Стаття 248. Припинення представництва за довіреністю

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Задача 52

Акціонерне товариство (далі – АТ), що виготовляло безалкогольні напої, 15 липня 2010 р. видало Апраскіну довіреність без зазначення строку дії для закупівлі у фермерських господарствах помідорів за ціною 6 грн за 1 кг. Апраскін здійснював закупівлю помідорів до жовтня 2010 р. У серпні 2011 р. Апраскін здійснив закупівлю 10 т помідорів за ціною 5 грн 90 к., але АТ відмовилося прийняти помідори і оплатити їх вартість, мотивуючи свою відмову тим, що, по-перше, на цей час воно вже закупило помідори у інших виробників за значно нижчою ціною, та, по-друге, дія довіреності від 15.07.2010 р. припинилася, оскільки минуло більше одного року з моменту її видачі, а отже Апраскін діяв без повноважень.

На яке питання теми спрямоване це завдання? Дайте поняття повноваження.

Дане завдання розраховане на наступні питання:
- строк довіреності
- види довіреності
- представництво за довіреністю.

Згідно зі ст.247 ЦК України

1. Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

2. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.

3. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

Оскільки АТ видало Апраскіну довіреність без зазначення строку її дії, то твердження щодо припинення дії довіреності на підставі того, що минуло більше одного року з моменту її видачі є хибним.

Далі не можу зрозуміти послідовність, але виникли думки:
а) якщо це була разова довіреність на вчинення конкретних дій, а саме закупівля у фермерських господарств за ціною 2грн. за 1 кг., тоді Апраскін діяв без повноважень

Стаття 248. Припинення представництва за довіреністю

1. Представництво за довіреністю припиняється у разі:

1) закінчення строку довіреності;

2) скасування довіреності особою, яка її видала;

3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;

4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;

5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;

6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

А отже не було підстав для припинення довіреності

Задача 57

Після смерті Ткачука відкрилася спадщина (квартира у м. Харкові), на яку могли претендувати як спадкоємці за законом першої черги його дружина, дві доньки, які проживали разом із спадкодавцем, та син, який мешкав в іншій державі. Через три місяці після смерті чоловіка дружина звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Одна донька відмовилися від прийняття спадщини на користь матері. Від другої доньки та сина ніяких заяв до нотаріальної контори не надходило протягом шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Які існують способи здійснення суб’єктивних цивільних прав? За допомогою яких дій і в який строк може відбуватися здійснення цивільних прав у спадкових правовідносинах при прийнятті спадщини? Чи може бути здійснене суб’єктивне цивільне право шляхом пасивної поведінки?

Здійснення суб'єктивного цивільного права – це реалізація мір можливої поведінки управомоченої особи шляхом здійснення належних їй правомочностей (права на власні дії, права на чужі дії та права на захист).

Відповідно до ч 1 ст. 12 ЦК

1. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Способи здійснення суб’єктивних прав – це порядок або комплекс дій, які здійснює управомочена особа .

Способи здіснення суб'єктивних цивільних прав поділяють на фактичні та юридичні.

Під фактичними способами слід розуміти діяння, які, зазвичай не є юридично значущими, наприклад, коли особа фактично проживає у будинку, чим здійснює своє право власності на нього.

Юридичними способами слід вважати юридично значущі діяння, наслідком яких є виникнення, зміна чи припинення правовідносин. Це, зокрема, укладення різноманітних правочинів, створення авторського твору, виявлення скарбу тощо

Згідно ч1, 2 ст 1220

1. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

2. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою

Крім того, у ч1,2 ст. 1223

1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч1 ст 1258 1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

А також у ст. 1261

1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч1, 3 ст 1268

1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Крім того, в п 3.21, 3.22ї Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України

3.21. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

3.22. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Задача 58

Мішкіна звернулася до нотаріуса з проханням посвідчити договір, за яким вона передає своїй знайомій Самохіній право на отримання протягом одного року аліментів від її колишнього чоловіка, щоб таким чином розрахуватися за придбаний нею у Самохіної невеличкий меблевий гарнітур.

На яке питання розраховане це завдання? Чи можливе укладення вказаного договору?

Дане завдання розраховане на наступні питання:

- передача прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого

- Право на утримання (аліменти)

- Зобов’язання

Відповідно до ч4 ст 12 ЦК

4. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч2 ст 75 СКУ

2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

А також відповідно до ч 1 ст 76 ЦК

1. Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

Коли мова йде про передачу майнового права на отримання аліментів іншій особі, то слід говорити про ст. 14 СК

Задача 60

Міронов та Гришина отримали у спадщину від свого батька право власності на однокімнатну квартиру. Оскільки ні у Міронова, ні у Гришиної належного на праві власності житла не було, кожний з них вирішив заселитися в однокімнатну квартиру, відмовляючись поступатися іншому. В результаті цього в однокімнатній квартирі почала проживати Гришина зі своїм чоловіком та Міронов. Гришина та її чоловік створили Міронову обстановку неможливості проживання під одним дахом: постійно пиячили, користувалися речами Міронова без його дозволу, в квартирі часто були присутні сторонні люди. Через місяць після такого спільного проживання Міронов змушений був знову винаймати кімнату в гуртожитку і звернутися до суду з такими вимогами: зобов’язати Гришину на підставі ч. 2 ст. 364 Цивільного кодексу України виплатити йому грошову компенсацію за його частку у праві спільної часткової власності на квартиру, а також відшкодувати збитки, які дорівнюють розміру плати за користування кімнатою в гуртожитку. В суді Гришина заявила, що грошей у її сім’ї ледь вистачає на проживання і немає на відшкодування збитків. Тоді Міронов запропонував продати квартиру, а гроші поділити навпіл, на що Гришина також не погодилася, адже за отриману від продажу суму вона не зможе придбати житло, придатне для проживання.

На яке питання розраховане дане завдання? Чи можна вважати права (інтереси) Міронова порушеними? Чи правильно Міроновим обрано способи захисту? Чим порушення прав відрізняється від їх невизнання чи оспорювання (наведіть відповідні приклади)?

Дане завдання розраховане на питання:

- Порушення прав (інтересів) особи

- Способи захисту порушених прав

- Порівняння порушення прав від їх невизнання чи оспорювання.

На мою думку, можна вважати права (інтереси) Міронова порушеними

Міронов правильно обрав способ захисту.

У ч 2 ст 16 ЦКзазначено основні способи захисту:

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановленийдоговором або законом.

Порушення прав відрізняється від їх невизнання чи оспорювання наступним:

Частина 1 статті 15 закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права. Зміст цих підстав захисту у коментованій статті не розкривається, але він простежується у відповідних нормах статей, що регулюють ту чи іншу категорію правовідносин.

Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у неправомірному (протиправному) суспільно-шкідливому винному діянні :

недодержанні сторонами при вчиненні правочину вимог закону (ст. 215 ЦК);поширенні про особу недостовірної інформації (ст. 277 ЦК);розкритті таємниці про стан здоров'я особи (ст. 286 ЦК);підданні фізичної особи катуванню, нелюдському поводженню тощо (ст. 289 ЦК);неповазі до гідності та честі фізичної особи (ст. 297 ЦК); протиправному позбавленні права власності чи його обмеженні (ст. 321 ЦК); безпідставному заволодінні особою майном іншої особи-власника (ст. 387 ЦК);вчиненні власнику перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїх майном (ст. 391 ЦК);неправомірному використанні товару без згоди автора (ст. 443 ЦК);невиконанні чи неналежному виконанні умов зобов'язання (ст. 610 ЦК);безпідставній односторонній відмові від договору (ст. 651 ЦК);продажу товару неналежної якості (ст. 678 ЦК);втраті (нестачі) або пошкодженні речі (ст. 951 ЦК);заподіянні фізичній чи юридичній особі майнової чи немайнової (моральної) шкоди (статті 1166 - 1167 ЦК).

Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності у особи суб'єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на право користування житлом, на спадщину, на частку в спільному майні, яке безпосередньо не завдає шкоди суб'єктивному праву, але створює непевність у правовому статусі носія суб'єктивного права. Водночас тут відсутнє звернення інших осіб до юрисдикційних органів про відсутність у особи цивільного права. Таким може бути невизнання нотаріусом правочину чинності наданого стороною правовстановлювального документа.

Оспорювання суб'єктивного цивільного права відображає такий стан правовідношення, коли суб'єктивне цивільне право заперечується у юрисдикційному органі. Якщо таким органом є суд, то носій оспорюваного права може вимагати його визнання, за допомогою звернення з зустрічним позовом тощо.

Відповідно до ч2 ст 364ЦК

2. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Ч7 ст 41 КУ

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Крім того, ч2-4 ст 13 ЦК

2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Ч1 ст 356 ЦК

1. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю

Ч1 ст 368 ЦК

1. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Ч1 ст 361

1. Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Задача 61

ПрАТ “Велика будівельна компанія” (орендодавець) звернулося із позовом до фізичної особи-підприємця Нікітіна (орендар) про визнання договору оренди приміщення неукладеним на тій підставі, що в договорі не вказано місцезнаходження приміщення та його площа. В свою чергу, Нікітін за зустрічним позовом вимагав визнання договору оренди дійсним і передачі йому приміщення, адже, хоча вони і не вказали в договорі яке саме приміщення передається в користування, в усній формі директор ПрАТ “Велика будівельна компанія” і він (Нікітін) домовлялися про приміщення за адресою: м. Харків, вул. Житомирська, б. 32, площею 640 кв. м.

На яке питання розраховане це завдання? Чи має право ПрАТ “Велика будівельна компанія” вимагати визнання договору оренди неукладеним? Чи може Нікітін скористатися таким способом захисту, як визнання договору дійсним, і вимагати передачі приміщення? Чи вичерпний перелік способів захисту передбачений у ст. 16 ЦК України? Де можуть встановлюватися способи захисту цивільних прав та інтересів?

Завдання розраховане на питання:

- Договір аренди

- Підстави визнання договору неукладеним

- Способи захисту

Ч1 ст 759 ЦК

1.За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Ч1ст 638 ЦК

1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди

Ч1 ст 283 ГК

1. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Ч1 ст 284 ГКУ

1. Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна платаз урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

П2 ч 1 ст 208 ЦК

1. У письмовій формі належить вчиняти:

2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

Таким чином, необхідна була письмова форма правочину –договору,тобто даний договір вважається неукладеним.

Ст. 16 ЦК

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.