Дипломна робота
на тему:
“Зовнішньоекономічна діяльність
Комерційних банків ”
роботу виконав студент групи ФСЗ –54
заочного факультету
Клец Іван Володимирович
Науковий керівник
к.е.н., доцент кафедри економіки
Лазебник Лариса Леонідівна
Консультант
старший викладач кафедри БЖД
Кочергін Олександр Михайлович
Робота допущена до захисту рішенням кафедри
протокол №___ від_________2001 року
Зав. кафедрою к.е.н., професор ________ Данілов О.Д.
Ірпінь – 2001 р.
План
стор.
| Вступ | |
| Розділ 1. Основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні | |
| 1.1. Характеристика зовнішньоекономічної діяльності в Україні | 5 |
| 1.2. Правові основи валютного регулювання зовнішньоекономічної діяльності | 12 |
| 1.3. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій | 16 |
| 1.4. Укрексімбанк у системі банків України | 21 |
| Розділ 2. Міжнародні розрахунки, їхнє оформлення, облік, контроль і аналіз в Укрексімбанку | |
| 2.1. Характеристика Міжнародних розрахунків по експорно-імпорним операціям | 28 |
| 2.2. Оформлення, облік, контроль операцій по банківському переказу | 34 |
| 2.3. Оформлення, облік, контроль операцій по документарному акредитиву | 46 |
| 2.4. Оформлення, облік, контроль операцій по інкасо | 57 |
| Розділ 3. Аналітична оцінка результативності різних форм міжнародних розрахунків та шляхи забезпечення ефективності їх широкого впровадження і використання в Україні | |
| 3.1. Аналіз міжнародних розрахунків; сучасний етап і напрямки підвищення прибутковості банку від їх здійснення | 66 |
| 3.2. Недоліки та переваги окремих видів міжнародних розрахунків. | 70 |
| Розділ 4 Охорона праці | |
| 4.1. Атестація робочих місць | 77 |
| 4.2. Труднощі нормування факторів трудової діяльності | 81 |
| 4.3. Розумова працездатність та особливості її психофізіологічного забезпечення | 82 |
| Висновок | |
| Використана література |
Вступ
Розділ 1. Основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Таблиця 1.2.
Таблиця 1.3.
Кількість банків, що одержали ліцензію
На проведення операцій у 1999 році.
| № операції | ||
Назва операції
Касове обслуговування клієнтів
Перевезення грошово-валютних цінностей і інкасація коштів
Відповідальна схоронність цінностей клієнтів банку
Ведення рахунків клієнтів у грошовій одиниці України
Ведення рахунків банків-кореспондентів у грошовій одиниці України
Операції по касовому виконанню державного бюджету
Операції по касовому виконанню місцевих бюджетів
Кредитування юридичних і фізичних осіб
Видача/одержання кредитів на МР
Факторинг
Вкладення засобів у статутні фонди інших юридичних осіб
Залучення депозитів юридичних осіб
Залучення депозитів фізичних осіб
Емісія цінних паперів
Ведення рахунків клієнтів в іноземній валюті і клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України
Неторгові операції з валютними цінностями
Ведення кореспондентських рахунків в іноземній валюті
Ведення кореспондентських рахунків у грошовій одиниці України
Відкриття кореспондентських рахунків у банках України в іноземній валюті
Продовження таблиці 1.3.
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Спеціальні санкції, що застосовуються до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення ними законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності, установлені ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959.
За порушення сьогодення або зв'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані наступні спеціальні санкції:
- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності своїх обов'язків згідно із сьогоденням або зв'язаним з ним законом України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України або рішеннями судових органів України;
- застосування до конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами положень дійсного Закону щодо зазначених у ньому положень, що установлюють визначені заборони, обмеження або режиму здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави;
- тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення дійсного Закону або зв'язаних з ним законів України, проведення дій, що можуть нашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Спеціальні санкції можуть застосовуватися як до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, так і до іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Однак на практиці фактично застосовуються дві з них – індивідуальний режим ліцензування і тимчасова зупинка зовнішньоекономічної діяльності, хоча до спеціальних санкцій відноситься ще і така санкція, як накладення штрафів.
На сьогоднішній день у законах України не передбачені конкретні випадки застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності штрафів як спеціальної санкції. Тому на практиці ця спеціальна санкція практично не застосовується, як така.
Таблиця 2.1.
Таблиця 2.4
Таблиця 2.5.
Рік
Рік
Рік
Пв. вага
100
0,39
0,01
Перекази
99,60
3489
27
2
3460
З таблиці 2.5. видно, що спостерігаються тенденції до скорочення кількості експортних акредитивів, що в більшому ступені пояснюється спадом виробництва й експорту в цілому по країні і до збільшення кількості імпортних акредитивів через обмеження НБУ на здійснення розрахунків між партнерами у формі банківського переказу, уведених наприкінці серпня 1999р.
Відділення Укрексімбанку в м. Одесі здійснює операції з експортними й імпортними акредитивами.
Акредитиви за імпортовані товари й отримані послуги відкриваються Укрексімбанком з доручення української організації - наказодателя акредитива.
Акредитив відкривається банком на підставі інструкцій імпортера (наказодателя), що складаються відповідно до умов контракту . У зв'язку з цим у контракті з необхідною повнотою і чіткістю повинні бути визначені всі основні умови майбутнього акредитива: вид акредитива (відкличний, безвідкличної, трансферабельний, револьверний, з підтвердженням або без підтвердження іншим банком), найменування авізуючого банку і виконуючого банку, сума акредитива, спосіб реалізації акредитива, перелік документів, наданих бенефіціаром, і їхня характеристика, терміни для надання документів, терміни відвантаження, умови страхування, сплати фрахту, банківської комісії і ін.
Українські організації надають в Укрексімбанк заяву на акредитив установленої форми в трьох екземплярах.
Укрексімбанк може відкривати акредитиви з доручення інших банків, що знаходяться на території України, за рахунок попередньо внесеного в банк валютного покриття.
Умови акредитивів, що відкриваються для розрахунків за товар, що поставляється, повинні обов'язково передбачати надання комерційного рахунка, транспортного документа, що підтверджує відвантаження товару (чи прийняття до перевезення) і страхового документа (при постачаннях на умовах СІП і СІФ).
Співробітник відділу міжнародних розрахунків, одержавши від української організації заяву на відкриття акредитива, перевіряє правильність оформлення заяви з урахуванням існуючих вимог.
Прийнята заява на відкриття акредитива виконується відділенням у наступному порядку:
1) перший екземпляр заяви з оцінкою про наявність забезпеченості (валютне покриття, позичка Укрексімбанку й ін.) даного акредитива і правильності підписів міститься в документи дня;
2) другий екземпляр заяви використовується відділенням Укрексімбанку для складання акредитива і відправляється по електронній пошті в Головний банк, потім міститься в досьє акредитива;
3) третій екземпляр заяви повертається організації з розпискою працівника банку про прийняття до виконання доручення про відкриття акредитива.
Сума акредитива списується з поточного або позичкового рахунка організації -наказодателя акредитива і зараховується на транзитний рахунок відділення для подальшого зарахування Головним банком на відповідний балансовий рахунок, на якому враховуються акредитиви Укрексімбанку.
Дт – 2600
Кт – 2909
2600 – « Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності»
2909 – «Інша кредиторська заборгованість по операціях з клієнтами банку»
Зміст умов акредитива направляється Головному банку по електронній пошті відповідно до наказу Укрексімбанку № 86 від 27.05.1994 р. Оформлення відкриття акредитива і відправлення його авізуючому банку повинно бути зроблено не пізніше, ніж через три робочих дні з дня прийому від організації заяви на відкриття акредитива .
В підтвердження відкриття акредитива співробітник Головного банку направляє у відділення Укрексімбанку електронне повідомлення про відкриття акредитива з указівкою номера акредитива і банку-кореспондента, через який був відкритий акредитив.
По кожному акредитиву Укрексімбанку в Головному банку і відділенні ведеться досьє за установленою формою. У досьє містяться всі документи і переписка, що відносяться до акредитива, а також робляться записи по оперативному обліку використання акредитива в іноземній валюті, оцінки про внесені в умови акредитива змінах, про комісії і витрати, стягнених Укрексімбанком, комісіях і витратах, сплачених іноземним банком і ін.
Відкриті акредитиви Укрексімбанку враховуються на балансовому рахунку 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності».
Попередньо переказані іноземному банку покриття по відкритих акредитивах враховується на балансовому рахунку 1511 «Гарантовані депозити в інших банках».
Непокриті акредитиви враховуються на позабалансовому рахунку 9122 «Непокриті акредитиви».
Суми акцептованих документів з відстрочкою платежу або суми акцептованих тратт враховуються на позабалансовому рахунку 9002 «Акцепти, що представлені банком».
Працівник Головного банку перевіряє комплектність представлених по акредитиву документів і їхня відповідність умовам акредитива.
Банк повинний мати розумний термін, що не перевищує семи банківських днів, що передує дню одержання документів, для того, щоб перевірити документи і визначити, чи треба їх приймати або відмовитися від них, і щоб відповідно інформувати сторону, від якої були отримані документи.
У випадку, коли акредитив виконується Укрексімбанком, Головний банк робить платежі по акредитиву іноземному банку відповідно до рамбурсьних інструкцій протягом 3-х робочих днів після перевірки документів або в терміни, зазначені в акредитиві. Головний банк списує виплачені по акредитиву суми з відповідних балансових рахунків і відображає по кореспондентських рахунках.
Зміна умов акредитива або дострокова ануляція (відкликання) безвідкличного акредитива, відкритого Укрексімбанком на користь іноземної фірми, провадиться за заявою організації - наказодателя акредитива. Прохання про зміни або відкликання акредитива направляється відділенням у Головний банк по електронній пошті.
Повідомлення про зміну умов акредитива або його відкликання направляється Головним банком по СВІФТу або телексу через той іноземний банк, що авізує акредитив. Акредитив підлягає закриттю після закінчення терміну для надання документів по акредитиву або після дати останнього платежу.
Належна Укрексімбанку комісія за здійснення по документарним акредитивам і телекомунікаційним витратам нараховуються відповідно до тарифів комісійної винагороди за виконання доручень клієнта.
Дт – 2600
Кт – 3800
Одночасно провадиться дооцінка валютної позиції за допомогою контррахунку 3801.
Дт – 3801
Кт - 6110
При цьому відділенням Укрексімбанку стягується тільки комісія за відкриття акредитива, всі інші суми комісійної винагороди і телекомунікаційних витрат стягуються Головним банком.
При надходженні в банк емітента всього пакета документів сума акредитива з транзитного рахунка перераховується через кореспондентський рахунок у Головний банк для подальшого здійснення платежу.
Дт – 2909
Кт – 3900
Бухгалтерські проводки по імпортному акредитиву показані у вигляді таблиці.
| Дебет | Кредит | Короткий зміст операції |
| 2600 | 2909 | Списання суми акредитива з інвалютного поточного рахунка. |
| 2600 | 3800 | Списання комісії за відкриття акредитива відповідно до тарифів банку. |
| 3801 | 6110 | Дооцінка валютної позиції. |
| 2909 | 3900 | Перерахування коштів через кореспондентський рахунок у Головний банк. |
Розглянувши бухгалтерський облік операцій по імпортних акредитивах, можна побачити тенденцію росту або зниження імпортних акредитивів за визначений період часу, представлену в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6.
Таблиця 2.7.
Таблиця 2.8.
1996
1997
1998
1999
2000
Дані таблиці представлені на малюнку 2.7.
Мал. 2.7. Динаміка експортно-імпортних операцій по документарному інкасо в 1996 – 2000 р.
З таблиці 2.8. видно, що спостерігається тенденція зниження експортно-імпортних операцій по документарному інкасо.
Інкасові операції по експорту товарів і послуг у 2000 р. відділення не здійснювало, тому що інкасова форма розрахунків не є гарантованою формою оплати, і експортери віддають перевагу укладати контракти, що передбачають передоплату. Характеризуючи загальний стан за 1996 – 2000 р. спостерігаємо загальну картину зниження експортного інкасо.
Також спостерігається зменшення імпортних інкасових операцій за 1996 - 2000 р., хоча кількість інкасових операцій у 2000р. залишилась на колишньому рівні в порівнянні з 1999р., але в сумарному відношенні відбувається зменшення на 1,095 млн. діл США.
Укрексімбанк у якості інкасуючого банку, виконуючи інкасові доручення іноземних банків, видає організаціям, що імпортують через границю товари й одержує послуги, комерційні документи проти одержання від них акцепту або платежу, а також одержує від цих організацій акцепт або платіж по фінансових документах.
Інкасові доручення разом з товарними й іншими документами надходять у Головний банк Укрексімбанку або безпосередньо у відділення Укрексімбанку.
Співробітник уповноваженого відділу ретельно перевіряє інкасове доручення, повноту і точність інструкцій, що містяться в ньому, а також наявність товарних і ін. документів (оригінали, дублікати), зазначених в інкасовому дорученні. Документи, що надійшли, на інкасо враховуються на позабалансовому рахунку 9830.
Дт - 9830
Кт – 9910
9830 - «Документи і цінності, прийняті на інкасо»
9910 - «Контрахунок для рахунків розділу 96 –98»
При одержанні документів для оплати співробітник уповноваженого відділу закриває позабалансовий рахунок 9830.
Дт – 9910
Кт – 9830
Кошти списуються з поточного рахунка клієнта і перераховуються в Головний банк для подальшого здійснення платежу.
А) Дт – 2600
Кт – 2909
Після одержання підтвердження від Головного банку про депонування коштів складається наступна проводка.
Б) Дт – 2909
Кт – 3900
У Головному банку кошти депонуються на рахунку 2602.
В) Дт – 3901
Кт – 2602
За здійснення інкасової операції банк із клієнта стягує комісію відповідно до діючих тарифів .
Дт – 2600
Кт – 3800
Одночасно провадиться дооцінка валютної позиції за допомогою контррахунка 3801.
Дт – 3801
Кт – 6110
Бухгалтерський облік по імпортному інкасо відділення Укрексімбанку в м. Одесі.
| Дебет | Кредит | Короткий зміст операції |
| 9830 | 9910 | Документи, що надійшли, на інкасо враховуються на рахунку 9830. |
| 9910 | 9830 | Надходження документів до оплати. |
| 2600 | 2909 | Перерахування в Головний банк для депонування суми інкасо. |
| 2909 | 3900 | Одержання підтвердження про депонування коштів від Головного банку. |
| 3901 | 2602 | Депонування коштів для подальшої виплати одержувачу коштів. |
| 2600 | 3800 | Списання комісії в інвалюті. |
| 3801 | 6110 | Дооцінка валютної позиції. |
Перший екземпляр інкасового доручення залишається в Укрексімбанку для контролю за оплатою (акцептом) інкасо. Другий екземпляр разом із прикладеними до нього документами видається представнику платника під розписку на першому екземплярі інкасового доручення.
При одержанні трьох екземплярів інкасового доручення третій екземпляр після відповідного оформлення повертається банку-ремітентові як підтвердження про одержання Укрексімбанком інкасових документів.
Документи по інкасо до їхнього акцепту або повної оплати знаходяться в Укрексімбанку.
Відділення Укрексімбанку здійснює контроль за своєчасною оплатою (акцептом) українськими організаціями по інкасових дорученнях, а також за своєчасним поверненням документів у випадку повного або часткового відмовлення від оплати (акцепту) інкасо. У цих цілях відділення Укрексімбанку регулярно перевіряє термінові інкасо.
При оплаті інкасового доручення організація-платник представляє у відділення Укрексімбанку заяви на переказ за установленою формою. Співробітник уповноваженого відділу перевіряє правильність оформлення представленого організацією заяви на переказ на відповідність найменування іноземного банку, номери і суми інкасо й інших даних, зазначених у заяві на переказ, з даними, що містяться в інкасовому дорученні.
Оплата інкасо повинна вироблятися в повній відповідності з вказівками іноземного банку, що містяться в інкасовому дорученні.
На підставі належним чином оформленої заяви на переказ відділення Укрексімбанку складає платіжне доручення для відправлення його по електронній пошті на виконання в Головний банк.
Після повної або часткової оплати (акцепту) інкасо відділення Укрексімбанку проставляє дату оплати (акцепту) у реєстраційному журналі; при частковій оплаті в журналі проставляється також сума платежу (акцепту).
За виконання інкасових доручень Укрексімбанк стягує комісію відповідно до діючого Тарифу комісійної винагороди Укрексімбанку. Стягування комісії провадиться одночасно з переказом платежу в оплату інкасо або при поверненні неоплачених неакцептованих документів.
Комісії і витрати по інкасо відносяться за рахунок іноземного банку, якщо в інкасовому дорученні не обговорене інше.
Відділенням Укрексімбанку здійснюється валютний контроль за надходженням товару або наданням послуг протягом 90 днів з моменту здійснення платежу в оплату інкасо.
При здійсненні операцій по інкасо відділення Укрексімбанку повинне керуватися «Уніфікованими правилами по інкасо», а також наступним порядком:
1. Документи, що підлягають інкасуванню, приймаються від клієнтів при інкасовому дорученні , що заповнюються в шести екземплярах:
- перший екземпляр - інкасове доручення Укрексімбанку іноземному банку, підписане двома уповноваженими особами направляється останньому разом з документами;
- другий екземпляр – лист-запит іноземному банку про причини затримки платежу. Зазначений екземпляр відділення Укрексімбанку разом з четвертим і з додатком копії рахунків направляють у Головний банк. Лист - запит використовується Головним банком у разі потреби звертання до іноземного банку;
- третій екземпляр – лист, з яким іноземному банку відсилається другий екземпляр коносамента;
- четвертий екземпляр є дорученням клієнта Укрексімбанку;
- п'ятий екземпляр залишається у відділенні Укрексімбанку;
- шостий екземпляр повертається клієнту з оцінкою банку про прийняття.
2. Всі інкасові доручення повинні містити відповідні реквізити: номер і дата доручення, найменування інобанку і його адреса, найменування платника і його поштова адреса, найменування української організації продавця, перелік прикладених до інкасового доручення документів, найменування і сума іноземної валюти.
3. Документи, прикладені до інкасового доручення, перевіряються з погляду відповідності їхніх реквізитів даним інкасового доручення і між собою.
4. Після перевірки й оформлення інкасового доручення і прикладених документів перший і четвертий екземпляри інкасового доручення підписуються двома уповноваженими особами відділення Укрексімбанку.
Перший екземпляр інкасового доручення разом із документами що відносяться до нього , у день прийняття документів відсилаються в інобанк.
Другий і четвертий екземпляри інкасового доручення з додатками копій рахунків направляються Головному банку при повідомленні, що повертається відділенню з оцінкою про прийняття.
5. Інкасові доручення повинні бути виписані на банки-кореспонденти Укрексімбанку.
6. За виконання інкасових доручень відділення Укрексімбанку стягує комісії відповідно до діючого Тарифом комісійної винагороди.
7. Контроль за надходженням експортного виторгу здійснює Головний банк.
8. Усі прохання клієнта, що стосуються конкретного інкасо повинні прийматися від клієнтів у письмовому виді і передаватися в Головний банк по електронній пошті.
Документи прийняті на інкасо попередньо враховуються на рахунку 9831.
Дт – 9831
Кт – 9910
9831 – «Документи і цінності, відіслані на інкасо».
При здійсненні експортного інкасо співробітник уповноваженого відділу робить списання комісії з поточного рахунку клієнта відповідно до тарифів, установленими банком.
Дт – 2600
Кт – 3800
Одночасно з цією проводкою провадиться дооцінка валютної позиції з використанням контррахунка 3801.
Дт – 3801
Кт – 6110
Кошти приходять на рахунок одержувача у виді звичайного переказу (експортної виручки: 50 % із коштів, що надійшли, підлягають зарахуванню на поточний рахунок клієнта, а 50 % - обов'язковий продаж).
Дт – 3900
Кт – 2603
Бухгалтерський облік показаний у вигляді таблиці.
| Дебет | Кредит | Короткий зміст операції |
| 9831 | 9910 | Документи відправлені на інкасо. |
| 2600 | 3800 | Списання комісії за відкриття інкасо. |
| 3801 | 6110 | Дооцінка валютної позиції. |
| 9831 | 9910 | Документи прийняті на інкасо. |
| 3900 | 2603 | Надходження експортного виторгу на рахунок одержувача. |
| 9910 | 9831 | Списання з позабалансового обліку документів після одержання клієнтом експортного виторгу. |
Розділ 3 Аналітична оцінка результативності різних форм міжнародних розрахунків та шляхи забезпечення ефективності їх широкого впровадження і використання в Україні
3.1. Аналіз міжнародних розрахунків;
Таблиця 2.9.
Таблиця 2.10.
У 1998 – 1999 р.
(грн.)
| Види здійснюваних відділом операцій | Доход за 1998 рік | Доход за 1999 рік | Динаміка росту або зниження ( +, -) |
| Переказні й інкасові операції | 598819,13 | 412865,07 | - 185954,06 |
| Акредитивні операції | 39658,69 | 23321,35 | - 16337,34 |
З дані таблиці 2.10. видно, що спостерігається тенденція зниження доходів по усіх формах міжнародних розрахунків. Це порозумівається зниженням обсягів вироблених розрахунків через нестабільність економіки країни і загального зниження виробництва.
Структура комісійних доходів відділення по операціях на валютному ринку в загальній структурі доходів представлена в таблиці 2.11.
Таблиця 2.11.
Розділ 4 Охорона праці
Атестація робочих місць
Одним із засобів підтримання належного рівня охорони праці є атестація робочих місць, яка являє собою комплексну оцінку кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному рівню виробництва, гігієнічним нормам умов праці, психофізіологічним параметрам працюючого, що дає йому змогу не тільки продуктивно виконувати свої професійні обов'язки, але й зберігати здоров'я та не скорочувати тривалість діяльності у даній професії, тобто зберігати професійне довголітгя.
Порядок проведення атестації регулюється Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Мінпраці України від 01.09.92 р. № 41 та Головним державним санітарним лікарем України 01.09.92 р.
Атестація робочих місць передбачає:
виявлення безпосередньо на робочому місці шкідливих та небезпечних виробничих факторів та з'ясування причин їх появи;
дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на конкретному робочому місці;
комплексну оцінку факторів виробничого середовища та характеру праці на відповідність їх рівнів вимогам нормативних документів;
обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії шкідливості умов праці;
встановлення або підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, а також інші пільги та компенсації залежно від умов праці;
перевірку правильності використання списків виробництв, робіт, професій, посад та показників умов праці при наданні права на пільгове пенсійне забезпечення.
Атестація робочого місця дає можливість упритул наблизитися до розробки та здійснення заходів щодо його раціоналізації шляхом нормалізації умов, режимів праці та у цілому трудового середовища. Як підкреслюють сучасні дослідники, основною метою атестації є:
поліпшення умов і безпеки праці, проведення інших заходів щодо охорони праці, підвищення рівня культури виробництва;
вивчення відповідності умов праці рівню розвитку сучасної техніки та технологій, удосконалення порядку та умов встановлення пільг та компенсацій;
прискорення зростання продуктивності праці на основі урахування психофізіологічних та особистісних особливостей працюючих, урахування їх професійної придатності до даного виду діяльності;
поліпшення використання основних фондів шляхом ліквідації надмірних робочих місць з застарілим обладнанням і таким чином забезпечення збалансованості числа робочих місць, раціоналізації режимів праці;
залучення фахівців до вирішення проблем по удосконаленню виробництва та ін.;
інвентаризація програмного забезпечення ПЕОМ, що застосовується, для виявлення та припинення використання програмних продуктів, які не задовольняють психофізіологічні вимоги їх побудови, а також заміна їх більш продуктивними програмами, адекватними психофізіологічному статусу працюючих, які більшою мірою відповідають вимогам перешкодостійкості, а отже сприяють надійності виконання виробничих завдань.
Атестація робочих місць здійснюється у кілька етапів:
1. Формується необхідна правова та інформаційно-довідкова база і організовується її вивчення.
2. Визначаються організації для проведення спеціальних робіт, пов'язаних з атестацією.
3. Проводиться робота щодо виготовлення планів розміщення обладнання по кожному підрозділу та визначаються межі розташування робочих місць.
4. Визначається обсяг досліджень шкідливих та небезпечних факторів.
5. Здійснюється інвентаризація та паспортизація робочих місць.
Проводиться облік всього встановленого устаткування та об'єктивні заміри умов праці на ньому. Виконується порівняння технологічного процесу, що використовується, з передбаченим у проектах. Для приведення їх у відповідність установлюється відношення кількості робочих місць до числа працюючих.
6. Прогнозується можливість появи шкідливих та небезпечних факторів на робочих місцях.
7. На основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника встановлюється відповідність найменування професій та посад працівників, зайнятих на робочих місцях, що досліджуються, характеру робіт, що фактично виконуються. У випадку невідповідності професій (посад) вимогам Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника останні приводяться у відповідність з роботами, що фактично виконуються.
8. Визначається відповідність організації робочих місць існуючим нормативам та вимогам наукової організації праці. В результаті на робоче місце заповнюється «Карта умов праці» та розробляється комплекс заходів, спрямованих на раціоналізацію умов та режимів праці.
9. Проводиться скорочення або раціоналізація робочих місць.
Проведення атестації дає можливість:
виявити робочі місця, які не відповідають нормативним вимогам щодо умов та режимів праці;
підвищити коефіцієнт використовуваності устаткування;
обґрунтувати та скоригувати норми трудових витрат шляхом реалізації заходів щодо удосконалення нормування та професійного добору придатних до даного виду діяльності людей;
врахувати та за необхідності скоротити робочі місця, де застосовується малокваліфікована праця;
дати оцінку обґрунтованості застосування різних пільг та компенсацій;
розробити та здійснити заходи щодо раціоналізації умов та режимів праці;
ліквідувати робочі місця, раціоналізація яких неефективна;
здійснювати контроль за використанням наявної робочої сили;
розробити та застосувати заходи, спрямовані на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів.
10. Уточнюються діючі та вносяться пропозиції щодо встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначається обсяг матеріальних витрат на ці цілі.
Таким чином, атестація робочих місць є результатом здійснення певного комплексу заходів, який дає інформацію про можливість та засоби раціоналізації робочих місць або їх скорочення.
Важливою ланкою планування та обліку робочих місць і професійної діяльності, виявлення існуючих резервів виробництва є паспортизація. Загальновизнано, що паспорт — це типовий документ, у якому наведено відомості про регламентацію організації праці на робочому місці.
Паспорт містить загальні відомості про робоче місце:
найменування моделі устаткування, коефіцієнт його завантаження, найменування професії осіб, що виконують виробничі завдання на даному робочому місці, тощо. Наводиться планування робочого місця.
Звичайно паспорт складається з п'яти розділів:
1.Містить відомості про робоче місце в структурному підрозділі установи або підприємства, де воно розташоване, інформацію про основні характеристики праці користувача ВДТ.
2. Представлена інформація про технологічні особливості виробничої діяльності та відомості про характеристики праці, пов'язані з цими особливостями.
3. Зосереджені атестаційні характеристики робочого місця:
відомості про технологічну документацію, пов'язану з даним робочим місцем (інструкції щодо експлуатації програм, що застосовуються, та ін.), хронокарти, що дають інформацію про часові параметри робочих операцій;
дані про відповідність конкретного устаткування, розташованого на робочому місці, виробничим завданням, що виконуються, та вимогам наукової організації праці;
відомості про напруженість та важкість праці на робочому місці;
відображає забезпеченість робочого місця засобами захисту (екранні фільтри та ін.) та містить номер інструкції з техніки безпеки (пожежобезпека, електробезпека та ін.). Має відомості про рівень охорони праці на робочому місці;
відомості про умови праці. У випадку наявності пільг через шкідливі або особливо шкідливі умови праці на робочому місці (які для переважної більшості користувачів ВДТ не встановлені) наводиться перелік належних пільг (пенсійні пільги, тривалість додаткової відпустки через існуючі шкідливі умови праці, тривалість скороченого робочого дня, необхідність лікувально-профілактичного харчування та ін.). Введення таких пільг установлюється галузевими нормативними документами.
4. Формується система оформлення паспорта та правила атестації робочого місця.
5. Вказуються дані про виробничі операції, що виконуються на даному робочому місці, пов'язані з ними техніко-економічні показники, що характеризують організацію (коефіцієнт зайнятості) та оплату праці користувача ВДТ.
При нерівномірному розподілі робочих завдань по змінах паспорт складається на кожну з них.
Таблиця 2.9.
У м. Одесі за 1994-2000 р.
Шт.
| Показники | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 |
| Експорт: | |||||||
| Акредитиви | 94 | 65 | 60 | 61 | 45 | 25 | 11 |
| Інкасо | 41 | 50 | 13 | 5 | 1 | 1 | - |
| Перекази | 11254 | 10960 | 9815 | 8428 | 7880 | 6400 | 5900 |
| Імпорт: | |||||||
| Акредитиви | 46 | 16 | 30 | 21 | 12 | 12 | 27 |
| Інкасо | 13 | 6 | 11 | 22 | 5 | 2 | 2 |
| Перекази | 7320 | 7212 | 6945 | 6117 | 5500 | 3600 | 3460 |
Слід зазначити, що за даними таблиці 2.9. можна зробити висновок про прогресуюче зниження використання в господарській діяльності міжнародних форм розрахунків. Це пояснюється фінансово-економічною обстановкою в країні і твердій конкуренції з боку комерційних банків, що пропонують здійснення переказних операцій по більш низьким тарифним ставкам.
Серед Українських підприємств цієї форми розрахунків надають перевагу експортери що поставляють свою продукцію в країни, що розвиваються, в такі як Індію, Шрі-Ланку, Пакистан, Іран та ін., законодавство яких обмежує застосування прямого переказу; підприємства вимушені використовувати акредитивну форму по вимозі покупця їх товару для забезпечення умов торгової угоди.
За даними таблиці 2.9.спостерігається тенденція до скорочення кількості експортних акредитивів, що в більшому ступені пояснюється падінням виробництва й експорту в цілому. Кількість імпортних акредитивів за останній рік збільшилося через обмеження НБУ на здійснення розрахунків між партнерами у формі банківського переказу, уведених наприкінці серпня 1999 року.
Інкасова форма розрахунків, як видно із таблиці 2.9., використовується вкрай рідко, що обумовлено недостатністю гарантій при використанні даної форми розрахунків по обидва боки, і експортери надають перевагу укладенню контрактів, що передбачають передоплату. Тому документарне інкасо рекомендується тільки в тих випадках, коли продавець і покупець довіряють один одному, а також кредитоспроможність покупця не викликає сумніву.
Основними перспективи роботи відділення є підвищення якості виконуваних міжнародних операцій, а також активізація роботи з залучення нових клієнтів на обслуговування у відділення для збільшення прибутковості від проведених операцій.
Динаміка отриманого доходу відділу міжнародних розрахунків відділення Укрексімбанку в м. Одесі за 1998 і 1999р. представлена в таблиці 2.10.
Таблиця 2.10.
У 1998-1999 р.
| Види здійснюваних відділом операцій | Доход за 1998 рік | Доход за 1999 рік | Динаміка росту (+,-) |
| Переказні і інкасові операції | 598819,13 | 412865,07 | -185954,06 |
| Акредитивні операції | 39658,69 | 23321,35 | 16337,34 |
З даних таблиці 2.10. видно що спостерігається тенденція зниження доходів по усіх формах міжнародних розрахунків. Це підрозумівається під зниженням обсягів вироблених розрахунків через нестабільність економіки країни і загального зниження виробництва.
Структура комісійних доходів відділення по операціях на валютному ринку в загальній структурі доходів представлена в таблиці 2.11.
Розділ 3 Охорона праці
Висновок.
У світовій практиці в даний час активно використовуються такі форми міжнародних розрахунків як банківський переказ, акредитив і інкасо. Найбільше часто використовуваною формою міжнародних розрахунків за рубежем є акредитив, хоча на Україні розповсюджений банківський переказ, використання ж інкасо відійшло на другий план. Це обумовлено тим, що великі фірми, організації, корпорації, маючи багаторічний досвід роботи з закордонними партнерами, довіряють один одному, тому що, кожна велика фірма намагається закріпити репутацію платоспроможності на світовому ринку. Природно, у даному випадку, вигідно використовувати банківський переказ, тому що він говорить про ступінь довіри партнерів і знижує комісійні витрати.
У міжнародному бізнесі через залучення в нього найрізноманітніших факторів величина кредитного ризику й імовірність його прояву підвищуються. Врегулювання питань по доставці й оплаті ускладнюється також і розходженнями в правових системах і торговельних порядках. До того ж компанії з різних країн часто не знайомі один одному. Витрати на те, щоб примусити іншу сторону виконати контракт, якщо вона цього не робить добровільно, іноді перевищують вигоди, очікувані від реалізації таких контрактів. До додаткових факторів, що можуть викликати ускладнення і призвести до розбіжностей і невиконання зобов'язань, відноситься і невизначеність у відношенні різниці у вартостях валют і темпах інфляції, а також їхньої зміни за час дії контракту.
Проте, для контролювання кредитного ризику і полегшення міжнародної торгівлі міжнаціональні банки за довгі роки виробили відповідну комплексну систему. Ця система ґрунтується на способі проведення міжнародних, ділових операцій, відомому як акредитив. При застосуванні акредитива кредитний ризик від покупця і продавця передається банку. А оскільки міжнародні банки працюють постійно в багатьох країнах світу і постійно втягнуті у велику кількість угод, вони звичайно мають експортну систему оцінки міжнародних комерційних операцій і заощаджують на ефекті масштабу. Банки можуть також розподілити прибутки і витрати між багатьма компаніями, зайнятими в такого роду угодах.
У розвинених країнах така форма розрахунків, як інкасо, практично не використовується, тому що найчастіше служить гальмом у взаєморозрахунках між партнерами, у зв'язку з тим, що документообіг даної операції досить тривалий, а ступінь ризику практично така, як при банківському переказі.
В основному акредитивна форма розрахунків і інкасо використовується країнами третього світу, у зв'язку з відсутністю більш нових і розвитих телекомунікаційних зв'язків, а також відсутністю довірчих відносин з боку закордонних партнерів. До того ж політична обстановка багатьох країн третього світу передбачає робити розрахунки з закордонними партнерами шляхом виставляння інкасо або у формі акредитиву.
На Україні найчастіше використовується банківський переказ, у зв'язку з низькою вартістю банківських послуг, хоча ступінь довіри між партнерами залишає бажати кращого.
Невиконання зобов'язань партнерів нерезидентів перед українськими резидентами приводить до повного або часткового не повернення валютного виторгу при експорті і непостачанні продукції або невиконанні послуг при імпорті.
При порушенні законодавчо встановлених термінів розрахунків українські підприємства попадають під дію інструкції № 136 і державна податкова адміністрація застосовує відповідні санкції до цих підприємств, що приведе до додаткових витрат і ускладнення розрахунків.
Виходячи з вищевикладеного, варто зробити висновок про те, що необхідно доробити валютне законодавство України, інструкція № 136 повинна бути більш гнучкою, політика України в області зовнішньоекономічної діяльності повинна бути більш лояльної, щоб залучати закордонних партнерів і інвесторів, підвищуючи тим самим соціальний рівень країни. Для підвищення надійності і зниження ризику в міжнародних розрахунках українським суб'єктам господарської діяльності необхідно більш активно використовувати акредитивну форму розрахунків.
Дипломна робота
на тему:
“Зовнішньоекономічна діяльність
Комерційних банків ”
роботу виконав студент групи ФСЗ –54
заочного факультету
Клец Іван Володимирович
Науковий керівник
к.е.н., доцент кафедри економіки
Лазебник Лариса Леонідівна
Консультант
старший викладач кафедри БЖД
Кочергін Олександр Михайлович
Робота допущена до захисту рішенням кафедри
протокол №___ від_________2001 року
Зав. кафедрою к.е.н., професор ________ Данілов О.Д.
Ірпінь – 2001 р.
План
стор.
| Вступ | |
| Розділ 1. Основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні | |
| 1.1. Характеристика зовнішньоекономічної діяльності в Україні | 5 |
| 1.2. Правові основи валютного регулювання зовнішньоекономічної діяльності | 12 |
| 1.3. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій | 16 |
| 1.4. Укрексімбанк у системі банків України | 21 |
| Розділ 2. Міжнародні розрахунки, їхнє оформлення, облік, контроль і аналіз в Укрексімбанку | |
| 2.1. Характеристика Міжнародних розрахунків по експорно-імпорним операціям | 28 |
| 2.2. Оформлення, облік, контроль операцій по банківському переказу | 34 |
| 2.3. Оформлення, облік, контроль операцій по документарному акредитиву | 46 |
| 2.4. Оформлення, облік, контроль операцій по інкасо | 57 |
| Розділ 3. Аналітична оцінка результативності різних форм міжнародних розрахунків та шляхи забезпечення ефективності їх широкого впровадження і використання в Україні | |
| 3.1. Аналіз міжнародних розрахунків; сучасний етап і напрямки підвищення прибутковості банку від їх здійснення | 66 |
| 3.2. Недоліки та переваги окремих видів міжнародних розрахунків. | 70 |
| Розділ 4 Охорона праці | |
| 4.1. Атестація робочих місць | 77 |
| 4.2. Труднощі нормування факторів трудової діяльності | 81 |
| 4.3. Розумова працездатність та особливості її психофізіологічного забезпечення | 82 |
| Висновок | |
| Використана література |
Вступ
Дата: 2019-07-30, просмотров: 245.
