Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх як вияв гуманізму кримінального законодавства України.
Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Підстави такого звільнення.
Види примусових заходів виховного характеру та особливості їх призначення. Наслідки ухилення неповнолітнього від застосування до нього примусових заходів виховного характеру.
Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх, особливості їх застосування (ст.ст. 98–102 КК).
Особливості призначення покарання неповнолітнім (ст.103 КК). Призначення позбавлення волі неповнолітнім за сукупністю злочинів або вироків.
Особливості застосування до неповнолітніх звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст.104 КК).
Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності (ст.106 КК).
Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочини у віці до 18 років (ст.107 КК).
Тема 19. Судимість. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
Поняття і значення судимості. Правові наслідки судимості (ч. 1, 2 ст.88 КК). Особи, які визнаються такими, що не мають судимості (ч. 3, 4 ст.88 КК).
Види припинення судимості.
Погашення судимості. Строки погашення судимості (ст.89 КК). Обчислення строків погашення судимості (ст. 90 КК). Наслідки вчинення нового злочину протягом цих строків (ст.90 КК).
Зняття судимості та умови його застосування (ст. 91 КК). Відмінність зняття судимості від її погашення. Види зняття судимості.
Поняття та мета примусових заходів медичного характеру (ст.92 КК). Підстави їх застосування.
Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру (ст.93 КК).
Види примусових заходів медичного характеру та критерії їх призначення (ст.94 КК). Продовження, зміна та припинення застосування примусових заходів медичного характеру (ст.95 КК). Зарахування часу застосування примусових заходів медичного характеру в строк покарання.
Примусове лікування (ст.96 КК). Мета та підстави його застосування. Особи, до яких застосовується примусове лікування.
Тема 20. Основні питання Загальної частини кримінального права зарубіжних країн
Загальна характеристика кримінального законодавства Росії та інших держав СНД.
Кримінальне законодавство зарубіжних держав – Англії, США, Франції, Німеччини, Японії. Англо-американська і континентальна системи кримінального права. Реформи кримінального законодавства, які здійснюються протягом останніх десятиріч у деяких зарубіжних розвинутих державах.
Основні інститути Загальної частини кримінального права зарубіжних держав.
Наука кримінального права. Виникнення та основні етапи розвитку науки кримінального права. Глосатори (італійська школа), середньовічні доктрини кримінального права (Німеччина, Італія, Франція, Голландія). Класична школа кримінального права: її виникнення, сутність, етапи розвитку. Вплив творів Ш.-Л. Монтеск’є та Ч. Беккаріа на становлення класичної школи. Французький, німецький та російський напрями класичної школи кримінального права (А. Фейєрбах, К. Грольман, М.С. Таганцев, М.Д. Сергеєвський, О.Ф. Кистяківський). Значення класичної школи кримінального права, її вплив на кримінальне законодавство та на правозастосування.
Виникнення антропологічної школи кримінального права та її подальша еволюція. Основні погляди антропологів (Ч. Ломброзо, Е. Фері, Р. Гарофало) та їх вплив на науку кримінального права.
Виникнення соціологічної школи кримінального права та її подальша еволюція. Поширення поглядів цієї школи в Європі, Росії, Латинській Америці. Основні погляди соціологів (Ф. Ліст, Ван Гамель, А. Прінс, Г. Тард, І.Я, Фойницький, М.П. Чубинський та ін.). Вплив соціологічної школи на кримінальне законодавство кінця XIX та XX ст. ст.
Розвиток науки кримінального права в другій половині XX ст. Новий соціальний захист. Фінальна теорія кримінального права. Нормативізм. Неоантропологізм. Оцінка цих напрямків. Їх вплив на кодифікацію кримінального законодавства другої половини XX ст., на законотворчі роботи та на правозастосування.
Література
1. Конституція України //Відомості Верховної Ради України — 1996. - №30.
2. Кримінальний Кодекс України 2001 р.(із змінами та доповненнями станом на 1 вересня 2008 р.). — Харків «Одіссей» - 2008.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України (із змінами та доповненнями станом на 15.07.2005 р.) — Харків «Одіссей» 2005.
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення. — Київ, 1993.
5. Закон України від 10 грудня 1991 р. «Про дію міжнародних угод на території України». //Відомості Верховної Ради України, 1992. - №10. – Ст.137.
6. Закон України від 8 жовтня 1991 р. «Про громадянство України» в редакції Закону ВРУ від 18 січня 2001 р. //Відомості Верховної Ради України, 2001 р.
7. Закон України від 20 грудня 1990 р. «Про міліцію» //Відомості Верховної Ради України, 1991 р.
Закон України від 17 квітня 1991 р. «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» //Відомості Верховної Ради України, 1991 р.
8. Закон України від 12 травня 1991 р.«Про захист прав споживачів» //Відомості Верховної Ради України, 1991. - № 12.
9. Закон України від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру України» //Відомості Верховної Ради України. – 1992.
10. Закон України від 18 лютого 1991 р. «Про оперативно-розшукову діяльність» (18.02.92).
11. Закон України від 25 березня 1992 р. «Про службу безпеки України» //Відомості Верховної Ради України. – 1992.
12. Закон України від 19 грудня 1992 р. «Про адвокатуру» //Відомості Верховної Ради України. – 1993.
13. Закон України від 01 жовтня 1996 р. «Про застосування амністії в Україні» //Відмості Верховної Ради України. – 1997.
14. Закон України від 05 липня 2001 р. «Про амністію»
Закон України від 16 липня 1999 р. «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» //Відомості Верховної Ради України. – 1999.
15. Закон України від 30 червня 1993 р. «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» //Відомості Верховної Ради України. – 1993.
16. Європейська конвенція про взаємну допомогу в кримінальних справах (20.04.59).
17. Конвенція про передачу засуджених oci6.(21.03.83).
18. Європейська конвенція про видачу правопорушників (17.03.78).
19. Європейська конвенція з прав людини (04.11.50)
Постанови Пленуму Верховного Суду України
1. Про судову діяльність в умовах загострення в Україні криміногенної ситуації (30.09.94 р.).
2. Про судову практику по справам про необхідну оборону (26.04.2002 р.).
3. Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина (30.05.97 р.).
4. Про стан здійснення правосуддя в 2000 р. та заходи щодо його вдосконалення з метою реалізації положень Конституції України (19.01.2001 р.).
5. Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна (25.09.1981 р.).
6. Про судову практику у в справах про злочини проти життя і здоровя людини (1.04.1994 р.).
7. Про практику призначення судами кримінального покарання (24.09.2003 р.).
8. Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування (3.06.2005 р.).
9. Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості (26.12.2003 р.).
10. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру (15.05.2006 р.).
11. Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності (23.12.2005 р.).
12. Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності (25.12.1992 р.).
13. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. — Х., Одіссей – 2003.
Література до всіх тем курсу
1. Багрий-Шахматов Л. В. Кримінальна відповідальність і покарання по радянському карному праву. — Мінськ: Вища школа, 1975.
2. Баулин Ю. В. Обставини, що виключають злочинність діяння.—Харків, 1991.
3. Брайнін Я. М. Кримінальний закон і його застосування. — М., 1967.
4. Бородін С. В. Злочини проти життя. — М.: Юрист, 1999.
5. Бурчак Ф. Г. Навчання про співучасть по радянському кримінальному праву. — К.: Наук. думка, 1969.
6. Бурчак Ф. Г. Кваліфікація злочинів. — К.: Політіздат України, 1983.
7. Бурчак Ф. Г. Співучасть: соціальні, кримінологічні і правові проблеми. — К.: Вища школа, 1986.
8. Волков В. С. Мотив і кваліфікація злочинів. — Казань, 1968.
9. Волков В. С. Мотиви злочинів. — Казань, 1982.
10. Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в провину.—ДО.,1996.
11. Галіакбаров Р. Груповий злочин: постійні і перемінні ознаки. — Свердловськ., 1973.
12. Галиакбаров Р. Кваліфікація групових злочинів. — М., 1980.
13. Глистин В. К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1979.
14. Держава й право на рубежі століть (кримінологія, карне право, судове право). — М., 2001.
15. Дагель П. С., Котів Д. П. Субъективная сторона преступления и её установление.— Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. Іб.
16. Емельянов В. П. Преступность несовершеннолетних с психическими аномалиями. — Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, 1980.
17. Жеребкин В. Е. Логічний аналіз понять права. — К.,1992.
18. Зелінський А. Ф. Усвідомлюване і неусвідомлюване в злочинному поводженні. — X., 1986.
19. Иногамова-Хегай Л. В. Конкуренція норм карного права. — М.: Щит-М, 1999.
20. Карпець И. И. Кримінальне право й етика. — М.: Юрид. літ, 1985.
21. Карпушин М. П., Курляндский В. И. Кримінальна відповідальність і склад злочину. — М., 1974.
22. Кондратюк Л. В. Антропологія злочину. — М.: Норма, 2001.
23. Кудрявцев В. Н. Загальна теорія кваліфікації злочинів. — М.: Юрид.24. Кудрявцев В. Н. Загальна теорія кваліфікації злочинів. — М.: Юрист, 1999.
25. Кривоченков Н. Класифікація злочинів.—Харків: Вища школа,1983.
26. Кузнецова Н. Ф. Преступление и преступность.—М.: Изд-во МГУ, 1969.
27. Куринов Б. А. Научные основы квалификации преступлений. —М-: Изд-во МГУ, 1984.
28. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны.. - М.: Изд-во МГУ, 1980.
29. Коржанский М. Й. Кваліфікація злочинів. — К.: Юрінком Інтер, 1998.
30. Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. — К.: Атіка, 2001.
31. Кочои С. М. Ответственность за корыстные преступления против собственности. — М.: Юристь, 1998. — 181с.
32. Крошко В. П. Теоретичні і практичні проблеми професійного (оперативного) ризику в діяльності органів внутрішніх справ. —ДО., 1995. — 159 с. — 345 с.
33. Левицкий Г. А. Квалификация преступлений. — М.: Юрид. літ., 1981.
34. Лесниевский-Костарева Т. А. Дифференциация уголовной отв 35. Мальцев В. В. Проблеми уголовно-правовой оценки общественно опасных последствий. — Саратов, 1989.
36. Марогулова Й. Л. Амнистия и помилование в российском законодательстве. — М.: ЗАТ "Бизнес-шк.", "Интел-Синтез", 1998. — 140с.
37. Мельникова 3. Б. Ювенальна юстиція: Проблеми карного права, карного процесу і кримінології: Учеб. пособ. — М.: Справа, 2000. — 272 с.
38. Михєєв Р. И. Проблеми осудності і неосудності в радянському карному праві. — Владивосток: І Изд-во Дальневост. ун-та, 1983.
39. Михайленко П. П. Кримінальне право України. Загальна частина. — К.,1997.
40. Михлина. С. Последствия преступления. — М.: Юрид. літ., 1969.
41. Музика А. А. Примусові заходи медичного і виховного характеру.—ДО.,1997.
42. Напроцький В. О. Кримінальне право України: Курс лекцій. — К.: Знання, 2000.—771 с.
43. Навроцкий В. А. Кваліфікація злочинів. — К., 1983.
44. Новосьолов Г. П. Навчання про об'єкт злочину. Методологічні аспекти. — М.: Норма, 2001.
45. Орлов В. С. Субъект преступления. . — М.: Госюриздат, 1958.
46. Павлов В. Г. Суб'єкт злочину і кримінальна відповідальність.—спб.2000.
47. Пинаєв А. А. Особливості складів злочинів з подвійною і змішаною формами провини: Уч. пособ. —харків: Изд-во Харьк. юрид. ін-та, 1984.
48. Прохоров В. С. Злочин і відповідальність. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984.
49. Рарог А. И. Вина и квалификация преступлений . — М.: Юрид. літ., 1982.
50. Сидоров Б. В. Афект, его уголовно-правовое и криминологическое значение.—Казань, 1978.
51. Словарь по уголовному праву /Отв. ред. проф. А. В. Наумов. —М.,1997.
52. Становский М. Н. Назначение наказания. — Спб.: Юридичний центр, 1999.
53. Степанюк А. Сутність виконання покарання. —X.: Фоліо, 1999. —256с.
54. Судові вироки. Практика Верховного Суду України. — К., 1996.
55. Тарарухин З А. Кваліфікація злочинів у судовій і слідчій практиці. — К., 1995.
56. Тарарухин С. А. Встановлення мотиву і кваліфікація злочину. — К., 1977
57. Таганцев Н. С. Российское уголовное право: Курс лекций. Часть Общая. — Тула: Автограф, 2001. — Т. Т. 1,2.
58. Таций В. Я. Об'єкт і предмет злочину по радянському кримінальному праву: Уч. пособ. — Харків: Вид-во Харьк. юрид. ін-ту,1988.
59. Тер-Акопов А. А. Добровольный отказ от совершения преступления— М.: Юрид. лит., 1982.
60. Тер-Акопов А. А. Бездействие, как форма преступного поведения. М.: Юрид. лит., 1980.
61. Тельнов П. Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. — М.: Юрид. лит., 1974.
62. Тельнов П. Ф. Квалификация преступлений по совокупности //Сов. юстиция, 1975. — № 17
63. Тимейко Г. В. Общее учение об объективной стороне преступления. — Ростов: Изд-во Ростова, ун-та, 1977.
64. Ткачевский Ю. М. Прогрессивная система исполнения уголовных наказаний.: Учеб. пособ. — М.: Зерцало, 1997. — 143 с.
65. Уголовный закон: опыт теоретического моделирования. — М.: Наука, 1987.
66. Устименко В. В. Спеціальний суб'єкт злочину.Харків: Вища школа, 198 Уголовное право России: Учеб. у 2-х томах / Под. ред. А. Н. Игнатова, Ю. А. Красикова — М.: Норма-Инфра-М, 1998. — Т.1. Общая часть. — 639 с.; Т.2 Особснная часть. — 639 с.
67. Фойницкий Й. Я. Учение л наказании. — М.: Добросвет, 2000.
68. Фуко М. Наглядати і карати. Народження в'язниці. — М., 1999.
69. Церетели Т. В. Причинная связь в уголовном праве. — М.: Гос-юриздат, 1963.
70. Шевченко М. Н. Правове регулювання відповідальності неповнолітніх. — К.: Вища школа, 1976.
71. Кримінальне право України на сучасному етапі. Загальна частина. —ДО.,1985
72. Флетчер Дж., Наумов А. В. Основні концепції сучасного кримінального права. — М., 1998.
73. Чубарев В. Л. Вага злочинного діяння. — К., 1992.
74. Юшков Ю. Кваліфікація злочинів, передбачених різними частинами однієї і тієї ж статті //Рад. юстиція, 1969. —№4.
75. Якушкин В. А. Ошибка и её уголовно-правовое заначение. — М., 1988.
76. Яковлев А. М. Принцип социальной справедливости и основания уголовной ответственности. //Сов. гос. и право, 1982. — № 3.
Дата: 2016-10-02, просмотров: 184.