Національного університету кораблебудування ім.адмірала Макарова

Клига Л.Ф., Калашников О.В.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

щодо виконання лабораторних робіт

з дисципліни "Системне програмне забезпечення" (ІІ семестр)

Первомайськ 2009

УДК 658(076)

К 83

Рекомендовано цикловою комісією “Обслуговування комп'ютерних систем”, як Теоретична частина, протокол №_____ від _______________

Голова циклової комісії Л.Ф.Клига

Склали викладачі: Клига Л.Ф., Калашников О.В.

В методичних вказівках розглянуті питання згідно навчальної програми, щодо виконання лабораторних робіт з предмету “Системне програмне забезпечення”, які допомагають студентам краще засвоїти теоретичний матеріал і застосовувати його на практиці.

Теоретична частина можуть бути рекомендовані для виконання лабораторних робіт для спеціальності Обслуговування комп'ютерних систем.

УДК 658(076)

Л.Ф.Клига

Видавництво, ППК ППІ, 2009

Передмова

Наше суспільство нестримно прямує до комп’ютерної ери і поступово перетворюється з індустріального в інформаційне. У виробництві, управлінні, науці, освіті, медицині, торгівлі, банківській справі широкого застосування набули інформаційні технології: комп’ютери і відповідне програмне забезпечення.

Програмне забезпечення є важливою складовою комп’ютерної системи. Виділяють два головні види програмного забезпечення: системне й прикладне.

До системного програмного забезпечення належать операційні системи, їхні оболонки та обслуговуючі програми (утиліти). Операційні системи призначені для керування роботою комп’ютера та налагодження взаємодії користувача з апаратною частиною і прикладними програмами.

UNIX - одна з найпопулярніших в світі операційних систем завдяки тому, що її супроводжує і поширює велике число компаній. Спочатку вона була створена як багатозадачна система для мінікомп'ютерів і мейнфреймів у середині 70-х років, але з тих пір вона виросла в одну з найбільш поширених операційних систем, не дивлячись на свій часом бентежачий інтерфейс і відсутність централізованої стандартизації.

Існують версії UNIX для багатьох систем, починаючи від персонального комп'ютера, до суперкомп'ютерів, таких як Cray Y-MP. Більшість версій UNIX для персональних комп'ютерів достатньо дороги і складні.

Linux – вільно поширювана версія UNIX, спочатку була розроблена Лінусом Торвальдсом (Linus Torvalds) (torvalds@kruuna.helsinki.fi) в Університеті Хельсінкі (Фінляндія). Linux був створений за допомогою багатьох UNIX-програмістів і ентузіастів з Internet, тих, хто має досить навиків і здібностей розвивати систему. Ядро Linux не використовує коди AT&T або якого-небудь іншого приватного джерела, і більшість програм Linux розроблені в рамках проекту GNU з Free Software Foundation в Cambridge, Massachusetts. Але в нього внесли внесок також програмісти всього світу.

Спочатку Linux створювався Лінусом Торвальдсом як хобі. Його надихнула операційна система Minix – маленька UNIX-система, створена Andy Tanenbaum, і вперше Linux обговорювався по комп'ютерній мережі в рамках USENET newsgroup comp.os.minix. У цих обговореннях перш за все брали участь користувачі Minix з учбових і наукових закладів, яким хотілося чогось більшого, ніж Minix.

Ранній розвиток Linux перш за все був пов'язаний з проблемою перемикання завдань в захищеному режимі для 80386. Все писалося на асемблері.

Щодо появи Linux версії 0.01 ніколи не робилося ніяких офіційних заяв. Початкові тексти 0.01 не давали навіть нормального виконуваного коду: вони фактично складалися лише з набору заготовок для ядра і мовчазно припускали, що ви маєте доступ до Minix-машини, щоб мати можливість компілювати їх і удосконалювати.

5-го жовтня 1991 року Лінус оголосив першу "офіційну" версію Linux, версія 0.02. В цей час Linux вже міг виконувати bash (the GNU Bourne Again Shell) і gcc (the GNU C compiler), але мало ще що працювало. Знов це розглядалося як створення якоїсь хакерської системи. Основна увага – створення ядра. Ніякі питання підтримки роботи з користувачем, документування, тиражування і т.п. навіть не обговорювалися. Здається, що і сьогодні співтовариство Linux–істов вважає ці питання вторинними в порівнянні з "справжнім програмуванням" – розвитком ядра.

Після версії 0.03 Лінус стрибком перейшов в нумерації до версії 0.10, оскільки над проектом стало працювати багато народу. Після декількох переглядів версій, що послідували, Лінус привласнив черговій версії номер 0.95, щоб тим самим відобразити своє враження про те, що скоро можлива вже "офіційна" версія. (Звичайно програмам не дають номер версії 1.0 до того, як вона теоретично завершена і відладжена). Це було в березні 1992 р. Приблизно через півтора роки – в грудні 1993 версія ядра все ще була Linux 0.99.pl14 – асимптотика наближаючись до 1.0.

Сьогодні Linux – це повноцінна ОС сімейства UNIX, здатна працювати з X Windows, TCP/IP, Emacs, UUCP, mail і USENET. Практично всі найважливіші програмні пакети були поставлені і на, тобто для Linux тепер доступні і комерційні пакети. Вся більша різноманітність устаткування підтримується в порівнянні з первинним ядром. Багато хто тестував Linux на 486-му і встановив, що він цілком порівнянний з робочими станціями Sun Microsystems і Digital Equipment Corporation. Хто міг припустити, що цей "маленький UNIX" виросте настільки, що зможе робити все в світі комп'ютерів.

В методичних вказівках вивчаються головні принципи роботи користувача в ОС Linux, основні інтерент-служби та офісні програми з пакету OpenOffice.org, який можна безкоштовно завантажити з сайту www.openoffice.org.

Матеріал у методичних вказівках подано в вигляді теоретичних відомостей і завдань до лабораторних робіт, які можна виконувати в комп’ютерному класі або вдома.