Тема 18. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх як вияв гуманізму кримінального законодавства України.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Підстави такого звільнення.

Види примусових заходів виховного характеру та особливості їх призначення. Наслідки ухилення неповнолітнього від застосування до нього примусових заходів виховного характеру.

Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх, особливості їх застосування (ст.ст. 98–102 КК).

Особливості призначення покарання неповнолітнім (ст.103 КК). Призначення позбавлення волі неповнолітнім за сукупністю злочинів або вироків.

Особливості застосування до неповнолітніх звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст.104 КК).

Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності (ст.106 КК).

Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочини у віці до 18 років (ст.107 КК).

Тема 19. Судимість. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування

 

Поняття і значення судимості. Правові наслідки судимості (ч. 1, 2 ст.88 КК). Особи, які визнаються такими, що не мають судимості (ч. 3, 4 ст.88 КК).

Види припинення судимості.

Погашення судимості. Строки погашення судимості (ст.89 КК). Обчислення строків погашення судимості (ст. 90 КК). Наслідки вчинення нового злочину протягом цих строків (ст.90 КК).

Зняття судимості та умови його застосування (ст. 91 КК). Відмінність зняття судимості від її погашення. Види зняття судимості.

Поняття та мета примусових заходів медичного характеру (ст.92 КК). Підстави їх застосування.

Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру (ст.93 КК).

Види примусових заходів медичного характеру та критерії їх призначення (ст.94 КК). Продовження, зміна та припинення застосування примусових заходів медичного характеру (ст.95 КК). Зарахування часу застосування примусових заходів медичного характеру в строк покарання.

Примусове лікування (ст.96 КК). Мета та підстави його застосування. Особи, до яких застосовується примусове лікування.

Тема 20. Основні питання Загальної частини кримінального права зарубіжних країн

Загальна характеристика кримінального законодавства Росії та інших держав СНД.

Кримінальне законодавство зарубіжних держав – Англії, США, Франції, Німеччини, Японії. Англо-американська і континентальна системи кримінального права. Реформи кримінального законодавства, які здійснюються протягом останніх десятиріч у деяких зарубіжних розвинутих державах.

Основні інститути Загальної частини кримінального права зарубіжних держав.

Наука кримінального права. Виникнення та основні етапи розвитку науки кримінального права. Глосатори (італійська школа), середньовічні доктрини кримінального права (Німеччина, Італія, Франція, Голландія). Класична школа кримінального права: її виникнення, сутність, етапи розвитку. Вплив творів Ш.-Л. Монтеск’є та Ч. Беккаріа на становлення класичної школи. Французький, німецький та російський напрями класичної школи кримінального права (А. Фейєрбах, К. Грольман, М.С. Таганцев, М.Д. Сергеєвський, О.Ф. Кистяківський). Значення класичної школи кримінального права, її вплив на кримінальне законодавство та на правозастосування.

Виникнення антропологічної школи кримінального права та її подальша еволюція. Основні погляди антропологів (Ч. Ломброзо, Е. Фері, Р. Гарофало) та їх вплив на науку кримінального права.

Виникнення соціологічної школи кримінального права та її подальша еволюція. Поширення поглядів цієї школи в Європі, Росії, Латинській Америці. Основні погляди соціологів (Ф. Ліст, Ван Гамель, А. Прінс, Г. Тард, І.Я, Фойницький, М.П. Чубинський та ін.). Вплив соціологічної школи на кримінальне законодавство кінця XIX та XX ст. ст.

Розвиток науки кримінального права в другій половині XX ст. Новий соціальний захист. Фінальна теорія кримінального права. Нормативізм. Неоантропологізм. Оцінка цих напрямків. Їх вплив на кодифікацію кримінального законодавства другої половини XX ст., на законотворчі роботи та на правозастосування.

Література

1. Конституція України //Відомості Верховної Ради України — 1996. - №30.

2. Кримінальний Кодекс України 2001 р.(із змінами та доповненнями станом на 1 вересня 2008 р.). — Харків «Одіссей» - 2008.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України (із змінами та доповненнями станом на 15.07.2005 р.) — Харків «Одіссей» 2005.

4. Кодекс України про адміністративні пра­во­по­ру­шен­ня. — Київ, 1993.

5. Закон України від 10 грудня 1991 р. «Про дію міжнародних угод на території України». //Відомості Верховної Ради України, 1992. - №10. – Ст.137.

6. Закон України від 8 жовтня 1991 р. «Про громадянство України» в редакції Закону ВРУ від 18 січня 2001 р. //Відомості Верховної Ради України, 2001 р.

7. Закон України від 20 грудня 1990 р. «Про міліцію» //Відомості Верховної Ради України, 1991 р.

Закон України від 17 квітня 1991 р. «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» //Відомості Верховної Ради України, 1991 р.

8. Закон України від 12 травня 1991 р.«Про захист прав споживачів» //Відомості Верховної Ради України, 1991. - № 12.

9. Закон України від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру України» //Відомості Верховної Ради України. – 1992.

10. Закон України від 18 лютого 1991 р. «Про оперативно-розшукову діяльність» (18.02.92).

11. Закон України від 25 березня 1992 р. «Про службу безпеки України» //Відомості Верховної Ради України. – 1992.

12. Закон України від 19 грудня 1992 р. «Про адвокатуру» //Відомості Верховної Ради України. – 1993.

13. Закон України від 01 жовтня 1996 р. «Про застосування амністії в Україні» //Відмості Верховної Ради України. – 1997.

14. Закон України від 05 липня 2001 р. «Про амністію»

Закон України від 16 липня 1999 р. «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» //Відомості Верховної Ради України. – 1999.

15. Закон України від 30 червня 1993 р. «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» //Відомості Верховної Ради України. – 1993.

16. Європейська конвенція про взаємну допомогу в кримінальних справах (20.04.59).

17. Конвенція про передачу засуджених oci6.(21.03.83).

18. Європейська конвенція про видачу правопорушників (17.03.78).

19. Європейська конвенція з прав людини (04.11.50)

 

 

Постанови Пленуму Верховного Суду України

 

1. Про судову діяльність в умовах загострення в Україні криміногенної ситуації (30.09.94 р.).

2. Про судову практику по справам про необхідну оборону (26.04.2002 р.).

3. Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина (30.05.97 р.).

4. Про стан здійснення правосуддя в 2000 р. та заходи щодо його вдосконалення з метою реалізації положень Конституції України (19.01.2001 р.).

5. Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна (25.09.1981 р.).

6. Про судову практику у в справах про злочини проти життя і здоровя людини (1.04.1994 р.).

7. Про практику призначення судами кримінального покарання (24.09.2003 р.).

8. Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування (3.06.2005 р.).

9. Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості (26.12.2003 р.).

10. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру (15.05.2006 р.).

11. Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності (23.12.2005 р.).

12. Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності (25.12.1992 р.).

13. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. — Х., Одіссей – 2003.

 

Література до всіх тем курсу

 

1. Баг­рий-Шах­ма­тов Л. В. Кримінальна відповідальність і по­ка­ран­ня по ра­дянсь­ко­му кар­но­му пра­ву. — Мінськ: Ви­ща шко­ла, 1975.

2. Бау­лин Ю. В. Об­ста­ви­ни, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння.—Харків, 1991.

3. Брайнін Я. М. Кримінальний за­кон і йо­го за­сто­су­ван­ня. — М., 1967.

4. Бородін С. В. Зло­чи­ни про­ти жит­тя. — М.: Юрист, 1999.

5. Бур­чак Ф. Г. Нав­чан­ня про співучасть по ра­дянсь­ко­му кримінальному пра­ву. — К.: На­ук. дум­ка, 1969.

6. Бур­чак Ф. Г. Кваліфікація злочинів. — К.: Політіздат України, 1983.

7. Бур­чак Ф. Г. Співучасть: соціальні, кримінологічні і правові про­бле­ми. — К.: Ви­ща шко­ла, 1986.

8. Вол­ков В. С. Мо­тив і кваліфікація злочинів. — Ка­зань, 1968.

9. Вол­ков В. С. Мо­ти­ви злочинів. — Ка­зань, 1982.

10. Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в провину.—ДО.,1996.

11. Галіакбаров Р. Гру­по­вий зло­чин: постійні і перемінні оз­на­ки. — Сверд­ловськ., 1973.

12. Га­ли­ак­ба­ров Р. Кваліфікація гру­по­вих злочинів. — М., 1980.

13. Гли­стин В. К. Про­бле­ма уго­лов­но-пра­во­вой ох­ра­ны об­ще­ст­вен­ных от­но­ше­ний. — Л.: Изд-во Ле­нингр. ун-та, 1979.

14. Дер­жа­ва й пра­во на рубежі століть (кримінологія, кар­не пра­во, су­до­ве пра­во). — М., 2001.

15. Да­гель П. С., Котів Д. П. Субъ­ек­тив­ная сто­ро­на пре­сту­п­ле­ния и её ус­та­нов­ле­ние.— Во­ро­неж: Изд-во Во­ро­неж. ун-та, 1974. Іб.

16. Емель­я­нов В. П. Пре­ступ­ность не­со­вер­шен­но­лет­них с пси­хи­че­ски­ми ано­ма­лия­ми. — Са­ра­тов: Изд-во Са­ра­товск. ун-та, 1980.

17. Же­реб­кин В. Е. Логічний аналіз по­нять пра­ва. — К.,1992.

18. Зелінський А. Ф. Усвідомлюване і неусвідомлюване в зло­чин­но­му поводженні. — X., 1986.

19. Ино­га­мо­ва-Хе­гай Л. В. Конкуренція норм кар­но­го пра­ва. — М.: Щит-М, 1999.

20. Кар­пець И. И. Кримінальне пра­во й ети­ка. — М.: Юрид. літ, 1985.

21. Кар­пу­шин М. П., Кур­лянд­ский В. И. Кримінальна відповідальність і склад зло­чи­ну. — М., 1974.

22. Кон­д­ра­тюк Л. В. Антропологія зло­чи­ну. — М.: Нор­ма, 2001.

23. Куд­ряв­цев В. Н. За­галь­на теорія кваліфікації злочинів. — М.: Юрид.24. Куд­ряв­цев В. Н. За­галь­на теорія кваліфікації злочинів. — М.: Юрист, 1999.

25. Кривоченков Н. Класифікація злочинів.—Харків: Ви­ща шко­ла,1983.

26. Куз­не­цо­ва Н. Ф. Пре­сту­п­ле­ние и пре­ступ­ность.—М.: Изд-во МГУ, 1969.

27. Ку­ри­нов Б. А. На­уч­ные ос­но­вы ква­ли­фи­ка­ции пре­сту­п­ле­ний. —М-: Изд-во МГУ, 1984.

28. Кор­жан­ский Н. И. Объ­ект и пред­мет уго­лов­но-пра­во­вой ох­ра­ны.. - М.: Изд-во МГУ, 1980.

29. Коржанский М. Й. Кваліфікація злочинів. — К.: Юрінком Інтер, 1998.

30. Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. — К.: Атіка, 2001.

31. Ко­чои С. М. От­вет­ст­вен­ность за ко­ры­ст­ные пре­сту­п­ле­ния про­тив соб­ст­вен­но­сти. — М.: Юристь, 1998. — 181с.

32. Крош­ко В. П. Теоретичні і практичні про­бле­ми професійного (опе­ра­тив­но­го) ри­зи­ку в діяльності органів внутрішніх справ. —ДО., 1995. — 159 с. — 345 с.

33. Ле­виц­кий Г. А. Ква­ли­фи­ка­ция пре­сту­п­ле­ний. — М.: Юрид. літ., 1981.

34. Лес­ни­ев­ский-Кос­та­ре­ва Т. А. Диф­фе­рен­циа­ция уго­лов­ной отв 35. Маль­цев В. В. Про­бле­ми уго­лов­но-пра­во­вой оцен­ки об­ще­ст­вен­но опас­ных по­след­ст­вий. — Са­ра­тов, 1989.

36. Ма­ро­гу­ло­ва Й. Л. Ам­ни­стия и по­ми­ло­ва­ние в рос­сий­ском за­ко­но­да­тель­ст­ве. — М.: ЗАТ "Биз­нес-шк.", "Ин­тел-Син­тез", 1998. — 140с.

37. Мель­ни­ко­ва 3. Б. Юве­наль­на юстиція: Про­бле­ми кар­но­го пра­ва, кар­но­го про­це­су і кримінології: Учеб. по­соб. — М.: Спра­ва, 2000. — 272 с.

38. Михєєв Р. И. Про­бле­ми осудності і неосудності в ра­дянсь­ко­му кар­но­му праві. — Вла­ди­во­сток: І Изд-во Даль­не­вост. ун-та, 1983.

39. Ми­хай­лен­ко П. П. Кримінальне пра­во України. За­галь­на час­ти­на. — К.,1997.

40. Мих­ли­на. С. По­след­ст­вия пре­сту­п­ле­ния. — М.: Юрид. літ., 1969.

41. Музика А. А. Примусові заходи медичного і виховного характеру.—ДО.,1997.

42. Напроцький В. О. Кримінальне право України: Курс лекцій. — К.: Знання, 2000.—771 с.

43. На­вроц­кий В. А. Кваліфікація злочинів. — К., 1983.

44. Но­во­сьо­лов Г. П. Нав­чан­ня про об'єкт зло­чи­ну. Методологічні ас­пек­ти. — М.: Нор­ма, 2001.

45. Ор­лов В. С. Субъ­ект пре­сту­п­ле­ния. . — М.: Го­сюр­из­дат, 1958.

46. Пав­лов В. Г. Суб'єкт зло­чи­ну і кримінальна відповідальність.—спб.2000.

47. Пинаєв А. А. Особливості складів злочинів з подвійною і змішаною фор­ма­ми про­ви­ни: Уч. по­соб. —харків: Изд-во Харьк. юрид. ін-та, 1984.

48. Про­хо­ров В. С. Зло­чин і відповідальність. — Л.: Изд-во Ле­нингр. ун-та, 1984.

49. Ра­рог А. И. Ви­на и ква­ли­фи­ка­ция пре­сту­п­ле­ний . — М.: Юрид. літ., 1982.

50. Си­до­ров Б. В. Афект, его уго­лов­но-пра­во­вое и кри­ми­но­ло­ги­че­ское зна­че­ние.—Ка­зань, 1978.

51. Сло­варь по уго­лов­но­му пра­ву /Отв. ред. проф. А. В. Нау­мов. —М.,1997.

52. Ста­нов­ский М. Н. На­зна­че­ние на­ка­за­ния. — Спб.: Юри­дич­ний центр, 1999.

53. Сте­па­нюк А. Сутність ви­ко­нан­ня по­ка­ран­ня. —X.: Фоліо, 1999. —256с.

54. Судові ви­ро­ки. Прак­ти­ка Вер­хов­но­го Су­ду України. — К., 1996.

55. Та­ра­ру­хин З А. Кваліфікація злочинів у судовій і слідчій практиці. — К., 1995.

56. Та­ра­ру­хин С. А. Вста­нов­лен­ня мо­ти­ву і кваліфікація зло­чи­ну. — К., 1977

57. Та­ган­цев Н. С. Рос­сий­ское уго­лов­ное пра­во: Курс лек­ций. Часть Об­щая. — Ту­ла: Ав­то­граф, 2001. — Т. Т. 1,2.

58. Та­ций В. Я. Об'єкт і пред­мет зло­чи­ну по ра­дянсь­ко­му кримінальному пра­ву: Уч. по­соб. — Харків: Вид-во Харьк. юрид. ін-ту,1988.

59. Тер-Ако­пов А. А. Доб­ро­воль­ный от­каз от со­вер­ше­ния пре­сту­п­ле­ния— М.: Юрид. лит., 1982.

60. Тер-Ако­пов А. А. Без­дей­ст­вие, как фор­ма пре­ступ­но­го по­ве­де­ния. М.: Юрид. лит., 1980.

61. Тель­нов П. Ф. От­вет­ст­вен­ность за со­уча­стие в пре­сту­п­ле­нии. — М.: Юрид. лит., 1974.

62. Тель­нов П. Ф. Ква­ли­фи­ка­ция пре­сту­п­ле­ний по со­во­куп­но­сти //Сов. юс­ти­ция, 1975. — № 17

63. Ти­мей­ко Г. В. Об­щее уче­ние об объ­ек­тив­ной сто­ро­не пре­сту­п­ле­ния. — Рос­тов: Изд-во Рос­то­ва, ун-та, 1977.

64. Тка­чев­ский Ю. М. Про­грес­сив­ная сис­те­ма ис­пол­не­ния уго­лов­ных на­ка­за­ний.: Учеб. по­соб. — М.: Зер­ца­ло, 1997. — 143 с.

65. Уго­лов­ный за­кон: опыт тео­ре­ти­че­ско­го мо­де­ли­ро­ва­ния. — М.: Нау­ка, 1987.

66. Ус­ти­мен­ко В. В. Спеціальний суб'єкт зло­чи­ну.Харків: Ви­ща шко­ла, 198 Уго­лов­ное пра­во Рос­сии: Учеб. у 2-х то­мах / Под. ред. А. Н. Иг­на­то­ва, Ю. А. Кра­си­ко­ва — М.: Нор­ма-Ин­фра-М, 1998. — Т.1. Об­щая часть. — 639 с.; Т.2 Особс­н­ная часть. — 639 с.

67. Фой­ниц­кий Й. Я. Уче­ние л на­ка­за­нии. — М.: Доб­ро­свет, 2000.

68. Фу­ко М. На­гля­да­ти і ка­ра­ти. На­род­жен­ня в'язниці. — М., 1999.

69. Це­ре­те­ли Т. В. При­чин­ная связь в уго­лов­ном пра­ве. — М.: Гос-юр­из­дат, 1963.

70. Шев­чен­ко М. Н. Пра­во­ве ре­гу­лю­ван­ня відповідальності неповнолітніх. — К.: Ви­ща шко­ла, 1976.

71. Кримінальне пра­во України на су­час­но­му етапі. За­галь­на час­ти­на. —ДО.,1985

72. Флет­чер Дж., Нау­мов А. В. Основні концепції су­час­но­го кримінального пра­ва. — М., 1998.

73. Чу­ба­рев В. Л. Ва­га зло­чин­но­го діяння. — К., 1992.

74. Юш­ков Ю. Кваліфікація злочинів, пе­ре­дба­че­них різними час­ти­на­ми однієї і тієї ж статті //Рад. юстиція, 1969. —№4.

75. Якуш­кин В. А. Ошиб­ка и её уго­лов­но-пра­во­вое за­на­че­ние. — М., 1988.

76. Яков­лев А. М. Прин­цип со­ци­аль­ной спра­вед­ли­во­сти и ос­но­ва­ния уго­лов­ной от­вет­ст­вен­но­сти. //Сов. гос. и пра­во, 1982. — № 3.

Дата: 2016-10-02, просмотров: 184.