Однією з традиційних операцій банку є ведення рахунків його клієнтів. При цьому коло самих клієнтів досить різноманітне: підприємства, установи, організації, благодійні фонди, партії, громадські об’єднання, фізичні особи. Весь процес ведення рахунків умовно можна поділити на три стадії: відкриття, обслуговування, закриття рахунків. Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій можуть бути відкриті в будь-яких банках України на вибір клієнта і за згоди цих банків.

Порядок ведення бухгалтерського обліку операцій банків із вкладами (депозитами) визначається Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України (№ 481 від 27.12.2007) та обліковою політикою банку. Вказана Інструкція визначає порядок обліку установами банків операцій за міжбанківськими депозитами, депозитами суб’єктів господарювання та фізичних осіб, вкладами (депозитами) на вимогу, короткостроковими і довгостроковими вкладами (депозитами).

Для цілей бухгалтерського обліку відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (Постанова № 280 Правління НБУ від 17.06.2004) вклади (депозити) поділяються на такі: вклади (депозити) на вимогу; вклади (депозити) короткострокові – на строк не більше ніж рік (365 днів); вклади (депозити) довгострокові – на строк більше ніж рік (365 днів).

Вклади (депозити) на вимогу – це кошти на поточних, поточних бюджетних чи на кореспондентських рахунках банків без визначеного строку їх погашення, які поповнюються та використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати процентів за залишками коштів на цих рахунках визначають у двосторонніх угодах під час їх відкриття.

Вклади (депозити) на визначений строк – це кошти, що зберігаються на вкладних (депозитних) рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається під час відкриття цих рахунків.

Строковими вкладами (депозитами) є також кошти, що отримані від інших банків як вклад (депозит) на конкретний строк.

Відповідно до зазначеної класифікації вкладів (депозитів) за формами, строками їх розміщення (залучення) та способу оформлення здійснюється вибір балансового рахунку, на якому банк обліковує відповідні зобов’язання.

У балансі банку залучені і позичені кошти класифікують як основні, або фінансові, зобов’язання і показують у пасиві балансу.

Кошти на вимогу фізичних та юридичних осіб використовуються для обслуговування платіжного обороту. Основне призначення цих рахунків – зберігання коштів і проведення розрахунків. Власник рахунку може в будь-який час одержати ці кошти, а банк зобов’язаний видати їх на першу вимогу власника чи його законного представника.

Основні рахунки, які застосовують для обліку операцій за коштами на вимогу суб’єктів господарювання: 2600 П Кошти на вимогу суб’єктів господарювання; 2601 П Поточні рахунки банку-управителя з довірчого управління; 2602 П Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання; 2603 П Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання; 2604 П Цільові кошти на вимогу суб’єктів господарювання; 2605 АП Кошти на вимогу суб’єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток.

Залишок коштів, надходження їх готівкою і безготівково на рахунки клієнтів обліковують за кредитом цих рахунків: ДтРізні рахунки КтКошти на вимогу суб’єктів господарювання.

Списання і видачу коштів готівкою з рахунків клієнтів обліковують за дебетом цих рахунків: ДтКошти на вимогу суб’єктів господарювання Кт Різні рахунки.

Основний рахунок для обліку коштів клієнтів, що призначені для розрахунків, – це рахунок 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»: призначення рахунку:облік вкладів (депозитів) на вимогу суб’єктів господарювання (крім небанківських фінансових установ), у тому числі поточні рахунки суб’єктів господарювання та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт. На цьому рахунку також обліковують суми, що їх перераховують клієнти для формування статутного капіталу до їх реєстрації як юридичних осіб; суми, що обліковуються до часу їх внесення на накопичувальний рахунок, відкритий у Національному банку України або його територіальних управліннях за місцем створення банку.

За дебетомрахунку проводять суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків; суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; суми, що обумовлені договором між банком та клієнтом – власником рахунку; надані кредити овердрафт.

За кредитомрахунку проводять суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків; суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості.

При відкритті поточного рахунку суб’єктам господарювання, кошти надходять в основному безготівковим шляхом у національній або іноземній валюті. При веденні рахунку він може може поповнюватися і зменшуватися як у безготівковій, так і в готівковій формі.

Поповнення поточного рахунку безготівковим шляхом Дт1200 Кореспондентський рахунок банку в НБУ Кт2600 Кошти на вимогу суб’єктів господарювання або Дт2600 Кошти на вимогу суб’єктів господарювання (рахунок платника) Кт2600 Кошти на вимогу суб’єктів господарювання (рахунок одержувача).

Поповнення рахунку готівкою: Дт1001 (1002) Банкноти та монети в касі банку Кт2600 Кошти на вимогу суб’єктів господарювання.

Видача з рахунку готівки: Дт2600 Кошти на вимогу суб’єктів господарювання Кт1001 (1002) Банкноти та монети в касі банку.

Списання безготівковим шляхом для зарахування на рахунок одержувача в іншому банку: Дт 2600 Кошти на вимогу суб’єктів господарювання Кт1200 Кореспондентський рахунок банку в НБУ.

Списання з поточного рахунку плати за розрахунково-касове обслуговування Дт2600 Кошти на вимогу суб’єктів господарювання Кт6110 Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів.

Оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування. Дистанційне обслуговування може здійснюватися за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг».

Депозити на вимогу фізичні особи відкривають у банках найчастіше як поточні рахунки, картрахунки, ощадні вклади до запитання.

Операції за коштами на вимогу населення обліковують на балансових рахунках 2-го класу «Операції з клієнтами» Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках: 262 Кошти на вимогу фізичних осіб; 2620 АП Кошти на вимогу фізичних осіб; 2622 П Кошти в розрахунках фізичних осіб; 2625 АП Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток.

Основний рахунок для обліку коштів фізичних осіб, що призначені для розрахунків, – це рахунок: 2620 Кошти на вимогу фізичних осіб: призначення рахунку:облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт.

За дебетомрахунку проводять суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків; суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; надані кредити овердрафт.

За кредитомрахунку проводять суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків; суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості.

Поповнення рахунку безготівковим шляхом: Дт Кошти на вимогу суб’єктів господарювання, коррахунок банку Кт 2620 Кошти на вимогу фізичних осіб.

Поповнення готівкою: Дт1001 (1002) Банкноти та монети в касі банку Кт 2620 Кошти на вимогу фізичних осіб.

Видача з рахунку готівкою: Дт2620 Кошти на вимогу фізичних осіб Кт 1001 (1002) Банкноти та монети в касі банку.

Списання безготівковим шляхом: Дт2620 Кошти на вимогу фізичних осіб КтКошти на вимогу суб’єктів господарювання, коррахунок банку.

Та частина платіжного обороту, що проводиться на рахунках у банках, а не готівкою, називається безготівковим платіжним оборотом.

Зміст і мета безготівкового платіжного обороту – оплата без використання готівкових коштів. Платник і одержувач коштів використовують поточні рахунки. Операція може бути проведена як в одному банку, так і між різними кредитними установами.

Безготівкові розрахунки в Україні врегульовано Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок переведення грошей у межах України, а також установлює відповідальність суб’єктів переказу. Загальні вимоги щодо функціонування в Україні систем міжбанківських розрахунків, внутрішньобанківських платіжних систем та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті визначає Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті (затверджено Постановою № 320 НБУ від 16.08.2006 року). Облік та порядок здійснення безготівко вих розрахунків регламентує Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджено Постановою № 22 НБУ від 21.01.2004 року).