Перелік залежних країн і територій світу
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
Офіційна назва Статус Адміністративний центр  
 
Велика Британія (Сполучене Королівство)  
Ангілья (Ангуілла) 9 Заморська територія (володіння) Валлі  
Бермуда Острови 9 Гамільтон  
Британська Територія в Індійському Океані 1 Дієго-Гарсіа  
Британська Антарктична Територія 2 Кінг-Едвард-Пойнт  
Південна Джорджія та Південні Сандвічеві Острови      
Британські Віргінські Острови 9   Род-Таун  
Гібралтар 9 Гібралтар  
Кайман Острови 9 Джорджтаун  
Монтсеррат 9 Плімут, тимчас. – Брейдс, будується як адміністрати-вний центр м. Порт-Діана  
Піткерн Острів 9 Адамстаун  
Сент-Гелен (Святої Олени) 9 Джеймстаун  
Фолклендські (Мальвінські) Острови 9 Стенлі / Порт-Стенлі / Пуерто-Аргентино  
Теркс і Кайкос Острови 9 Володіння із внутрішньою автономією Кокберн-Таун / Гранд-Терк  
Гернсі (Сарнія) 3 Залежна територія («Коронна Земля») Сент-Пітер-Порт / Сен-П’єр-Порт  
Джерсі 3 Сент-Гельєр  
Острів Мен (Еллан Ваннін) 3 Автономна частина («Коронна Земля») Дуглас / Доолиш  
Суверенні території Баз (Акротірі та Декелія) Суверенні військові бази Епіскопі  
С Ш А  
Володіння США в Карибському морі (бухта Гуантанамо. о. Навасса) Орендована територія    
Дієго-Гарсія Острів 1    
Зовнішні малі острови США (Вейк, Гауленд і Бейкер, Джарвіс, Атол Джонсон, Мідвей, Риф Кінгмен і Атол Пальміра) Володіння    
Співдружність Пуерто-Рико Держава, що вільно приєдналася Сан-Хуан  
Співдружність Північних Маріанських Островів Офіційно відсутній. Рези-денція губернатора –Кепітол-Гіллі, окремі за-конодавчі та урядові орга-ни – в Гарапані, Сусупі, Чалан-Каноа (всі – на о. Сайпан)  
Віргінські Острови Сполучених Штатів 9 Володіння (неінкорпорована територія) Шарлотта-Амалія  
Територія Американське Самоа 9 Паго-Паго (резиденція гу-бернатора – Утулеї, уряду – Фагатого)  
Територія Гуам 9 Аганья / Хагатна  
Франція  
Гваделупа Заморський департа-мент (регіон) Бас-Тер  
Гвіана Французька   Каєнна  
Мартиніка Фор-де-Франс  
Реюньйон Сен-Дені  
Французька Полінезія Заморська община (співтовариство) Папеете  
Волліс і Футуна   Мата-Уту / Матауту  
Майотта – Маоре 4 Резиденція французької адміністрації– Дзаудзі, місцевої адміністрації – Мамудзу  
Сен-П’єр і Мікелон Сен-П’єр  
Сен-Бартельмі Густавія  
Сен-Мартен Мариго / Марігот  
Острів Кліппертон Заморська територія    
Французькі Південні та Антарктичні Території 2(в т.ч. територія Дрібних островів Індійського океану) Адміністративне управління здійснюється з м. Сен-Дені (Реюньйон), колишній адміністративний центр – Мартен-де-Вів’є  
Нова Каледонія (Канак) Заморська особлива територія (асоційована) Нумеа  
Князівство Монако 5 Конституційна монархія під протекторатом Монако / Монако-Вілль  
Австралія  
Маккуорі Острів Володіння (офіційно – в складі штату Тасманія)    
Австралійська Антарктична Територія 2      
Територія Островів Ашмор і Картьє Володіння (зовнішня територія)    
Територія Островів Герд і Макдональд    
Територія Островів Коралового Моря    
Територія Кокосових (Кілінг) Островів   Вест-Айленд (за іншими даними – Бантам-Вілледж)  
Територія Острова Крістмас (Різдва) Сетлемент (за іншими да-ними – Флаїнг-Фіш-Коув)  
Територія Острова Норфолк Кінгстон, резиденція гу-бернатора – Бьйорнт-Пайн  
Нова Зеландія  
Токелау / Юніон Володіння (несамоуправна територія) Офіційно відсутній, кожна громада має свій адміністративний центр (часто зазначають м. Факаофо)  
Залежна Територія Росса 2 Вільно асоційована територія    
Кука Острови Вільно асоційована держава Аваруа  
Ніуе Алофі  
Нідерланди  
Аруба Володіння (автономна частина) Ораньєстад  
Нідерландські Антильські Острови 6   Віллемстад  
Норвегія  
Територія Свальбар (арх. Шпіцберген, о. Ведмежий / Бйорноя) 7 Особлива адміністративна одиниця Лонг’єбуен / Лонгйєрбюен / Лонг’їр  
Антарктичні території Норвегії (Земля Королеви Мод, о. Буве, о. Петра І) 2 Володіння    
Територія Ян-Маєн Олонкінбуен  
Іспанія  
Іспанська Північна Африка Автономні міста Сеута / Сабта, Мелілья / Ма-Аліль  
Острови Канарські Автономна область Почергово Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія і Санта-Крус-де-Тенерифе  
Португалія  
Острови Азори Автономна область Понта-Делгада, резиденція парламенту – Орта  
Острови Мадейра   Фуншал  
Данія  
Гренландія – Калаалліт-Нунаат Самоврядна частина Нук / Нуук (Готгоб)  
Фарери Внутрішня автономія Торсгавн  
Китай  
Аомень / Аоминь (Макао) 7 Спеціальний адміні-стративний район КНР Аоминь  
Сянган (Гонконг) 7   Сянган (Вікторія-Сіті)  
Південна Африка  
Маріон і Принс-Едуард Острови Частина округи муніципалітету Кейптауна    
Фінляндія  
Аландські Острови 7 Автономна територія Маріегамн / Маріангаміна  
Чилі  
Пасхи Острів (Рапа-Нуї) Особлива територія Ханга-Роа  
Хуан-Фернандес Архіпелаг   Сан-Хуан-Баутиста  
Магеллан і Чилійська Антарктика 2 Регіон Пунта-Аренас  
Аргентина  
Вогняна Земля, Антарктида і острови Південної Атлантики2 Провінція Ушуайа  
Кондомініум (Франція й Іспанія)  
Князівство Андорра 5 Князівство під сумісним протекторатом Андорра-ла-Велья  
Греція  
Айон-Орос (Свята Гора / Афон) Автономна теократична (монастирська) республіка під протекторатом Каріес / Карея  
Окуповані території  
Магрібська Сахара (Марокканська, Західна Сахара) 8, 9 Марокко Ель-Аюн / Лааюн
Палестинські території (Зах. беріг р. Йордан і Сектор Газа)8 Ізраїль Ель-Кудс (Східний Єруса-лим), фактично – Рамалла
Примітки: 1.В 1982 р. парламент Республіки Маврикій прийняв закон про проголошення архіпелагу Ча-гос (включаючи о. Дієго-Гарсія) невід’ємною складовою Маврикію. Велика Британія всу-переч рішенням ООН відторгла архіпелаг і створила на ньому власне володіння, а о. Дієго-Гарсія передала в оренду США на 50 років. 2.Територіальні претензії на Антарктиду та території, що розташовані південніше від широ-ти 600, не визнаються світовим співтовариством. Міжнародно-правовий режим цих тери-торій регулюється Угодою «Про Антарктику» від 1 грудня 1959 р. 3.Острови Мен та Нормандські – Гернсі й Джерсі – «Коронні землі» Сполученого Королів-ства, але не є його складовою частиною й не входять в Європейський Союз. 4.Генеральна Асамблея ООН визнає право Федеральної Ісламської Республіки Коморські Острови на територію. 5.Держава має обмежений суверенітет; вважається такою, що перебуває «під протекцією». 6.Внаслідок сильних сепаратистських рухів території загрожує розпад на 2 самоврядні коло-нії – Кюрасао й Сінт-Маартен (південна частина) і 3 несамокеровані колонії – Бонайре, Са-ба й Сінт-Еустатіус. Розпуск території запланований на 15 грудня 2008 року. 7.Існування територій з особливим статусом регламентоване спеціальними міжнародними угодами. 8.Майбутнє окупованих територій належить врегулюванню в межах ООН. 9.Країни, на які поширюється Декларація про Надання Незалежності Колоніальним Країнам і Народам («Декларація Деколонізації»), що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 14 грудня 1960 (тобто країни, що офіційно визнані ООН колоніями). 10.ООН вважає ці території такими, що від часу прийняття Декларації про Надання Незалежності Колоніальним Країнам і Народам (на яких цей документ раніше поширювався) приєдналися до інших незалежних держав.
                             

 


 

Додаток Б.


Дата: 2016-10-02, просмотров: 214.