Спеціальному розслідуванню підлягають:• нещасні випадки зі смертельним наслідком;• групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їхнього здоров'я;• випадки смерті на підприємстві;• випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків;• нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю, за рішенням органів Держнаглядохоронпраці.

Спеціальне розслідування організовує роботодавець, або орган, до сфери управління якого належить підприємство, або МДА, або ВО ОМС.

До складу комісії зі спеціального розслідування (призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці) включаються:• ПО органу Державного нагляду за охороною праці (голова комісії);• представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду;• представники органу, до сфери управління якого належить підприємство;• керівник (спеціаліст) служби ОП підприємства, або інший представник роботодавця;• представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий (або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки);• представник вищого профспілкового рівня;• представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, або такої установи за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння);• представник інспекції Державного технічного нагляду Мінагрополітики - якщо нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в інспекції сільськогосподарських машин.

можуть бути включені спеціалісти відповідного органу з питань захисту населення і територій від НС, представники органів охорони здоров'я та інших органів.

Спеціальне розслідування проводиться протягом не більше 10 робочих днів. За результатами розслідування складаються такі документи:• акт спеціального розслідування за формою Н-5;• карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5 (у випадку їх розслідування);• акт за формою Н-1 або НПВ на кожного потерпілого окремо;• також оформлюються інші матеріали, передбачені Порядком.

Кількість примірників актів визначається залежно від кількості потерпілих та органів, яким документи надсилаються. Спеціальна комісія зобов'язана:

• обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про ОП;• з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;• визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;• установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про ОП, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;• зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, які представляють їх інтереси

Роботодавець протягом 5 діб з моменту підписання акта спеціального розслідування чи одержання припису посадової особи органу Державного нагляду за ОП щодо взяття на облік нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропонованих заходів щодо запобігання виникненню подібних випадків, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці.

Копії матеріалів розслідування роботодавець надсилає органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у розслідуванні. Перший примірник матеріалів розслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років.

Підприємства та органи, до сфери управління яких вони належать, а також Фонд ведуть облік усіх пов'язаних із виробництвом нещасних випадків.

Роботодавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

39. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності

Технічні заходи - технічні засоби, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці, та пов'язані з впровадженням нового обладнання, пристроїв і приладів безпеки і безпечною експлуатацією засобів виробництва.

Нормативно-методичні заходи:- розробка посібників і рекомендацій;- розробка нормативно-правової бази з охорони праці на підприємстві;- забезпечення необхідною нормативно-правовою документацією функціональних служб, окремих структурних підрозділів та робочих місць;- забезпечення програм і розробка методик навчання з питань охорони праці;- розробка розділів охорони праці в посадових інструкціях, інструкціях за професіями;- перегляд НПАОП підприємства.

Організаційні заходи:- контроль за технічним станом обладнання, інструментів, будівель і споруд;- контроль за дотриманням вимог нормативних документів з охорони праці;- нагляд за обладнанням підвищеної небезпеки;- організація навчання, перевірка знань з питань охорони праці і інструктажів робітників підприємства;- контроль за виконанням технологічного процесу відповідно до вимог охорони праці;- організація належних умов до проїздів і проходів відповідно до вимог охорони праці;- забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;- забезпечення відповідними знаками безпеки, плакатами.

Санітарно-гігієнічні заходи:- контроль за впливом виробничих факторів на здоров'я працівників;- забезпечення санітарно-побутових умов згідно з діючими нормами;- атестація робочих місць відповідно до їх нормативним актам з охорони праці;- планування заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці;- паспортизація санітарно-технічного стану умов праці.

Соціально-економічні заходи:- надання пільг і компенсацій працівникам, які працюють зі шкідливими і небезпечними умовами праці;- створення умов для економічної зацікавленості роботодавця і працівника у поліпшенні умов і підвищенні безпеки праці;- соціальне страхування працівників роботодавцем;- фінансування заходів з охорони праці;- відшкодування роботодавцем працівнику збитків у разі каліцтва.

Лікувально-профілактичні заходи:- надання медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків на виробництві;- контроль за здоров'ям працюючих протягом їхньої трудової діяльності;- лікувально-профілактичне харчування працівників, які працюють на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці;- проведення медичних оглядів працівників (попередніх та періодичних);- дотримання охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;- відшкодування потерпілому працівнику витрат на лікування, протезування, придбання транспортних засобів та інші види медичної допомоги.

Наукові заходи:- прогнозування соціально-економічних наслідків нещасних випадків і аварій;- моделювання аварійних ситуацій і розробка заходів щодо їх відвернення;- плани локалізації і ліквідації аварії;- оцінка ефективності управління охороною праці;- підготовка науково обгрунтованих технічних рішень, спрямованих на підвищення безпеки і поліпшення умов праці.

Інформаційне забезпечення - інформаційна підтримка при

проведенні нормативно-методичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних, соціально-економічних, наукових досліджень, спрямованих на збереження безпеки праці, здоров'я працюючих.