Оформлення курсового проекту
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Методичні рекомендації

до виконання курсового проекту з дисципліни

«ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА»

для студентів-магістрів денної форминавчання

спеціальності: 8.09010102 – «Агрономія»

 

Курс –6 , семестр – 2

 

Мелітополь – 2009


 

Іванова І.Є., Тодорова Л.В. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни «Екологічні проблеми землеробства» для студентів-магістрів денної форми навчання. – Мелітополь: ТДАТУ, 2009. – 30 с.

 

 

Друкується за рішенням науково-методичної ради ТДАТУ факультету АТЕ

Протокол №______ від «___________ » 200 __р.

 

 

Рецензенти: к.с.г.н., доц. Колесніков М.О.

к.с.г.н., доц. Єременко О.А.

 

Методичні рекомендації затверджені на засіданні кафедри загального землеробства

Протокол №____ від «________ » 200 __р.


Зміст

ВСТУП.. 4

Розділ 1 ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОго проекту.. 5

1.1. Структура курсового проекту. 5

1.2. Оформлення курсового проекту. 6

1.2.1. Загальні вимоги до оформлення. 6

1.2.2. Нумерація. 7

1.2.3. Ілюстрації 9

1.2.4. Таблиці 9

1.2.5. Формули. 10

1.2.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела 11

1.2.7. Додатки. 11

Розділ 2 План і методика виконання курсового проекту.. 12

2.1. План курсового проекту. 12

2.2. Методика виконання курсового проекту. 13

Рекомендована література. 19

Теми індивідуальних завдань для курсового проекту……………………….20

Додатки.. 28

 

 

ВСТУП

Курсовий проект з дисципліни «Екологічні проблеми землеробства» , як навчально-наукове дослідження є важливим етапом підготовки висококваліфікованого фахівця-агронома. Мета курсового проекту міститься в тому, щоб студенти, використовуючи отримані теоретичні і практичні знання із лекційного курсу, лабораторно-практичних занять, навчальної і методичної літератури, могли б оволодіти методами самостійного виконання конкретного завдання за темою «Проектування та екологічна оцінка ґрунтозахисних сівозмін» на прикладі заданої грунтово-кліматичної зони України та впровадити методи організації найбільш економічно і екологічно доцільного використання земельних угідь.

Курсовий проект передбачає закріпити знання студента:

– планувати найбільш раціональне використання всіх сільськогосподарських угідь;

– розробляти систему сівозмін господарства на основі раціональної структури посівних площ сільськогосподарських культур і парів;

– встановлювати науково-обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів в сівозмінах;

– складати план освоєння і ротаційну таблицю сівозміни та давати оцінку продуктивності сівозмін;

– розробляти системи механічного обробітку ґрунту та внесення добрив в полях сівозмін;

– планувати використання гербіцидів в поєднанні з агротехнічними і біологічними заходами з метою боротьби з бур’янами;

– передбачати комплекс заходів по захисту ґрунтів від ерозії.

Розробка курсового проекту здійснюється студентами під керівництвом викладача кафедри загального землеробства на основі засвоєного учбового матеріалу з використанням літературних джерел та передбачає обов’язкове виконанням індивідуального завдання .

Студент, має подати свій курсовий проект своєчасно (в означений термін). Захист курсового проекту проводиться згідно до графіку затвердженого на засіданні кафедри. Оцінюють курсовий проект за встановленою у ВНЗі системою оцінки. При його перевірці та оцінюванні враховується якість виконання всіх складових частин : структури, змісту та викладу, оформлення та рівня захисту. Коли у поданому на перевірку курсовому проекті відсутня яка-небудь структурна частина, вона не допускається до захисту, і керівник повертає її студенту для дороблення.

За 3 дні до захисту студент отримує курсовий проект та рецензію (відгук) на неї для ознайомлення з зауваженнями рецензента (керівника) та підготовки до захисту.

Розділ 1
ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОго роекту

 

Загальні вимоги до курсового проекту: логічне, послідовне викладення матеріалу, взаємний зв'язок усіх частин згідно з тематикою проекту. Останній студенти виконують самостійно, керуючись «Методичними рекомендаціями до виконання курсового проекту...».

Структура курсового проекту

Незалежно від теми курсовий проект має включати в себе: титульний аркуш, вступ, основний текст, таблиці, висновки, список використаних джерел, додатки.

Титульний аркушкурсового проекту має бути оформленим згідно до вимог, які встановлені у ТДАТУ (Додаток А).

Зміст курсового проекту- необхідний структурний елемент, який містить перелік структурних частин, поданих в тій послідовності, в якій вони викладені в тексті, з посиланням на номер сторінки, з якого починається розділ.

Вступ.Виклад матеріалу курсового проекту починається зі вступу, де обґрунтовується актуальність теми, чітко формулюється мета і завдання курсової роботи, економічна ефективність використання культури у сільськогосподарському виробництві.

В основному тексті проектудетально викладається зміст усіх питань. Кожний розділ висвітлює самостійне питання проблеми. Необхідно, щоб висновки попередніх розділів підводили до сприйняття подальшого. Це дозволяє зберігати логічний зв'язок та єдність всього курсового проекту. Важливим є також виконання індивідуального завдання , яке студент повинен детально проаналізувати в основному тексті.

Формулювання висновків- цей розділ курсового проекту виконується студентом самостійно і свідчить про рівень засвоєння матеріалу та вміння використовувати вивчений матеріал на практиці.

Список використаних джерелє необхідним і обов'язковим структурним елементом курсового проекту і складається з бібліографічних описів тих видань, які досліджував та використовував студент при підготовці до написання курсового проекту.

Додаткизавершують курсовий проект і включають в себе статистичний матеріал, графіки, діаграми, таблиці.

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Проте, всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "6. ВИСНОВКИ". Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу не повинна стояти крапка, наприклад: "2.3" (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка, наприклад: "1.3.2" (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують в межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, схеми, графіки тощо) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрацію або таблицю, розміри якої більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу). Після номера крапка не ставиться.

При переносі частини таблиці на інший аркуш пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 1.2". Назву таблиці не повторюють.

Формули нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номеру розділу та порядкового номера формули, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.

Ілюстрації

Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. Посилання на підписи оформлюються у вигляді виразу у круглих дужках "(рис.3.1)". Підпис під ілюстрацією може містити експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначаються цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Таблиці

Цифровий матеріал повинен, як правило, оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, розміщену над таблицею симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери.

Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці не включають.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення з заголовком і з великих, якщо вони є самостійними.

Таблицю розміщують після першого згадування в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного боку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця 4.1

Класифікація сівозмін

Типи сівозмін Види сівозмін
    Польові Плодозмінні (зерново-трав’яно-просапні грунтозахисні) Просапні, зерново-просапні (ґрунтозахисні) Трав’яно-просапні (ґрунтозахисні) Зерново-трав’яні Сидеральні Зерново-парові Зерново-паро-просапні (ґрунтозахисні) Грунтозахисні
Кормові: прифермерські сінокосно-пасовищні Плодозмінні (ґрунтозахисні) Просапні Трав’яно-просапні (ґрунтозахисні) Травопільні (ґрунтозахисні)
  Спеціальні Просапні Зерново-просапні (ґрунтозахисні) Трав’яно-просапні (ґрунтозахисні)

Формули

Громіздкі, а також нумеровані формули розміщують в окремих рядках. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують безпосередньо в текст.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів подають безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і коефіцієнта подають з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Нумерують лише ті формули, на які є посилання в тексті. Номер ставиться біля правого берега сторінки.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Додатки

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично тексту. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток " і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, "Додаток А".

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка, наприклад: А.2 - другий розділ додатку А.

Ілюстрації, таблиці і формули нумерують у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д. 1.2.


Розділ 2
План і методика виконання курсовоГО ПРОЕКТУ

План курсового проекту

Зміст

Вступ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 


Вступ

Студент має показати розуміння необхідності вирішення екологічних проблем в умовах розвитку сучасних систем землеробства. Дати оцінку сучасному комплексу агротехнічних, меліоративних , організаційних заходів, що використовується в землеробстві Україні. Пояснити екологічний аспект значення сівозмін. Вказати прізвища науковців (вітчизняних та іноземних), які зробили значний внесок у розвиток даної теми. Бажано сформулювати цілі і завдання власного дослідження у межах курсового проекту.

Грунтозахисних сівозмін

Ерозія ґрунтів є найсуттєвішим фактором зниження продуктивності земельних ресурсів і деградації агроландшафтів в Україні. Науково-обгрунтованою основою формування екологічно сталих агроландшафтів в Україні визнано ґрунтозахисну систему землеробства з контурно-меліоративною організацією території (КМОТ). Курсовий проект перед кожним студентом ставить індивідуальне завдання по вирішенню проблеми ґрунтозахисного облаштування зазначеної території схилових земель ( Лісостепу, Степу, Полісся).

Особливості побудови ґрунтозахисних сівозмін досліджуваної зони України. При написнанні другого розділу курсового проекту необхідно пояснити необхідність використання ґрунтозахисних сівозмін, пояснити їх функції та вказати основні вимоги при складанні ґрунтозахисних сівозмін в розрізі зазначеної грунтово-кліматичної зони.

Студент повинен дати оцінку сільськогосподарським культурам по впливу на грунти наведеним у індивідуальному завданні (проаналізувати ґрунтозахисну здатність сільськогосподарських культур; оцінити якісний склад культур та кількість рослинних решток, що вони залишають; ступінь симбіотичної та асоціативної азотфіксації сільськогосподарських культур; проаналізувати вплів культур на складання та структурно-агрегатний склад грунту; дати оцінку рослин за характером впливу на водний режим грунту; фітомеліоративний та фітосанітарний вплив рослин на грунт).

Дати грунту характеристику за основними показниками родючості(фізико-хімічними,водно-фізичними,агрохімічними). Проаналізувати можливість розвитку рослин на грунті з врахуванням умов індивідуального завдання.

Проектування ґрунтозахисної сівозміни. Методика складання схем сівозміни містить наступні пункти: встановлення розміру і кількості полів; визначення кількості полів під кожну культуру; визначення складу зібраних полів, якщо такі є у сівозміні; підбір попередників для найбільш цінних культур; підбір покривної культури для багаторічних трав, якщо у сівозміні передбачено їх вирощування; розміщення культур, що залишились по кращих попередниках; складання ланок та з’єднання їх між собою у схему забезпечуючи найбільш ефективне використання після дії пару і багаторічних трав; у сівозмінах з проміжними культурами визначають місце для їх сівби; встановлюють тип і вид сівозміни та складають ротаційну таблицю. Данні представляють у вигляді таблиці (Додаток Б,В).

Складання плану удобрення культур в ґрунтозахисній сівозміні. Студент розраховує дози N, P2O5 та K2O у кг діючої речовини на запланований врожай на 1 га і на всю площу, норму добрив в туках на 1 га і всю площу під досліджувану культуру. Данні про запланований врожай сільськогосподарських культур студент бере з літературних довідників враховуючи умови індивідуального завдання .Необхідно вибрати найкращі форми, строки і способи внесення добрив під культуру. Обґрунтувати необхідність внесення органічних добрив та запропонувати їх дози. Добрива підбираються студентами з урахуванням зони вирощування, біологічних особливостей культури і її попередників. Данні представляють у вигляді таблиці (Додаток Г) та пишуть пояснювальну записку (обгрунтування), щодо розміщення добрив.

Система обробітку ґрунту та боротьби з бур’янами сівозміни. Необхідно описати особливості технології вирощування досліджуваних культур, скласти системи основного, передпосівного і післяпосівного обробітку ґрунту з урахуванням стану поля (рослинні рештки, видовий склад і ступінь засміченості), ґрунтових і агрокліматичних умов і біологічних особливостей культури. Обґрунтувати вибір систем обробітку (Додаток Д) , а також запропонувати методи боротьби з бур’янами.

Розрахунок ґрунтозахисної ефективності сівозміни . Залежно від покриву поверхні поля сільськогосподарські культури забезпечують різну ґрунтозахисну ефективність. Остання зменшується із збільшенням крутості схилів.

 

Ґрунтозахисну ефективність сівозміни визначають за допомогою формули:

Гзс = /Зк1×Пв1/+/Зк2×Пв2/+… +Зкn×Пвn/100

Гзс - ґрунтозахисна ефективність сівозміни, %;

Зк-грунтозахисна ефективність культури /1,2…n/в сівозміні,%;

Пв-питома вага культури /1,2…n/в сівозміні,%;

Таблиця 2.1

Ґрунтозахисна ефективність сільськогосподарських культур

залежно від крутості схилу

Сільськогосподарська культура та агрофон Ґрунтозахисна ефективність, % за різної крутості схилу, градусів
Багаторічні трави
Озимі на зерно
Коноплі, ярий ячмінь на зерно,
Однорічні трави, горох
Цукрові буряки - -
Просо,овес
Гречка
Соняшник -
Кукурудза на зерно і силос -
Картопля -
Пар чорний
Стерня озимих культур
Стерня ярих звичайної рядкової сівби

 

 

Після розрахунку ґрунтозахисної ефективності сівозміни, проаналізувати відповідність співвідношення культур залежно від крутизни схилу в сівозміні індивідуального завдання з оптимальним співвідношенням культур залежно від крутизни схилу (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Оптимальне співвідношення культур залежно від крутизни схилу

Крутизна схилу Співвідношення культур,%
просапні однорічні суцільного посіву багаторічні трави
70-80 20-30 -
1-5 40-60 40-60 -
5-8 20-30 40-60 -
8-12 - 40-60 20-30
- 20-30 70-80

 

На підставі одержаних результатів в кінці роботи необхідно дати висновки та рекомендації по підвищенню ґрунтозахисної ефективності сівозмін та вирішенню екологічних завдань агро ландшафту.

Закінчується робота списком використаної літератури,щонаводиться у алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків книги (якщо книгу складено колективом авторів). Вказують прізвище та ініціали автора, назву статті, назву журналу (газети), місце видання, рік видання, номер журналу (дату видання газети), сторінки.


Рекомендована література

1. Бегей С.В., Шувар І.А. Екологічне землеробство: Підручник – Львів: «Но вий Світ – 2000», 2007.-429с.

2. Гудзь В.П., Примак І.Д., Рибак М.Ф. Адаптивні системи землеробства.-

К.: Цент учбової літератури, 2007.-336с.

3. Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії / За ред. В.П. Гудзя.-К.: Цент учбової літератури, 2007.-408с.

4. Основи інтегрованого застосування добрив / Г.М. Господаренко.-К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2002.-344с.

5. Фермерське землеробство (в таблицях) / За ред. І.Д. Примака.- Біла Церква, 2006.-360с.

6. Загальне землеробство: Підручник / За ред. ВюО.Єщенка.- К.: Вища освіта, 2004.-336с.

7. Землеробство та меліорація: Підручник / За ред. І.І Назаренка.- Чернівці: Книги –ХХΙ, 2006.-543с.

8. Раціональні сівозміни в сучасному землеробстві / За ред. І.П. Примака.- Біла Церква,2003.-384с.

9. Удобрения в интенсивных технологиях возделывания

сельскохозяйственных культур /Под. ред. И.П. Дерюгина.- М.:

Агромиздат, 1991.-223с.

10. Якість ґрунтів та сучасні стратегії удобрення /За ред. Д. Мельничука,

Дж. Гофман, М. Городнього. – К.: Арістей, 2004. – 488 с.

11. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів України.

Носка Б. С., Прістера Б. С., Лобода М. В. – К.: Урожай, 1994. - 332 с.

12. Овсинський И. Новая система земледелия.-К., 1989.-235с.

13. Ушкаренко В.О. Зрошувальне землеробство.-К.: Урожай, 1994.-328с.

14. Годулян К.С. Рациональные севообороты-основа высокого урожая.-

Днепропетровск: Промінь, 1972.-160с.

15. Гордієнко В.П., Геркіял О.М., Опришко В.П. Землеробство: Навч.

Посібник.- К.: Вища школа, 1991.-268с.

 

Таблиця 2.3

Курсовий проект

з дисципліни
„ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА”

 

 

на тему

студента групи курсу

факультету

індекс

(прізвище, ім’я, по-батькові)

 

 

Мелітополь – 200 __


ДОДАТОК Б

 

ПРОЕКТУВАННЯ ( ) СІВОЗМІНИ

  Культура   Площа, га   Сівозмінні групи Схема сівозміни
  назва   га   % Кількість полів № поля   Культура   га
                 
                 
                 
                 
                 
                 
                 
                 

 


 

ДОДАТОК В

 

РОТАЦІЙНЕ ЗАСВОЕННЯ ( ) СІВОЗМІНИ

  № поля   Рік засвоєння сівозміни Роки ротації
           
               
               
               
               
               
               

 


 

ДОДАТОК Г

ПЛАН ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ

 

  № поля   Культура       Добриво       Розрахункові дози д.р., кг/га       Спосіб і строки внесення    
           
         
         
         
         
         
         
         
         

 


 

 

ДОДАТОК Д

 

СИСТЕМА ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В ( ) СІВОЗМІНІ

 

  № поля       Культура     Обробіток ґрунту  
  Основний       Передпосівний       Післяпосівний    
         
         
         
         
         
         

Рецензія

Рецензія

Методичні рекомендації

до виконання курсового проекту з дисципліни

«ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА»

для студентів-магістрів денної форминавчання

спеціальності: 8.09010102 – «Агрономія»

 

Курс –6 , семестр – 2

 

Мелітополь – 2009


 

Іванова І.Є., Тодорова Л.В. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни «Екологічні проблеми землеробства» для студентів-магістрів денної форми навчання. – Мелітополь: ТДАТУ, 2009. – 30 с.

 

 

Друкується за рішенням науково-методичної ради ТДАТУ факультету АТЕ

Протокол №______ від «___________ » 200 __р.

 

 

Рецензенти: к.с.г.н., доц. Колесніков М.О.

к.с.г.н., доц. Єременко О.А.

 

Методичні рекомендації затверджені на засіданні кафедри загального землеробства

Протокол №____ від «________ » 200 __р.


Зміст

ВСТУП.. 4

Розділ 1 ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОго проекту.. 5

1.1. Структура курсового проекту. 5

1.2. Оформлення курсового проекту. 6

1.2.1. Загальні вимоги до оформлення. 6

1.2.2. Нумерація. 7

1.2.3. Ілюстрації 9

1.2.4. Таблиці 9

1.2.5. Формули. 10

1.2.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела 11

1.2.7. Додатки. 11

Розділ 2 План і методика виконання курсового проекту.. 12

2.1. План курсового проекту. 12

2.2. Методика виконання курсового проекту. 13

Рекомендована література. 19

Теми індивідуальних завдань для курсового проекту……………………….20

Додатки.. 28

 

 

ВСТУП

Курсовий проект з дисципліни «Екологічні проблеми землеробства» , як навчально-наукове дослідження є важливим етапом підготовки висококваліфікованого фахівця-агронома. Мета курсового проекту міститься в тому, щоб студенти, використовуючи отримані теоретичні і практичні знання із лекційного курсу, лабораторно-практичних занять, навчальної і методичної літератури, могли б оволодіти методами самостійного виконання конкретного завдання за темою «Проектування та екологічна оцінка ґрунтозахисних сівозмін» на прикладі заданої грунтово-кліматичної зони України та впровадити методи організації найбільш економічно і екологічно доцільного використання земельних угідь.

Курсовий проект передбачає закріпити знання студента:

– планувати найбільш раціональне використання всіх сільськогосподарських угідь;

– розробляти систему сівозмін господарства на основі раціональної структури посівних площ сільськогосподарських культур і парів;

– встановлювати науково-обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів в сівозмінах;

– складати план освоєння і ротаційну таблицю сівозміни та давати оцінку продуктивності сівозмін;

– розробляти системи механічного обробітку ґрунту та внесення добрив в полях сівозмін;

– планувати використання гербіцидів в поєднанні з агротехнічними і біологічними заходами з метою боротьби з бур’янами;

– передбачати комплекс заходів по захисту ґрунтів від ерозії.

Розробка курсового проекту здійснюється студентами під керівництвом викладача кафедри загального землеробства на основі засвоєного учбового матеріалу з використанням літературних джерел та передбачає обов’язкове виконанням індивідуального завдання .

Студент, має подати свій курсовий проект своєчасно (в означений термін). Захист курсового проекту проводиться згідно до графіку затвердженого на засіданні кафедри. Оцінюють курсовий проект за встановленою у ВНЗі системою оцінки. При його перевірці та оцінюванні враховується якість виконання всіх складових частин : структури, змісту та викладу, оформлення та рівня захисту. Коли у поданому на перевірку курсовому проекті відсутня яка-небудь структурна частина, вона не допускається до захисту, і керівник повертає її студенту для дороблення.

За 3 дні до захисту студент отримує курсовий проект та рецензію (відгук) на неї для ознайомлення з зауваженнями рецензента (керівника) та підготовки до захисту.

Розділ 1
ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОго роекту

 

Загальні вимоги до курсового проекту: логічне, послідовне викладення матеріалу, взаємний зв'язок усіх частин згідно з тематикою проекту. Останній студенти виконують самостійно, керуючись «Методичними рекомендаціями до виконання курсового проекту...».

Структура курсового проекту

Незалежно від теми курсовий проект має включати в себе: титульний аркуш, вступ, основний текст, таблиці, висновки, список використаних джерел, додатки.

Титульний аркушкурсового проекту має бути оформленим згідно до вимог, які встановлені у ТДАТУ (Додаток А).

Зміст курсового проекту- необхідний структурний елемент, який містить перелік структурних частин, поданих в тій послідовності, в якій вони викладені в тексті, з посиланням на номер сторінки, з якого починається розділ.

Вступ.Виклад матеріалу курсового проекту починається зі вступу, де обґрунтовується актуальність теми, чітко формулюється мета і завдання курсової роботи, економічна ефективність використання культури у сільськогосподарському виробництві.

В основному тексті проектудетально викладається зміст усіх питань. Кожний розділ висвітлює самостійне питання проблеми. Необхідно, щоб висновки попередніх розділів підводили до сприйняття подальшого. Це дозволяє зберігати логічний зв'язок та єдність всього курсового проекту. Важливим є також виконання індивідуального завдання , яке студент повинен детально проаналізувати в основному тексті.

Формулювання висновків- цей розділ курсового проекту виконується студентом самостійно і свідчить про рівень засвоєння матеріалу та вміння використовувати вивчений матеріал на практиці.

Список використаних джерелє необхідним і обов'язковим структурним елементом курсового проекту і складається з бібліографічних описів тих видань, які досліджував та використовував студент при підготовці до написання курсового проекту.

Додаткизавершують курсовий проект і включають в себе статистичний матеріал, графіки, діаграми, таблиці.

Оформлення курсового проекту

















Дата: 2016-10-02, просмотров: 168.