1. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

2. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

3. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особита з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Ч6 ст 55 ГК

6. Суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Ч1 Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» надано визначення такому терміну як відокремлений підрозділ юридичної особи, яким передбачено, що це представництво, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи;

Ч4 ст 64 ГК

4. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Крім того, згідно ч.2 ст. 58 ГК України, відкриття суб’єктом господарювання представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Відомості про відокремлені підрозділи (представництва) суб’єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом

Аналізуючи вищевикладені правові норми щодо створення представництва як відокремленого підрозділу юридичної особи випливає, що вона не потребує державної реєстрації, а створюється шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру за місцем реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю про створеного ним представництва. Датою створення представництва буде дата внесення відомостей державним реєстратором до Єдиного державного реєстру про представництво.

Таким чином, для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру про створення представництва юридичної особи, виконавчий орган підприємства або є уповноважена ним особа повинна подати державному реєстратору за місцем знаходження юридичної особи наступні документи:

Ø заповнену реєстраційну картку про створення відокремленого підрозділу;

Ø рішення органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу

Крім того, з метою врегулювання діяльності створеного представництва, необхідно прийняти про неї положення. Вказане положення повинен прийняти той орган юридичної особи, який уповноважений її статутом. Таким органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори.

Також, товариство з обмеженою відповідальністю може наділити представництво своїм майном. Представництво може замовити печатку з метою здійснення своєї господарської діяльності, яка визначена статутом юридичної особи та положенням про представництво, затвердженого цією юридичною особою. Також представництво меже відкривати в установі банку рахунок для здійснення своєї господарської діяльності.

Філії, представництва та інші структурні підрозділи юридичних осіб за своєю правовою природою не є суб'єктами господарської діяльності. З визначень підприємництва (ст. 42) та некомерційного господарювання (ст. 52), що їх містить ГК України, випливає, що жодна з ознак цих правових категорій не може бути застосована до структурного підрозділу юридичної особи. Діяльність структурного підрозділу не є самостійною та ініціативною, оскільки здійснюється від імені юридичної особи та на визначених нею напрямах; ознака діяльності на власний ризик, що характерна для підприємництва, також не застосовується до відокремлених підрозділів, оскільки усі ризики як майнового, так і немайнового характеру покладаються на юридичну особу, що "наділяє" підрозділ майном.

Те ж саме можна зазначити і щодо ознак "мети досягнення економічних і соціальних результатів" та "одержання прибутку", оскільки це все є притаманним не відокремленому підрозділу, а юридичній особі. Тому діяльність філії, представництва та інших підрозділів в юридичному значенні нагадує діяльність найманого працівника, який виконує доручену йому роботу, проте не є самостійним суб'єктом господарювання. З огляду на це структурний підрозділ юридичних осіб не можна розглядати як суб'єкт господарювання (підприємництва).

Представництва як відокремлені підрозділи не несуть самостійну майнову, тобто цивільно-правову відповідальність перед іншими суб’єктами господарської діяльності та фізичними особами. В будь-якому випадку за дії та рішення представництва відповідальність несе підприємство яке створило своїм рішенням цей відокремлений підрозділ, зокрема саме це підприємство буде відповідачем чи позивачем у судах по будь-яких спорах, що випливатимуть із діяльності представництва. Не має при цьому значення те, що представництво має свій банківський рахунок, печатку чи фірмовий бланк.

Ст. 96 ЦК

1. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

2. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

3. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

4. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації.

Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.

Задача 26

1 Під час роботи повного товариства “Клімов і компанія” (далі – товариство), яке займалося вирощуванням кролів і виготовленням шапок та кожушків з їх хутра, виникла низка питань, які учасники самостійно не можуть вирішити, а саме: які правові наслідки того, що один з учасників товариства Петров став учасником ще одного повного товариства?

2Товариством був укладений договір купівлі шкірок кролів, які виявилися неякісними. Договір підписував Смирнов, але виявилось, що в засновницькому договорі визначено, що ведення справ товариства доручено Клімову. Смирнов стверджував, що він підписав договір за дорученням Клімова. Чи має вказаний договір юридичну силу для товариства?

3Покупцями продукції товариства було заявлено претензії стосовно якості пошиву капелюшків та кожушків. Один з учасників – Мішин, який займається вирощуванням кролів, вважає, що на нього не поширюються зобов’язання щодо пошиву капелюхів та кожушків, отже, він не несе відповідальності за цю ділянку ро- боти. Це знайшло своє закріплення і в засновницькому договорі. Чи відповідає це закону?

4 Один з учасників товариства Котов хотів би використа-ти майно товариства (швейну машинку, нитки, ножиці тощо) для того, щоб у вільний час із шкір, які належать йому на праві приватної власності, шити капелюхи і продавати їх на базарі. Інші учасники товариства з цим не погоджуються. Хто з них за законом правий?

5Учасник товариства Дімарін за його власними зо- бов’язаннями повинен сплатити кредиторам 1000 грн. У зв’язку з недостатністю у нього майна кредитори ставлять питання про звернення стягнення на частку останнього у складеному капіталі товариства. Чи відповідає це закону?

6Декілька кредиторів звернулися до товариства з вимогами про відшкодування збитків за невиконання останнім своїх до- говірних зобов’язань. Товариство не змогло їх задовольнити і кредитори вимагають притягнення до відповідальності всіх уча- сників товариства. На цей час відбулися зміни у складі учасників товариства: Марченко та Сидоров вийшли із товариства з власної ініціативи, і з ними здійснено розрахунки в повному обсязі. Чи повинні вони нести відповідальність?

7Смирнов отримав пропозицію увійти до складу командитного товариства “Артюхов і компанія”, про що він пові- домив учасників повного товариства. Чи існує у нього така можливість? У чому буде полягати різниця в його правовому статусі в командитному товаристві на відміну від повного? Дайте відповіді на питання

Якщо учасник повгого товариства отримав пропозицію увійти до складу командитного товариства. Чи існує у нього така можливість?