Стаття 13. Питання, що вирішуються місцевими державними адміністраціями

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань:

7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля;

Стаття 21. Повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля

Місцева державна адміністрація: 1) розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості грунтів, що перебувають у державній власності; 2) розпоряджається землями державної власності відповідно до закону;

ЗУ про МС

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад

34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

35) затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

ЗУ про МС

Ч.1 Ст.81 ЗК, ч.1 ст.33

Діючий Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. на підставі 118 і 121 статей передбачає безоплатну передачу громадянам України шляхом приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектарів. Ведення особистого селянського господарства регулюється Законом України "Про особисте селянське господарство" від 15 травня 2003 р.

Сьогодні найсприятливішим способом отримання землі для облаштування родового помістя є приватизація (безоплатна передача із земель державної або комунальної власності) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром один гектар (згідно із законом до двох гектарів). Ділянка повинна відноситися до земель сільськогосподарського призначення і знаходитися в запасі або бути в резервному фонді.

Також є можливість оформити земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в оренду терміном до 50 років.

Краще всього для облаштування родового помістя приватизувати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Згідно частини 2 статті 22 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сінокоси, пасовища); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги і інші захисні насадження, окрім тих, які віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації і т.п.).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність і надаються в користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасу худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ч. 3 ст. 22 ЗКУ).

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗКУ безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється у випадку:

а) приватизації земельних ділянок, які знаходяться в користуванні громадян;

б) отримання земельних ділянок в результаті приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ і організацій;

в) отримання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, визначених цим Кодексом, здійснюється один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗКУ).

Згідно ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектарів (пункт "б" ч. 1).