ЛАТЕНТНА ПОЛІТИКА
напрям підготовки_______6.030104 «Політологія» ____________________
статус дисциплінинормативна
нормативна чи вибіркова
для спеціальності 8.040301
шифр, назва
факультет політичних наук_______________________
(назва інституту, факультету, відділення)
Миколаїв – 2013
Робоча програма з дисципліни «Латентна політика» для студентів за спеціальністю «Політологія»
„___” ________, 2013 року- __ с.
_____________________________________________________
Розробники:
Канд. іст. наук, доцент кафедри політичних наук Курілло Вадим Євгенович
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (предметної комісії) політичних наук
Протокол від. “____”________________2013 року № ___
Завідувач кафедри політичних наук _______________________ (М.С. Іванов)
(підпис) (прізвище та ініціали)
“_____”___________________ 2013 року
Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________
(шифр, назва)
Протокол від. “____”________________20___ року № ___
“_____”________________20__ року Голова _______________ (________________)
(підпис) (прізвище та ініціали)
Ó__________, 2013 рік
Опис навчальної дисципліни
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | |
| денна форма навчання | заочна форма навчання | ||
| Кількість кредитів – 2.7 (національних) 4.0 (ECTS) | Галузь знань _______________ (шифр і назва) | нормативна | |
| Напрям підготовки 6.030104 «Політологія» | |||
| Змістових модулів – 4 | Спеціальність (професійне спрямування): «Політологія» | Рік підготовки: | |
| 5-й | 5-й | ||
| Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва) | Триместри | ||
| Загальна кількість годин - 144 | 13-й | ||
| Лекції | |||
| Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4.0 самостійної роботи студента –6.0 | Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр | 28 год. | год. |
| Практичні, семінарські | |||
| 28 год. | год. | ||
| Консультації | |||
| 2 год | - | ||
| Самостійна робота | |||
| 86 год. | год. | ||
| Індивідуальні завдання:-год. | |||
| Вид контролю: іспит |
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання – 40 : 60
для заочної форми навчання -
Програма навчальної дисципліни
Змістовний модуль №1. Латентна політика та політична латентологія. Політична розвідка
Тема 1.Латентна політика як соціальний феномен (2 год.)
Наукове розуміння категорії «латентність». Визначення латентної політики. Об’єктивні засади латентної політики: боротьба та безпека. Суб’єкти латентної політики. Функції та структура латентної політики.
Види латентної політики, що відбивають загальноприйняті класифікації політики взагалі. Види латентної політки, в яких виявляється її природа.
Індексний метод оцінки виміру латентності політики.
Тема 2. Політична латентологія – наука про латентну політику (2 год.)
Політична латентологія як галузь політичної науки. Визначення та предмет політичної латентології. Історичний розвиток ідей про латентну політику.
Парадигми політичної латентологія. Основне питання методології політичної латентологія – діалектика латентної та транспарентної політики.
Закономірності (тенденції), категорії та методи політичної латентології. Її місце в системі політичних наук.
Тема 3. Політична розвідка (4 год.)
Поняття політичної розвідки та її місце у латентній політиці. Неурядова, недержавна політична розвідка. Функції внутрішньої та зовнішньої політичної розвідки. Контррозвідка.
Агентурна, легальна, технічна та аналітична розвідка. Класифікація розвідувальної діяльності. Принципи політичної розвідки та її організаційного підгрунття. Принципи контррозвідки.
Розвідувальні служби провідних країн світу.
Модуль №1. Латентна політика та політична латентологія. Політична розвідка
Самостійна робота
| № з/п | Назва теми | Кількість годин |
| Тема 1.1. Латентна політика як соціальний феномен | ||
| Тема 1.2. Політична латентологія – наука про приховану політику | ||
| Тема 1.3. Політична розвідка | ||
| Тема 1.4. Політична розвідка як діяльність, наука та мистецтво. Види розвідки | ||
| Тема 1.5. Особистість розвідника та мотивація його діяльності | ||
| Тема 1.6. Історичний досвід політичної розвідки, контррозвідки та політичного розшуку | ||
| Тема 2.1. Силові спецоперації у латентній політиці | ||
| Тема 2.2. Інформаційні війни та спецоперації | ||
| Тема 2.3. Психологічні війни та спецоперації | ||
| Тема 2.4. Таємна дипломатія та латентні структури світової політики | ||
| Тема 2.5. Конфіденційний менеджмент | ||
| Всього годин самостійної роботи за курс |
Індивідуальні завдання
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
з дисципліни __Латентна політика__
кількість годин СРС згідно з навчальним планом – 86
| Види самостійної роботи | Трудо- місткість (годин)* | Планові терміни виконання | Форми контролю | Максимальна кількість балів | |
| Денна форма навчання | |||||
| _13___триместр | |||||
| І. О б о в ’ я з к о в і | |||||
| Види робіт на семінарських заняттях | |||||
| Семінарські заняття | опитування | ||||
| За виконання модульних (контрольних) завдань | |||||
| Підсумкові тестові завдання | після кожного модуля | 2х15 | |||
| За виконання завдань самостійного опрацювання та інших завдань | |||||
| Разом балів за обов’язкові види СРС | |||||
| ІІ. В и б і р к о в і | |||||
| За виконання творчих завдань для самостійного опрацювання | |||||
| Разом балів за вибіркові види СРС | |||||
| Всього балів за СРС у __13___триместрі | |||||
Вимоги до підготовки завдань курсу:
Відповідь на семінарському занятті – це активна участь у обговоренні всіх питань, що виносяться на семінар, підкріплення доповіді цитатами та посиланнями на літературу. Вільне володіння матеріалом доповіді, що дозволяє задавати та відповідати на питання по темі.
Самостійна робота – це невелике за обсягом завдання, яке безпосередньо стосується теми поточного семінару і може виконуватися як під час його проведення, так і бути підготоване заздалегідь самостійно.
Методи навчання
Графік контрольних заходів та рейтингова шкала оцінювання
| № з/п | Вид контролю | Кількість балів | Термін виконання |
| 13 триместр | |||
| 1. | Усні виступи на семінарських заняттях (5 виступів по 6 балів) | Протягом триместру | |
| 2. | Модульний контроль (2 рази по 15 балів) | 2х15 | По закінченні модулю |
| 3. | Іспит | Заліково-екзамен. сесія | |
| Разом |
Особливі примітки:
1. Відповідь на семінарі оцінюється за 6-бальною шкалою. 
Критерії оцінки усної відповіді студента:
- оцінка «6» ставиться у випадку, коли студент вільно володіє визначеними програмою знаннями й уміннями; правильно за змістом відповідає на додаткові або контрольні питання викладача з розглядаємого питання, висловлює власну думку з приводу означеної проблеми; вміє проводити аналогію між теоретичними надбаннями та практикою сучасного політичного життя, добираючи необхідні для відповіді факти; відповідає чітко, завершено та без допомоги конспекту; мова є грамотною.
- оцінка «5» ставиться у випадку, коли студент вільно володіє визначеними програмою знаннями й уміннями; висловлює власну думку з приводу означеної проблеми; вміє проводити аналогію між теоретичними надбаннями та практикою сучасного політичного життя, добираючи необхідні для відповіді факти; відповідає чітко, завершено та без допомоги конспекту; мова є грамотною.
- оцінка «4» ставиться у випадку, коли відповідь студента задовольняє попередні вимоги, але при цьому у студента виникають труднощі при доборі фактичних матеріалів, власна думка є нечітко аргументованою та студент частково звертається по допомогу до конспекту-підготовки до семінарського заняття.
- оцінка «3» ставиться у випадку, коли студент користується лише окремими знаннями й вміннями, припускається помилок під час викладу матеріалу, постійно звертається до конспекту, а відповідь є недостатньо самостійною та обґрунтованою, мова – спрощеною.
- оцінка «0-2» ставиться в разі незнання більшої частини матеріалу та фактичного матеріалу. Також така оцінка припускається за доповнення та проблемні запитання від студента під час семінарського заняття.
2. Курс «Латентна політика» передбачає проведення модульного контролю у вигляді модульних контрольних робіт. Студент, на основі отриманих знань, має розкрити актуальність заданих питань, провести оцінку проблемної ситуації в суспільному житті; розкрити основний понятійний апарат; проаналізувати з приводу заданого питання точки зору різних авторів, з якими ознайомився в процесі підготовки до контрольної роботи; чітко та структуровано викласти здобуті знання, та, в разі необхідності, запропонувати власну точку зору на поставлене запитання. Модульні контрольні роботи оцінюються, виходячи з 15 балів.
Шкала оцінювання варіюється таким чином:
відповідь на оцінку 11-15 балів. Матеріал подано чітко, структуровано. Розкрито актуальність проблеми. Студент робить посилання на авторів, з точками зору яких ознайомився в процесі підготовки до семінарського заняття та контрольної роботи. Бажано, щоб таких було декілька. Проблему розкрито повністю. По можливості, запропоновано власну точку зору з заданого питання.
відповідь на оцінку 7-11 балів. Матеріал подано недостатньо чітко, розмито. Робота частково відповідає вище означеним вимогам. Відповідь студента не є вичерпною, натомість основний матеріал в ній поданий.
відповідь на оцінку 7 і менше балів. Матеріал подано не чітко, розмито, уривками. Відсутність посилань на авторів, а також власної точки зору.
4. Допуск до заліку – від 20 балів.
Іспит є підсумковою формою контролю знань студентів і оцінюється із врахуванням виконаних завдань. Якщо студент не відвідував курс лекцій, семінарські заняття і не виконав контрольні заходи, а, отже, не набрав необхідної кількості балів, то він, за рішенням кафедри, не допускається до складання іспиту.
Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей студентів і передбачає диференційований підхід в його організації.
Оцінюватися може виконання студентами будь-яких навчальних завдань, під час роботи над якими студенти демонструють власне аналітичне мислення: розгорнуті і стислі усні відповіді, письмові роботи, доповіді, виступи в дискусіях тощо.
При цьому враховується:
- розуміння студентами взаємозв’язків між подіями, уміння порівнювати, пояснювати, аналізувати та критично оцінювати факти;
- самостійність мислення;
- використання різних джерел політичних знань, з розумінням їх особливостей, умінням їх характеризувати і оцінювати;
- правильність і достатність добору прикладів для підтвердження висунутих студентом пропозицій і гіпотез, а також при ілюстрації загальних теорій та концепцій;
- чіткість і завершеність викладу;
- мовна грамотність.
Методи контролю
Контроль планується здійснювати шляхом оцінювання усних відповідей на семінарських заняттях, перевірки письмових робіт (самостійні роботи, реферування першоджерел), в результаті модульних контрольних робіт та проведення заліку та іспиту за результатами вивчення курсу.
Завдання для поточного модульного та триместрового контролю
І Варіант
1. Дайте розгорнуте визначення поняття «латентна політика». Що розуміється під «безпекою» у визначення латентної політики.
2. Що таке політична розвідка та у чому її якісна відмінність. Що охоплює розвідка як діяльність.
3. Наведіть схему розвідувального циклу в найбільш розгорнутому вигляді.
4. Охарактеризуйте основні віхи розвитку політичної розвідки в Новий час.
ІІ Варіант
1. Охарактеризуйте види латентної політики, в яких виявляється її специфіка.
2. Назвіть основні функції внутрішньої політичної розвідки.
3. Розкрийте поняття неурядової, недержавної та партійної розвідки та визначте коло питань їх «зовнішнього» та «внутрішнього» виміру.
4. Позначте характерні риси розвідувальної діяльності Сходу та Заходу в ХХ ст.
ІІІ Варіант
1. Наведіть розгорнуте визначення політичної латентології. Що є предметом і об’єктом політичної латентології.
2. Назвіть основні функції зовнішньої політичної розвідки.
3. Розкрийте професійні вимоги до розвідника. Прокоментуйте дослідження мотивації розвідувальної діяльності Р. Хенкелем.
4. Як відбилися геополітичні зміни кінця ХХ – початку ХХІ ст. на діяльність розвідслужб.
І Варіант
1. Що таке силова спецоперація (ССО) у політиці та у чому її особливості. Проаналізуйте головну мету та типові завдання ССО.
2. Визначте основні риси ІСО у мирний час, воєнний час та в період миротворчих операцій.
3. Дайте дефініцію поняття «таємна дипломатія» та наведіть характеристику функцій, методів та засобів таємної дипломатії.
4. Дайте характеристику основних напрямків конфіденційного партійного менеджменту.
ІІ Варіант
1. Розкрийте класифікацію ІСО за природою, структурованістю, сферами та спрямованістю.
2. Дайте розгорнуте визначення поняття «психологічна спецоперація» (ПСО) та окресліть основний зміст ПСО, що проводяться у мирний, воєнний та післявоєнний час.
3. Охарактеризуйте ознаки та форми діяльності наддержавних та недержавних потайних структур світової політики.
4. Сформулюйте основні рекомендації щодо захисту конфіденційної інформації.
ІІІ Варіант
1. Охарактеризуйте основні форми, методи та технології антропогенних/когнітивних ІСО.
2. Назвіть та охарактеризуйте основні види психологічного впливу в ПСО.
3. Розкрийте поняття «конфіденційний менеджмент». Охарактеризуйте функції конфіденційного менеджменту та тактичні завдання конфіденційного менеджменту політичної партії.
4. Розкрийте зміст внутрішньопартійного та зовнішньопартійного конфіденційного менеджменту.
Підсумковий контроль
Перелік питань до іспиту
1. Наукове розуміння категорії «латентність». Визначення латентної політики та її об’ктивні засади.
2. Функції та структура латентної політики.
3. Суб’єкти латентної політики.
4. Узагальнена характеристика видів латентної політики, що відбивають загальноприйняті класифікації політики взагалі.
- Види латентної політки, в яких виявляється її природа.
- Індексний метод оцінки виміру латентності політики.
- Політична латентологія як галузь політичної науки, її об’єкт та предмет.
- Історичний розвиток ідей про латентну політику.
- Закономірності (тенденції), категорії та методи політичної латентології.
- Поняття політичної розвідки та її місце у латентній політиці.
- Визначення неурядової та недержавної політичної розвідки.
- Функції внутрішньої та зовнішньої політичної розвідки.
- Визначте категорії «розвідка», «агентурна розвідка», «легальна розвідка», «технічна розвідка», «аналітична розвідка», «контррозвідка».
- Класифікація розвідувальної діяльності.
- Принципи політичної розвідки та її організаційного підгрунття.
- Стисла характеристика розвідувальної служби провідних країн світу.
- Коло питань політичної розвідки як діяльності.
18. Розвідувальний цикл: його етапи та стадії.
- Критерії цінності розвідувальної інформації.
- Розвідка як наука та мистецтво.
- Агентура та легальна політична розвідка.
- Неурядова та партійна політична розвідка.
- Професійні якості розвідника.
- Мотивація та стимули в розвідці. Аналіз статистики Р. Хенкеля.
- Питання майбутнього політичної розвідки.
- Особливості розвитку розвідки Стародавнього світу.
- Розвиток політичної розвідки в добу пізнього середньовіччя та ранній Новий час. Діяльність Ф. Уолсінгама.
- Політична розвідка в кінці ХVIII-XIX ст. Внесок Наполеона в розвиток політичної розвідки.
- Особливості та відмінності політичної розвідки Англії та Пруссії в кінці ХVIII-XIX ст.
- Політична розвідка в Росії та Японії в ХVIII-XIX ст.
- Розвиток політичної розвідки в ХХ ст. та його особливості на рубежі ХХІ ст.
- Поняття силової спецоперації у політиці та її головна мета.
- Принципи силових спецоперацій.
- Типові завдання ССО.
- Поділ ССО за завданнями.
- Особливості державного перевороту та диверсійних ССО.
- Розмежування інформаційних та психологічних латентних впливів.
- Поняття інформаційної війни, її основні складники та завдання. Ознаки поразки у інформаційній війні.
- Інформаційні спецоперації, їх об’єкти та основна мета.
- Поділ інформаційних спецоперації на антропогенні/когнітивні та техногенні.
- Інструментарій та технології ІСО.
42. Основні риси ІСО у мирний час, воєнний час та в період миротворчих операцій.
43. Визначення психологічної спецоперації, її природа та головні ознаки.
44. Різновиди ПСО: за сферою впливу, за строками здійснення, за спрямованістю.
45. Особливі завдання психологічного впливу на цивільне населення.
46. Технологія ПСО. Основні етапи підготовки та здійснення ПСО.
47. Види психологічного впливу та його базові методи.
- Основні способи та прийоми ПСО. Застосування чуток та міфів у ПСО.
- Застосування технологій ПСО в «померанчевій революції» (2004 р.).
- Поняття таємної дипломатії та її основні риси.
- Провідні методи ведення таємної дипломатії та її основні засоби
- Форми, рівні, функції та обмеження таємної дипломатії.
- Основні вектори латентної діяльності недержавних структур світової політики.
- Основні ознаки, форми та пріоритети діяльності недержавних та наддержавних структур латентної світової політики.
- Характеристика найбільш впливових сучасних латентних суб’єктів світової політики.
- Поняття та визначення конфіденційного партійного менеджменту.
- Діловодний та інформаційний напрямок конфіденційного партійного менеджменту, охорона та захист закритої інформації.
- Характеристика окремих напрямків конфіденційного менеджменту: таємні з’їзди та збори партій, кадрові питання, конфіденційні аспекти фінансування партій, система охорони безпеки.
- Конфіденційний менеджмент у форматі «партія і влада», «партія і бізнес-структури», «партія влади-опозиція», «партія - ЗМІ».
- Закриті аспекти процесу формування, прийняття та реалізації управлінських рішень.
10. Розподіл балів, які отримують студенти
Й триместр
| № з/п | Вид контролю | Кількість балів | Всього |
| 1. | Відповіді на семінарських заняттях | по 6 балів | |
| 2. | Модульний контроль (2 рази по 15 балів) | 2х15 балів | |
| 3. | Іспит | ||
| Разом |
Методичне забезпечення
Список рекомендованої літератури
1. Бабец О. Опыт военной разведки на службе в коммерческой фирме. – Мн., 2003.
2. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К., 2000.
3. Бебик В. М. Політичний маркетинг і менеджмент. – К., 1996.
4. Бирюк В. С. Секретные операции ХХ века: Из истории спецслужб. – СПб., 2003.
5. Брожко К. Спеціальні служби сучасної України // Людина і політика. – 1999. – №3.
6. Веденеев Д. Украинский фронт в войнах спецслужб. – К., 2008.
7. Водолеев Г. С. Люди и спецслужбы. – СПб., 2008.
8. Волковский Н. Л. История информационных войн. – СПб., 2003.
9. Всемирная история шпионажа / Сост. М. И. Умнов. – М., 2000.
10. Галамба М. Сутність, види та методи спеціальних інформаційних операцій // Юридичний журнал. – 2007. – №1.
11. Гелей С. Д., Рутар С. М. Політологія. – К., 2004.
12. Головатий М. Ф. Політичний менеджмент: Навч. посіб. – К., 2005.
13. Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003.
14. Грамо де, С. История шпионажа. – Смоленск, 2002.
15. Гращук П. Три виміри політичної розвідки: минуле, сучасне, майбутнє // Політика і час. – 1998. – №4.
16. Гриневский О. Тайны советской дипломатии. – М., 2000.
17. Даллес А. Искусство разведки. – М.,1992.
18. Дамаскин И. А. 100 великих операций спецслужб. – М., 2003.
19. Дамаскин И. А. 100 великих разведчиков. – М., 2001.
20. Демкин С. И. Великие тайны спецслужб ХХ века. – М., 2002.
21. Долженков О. Тіньовий аспект політичного процесу в Україні: феномен адміністративно-економічних кланів // Людина і політика. – 2000. – №2.
22. Дугин А. Конспирология. – М., 1993.
23. Жарков Я. Небезпеки особистості в інформаційному просторі // Юридичний журнал. – 2007. – №2.
24. Закон України «Про розвідувальні органи України» від 22.03.2001.
25. Закон України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992.
26. Закон України «Про Службу зовнішньої розвідки України» від 28.12.2007.
27. Землянов В. М. Своя контрразведка. – Мн., 2002.
28. Кара-Мурза С. Г. и др. Революции на экспорт. – М., 2006.
29. Кара-Мурза С. Г. Правда об «оранжевой революции» в Украине. – К., 2007.
30. Карягин В. В. Дипломатическая жизнь за кулисами и на сцене. – М., 1994.
31. Кашлев Ю., Галумов Э. Информация и PR в международных отношениях. – М., 2003.
32. Крысько В. Г. Секреты психологической войны. – Минск, 1999.
33. Кузьменко А. Особливості конкуренції «груп тиску і впливу» з державною владою // Персонал. – 2004. – №7.
34. Кузьменко А. Особливості конкуренції «груп тиску і впливу» з державною владою // Персонал. – 2004. – №8.
35. Кузьменко А. Розвідувальна діяльність як явище в сучасних міжнародних відносинах // Юридичний журнал. − 2006. – №2.
36. Курілло В. Є. Базові засади латентології // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї – Вип. 6. – Київ; Миколаїв, 2004.
37. Курілло В. Є. Латентна політика. Потайні напрями політичної діяльності. – Миколаїв, 2009.
38. Курілло В. Є. Про деякі базові засади латентології як науки // Політичний менеджмент. – 2004. – №4.
39. Лазоренко О. В., Лазоренко О. О. Теорія політології. – К., 1996.
40. Литвиненко О. В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії. – К., 1999.
41. Макаренко Г. У «таємної» служби головна ознака – відкритість // Юридичний вісник України. – 2002. – №4.
42. Млечин Л. М. История внешней разведки. Карьеры и судьбы. – М., 2008.
43. Основи політичної науки / За ред. Б. Кухти. – Ч. 4. – Львів, 1999.
44. Остапенко П. В. История тайной войны в Средние века. Византия и Западная Европа. – М., 2008.
45. Остапенко П. В. Тайная война в Древнем мире. – Мн., 2004.
46. Петров М. Н. Механизмы государственных переворотов: Историко-теоретическое исследование. – М.; Мн., 2005.
47. Плэтт В. Информационная работа стратегической разведки. – М., 1957.
48. Плэтт В. Стратегическая разведка. – М., 1997.
49. Политология / Под ред. М. Василика. – М., 1999.
50. Політологія / За ред. А. Колодій. – К., 2000.
51. Політологія / Упоряд. та ред. М. Сазонова. – Харків, 1998.
52. Почепцов Г. Г. Информационные войны. – М.; К., 2001.
53. Почепцов Г. Г. Как ведутся тайные войны: Психологические операции в современном мире. – Харьков, 2000.
54. Почепцов Г. Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. – К., 2001.
55. Почепцов Г. Г. Психологические войны. – М.; К., 2002.
56. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. – К., 1999.
57. Пушкарева Г. В. Политический менеджмент. – М., 2002.
58. Расторгуев С. П. Информационная война. – М., 1999.
59. Расторгуев С. П. Очень краткая лекция по теории информационной войны // Режим доступу: http://infwar.ru/article.php?num=1.
60. Ронин Р. Своя разведка. – Минск., 2002.
61. Сенченко М. І. Латентні структури світової політики. – К., 2003.
62. Сич О. Адміністративний ресурс у технологіях тіньової політики України // Визвольний шлях. – 2001. – №11.
63. Соин Д. Латентные структуры и глобализация: социологическая интерпретация // Персонал. – 2004. – №8.
64. Судоплатов П. А. Разные дни тайной войны и дипломатии. 1941 год . – М., 2001.
65. Табачник Д. В. «Утиный суп» по-украински. – Харьков, 2008.
66. Уривалкін О. М. Таємниці розвідок (діяльність таємних служб на території України). – К., 2007.
67. Филби К. Моя тайная война. Воспоминания советского разведчика. – М., 1982.
68. Хентшел Ф. Частные военные корпорации: наёмники как новая латентная сила дестабилизации безопасности // Персонал. – 2004. – №7.
69. Хозиков В. И. Информационное оружие. – СПб., 2003.
70. Черняк Е. Б. Времен минувших заговоры. – М., 1994.
71. Черняк Е. Б. Пять столетий тайной войны: Из истории секретной дипломатии и разведки. – М., 1985.
72. Черняк Е. Б. Секретная дипломатия Великобритании. Из истории тайной войны. – М., 1975.
73. Шатун В. Т. Основи менеджменту: Навч. пос. – Миколаїв, 2006.
74. Эндрю К., Гордиевский О. КГБ – история внешнеполитических операций от Ленина до Горбачева. – М., 1992.
75. Энциклопедия секретных служб России / Авт.-сост. А. И. Колпакиди. – М., 2003.
76. Энциклопедия спецслужб / Авт.-сост. К. Дегтярев. – М., 2008.
77. Эпперсон Р. Невидимая рука. Введение во взгляд на историю как на заговор. – К., 2003.
ЛАТЕНТНА ПОЛІТИКА
напрям підготовки_______6.030104 «Політологія» ____________________
статус дисциплінинормативна
нормативна чи вибіркова
для спеціальності 8.040301
шифр, назва
факультет політичних наук_______________________
(назва інституту, факультету, відділення)
Миколаїв – 2013
Робоча програма з дисципліни «Латентна політика» для студентів за спеціальністю «Політологія»
„___” ________, 2013 року- __ с.
_____________________________________________________
Розробники:
Канд. іст. наук, доцент кафедри політичних наук Курілло Вадим Євгенович
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (предметної комісії) політичних наук
Протокол від. “____”________________2013 року № ___
Завідувач кафедри політичних наук _______________________ (М.С. Іванов)
(підпис) (прізвище та ініціали)
“_____”___________________ 2013 року
Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________
(шифр, назва)
Протокол від. “____”________________20___ року № ___
“_____”________________20__ року Голова _______________ (________________)
(підпис) (прізвище та ініціали)
Ó__________, 2013 рік
Опис навчальної дисципліни
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | |
| денна форма навчання | заочна форма навчання | ||
| Кількість кредитів – 2.7 (національних) 4.0 (ECTS) | Галузь знань _______________ (шифр і назва) | нормативна | |
| Напрям підготовки 6.030104 «Політологія» | |||
| Змістових модулів – 4 | Спеціальність (професійне спрямування): «Політологія» | Рік підготовки: | |
| 5-й | 5-й | ||
| Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва) | Триместри | ||
| Загальна кількість годин - 144 | 13-й | ||
| Лекції | |||
| Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4.0 самостійної роботи студента –6.0 | Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр | 28 год. | год. |
| Практичні, семінарські | |||
| 28 год. | год. | ||
| Консультації | |||
| 2 год | - | ||
| Самостійна робота | |||
| 86 год. | год. | ||
| Індивідуальні завдання:-год. | |||
| Вид контролю: іспит |
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання – 40 : 60
для заочної форми навчання -
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою курсу є оволодіння студентами знаннями щодо латентної політики та основних складових прихованої політичної діяльності. Усвідомлення феномену латентної політики перш за все пов’язано з адекватним розумінням процесів політичного життя в межах сучасного суспільства. Курс «Латентна політика» призначений для студентів факультету політичних наук. Відомо, що класифікація політики створюється на підставі певних критеріїв: за сферою суспільного життя, за об’єктом впливу, за пріоритетом діяльності тощо (див.: Піча В. М., Хома Н. М. Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. – К., 2000, с.177) . Таким чином, за ступенем висвітлення та розкриття цілей, способів та методів функціонування структур та окремих осіб політику можна поділити на «відкриту» та «закриту» («латентну»). Практично всі дисципліни політологічного циклу охоплюють загальнотеоретичну та спеціальну проблематику «відкритої» політики, за винятком окремих тем, що стосуються маніпулювання громадською думкою та деяких інших. В той же час діяльність держави з метою реалізації екзистенціональних інтересів (в першу чергу – забезпечення національної безпеки), інтересів співіснування, певних функціональних інтересів (в тому числі захисту і підтримки суспільного порядку тощо) дуже часто має закритий або таємний характер. Втім латентні напрямки політики поки що не знайшли відповідного місця серед вітчизняних політологічних дисциплін. По-перше, латентні напрямки політики тому і називаються таємними, що із самого свого виникнення у стародавні часи ніколи не прагнули до гласності або висвітлення, особливо якщо їх акції зазнавали поразки. А по-друге, в умовах недемократичних політичних режимів спецслужби завжди ставали/стають знаряддям злочинних дій та репресій і цілковито зацікавлені у тому, щоб їх діяльність залишалась невідомою громадськості, дослідникам та науковцям. Внаслідок цього вельми важливий вид політики тривалий час або замовчувався або цілеспрямовано викривлювався. Лише з початком демократичних перетворень і розбудови правової держави в суспільстві виникає можливість висвітлення і вивчення латентної політики та діяльності спецслужб. Крім того, знайомство із змістом курсу дозволяє ефективніше подолати розбіжності між теоретичними аспектами політичної науки та політичною практикою мас.Все вищеозначене повністю стосується незалежної, демократичної України. Саме реалізації цього важливого завдання відповідає впровадження запропонованого курсу на політологічному факультеті ЧДУ ім. Петра Могили.
Курс «Латентна політика» знайомить студентів-політологів з основами теорії політичної розвідки, так званих «силових» спецоперацій, спеціальних інформаційних та психологічних операцій в політичному наповненні, їх засобами, методами та прийомами. Велика увага приділяється історичному досвіду вищеозначених видів діяльності, генезису та збагаченню змісту латентної політики, її особливостям в умовах недемократичних та демократичних політичних систем. Особливий акцент впродовж курсу зроблено на етичних аспектах латентної політики, співвідношенні моралі, мети та засобів її досягнення.
Наукову базу курсу становлять: навчальні посібники В. Курілло «Латентна політика. Потайні напрями політичної діяльності» (Миколаїв, 2009) та «Латентная политика. Политическая латентология» (Москва, 2013), праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, а також мемуари колишніх працівників спецслужб.
Отже, завданнями дисципліни «Політична культура» є:
- з’ясування сутності та змісту латентної політики;
- визначення базових аспектів впливу латентної політики на політичне життя;
- визначення латентних аспектів політичної влади;
- розгляд парадигмальних підходів до визначення латентної політики;
- вивчення об’єктивних та суб’єктивних засад існування латентної політики;
- визначення змісту основних компонентів потайної політичної діяльності;
- виявлення технологій спеціальних операцій та інших компонентів латентної політики;
- вивчення способів протидії спецопераціям, що загрожують конституційному ладу та життедіяльності суспільства;
- визначення ролі та змісту таємної дипломатії;
- вивчення основ конфіденційного менеджменту політичних об’єднань.
В результаті вивчення курсу студенти мають
знати:
- діалектику та взаємозв’язок «відкритої» та «закритої» політики;
- суть, види та функції латентної політики;
- зміст, методи та засоби здійснення латентної політики в її основних видах;
- етичні та мотиваційні засади дій держави та особистості в сфері латентної політики;
- критерії ефективності політичної розвідки та якості, які повинен мати професійний розвідник;
- технології здійснення спеціальних інформаційних та психологічних операцій.
вміти:
- проводити аналіз ситуацій і процесів у площині проявів латентної політики;
- виявляти тенденції еволюції латентної політики з виокремленням загрозливих тенденцій ;
- проводити порівняльний аналіз спеціальних операцій;
- передбачати ймовірні наслідки застосування тієї чи іншої латентної технології в масштабах впливу на суспільні відносини, виходячи із врахування реалій політичного життя
- аналізувати нестандартні політичні ситуації із пошуком оригінальних шляхів
їх розв’язання;
- розробляти латентні заходи щодо забезпечення «відкритої» політики на державному рівні, на рівні регіональних адмінструктур та партосередків, в ході виборчих кампаній регіонального масштабу..
володіти:
- основними методами аналізу складових латентного політичного процесу, навичками дослідницької діяльності й умінням самостійно виявляти вплив латентних компонентів політи
Дата: 2016-10-02, просмотров: 192.
