Процеси ринкових перетворень привернули суттєву увагу до дослідження теоретичних та практичних проблем подальшого розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств як державного, так і приватного сектора економіки України.

Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє фінансовий аналіз, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпритацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень. І хоча сам термін “фінанси” за останні 10-15 років пройшов через певні зміни та суттєво ускладнився, фінансові аналітики у країнах з розвинутою ринковою економікою традиційно займаються розрахунком коефіцієнтів, статистичним аналізом, складанням трендів для прогнозування.²

Думка про те, що розвиток методів фінансового аналізу проходив переважно в США та Західній Європі не може викликати особлививих заперечень: фінансовий аналіз покликаний обслуговувати потреби ринкової економіки, і тому лише розвиток та ускладнення механізму ринкової економіки можуть сприяти вдосконаленню його методів. Значна частина літератури, використаної під час написання цієї роботи належить західним авторам, праці яких розкривають основні принципи сучасних фінансів та менеджерського обліку.

Однак економічні реалії в Україні, як і в більшості сусідніх з нею держав, мають певну специфіку, що вносить корективи у традиційну методологію фінансового аналізу. Особливістю формування цівілизованих ринкових відносин в Україні є посилення впливу таких чинників, як жорстка конкурентна боротьба, технологічні зміни та постійне вдосконалення методів технічної обробки економічної інформації. Середовище, в якому функціонують вітчизняні підприємства характеризуються також безперервними нововведеннями в податковому законодавстві, змінами процентних ставок та валютних курсів, а також різкими коливаннями цін на ресурси та відносно високим темпом інфляції. Більшість цих факторів враховується при викладенні матеріалу вітчизняними та російськими авторами підручників та навчальних посібників з фінансового аналізу, використаних при написанні цієї роботи.

Методи фінансового аналізу постійно вдосконалюються по мірі настання змін в економічному середовищі нашої держави. Нові ідеї та принципи в цій сфері в першу чергу дохідять до користувачів периодичних економічних видань, які також використовувались під час підготовки кваліфікаційної роботи.

Ефективне виробництво та реалізація якісної продукції позитивно впливають на фінансовий стан підприємства. Збої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, ускладнення з її реалізацією ведуть до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в наслідок чого погіршується його платоспроможність. Очевидним також є і зворотній зв'язок, який полягає у тому, що відсутність коштів може призвести до перебоїв у забезпеченості матеріальними ресурсами, а отже, і у виробничому процесі. Однак у виробничій діяльності українських підприємств часто трапляються випадки, коли і добре працююче підприємство відчуває фінансові ускладнення, пов'язані з недостатньо раціональним розміщенням і використанням наявних фінансових ресурсів. В цих умовах перед менеджерами підприємств постає велика кількість питань, головними з яких є наступні:

Як раціонально організувати фінансову діяльність підприємства для його подальшого розвитку?

Яким чином можна покращити управління фінансовими ресурсами?

Яким чином визначити показники господарської діяльності, що забезпечують стійкий фінансовий стан підприємства?

На ці та інші важливі питання дає відповідь об'єктивний фінансовий аналіз, який дозволяє найбільш раціонально розподілити матеріальні, трудові і фінансові ресурси. Ще з курсу мікроекономіки нам відомо, що кількість будь-яких ресурсів є обмеженою, і в цих умовах домогтися максимального економічного ефекту можна не лише за рахунок регулювання обсягу виробництва, але й шляхом оптимального співвідношення різних ресурсів. Фінансові ресурси мають першорядне значення з усіх видів, оскільки це єдиний вид ресурсів підприємства, що трансформується безпосередньо і з мінімальними витратами часу у будь-який інший вид.

Фінансовий аналіз використовує весь комплекс економічної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки усієї випущеної і реалізованої продукції, але і собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотриманням розділів бізнес-плану.

Таблиця 1.1 «Зміст фінансово-економічного аналізу»

Зміст аналітичної роботи, що здійснюється в рамках фінансово-економічного аналізу, представлені в таблиці. На етапі діагностики компанії завдання фінансово-економічного аналізу (ФЕА) проведення поглибленої оцінки господарської ситуації для обгрунтування управлінських рішень, тому він приймає риси та особливості внутрішньогосподарського управлінського аналізу:

· Припускає використання не тільки стандартних, що розробляються державними органами форм звітності, оскільки призначений для внутрішнього використання;

· Використовує для реалізації своїх завдань великий обсяг інформації, залучаючи всі можливі її джерела і використовуючи для їх обробки методи статистики, математичного моделювання, фінансового аналізу, планування;

· Використовує отримані результати фінансового аналізу для вдосконалення фінансової політики компанії (при розробці облікової та кредитної політики, виборі напрямів адаптації управління оборотними коштами і витратами, виборі дивідендної політики тощо);

· Детально оцінює всі сторони діяльності компанії;

· Носить "закритий" для зовнішніх користувачів характер, не призначений для розголошення.

Набір використовуваних джерел інформації, застосовуваних методів і кількість розраховуються показників при проведенні фінансово-економічного аналізу залежать від цілей дослідника, що здійснює аналіз.
Для реалізації всього комплексу завдань, що вирішуються в рамках ФЕА діяльності компанії, використовується інформація, що міститься в наступних джерелах:

· Фінансова звітність - стандартна форма надання фінансових результатів діяльності компанії, дає достовірне і повне уявлення про її майновий і фінансовий стан;

· Дані про технічну підготовку виробництва, нормативна і планова інформація, дані оперативного, статистичного обліку, внутрішньогосподарської звітності, інформація виробничих нарад.

Таблиця 1.2 «Основні методи аналізу, проведеного в рамках ФЕА»

Аналіз абсолютних показників передбачає:

· Читання звітності, оцінку за статтями вихідного звітного балансу на початок і кінець періоду;

· Оцінку їх змін в абсолютних величинах;

· Оцінку питомих ваг статей балансу - структурних характеристик;

· Оцінку динаміки структурних змін (питомих ваг);

· Оцінку змін у відсотках до величин на початок періоду (темп приросту статей балансу).

Горизонтальний аналіз звітності грунтується на дослідженні динаміки розвитку всіх статей балансу і звіту про прибутки і збитки з базисним роком, фінансові показники якого приймаються рівними 100%. Після отримання в результаті таблиці звітності в індексному формі проводиться глибокий аналіз динаміки показників та визначення темпів приросту статей звітності.
Вертикальний (процентний) аналіз дозволяє отримати уявлення про структуру найважливіших підсумкових сум фінансової звітності. Так, сума активу береться рівної 100% і розраховуються питомі ваги кожної статті активів по відношенню до підсумку. Аналогічно поступають з пасивами. При вертикальному аналізі Звіту про прибутки і збитки за 100% приймається виручка від продажів. Більш глибокі висновки можна зробити, склавши таблицю на підставі даних звітності в процентній формі за ряд років, оскільки це дозволяє простежити динаміку структурних змін (темп приросту структурних змін).

Фінансово-економічний аналіз є складовою частиною комплексної діагностики компанії і являє собою ефективний метод, що дозволяє здійснити оцінку її фінансового стану і є базою для проведення робіт, пов'язаних з формуванням фінансової політики компанії.
Фінансово-економічний аналіз дозволяє реалізувати такі завдання:

· Оцінити результати та ефективність діяльності компанії, її поточний фінансовий стан;

· Скласти прогноз розвитку фінансово-економічних показників підприємства на найближчу перспективу;

· Оцінити динаміку фінансових показників за певний період часу і фактори, що викликали ці зміни;

· Виявити і оцінити можливі джерела фінансування заходів щодо реструктуризації і можливий ефект від їх реалізації.

· Оцінити існуючі фінансові обмеження на шляху реалізації організаційних перетворень;

В ринкових умовах заставою виживання та основою стабільного стану підприємства є його фінансова стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, а також витрати по його розширенню та оновленню.

Визначення фінансової стійкості підприємств відноситься до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринку, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до відсутності у підприємства коштів для розвитку виробництва, їх неплатоспроможності і , в кінцевому підсумку, до банкрутства, а "надмірна" стійкість буде гальмувати розвиток, збільшувати витрати підприємства надлишковими запасами і резервами.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідний аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан являє собою сукупність показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Мета аналізу полягає не тільки і не стільки в тому, щоб встановити та оцінити фінансовий стан підприємства, а також і в тому, щоб постійно проводити роботу, спрямовану на його покращення. Аналіз фінансового стану показує, по яким конкретним напрямкам необхідно вести цю роботу. У відповідності з цим результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші засоби покращення фінансового стану підприємства в конкретний період його діяльності.

Разом з тим, фінансовий стан - це важливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює, в якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів по фінансовим та іншим відносинам. Тому система показників має мету показати його стан для зовнішніх споживачів, оскільки при розвитку ринкових відносин користувачів фінансової інформації значно збільшується. Умовно їх можна поділити на три групи:

а) особи, безпосередньо пов'язані з підприємництвом, тобто менеджери та працівники управління підприємством;

б) особи, які можуть не працювати безпосередньо на підприємстві, але мають пряму фінансову зацікавленість, - акціонери, інвестори, покупці та продавці продукції (послуг), різноманітні кредитори. Таким чином фінансовий стан підприємства є головним критерієм для банків при рішенні питання про доцільність або недоцільність надання йому кредиту, а при позитивному рішенні цього питання - під який відсоток та на який строк;

в) особи, які мають косвенний фінансовий інтерес,- податкові служби, різноманітні фінансові інститути (біржи, ассоціації та інші), органи статистики та інші.

Усі ці користувачі фінансової звітності ставлять собі завдання провести аналіз стану підприємства та на його основі зробити висновки про напрямки своєї діяльності по відношенню до підприємства .