При температурі 0оС фосген - летка безкольорова рідина з запахом прілого сіна. Густина її – 1,43, температура кипіння +8, 2оС, tо (замерзання) затвердіння – 118оС.

При температурі навколишнього середовища вище +8, 2о С, фосген – це безкольоровий газ, який в 3,5 рази важчий повітря, максимальна концентрація його в повітрі при tо +20оС складає 6 тис. 376 мг на літр. Фосген погано розчиняється у воді (0,8%), добре розчиняється в органічних розчинниках, ГСМ, сам є гарним розчинником, у тому числі і для багатьох ОР (іприт, хлорпікрин).

Фосген - діхлорангідрид вугільної кислоти – тому основні хімічні перетворення є типовими реакціями галоїдангідридів кислот на підставі нуклеофільного заміщення атомів хлору на інші групи.

Реакція гідролізу: СОС12 + Н2О ® СО2 + 2НС1. Водою руйнується погано. Кипіння прискорює і закінчує гідроліз на протязі декількох хвилин. Фосген енергійно взаємодіє з лугами, аміаком, уротропіном. Продукти взаємодії токсичних властивостей не мають:

Тому водний розчин аміаку і луги використовується для дегазації цих ОР.

Взаємодіє із первинними та вторинними спиртами, з утворенням ефірів вугільної кислоти (карбонітів), які характеризуються сильною сльозоточивою дією.

З третинними амінами з уротропіном утворюють продукти приєднання. При нагріванні вище 200оС починається термічний розпад на СО і С12. Фізико-хімічні властивості дифосгену та хлорпікрину такі ж, як у фосгену.

Із загальних токсичних властивостей необхідно виділити такі:

· відносну нестійкість ОР в навколишньому середовищі (фосген зберігається на місцевості 30 хвилин);

· діє на організм переважно у пароподібному стані;

· проникнення в організм інгаляційним шляхом без виражених явищ подразнення в момент контакту;

· мають кумулятивні властивості.

Мінімально діюча концентрація фосгену в повітрі дорівнює 0,005 мг/л, бойова 0,01 мл/г на літр на протязі 10 хв.. При концентрації 40-50 мг/л фосген викликає миттєву смерть.

Ступінь ураження людини і швидкість проявлення залежать не лише від концентрації ОР в атмосфері та часу перебування людини в зараженій зоні, але і від індивідуальних особливостей організму, стану покою чи фізичного навантаження, а також таких факторів як температура навколишнього повітря і його склад (наявності у повітрі підвищеної кількості вуглекислоти та води, сторонніх газів і речовин).

Задушливі ОР викликають в організмі кисневе голодування.

Набряк легень – патологічний стан, при якому транссудація судинної рідини не урівнюється її резорбцією і судинна рідина виливається, викликаючи гостру кисневу недостатність. Токсичний набряк легень (ТНЛ) називається так тому, що виникає в результаті дії токсичної речовини.

Головною причиною смерті при інтоксикації задушливими ОР є гіпоксія, як наслідок тотального набряку легень. У той же час, механізм пригнічення життєвоважливих функцій може бути різним, в залежності від ряду умов.

Так, при дії дуже високих концентрацій фосгену смерть може наступити в результаті пригнічення дихального і судиннорухового центру без розвитку набряку легень. Але ця причина може виникнути може виникнути і в термінальній стадії інтоксикації, що проходить з набряком легень.

Дуже часто смерть отруєних наступає від серцево-судинної недостатності, яка розвивається на фоні тяжкого кисневого голодування і порушення циркуляції крові, яка викликана набряком легень.

Перша медична допомога:

· одягання протигаза;

· інгаляція фіциліну при рефлекторній зупинці дихання, ларингобронхоспазмі;

· укриття від холоду;

· вивіз (винос) уражених із зараженого району.

Долікарська допомога:

· зігрівання (укриття від холоду);

· застосування серцевих засобів (кордіамін, камфора, кофеїн);

· киснева терапія, ШВЛ за показаннями.

Перша лікарська допомога:

· виведення рідини та піни з носоглотки;

· застосування кисню з піногасниками (спирт);

· в. /в введення преднізолону (30 мг);

· кровопускання (250-300 мл) до розвитку або у початковій фазі ТНЛ;

· в. /в вливання 40% розчину глюкози з аскорбіновою кислотою;

· введення хлориду або глюконату кальцію, антибіотиків;

· серцево-судинні засоби за показаннями (мезатон, строфатин, корглікон).

Кваліфікована медична допомога:

· кисень з піногасниками (спирт, антифомсилан);

· кровопускання (протипоказане при "сірій" гіпоксії і вираженому набряку легень);

· застосування осмодіуретиків;

· введення препаратів кальцію, стероїдних гормонів;

· серцево-судинні засоби, високомолекулярні кровозамінники;

· корекція КЛР;

· антибактеріальні препарати.

Подальше лікування у госпіталях (після зняття набряку легень).