План:
1. Політична розвідка як діяльність. Розвідувальний цикл та його складові.
2. Політична розвідка як наука та мистецтво.
3. Агентура та легальна політична розвідка.
4. Неурядова та партійна політична розвідка.
5. Проблема «дзеркального підходу» та гіпотеза «раціонального актора».
Література: 1,15,17,27,33,34,35,37,41,48,56,60.
Тема 1.6. Особистість розвідника та мотивація його діяльності (2 год.)
План:
1. Професійні якості розвідника.
2. Мотивація та стимули в розвідці.
3. Питання майбутнього політичної розвідки.
Література: 1,7,14,15,17,19,27,37,43,67.
Тема 1.7. Історичний досвід політичної розвідки, контррозвідки та політичного розшуку (2 год.)
План:
1. Витоки політичної розвідки та особливості її розвитку у Стародавньому світі.
2. Політична розвідка за часів початкового та пізнього середньовіччя або раннього Нового часу (до др. пол. XVII ст.).
3. Особливості розвитку політичної розвідки з середини XVII ст. до кінця ХІХ – початку ХХ ст.: Західна Європа, Східна Європа, Америка та Японія.
4. Особливості розвитку політичної розвідки в першій половині ХХ ст.
5. Політична розвідка в другій половині ХХ ст. – на початку ХХІ ст.
Література:6,7,9,14,17,19,37,42,44,66,71,74,75.
Модуль №2. Спеціальні операції у латентній політиці. Прихована міжнародна політика та конфіденційний менеджмент
Тема 2.1. Силові операції у латентній політиці (2 год.)
План:
1. Поняття силової спецоперації (ССО) в політиці та її суттєві ознаки.
2. Вихідні принципи, головна мета та типові завдання ССО.
3. Види ССО в залежності від цілей та завдань.
4. Державні перевороти та диверсійні ССО у політиці.
Література: 4,18,20,28,37,46,64,70.
Тема 2.2. Інформаційні війни та спецоперації (3 год.)
План:
1. Поняття інформаційної війни, спецоперації та стратегічні завдання інформаційного протиборства першого та другого рівня.
2. Основна мета, об’єкти та суб’єкти інформаційних спецоперацій (ІСО).
3. Поділ ІСО на антропогенні/когнітивні та техногенні.
4. Класифікація ІСО за структурованістю, сферами та спрямованістю.
5. Основні форми, методи та технології антропогенних/когнітивних ІСО.
Література: 8,10,23,31,37,40,52,58,59,65,69.
Тема 2.3. Психологічні війни та спецоперації (3 год.)
План:
1. Поняття психологічної спецоперації (ПСО) та її головні ознаки.
2. Поділ ПСО за сферою впливу, строками та часом здійснення.
3. Основний зміст ПСО мирного, воєнного та післявоєнного часу.
4. Психологічний вплив та його види.
5. Базові методи впливу ПСО, їх основні способи та прийоми.
Література: 29,32,37,53,55,65.
Тема 2.4. Таємна дипломатія та латентні структури світової політики (2 год.)
План:
1. Поняття таємної дипломатії, її основні риси та методи.
2. Функції та принципи таємної дипломатії.
3. Форми та засоби таємної дипломатії.
4. Недержавні та наддержавні латентні структури світової політики та особливості їх діяльності.
5. Найбільш впливові латентні структури світової політики.
Література: 16,20,30,31,35,37,60,61,63,64,65,71,72.
Тема 2.5. Конфіденційний менеджмент (2 год.)
План:
1. Поняття конфіденційного партійного менеджменту, його основні стратегічні цілі та тактичні завдання.
2. Класифікація конфіденційного партійного менеджменту.
3. Характеристика окремих напрямків конфіденційного партійного менеджменту.
4. Приклади організації прихованих видів менеджменту політичних партій України.
Література: 3,12,21,33,37,57,62,65,70,73.
Самостійна робота
| № з/п | Назва теми | Кількість годин |
| Тема 1.1. Латентна політика як соціальний феномен | ||
| Тема 1.2. Політична латентологія – наука про приховану політику | ||
| Тема 1.3. Політична розвідка | ||
| Тема 1.4. Політична розвідка як діяльність, наука та мистецтво. Види розвідки | ||
| Тема 1.5. Особистість розвідника та мотивація його діяльності | ||
| Тема 1.6. Історичний досвід політичної розвідки, контррозвідки та політичного розшуку | ||
| Тема 2.1. Силові спецоперації у латентній політиці | ||
| Тема 2.2. Інформаційні війни та спецоперації | ||
| Тема 2.3. Психологічні війни та спецоперації | ||
| Тема 2.4. Таємна дипломатія та латентні структури світової політики | ||
| Тема 2.5. Конфіденційний менеджмент | ||
| Всього годин самостійної роботи за курс |
Індивідуальні завдання
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
з дисципліни __Латентна політика__
кількість годин СРС згідно з навчальним планом – 86
| Види самостійної роботи | Трудо- місткість (годин)* | Планові терміни виконання | Форми контролю | Максимальна кількість балів | |
| Денна форма навчання | |||||
| _13___триместр | |||||
| І. О б о в ’ я з к о в і | |||||
| Види робіт на семінарських заняттях | |||||
| Семінарські заняття | опитування | ||||
| За виконання модульних (контрольних) завдань | |||||
| Підсумкові тестові завдання | після кожного модуля | 2х15 | |||
| За виконання завдань самостійного опрацювання та інших завдань | |||||
| Разом балів за обов’язкові види СРС | |||||
| ІІ. В и б і р к о в і | |||||
| За виконання творчих завдань для самостійного опрацювання | |||||
| Разом балів за вибіркові види СРС | |||||
| Всього балів за СРС у __13___триместрі | |||||
Вимоги до підготовки завдань курсу:
Відповідь на семінарському занятті – це активна участь у обговоренні всіх питань, що виносяться на семінар, підкріплення доповіді цитатами та посиланнями на літературу. Вільне володіння матеріалом доповіді, що дозволяє задавати та відповідати на питання по темі.
Самостійна робота – це невелике за обсягом завдання, яке безпосередньо стосується теми поточного семінару і може виконуватися як під час його проведення, так і бути підготоване заздалегідь самостійно.
Методи навчання
Графік контрольних заходів та рейтингова шкала оцінювання
| № з/п | Вид контролю | Кількість балів | Термін виконання |
| 13 триместр | |||
| 1. | Усні виступи на семінарських заняттях (5 виступів по 6 балів) | Протягом триместру | |
| 2. | Модульний контроль (2 рази по 15 балів) | 2х15 | По закінченні модулю |
| 3. | Іспит | Заліково-екзамен. сесія | |
| Разом |
Особливі примітки:
1. Відповідь на семінарі оцінюється за 6-бальною шкалою. 
Критерії оцінки усної відповіді студента:
- оцінка «6» ставиться у випадку, коли студент вільно володіє визначеними програмою знаннями й уміннями; правильно за змістом відповідає на додаткові або контрольні питання викладача з розглядаємого питання, висловлює власну думку з приводу означеної проблеми; вміє проводити аналогію між теоретичними надбаннями та практикою сучасного політичного життя, добираючи необхідні для відповіді факти; відповідає чітко, завершено та без допомоги конспекту; мова є грамотною.
- оцінка «5» ставиться у випадку, коли студент вільно володіє визначеними програмою знаннями й уміннями; висловлює власну думку з приводу означеної проблеми; вміє проводити аналогію між теоретичними надбаннями та практикою сучасного політичного життя, добираючи необхідні для відповіді факти; відповідає чітко, завершено та без допомоги конспекту; мова є грамотною.
- оцінка «4» ставиться у випадку, коли відповідь студента задовольняє попередні вимоги, але при цьому у студента виникають труднощі при доборі фактичних матеріалів, власна думка є нечітко аргументованою та студент частково звертається по допомогу до конспекту-підготовки до семінарського заняття.
- оцінка «3» ставиться у випадку, коли студент користується лише окремими знаннями й вміннями, припускається помилок під час викладу матеріалу, постійно звертається до конспекту, а відповідь є недостатньо самостійною та обґрунтованою, мова – спрощеною.
- оцінка «0-2» ставиться в разі незнання більшої частини матеріалу та фактичного матеріалу. Також така оцінка припускається за доповнення та проблемні запитання від студента під час семінарського заняття.
2. Курс «Латентна політика» передбачає проведення модульного контролю у вигляді модульних контрольних робіт. Студент, на основі отриманих знань, має розкрити актуальність заданих питань, провести оцінку проблемної ситуації в суспільному житті; розкрити основний понятійний апарат; проаналізувати з приводу заданого питання точки зору різних авторів, з якими ознайомився в процесі підготовки до контрольної роботи; чітко та структуровано викласти здобуті знання, та, в разі необхідності, запропонувати власну точку зору на поставлене запитання. Модульні контрольні роботи оцінюються, виходячи з 15 балів.
Шкала оцінювання варіюється таким чином:
відповідь на оцінку 11-15 балів. Матеріал подано чітко, структуровано. Розкрито актуальність проблеми. Студент робить посилання на авторів, з точками зору яких ознайомився в процесі підготовки до семінарського заняття та контрольної роботи. Бажано, щоб таких було декілька. Проблему розкрито повністю. По можливості, запропоновано власну точку зору з заданого питання.
відповідь на оцінку 7-11 балів. Матеріал подано недостатньо чітко, розмито. Робота частково відповідає вище означеним вимогам. Відповідь студента не є вичерпною, натомість основний матеріал в ній поданий.
відповідь на оцінку 7 і менше балів. Матеріал подано не чітко, розмито, уривками. Відсутність посилань на авторів, а також власної точки зору.
4. Допуск до заліку – від 20 балів.
Іспит є підсумковою формою контролю знань студентів і оцінюється із врахуванням виконаних завдань. Якщо студент не відвідував курс лекцій, семінарські заняття і не виконав контрольні заходи, а, отже, не набрав необхідної кількості балів, то він, за рішенням кафедри, не допускається до складання іспиту.
Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей студентів і передбачає диференційований підхід в його організації.
Оцінюватися може виконання студентами будь-яких навчальних завдань, під час роботи над якими студенти демонструють власне аналітичне мислення: розгорнуті і стислі усні відповіді, письмові роботи, доповіді, виступи в дискусіях тощо.
При цьому враховується:
- розуміння студентами взаємозв’язків між подіями, уміння порівнювати, пояснювати, аналізувати та критично оцінювати факти;
- самостійність мислення;
- використання різних джерел політичних знань, з розумінням їх особливостей, умінням їх характеризувати і оцінювати;
- правильність і достатність добору прикладів для підтвердження висунутих студентом пропозицій і гіпотез, а також при ілюстрації загальних теорій та концепцій;
- чіткість і завершеність викладу;
- мовна грамотність.
Методи контролю
Контроль планується здійснювати шляхом оцінювання усних відповідей на семінарських заняттях, перевірки письмових робіт (самостійні роботи, реферування першоджерел), в результаті модульних контрольних робіт та проведення заліку та іспиту за результатами вивчення курсу.
Завдання для поточного модульного та триместрового контролю
Дата: 2016-10-02, просмотров: 292.
