У відповідності до ст.ст. 4, 40, 43, ч.2 ст.44 ЗУ «Про міжнародне приватне право» до даних правовідносин підлягає застосуванню право України, як країни де знаходиться нерухоме майно, та країни де підлягав державній реєстрації даний договір купівлі-продажу.

Судом встановлено, що 15.10.2019 року Рішенням Ленінського районного суду м. Херсон, яке набрало законної сили 25.10.2019 року договір купівлі-продажу від 10.09.2019 року між Москалем І.І. та Кримським О.О. визнано недійсним на підставі ст.226 ЦК України у зв’язку з тим, що в момент його укладення Кримський О.О. був недієздатним. Дані обставини у відповідності до ЦПК України суд вважає встановленим та доказуванню не підлягають.

З поданого позивачем договору купівлі-продажу, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Грак Г.О. вбачається, що його сторони погодили вартість даної квартири в розмірі 50 000 грн. згідно її балансової вартості та своїми підписами підтвердили, що покупець сплатив, а продавець отримав дану суму коштів до підписання цього договору.

Згідно ч.2 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання даного правочину

Разом з тим, з поданих доказів та наявних матеріалів справи суд не вбачає жодного належного, достатнього та допустимого доказу на підтвердження того, що позивач Москаль І.І. фактично передав, а Кримський О.О., як продавець фактично отримав у якості оплати за вказану в договорі купівлі-продажу від 10.09.2019 року квартиру кошти в сумі 100 000 доларів США. До слів позивача про дану обставину суд ставиться критично оскільки позивач є матеріально заінтересованою особою, а його слова не знаходять підтвердження іншими доказами в їх сукупності.

Згідно ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному дослідженні наявних у справі доказів, результати чого відображає у рішенні суду, яке повинно бути законним та обґрунтованим.

Так, згідно ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, подавши суду належні та допустимі докази.

З встановленого судом вбачається, що позовні вимоги Москаля І.І. про повернення коштів в сумі 100 000 доларів США в повному обсязі не доведені в судовому засіданні сукупністю належних та допустимих доказів, а отже задоволенню в зазначеному обсязі не підлягають за їх недоведеністю. Разом з тим суд вбачає доведеним факт сплати Москалем І.І. на користь Кримського О.О. коштів в сумі 50 000 грн. згідно ціни квартири визначеної договором купівлі-продажу від 10.09.2019 року, в наслідок чого кошти в цій частині підлягають поверненню на користь Москаля І.І. на підставі ст.216 ЦК України.

Враховуючи викладене, на підставі ст.216 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 4, 40, 43, 44 ЗУ «Про міжнародне приватне право», ст.ст. ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Москаля І.І. до Крмського О.О. в особі його опікуна Сороки Н.В.- задовольнити частково.

2. Стягнути з Кримського О.О. в особі його опікуна Сороки Н.В. на користь Москаля І.І. кошти в сумі 50 000 грн. в якості повернення одержаного продавцем за договором купівлі-продажу від 10.09.2019 року.

3. Стягнути з Кримського О.О. в особі його опікуна Сороки Н.В. на користь Москаля І.І. судовий збір в сумі 215,06 грн.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення та може бути оскаржене до Херсонського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку через Ленінський районний суд м. Херсона до набрання цим рішенням суду законної сили.

Суддя:                                                              підпис В.В. Романова

Секретар:                                                                      підпис К.І.Червякова

Задача 31

Громадянин Італії під час відпочинку на Закарпатті в результаті укусу енцефалітного кліща захворів на енцефаліт та став інвалідом. Договір, укладений постраждалим з українською туристичною фірмою ТОВ “Інтурист-Закарпаття”, містив положення про забезпечення безпечного відпочинку. Громадянин Італії також стверджував, що співробітники фірми не попередили його про наявність енцефалітних кліщів у закарпатських лісах та про пов’язану з цим небезпеку. Чи може громадянин Італії вимагати відшкодування шкоди, завданої здоров’ю, від української туристичної фірми? Визначте належне до застосування право та судову установу, компетентну розглядати даний спір.

Відповідно до статті 26 Конституції України "іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України...". та 17 зу про мпп