були досягнуті поставлені цілі, а це дослідження стало базою для подальших наукових розробок у сфері здійснення інноваційної політики за допомогою створення інноваційних структур та залучення венчурного капіталу.