За літературними даними в розділі необхідно висвітлити агроекологічне обґрунтування зональності систем землеробства та охарактеризувати місце розташування, кліматичні умови, ґрунтовий покрив досліджуваної грунтово-кліматичної зони.

При описанні агрокліматичних умов подають дані про сонячну радіанію,ФАР; тепло забезпеченість земель; оцінка умов перезимівлі рослин; оцінка вологозабезпеченості території та повітряного режиму; оцінка посухи. Характеризують вплив кліматичних умов на процеси ґрунтоутворення.

При оцінці ґрунтових умов необхідно відмітити характер поверхні досліджуваної території, а також основні чинники, що визначають особливості рельєфу. Бажано вказати рівень залягання підгрунтових вод, їх мінералізацію. Визначають закономірності розміщення ґрунтів за рельєфом, розвиток ерозійних процесів.

Наводять характеристику основних генетичних типів ґрунтів: їх мінералогічний, хімічний, гранулометричний склад, будову. Вказують особливості розміщення порід за елементами рельєфу, їх зв’язок із розвитком ерозійних процесів.

Відмічають вплив рослин на розвиток ґрунтів даної території. Зазначають, які сільськогосподарські культури є найбільш поширеними в нинішній час, їх роль у формуванні гумусного стану, структури ґрунту, захисті ґрунтів від ерозії.

В розділі висвітлюються особливості розміщення парів і культур у сівозмінах. Визначають особливості оптимізації розміщення сільськогосподарських культур. Вказують особливості та основні вимоги формування сівозміни в зазначеній грунтово-кліматичній зоні. Наводять культури, які є провідними та вказують основні напрями сільського господарства досліджуваної зони.

Наступним є висвітлення питання особливостей обробітку грунту в сівозмінах. Студент обґрунтовує основне завдання обробітку грунту в найбільш поширених сівозмінах досліджуваної грунтово-кліматичної зони. Та пояснює особливості сучасних систем обробітку грунту.

В наступному розділі необхідно зазначити особливості систем удобрення в сівозмінах для певної грунтово-кліматичної зони (Степу, Лісостепу, Полісся). Проаналізувати види, форми, строки , способи та співвідношення внесення добрив, які е оптимальними в даних умовах. Аналізують режим органічної речовини ґрунту та його вплив на біогенність грунтів

Необхідно вказати особливості боротьби з найбільш поширеними бур’янами наведених сівозмін. Відмітити біологічні особливості бур’янів зазначеної грунтово-кліматичної зони (Степу, Лісостепу, Полісся) та їх біологічну і виробничу характеристику. Навести агротехнічні, біологічні та хімічні заходи боротьби з бур’янами.

Завершенням Ι розділу курсового проекту є оцінка ерозійної безпеки і еро

дованості грунтів та відповідність сучасного землеробства досліджуваної грун

товоклиматичної зони вимогам охорони природи. Студент повинен проаналізу-

вати сучасний стан землерабства (Степу, Лісостепу, Полісся) та запропону-

Вати напрями його екологічної стабілізації.

Розділ 2 Проектування, впровадження та освоення

Грунтозахисних сівозмін

Ерозія ґрунтів є найсуттєвішим фактором зниження продуктивності земельних ресурсів і деградації агроландшафтів в Україні. Науково-обгрунтованою основою формування екологічно сталих агроландшафтів в Україні визнано ґрунтозахисну систему землеробства з контурно-меліоративною організацією території (КМОТ). Курсовий проект перед кожним студентом ставить індивідуальне завдання по вирішенню проблеми ґрунтозахисного облаштування зазначеної території схилових земель ( Лісостепу, Степу, Полісся).

Особливості побудови ґрунтозахисних сівозмін досліджуваної зони України. При написнанні другого розділу курсового проекту необхідно пояснити необхідність використання ґрунтозахисних сівозмін, пояснити їх функції та вказати основні вимоги при складанні ґрунтозахисних сівозмін в розрізі зазначеної грунтово-кліматичної зони.

Студент повинен дати оцінку сільськогосподарським культурам по впливу на грунти наведеним у індивідуальному завданні (проаналізувати ґрунтозахисну здатність сільськогосподарських культур; оцінити якісний склад культур та кількість рослинних решток, що вони залишають; ступінь симбіотичної та асоціативної азотфіксації сільськогосподарських культур; проаналізувати вплів культур на складання та структурно-агрегатний склад грунту; дати оцінку рослин за характером впливу на водний режим грунту; фітомеліоративний та фітосанітарний вплив рослин на грунт).

Дати грунту характеристику за основними показниками родючості(фізико-хімічними,водно-фізичними,агрохімічними). Проаналізувати можливість розвитку рослин на грунті з врахуванням умов індивідуального завдання.

Проектування ґрунтозахисної сівозміни. Методика складання схем сівозміни містить наступні пункти: встановлення розміру і кількості полів; визначення кількості полів під кожну культуру; визначення складу зібраних полів, якщо такі є у сівозміні; підбір попередників для найбільш цінних культур; підбір покривної культури для багаторічних трав, якщо у сівозміні передбачено їх вирощування; розміщення культур, що залишились по кращих попередниках; складання ланок та з’єднання їх між собою у схему забезпечуючи найбільш ефективне використання після дії пару і багаторічних трав; у сівозмінах з проміжними культурами визначають місце для їх сівби; встановлюють тип і вид сівозміни та складають ротаційну таблицю. Данні представляють у вигляді таблиці (Додаток Б,В).

Складання плану удобрення культур в ґрунтозахисній сівозміні. Студент розраховує дози N, P₂O₅ та K₂O у кг діючої речовини на запланований врожай на 1 га і на всю площу, норму добрив в туках на 1 га і всю площу під досліджувану культуру. Данні про запланований врожай сільськогосподарських культур студент бере з літературних довідників враховуючи умови індивідуального завдання .Необхідно вибрати найкращі форми, строки і способи внесення добрив під культуру. Обґрунтувати необхідність внесення органічних добрив та запропонувати їх дози. Добрива підбираються студентами з урахуванням зони вирощування, біологічних особливостей культури і її попередників. Данні представляють у вигляді таблиці (Додаток Г) та пишуть пояснювальну записку (обгрунтування), щодо розміщення добрив.

Система обробітку ґрунту та боротьби з бур’янами сівозміни. Необхідно описати особливості технології вирощування досліджуваних культур, скласти системи основного, передпосівного і післяпосівного обробітку ґрунту з урахуванням стану поля (рослинні рештки, видовий склад і ступінь засміченості), ґрунтових і агрокліматичних умов і біологічних особливостей культури. Обґрунтувати вибір систем обробітку (Додаток Д) , а також запропонувати методи боротьби з бур’янами.

Розрахунок ґрунтозахисної ефективності сівозміни . Залежно від покриву поверхні поля сільськогосподарські культури забезпечують різну ґрунтозахисну ефективність. Остання зменшується із збільшенням крутості схилів.

Ґрунтозахисну ефективність сівозміни визначають за допомогою формули:

Гзс = /Зк₁×Пв₁/+/Зк₂×Пв₂/+… +Зк_n×Пв_n/100

Гзс - ґрунтозахисна ефективність сівозміни, %;

Зк-грунтозахисна ефективність культури /1,2…n/в сівозміні,%;

Пв-питома вага культури /1,2…n/в сівозміні,%;

Таблиця 2.1

Ґрунтозахисна ефективність сільськогосподарських культур

залежно від крутості схилу

Після розрахунку ґрунтозахисної ефективності сівозміни, проаналізувати відповідність співвідношення культур залежно від крутизни схилу в сівозміні індивідуального завдання з оптимальним співвідношенням культур залежно від крутизни схилу (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Оптимальне співвідношення культур залежно від крутизни схилу

На підставі одержаних результатів в кінці роботи необхідно дати висновки та рекомендації по підвищенню ґрунтозахисної ефективності сівозмін та вирішенню екологічних завдань агро ландшафту.