(шт., %)
| Показники | 1998 рік | 1999 рік | 2000 рік | |||
| Кіл | Пт. вага | Кіл | Пт. вага | Кіл | Пт. вага | |
| Імпорт усього, у тому числі: | 5517 | 100,00 | 3614 | 100 | 3489 | 100 |
| Акредитиви | 12 | 0,22 | 12 | 0,33 | 27 | 0,77 |
| Інкасо | 5 | 0,09 | 2 | 0,06 | 2 | 0,06 |
| Перекази | 5500 | 99,69 | 3600 | 99,61 | 3460 | 99,17 |
За даними таблиці 2.2. видно, що в загальному обсязі міжнародних розрахунків по імпортним операціях організацій значне місце приділяється банківському переказу, однак спостерігається тенденція збільшення акредитивної форми розрахунків.
При аналізі даних таблиць 2.1 і 2.2, спостерігається значне зниження як експортних, так і імпортних операцій, що пояснюється фінансово-економічною обстановкою в країні і твердій конкуренції з боку комерційних банків, що пропонують здійснення переказних операцій через свої прямі кореспондентські рахунки «день-в-день» без стягування додаткової комісії.
Отже, у даний час найбільш розповсюдженою і дешевою формою міжнародних розрахунків є банківський переказ, що являє собою доручення одного банку іншому виплатити визначену суму на прохання і за рахунок платника іноземному одержувачу (бенефіціару).
Розрізняють два види банківського переказу:
- авансовий платіж;
- по факту відвантаження товару.
Вибір валюти і форми розрахунків визначаються за узгодженням сторін і фіксуються в умовах контракту.
Авансовий платіж в оплату імпорту рекомендується використовувати тільки у випадку абсолютної впевненості нашого клієнта в одержанні товару в законодавчо встановлений термін постачань (90 днів).
Платежі в оплату імпортних товарів і послуг на користь нерезидентів можуть здійснюватися через кореспондентські рахунки – Лоро і Ностро, що ведуться в Головному банку. Усі платіжні доручення, на перерахування через Лоро рахунки, оформляються на російській (українській) мові, через Ностро рахунки - тільки іноземною мовою .
Комісії і S.W.I.F.T. - витрати стягуються відповідно до тарифів банку і суми стягнених комісій вказуються в платіжному дорученні.
Гарантованою і більш дорогою формою міжнародних розрахунків є документарний акредитив. «Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів» розглядають акредитив як: « яку-небудь угоду, якби вона не була названа або визначена, відповідно до якої банк (банк-емітент), діючи на прохання і по інструкції клієнта (заявника) або його наказу, або акцептувати й оплатити переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, або уповноважує інший банк провести такий платіж або акцептувати й оплатити переказні векселі (тратти) , або уповноважує інший банк негоціїровать проти передбачених документів при стримуванні термінів і умов акредитиву». Тобто, це є умовним грошовим зобов'язанням банку здійснити платіж, акцепт або негоціацію тратт, або надати повноваження іншому банку на здійснення цих дій.
Виходить, в основі акредитива лежить формула - «гроші проти документів», а звідси універсальність акредитивної форми розрахунків полягає в тому, що продавцю гарантується негайна оплата відвантажених товарів або зроблених послуг, і він застрахований від неплатоспроможності або відмовлення покупця платити; покупцю - що виплачені їм засоби не пропадуть і надійдуть у розпорядження контрагента після того, як він виконає свої зобов'язання. Саме в цьому і складається перевага акредитивної форми розрахунків. Але основним її недоліком є вартість акредитива (комісійні банків за авізування, підтвердження, перевірку документів, платіж), що значною мірою і впливає на активність його використання в зовнішньоторговельних відносинах .
Норми права, що регламентують механізм здійснення акредитивної операції, ґрунтуються на двох основних принципах, а саме на автономії акредитива і його строгого виконання.
Розрізняють такі основні види акредитивів: відкличні і безвідкличні, підтверджені і непідтверджені, трансферабельні, револьверні, покриті і непокриті, акредитиви з «червоним застереженням», резервні. Цей перелік видів акредитива не є вичерпним. У банківській практиці застосовуються й інші види акредитивів, але більшість з них є модифікацією зазначених вище видів.
Підставою для виникнення акредитивних зобов'язань є доручення платника про відкриття акредитива, що він дає банку, що його обслуговує (банк-емітент). Таке доручення є основою для виникнення інших правовідносин по акредитивній операції. Варто визначити, що форма доручення на відкриття акредитива, як правило, є типовою, і в ній повинні бути зазначені усі вимоги, передбачені Уніфікованими правилами.
Оскільки акредитив – це зобов'язання по проведенню платежів, умови акредитива є умовами виконання цих зобов'язань, тому вони повинні бути складені так, щоб з одного боку, вони давали можливість банкам без ускладнень їхній проконтролювати і перевірити документально, а з іншого боку – забезпечували б інтереси сторін, що використовують акредитивну форму розрахунків. Усі терміни, що застосовуються, повинні відповідати вимогам Уніфікованих правил, тобто варто використовувати стандартні терміни і формулювання, передбачені Уніфікованими правилами, якщо акредитив не містить інших умов. Це дає можливість заявнику акредитива включати в умови акредитива, відповідні застереження.
Уніфіковані правила вимагають від заявника не тільки чітко й у повному обсязі формулювати інструкції з відкриття і виконання акредитива, але і внесення в нього змін.
Умови і порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.
Кожен акредитив призначений для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.
Важливе значення має питання щодо терміну дії акредитива. Банк-емітент може провести платіж як негайно після надання необхідних документів, так і через деякий час (акредитиви з частковою відстрочкою платежу). Уніфіковані правила визначають термін дії акредитива, як граничний період для надання документів для оплати, акцепту, негоціації. До того ж, Уніфіковані правила вимагають, щоб «всі акредитиви передбачали дату закінчення термінів і місце надання документів для платежу, акцепту або за винятком вільної негоціації акредитива місця надання документів для негоціації».
У правовому регулюванні акредитивних відносин акредитивні документи (транспортні, страхові, комерційні рахунки й інші документи) є підставою для проведення розрахунків по документарному акредитиву. Тому в інструкціях з відкриття акредитивів, у самих акредитивах повинні бути чітко зазначені документи проти яких варто здійснити платіж, акцепт або негоціацію.
Виходить, акредитив – це фактично безпечна попередня оплата. Він є свого роду компромісом у випадку, коли покупець товару сумнівається в надійності продавця і не зважується ризикувати своїми грошима, і крім того акредитив дає можливість звести до мінімуму всі ризики, особливо в тому випадку, коли комерційні зв'язки з іноземними партнерами тільки налагоджуються.
Ще одною, у даний час менш використовуваною, формою міжнародних розрахунків є інкасо, що визначено як «одержання, передача і пред'явлення до оплати векселя, чека або іншого документа банком, що інкасує, для клієнта з наступним переказом коштів на його рахунок». Інкасо - банківська розрахункова операція, за допомогою якої банк із доручення свого клієнта одержує, на підставі розрахункових документів належні йому від платника за відвантажені на його адресу товарно-матеріальні цінності або зроблені послуги і зараховує ці засоби на рахунок свого клієнта в банку, тобто інкасо - це доручення експортера (кредитора) своєму банку одержати від імпортера (платника, боржника) безпосередньо або через інший банк, зазначену суму або підтвердження того, що сума буде виплачена у встановлений термін.
В основі інкасової форми розрахунку лежить домовленість експортера зі своїм банком, що передбачає його зобов'язання передати товарно-супровідну документацію імпортеру тільки за умовами виплати останнім вартості відвантаженого товару або домовитися про це з банком, розташованим у країні імпортера.
Розрізняють два види інкасо: чисте і документарне.
Чисте інкасо означає - інкасо фінансових документів, що не супроводжуються комерційними документами, тобто банки обробляють тільки вексель (простий або переказний), чек або інші фінансові документи і не обробляють рахунок фактуру, коносамент, транспортну накладну й інші.
Документарне інкасо - інкасо фінансових документів, що супроводжуються комерційними документами; комерційні документи, не супроводжувані фінансовими документами і являє собою своєрідний компроміс між авансовим платежем (коли покупець розраховує на експортера, що повинний відправити товар відповідно до замовлення й оплати) і торгівлею по відкритому рахунку (коли експортер розраховує на покупця, що повинний оплатити відправлений йому товар) .
Важливою ознакою документарного інкасо є те, що якщо банку дана вказівка обробляти комерційні документи, до яких входить і коносамент, експортер має можливість зберегти контроль над своїм товаром, поки імпортер (покупець) не заплатить за них або не акцептує переказний вексель. Це обумовлено тим, що коносамент є документом на право власності і тому банк контролює це право на поставлені товари і має право їх передавати покупцю, після того як він виконує всі умови експортера, зазначені в інкасовому дорученні.
Існує кілька видів операцій по застосуванню документарного інкасо. Це так називані «документи проти платежу», «документи проти акцепту» і «акцепт із платежем проти документів».
Завдяки значно меншим формальним вимогам це банківська послуга є більш дешевою і гнучкою в порівнянні з документарним акредитивом. Розрахунок за інкасову форму більш вигідний імпортеру, оскільки зберігає його право власності на товар до моменту оплати розрахункових документів. Разом з тим при розрахунках документарним інкасо експортер, що відвантажує товар не може бути упевнений у тім, що покупець вчасно оплатить відвантажений товар..
Тому інкасова форма розрахунків застосовується в тому випадку, коли: експортер не сумнівається у своєму контрагенті за договором, оскільки між двома боками діють перевірені часом відносини; політичні, економічні і правові умови в країні імпортера, розглядаються як стабільні; у країні покупця немає імпортних обмежень або якщо є такі, останній завчасно одержав усі необхідні дозволи на здійснення угоди; у країні експортера немає твердих обмежень термінів здійснення розрахунків за отриманий товар.
2.2 Оформлення, облік і контроль операцій по банківському переказу.
Банківський переказ – це доручення одного банку іншому виплатити визначену суму на прохання і за рахунок коштів платника іноземному одержувачу (бенефіціарові).
Підставою для банківського переказу валютних засобів за кордон є договір (контракт, угода) про зовнішньоекономічну діяльність (резидента з нерезидентом).
Зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода двох або більш суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і їхніх іноземних контрагентів, якщо інше не передбачено законом і міжнародним договором України, і спрямоване на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Договір (контракт) полягає відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і іншими законами України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні порядки, рекомендації міжнародних органів і організацій. Договір може бути визнаний недійсним у судовому або арбітражному порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця його висновку, якщо сторони не погодили іншого, і відображаються в умовах договору.
До умов, що повинні бути передбачені в договорі (контракті) відносяться:
- найменування, номер договору (контракту), дата і місце його висновку;
- преамбула;
- предмет договору;
- кількість і якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг);
- базисні умови постачання товарів (прийому/здачі виконаних робіт або послуг);
- ціна і загальна вартість договору (контракту);
- умови платежів;
- умови здачі (прийому) товару (робіт, послуг);
- упакування і маркірування;
- форс-мажорні обставини;
- санкції і рекламації;
- арбітраж;
- юридичні адреси, поштові і платіжні реквізити сторін.
За домовленістю боків у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення співвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, схоронності торгових марок, порядок сплати податків, мита, зборів, різного роду захисних застережень, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних екземплярів договору (контракту), можливість і порядок внесення змін і доповнень у договір (контракт) та інше.
Дані контракту передбачають виставляння рахунків. До контракту можливі доповнення (додатка), де вказується, наприклад, класифікація товару. Контракт повинний бути обов'язково завізований, тобто повинні бути підписи обох сторін, відбитки печаток, тільки в цьому випадку він має міжнародну законодавчу силу. Вибір валюти і форми розрахунків визначаються за узгодженням сторін і фіксується в умовах контракту.
Розрізняють два види банківського переказу:
- авансовий платіж;
- по факті відвантаження (постачання) товару.
Розрахунки на території України за вільно використовувану (конвертовану) валюту заборонені, і тільки при наявності в продавця ліцензії Національного банку України можна здійснювати платежі у валюті.
Платежі в оплату імпортних товарів і послуг на користь нерезидентів можуть здійснюватися через кореспондентські рахунки – лоро (1500) і ностро (1600).
1500 А – «Кореспондентські рахунки, відкриті в інших банках»
1600 П – «Кореспондентські рахунки інших банків»
Усі платіжні доручення, на перерахування через лоро рахунки, оформляються українською мовою, а платежі здійснювані через ностро рахунки, оформляються тільки іноземною мовою.
При прийнятті платіжного доручення від клієнта варто звертати увагу на те, щоб у заяві були зазначені всі необхідні реквізити, а саме:
- повне найменування банку одержувача з обов'язковою вказівкою міста, країни. Варто врахувати, що багато банків світу мають свої коди, так банки США об'єднані в єдину банківську мережу – FEDWIRE (код АВА або ROUFING), позначена дев'ятьма знаками; банки Німеччини – BLZ, позначена вісьма знаками; банки Англії – SORT CODE – чотирма знаками;
- повне найменування одержувача;
- ціль платежу з указівкою номера і дати контракту.
Якщо платіж здійснюється по факту одержання товару або надання послуг, то в банк надається вантажна митна декларація, або акт виконаних робіт (чи зроблених послуг), а в графі «деталі платежу» указується номер і дата акту.
Якщо платіж здійснюється як аванс в оплату імпорту, то в платіжному дорученні робиться позначка про це і таке платіжне доручення ставиться на 90 - денний валютний контроль.
Валютний контроль здійснюється на підставі Постанови Правління НБУ від 24.03.99р. № 136 «Про твердження інструкції про порядок здійснення контролю й одержання ліцензій по експортним, імпортним і лізинговим операціях”, що набрало сили 08.06.99 р.
При експорті продукції виторг резидентів підлягає зарахуванню на рахунок у банку не пізніше 90 календарних днів з дати оформлення вантажної митної декларації (ВМД) на продукцію, що експортується, а у випадку експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) - з моменту підписання акта або іншого документа, що підтверджує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Відлік законодавчо встановленого терміну розрахунків банк починає з наступного календарного дня після оформлення ВМД або підписання акту (іншого документу).
Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виторгу по цій операції на поточний рахунок останнього.
Відлік законодавчо встановленого терміну розрахунків при здійсненні імпортних операцій резидентів банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення авансового платежу.
Банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення останнім акта (іншого документа), що доводить постачання нерезидентам продукції, виконання робіт, одержання послуг, що оплачені резидентом.
Порядок здійснення банками контролю за своєчасністю розрахунків по експортним, імпортним операціях клієнтів банку полягає в тім, що банки зобов'язані вимагати від своїх клієнтів повну інформацію про експортні, імпортні операції, розрахунки по яким останні здійснюють через ці банки.
Банк зобов'язаний при перерахуванні резидентом коштів на користь нерезидента, при надходженні від нерезидента коштів резиденту потребувати від останнього (у залежності від виду операцій) копії: договору з нерезидентом, ВМД, акта й інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності й інших документів, що необхідні банку для контролю за своєчасністю розрахунків по експортним, імпортним операціях його клієнта. Копії цих документів зберігаються в справі клієнта протягом терміну, визначеного НБУ.
Для того, щоб здійснити банківський переказ коштів за межі України, резидент повинний представити в банк відповідний пакет документів, необхідних для здійснення даного переказу. Підставою для переказу валютних засобів за кордон є договір (контракт, угода), а також виставлені рахунки або інвойси. Клієнт представляє оригінали і копії документів. Копії документів звіряються з оригіналами, після чого оригінали повертаються. У контракті перевіряють суму контракту, валюту контракту, терміни постачання товару, терміни дії контракту, предмет контракту, найменування резидента і партнера нерезидента, банківські реквізити сторін, умови платежу (аванс або за отримані товари, зроблені послуги). Якщо оплата здійснюється за отриманий товар (зроблені послуги), то надається ВМД, або акт виконаних робіт (зроблених послуг), а якщо здійснюється авансовий платіж, то підставою для переказу є виставлені рахунки або інвойси і ця імпортна операція ставиться на валютний контроль. Після перевірки законності контракту і наявності коштів на рахунку, клієнт заповнює платіжне доручення на переказ валюти . Працівник банку звіряє банківські реквізити з контрактом, списує комісію і виконує переказ. Усі перекази здійснюються через Головний банк у м. Києві. Сума переказу списується з поточного інвалютного рахунка платника і зараховується попередньо на транзитний рахунок.
Дт – 2600
Кт – 290900632, на суму переказу
2600 – “Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності”;
2909 – “Інша кредиторська заборгованість по операціях із клієнтами банку”
Підставою для відображення в обліку є меморіальний ордер, що складається в чотирьох екземплярах.
Перший екземпляр після відображення в обліку міститься в документи дня. Другий - залишається у працівника банку, що здійснює переказ, третій - в документи по кореспондентському рахунку, і останній, четвертий екземпляр до виписки з особового рахунка платника.
За переказ банк стягує комісію з поточного інвалютного рахунка в розмірі 0,2 % від суми переказу.
Дт – 2600
Кт – 3800 / на суму комісії (0,2 % від суми переказу)
3800 – «Позиція банку щодо іноземної валюти і банківських металів»
Одночасно виробляється дооцінка валютної позиції на підставі меморіального ордера.
Дт – 3801
Кт – 6110 / на еквівалент суми комісії в гривні
3801 – «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти і банківських металів»
6110 – «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів»
Так-як, відділення Укрексімбанку користається послугами системи S.W.I.F.T., то витрати за використання цієї системи оплачуються також з поточного інвалютного рахунка клієнта і зараховується на транзитний рахунок 2909.
Дт – 2600
Кт – 2909, на суму SWIFT витрат (10$)
2909 – «Інша кредиторська заборгованість по операціях із клієнтами банку»
Комісії за використання системи SWIFT накопичуються на цьому рахунку і 25 числа кожного місяця відкредитуються до Головного банку.
Дт – 2909 (субрахунок нагромадження)
Кт – 2909 (транзитний рахунок), на суму накопичених за місяць комісій.
Після зарахування суми переказу на транзитний рахунок і списання всіх комісій, відділення Укрексімбанку посилає в Головний банк доручення на переказ коштів по електронній пошті в інший іноземний банк. Якщо в дорученні не зазначений конкретний банк-кореспондент, то Головний банк вибирає банк-кореспондент, через який можна перелічити кошти, або якщо зв'язаний з ним - прямо здійснює переказ.
Дт – кореспондентський рахунок відділення Укрексімбанку (3901)
Кт – кореспондентський рахунок іноземного банку (рахунки Ностро або Лоро)
Після виконання переказу Головний банк надсилає дебетове повідомлення типу t-900 про здійснення переказу. В автоматичному режимі виробляється списання суми переказу з транзитного рахунка.
Дт – 290900632
Кт – кореспондентський рахунок відділення Укрексімбанку (3900)
3900 - «Рахунки відкриті в установах банку що знаходяться в Україні»
Бухгалтерський облік по банківському переказу показаний у виді таблиці.
| Дебет | Кредит | Короткий зміст операцій |
| 2600 | 290900632 | Перерахування засобів на транзитний рахунок. |
| 2600 | 3800 | Списання комісії в інвалюті. |
| 3801 | 6110 | Дооцінка валютної позиції. |
| 2600 | 2909 | Списання витрат за використання системи S.W.I.F.T. за курсом НБУ. |
| 2909 | 2909 | Кошти за використання системи S.W.I.F.T. с накопичувального рахунка відділення перелічуються на рахунок Головного банку. |
| 3901 | 1500 (1600) | Головний банк Перелічує засобу інобанку. |
| 290900632 | 3900 | Списання суми переказу з транзитного рахунка через кореспондентський рахунок відділення. |
Якщо ж засобів на рахунку недостатньо для переказу за кордон, то валюту купують на міжбанківському валютному ринку.
Підставою для покупки іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами по торгових операціях вважаються такі документи: заявка, договір з нерезидентом; вантажна митна декларація, акт прийому-здачі, акт виконаних робіт (зроблених послуг); документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо); довідка державної податкової адміністрації (інспекції), у якій резидент зареєстрований як платник податків.
Отже, у банк для покупки іноземної валюти надаються три комплекти документів: оригінал і дві копії. Оригінал документів банк залишає в себе до закриття клієнтом контракту, другий комплект документів після перевірки його працівником банку підшивається в справу клієнта, третій – відсилається в податкову інспекцію. Копії документів надані в банк повинні бути звірені з оригіналами, і на копіях проставляється напис «копія вірна», печатка, підписи керівника і головного бухгалтера підприємства. Після звірення копій документів з оригіналами працівник банка візує копії.
Банк відсилає пакет документів у державну податкову адміністрацію з заявками на покупку валюти, а також реєстр заявок клієнтів на покупку валюти на УМВР в електронному виді. Державна податкова інспекція, перевіривши документи, посилає інформацію в електронному виді в НБУ, що вирішує питання про можливість здійснення даної операції по конкретному клієнту і тільки одержавши підтвердження НБУ, відділення Укрексімбанку дає запит у Київ на покупку валюти.
При цьому формується заявка на покупку валюти. На підставі меморіального ордера з поточного гривневого рахунка клієнта провадиться списання коштів на біржовий персональний рахунок клієнта.
Дт - 2600
Кт - 2900ДО03 (біржовий персональний рахунок клієнта).
Здійснюється зарахування коштів на персональний рахунок клієнта (1 % від суми заявки на покупку валюти) для подальшого перерахування в Пенсійний фонд:
Дт - 2600
Кт - 2909 (персональний рахунок).
Після набору заявки на покупку валюти сума перераховується з персонального рахунка клієнта на збірний біржовий рахунок.
Дт - 2900ДО03 (біржовий персональний рахунок клієнта)
Кт - 2900104 (збірний гривневий рахунок)
Після покупки валюти на Міжбанківському валютному ринку, Головний банк перераховує куплену суму валюти з кореспондентського рахунка на збірний валютний рахунок у відділення Укрексімбанку.
Дт - 3900
Кт - 2900102 (збірний валютний рахунок)
Зі збірного валютного рахунка куплена валюта розподіляється по поточних рахунках клієнтів в іноземній валюті.
Дт - 2900102
Кт - 2600
Зарахована на персональний рахунок клієнта сума для подальшого перерахування в Пенсійний фонд, акумулюється на збірному рахунку:
Дт - 2909
Кт - 290990163
За покупку валюти банк стягує комісійні в розмірі 0,8 % від суми заявки:
Дт - 2900104 (біржовий збірний гривневий рахунок)
Кт - 6114
6114 – «Комісійні доходи по операціях на валютному ринку і ринку банківських металів для клієнтів».
Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України при проведенні безготівкових операцій по покупці і продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України одержують комісійну винагороду від клієнтів у гривні.
Після зняття комісії і зарахування купленої валюти на поточний валютний рахунок клієнта, акумульовані на спеціальному збірному рахунку кошти перераховується на рахунок розподілу засобів у Пенсійний фонд по районах:
Дт - 290990163
Кт - 2560
2560 – «Кошти позабюджетних фондів».
Бухгалтерські проводки, зв'язані з покупкою іноземної валюти на МВБ, показані у виді таблиці.
| Дебет | Кредит | Короткий зміст операції |
| 2600 | 2900ДО03 | Формування заявки на покупку валюти. |
| 2900ДО03 | 2900104 | Перерахування засобів на збірний біржовий рахунок з персонального біржового рахунка. |
| 3900 | 2900102 | Куплена валюта Головним банком перераховується через коррахунок на збірний валютний рахунок. |
| 2900102 | 2600 | Зі збірного валютного рахунка куплена валюта розподіляється на поточні рахунки клієнтів. |
| 2900104 | 6114 | Банк стягує комісію в розмірі 0,8 % від суми заявки. |
| 2600 | 2909 | Зарахування засобів на персональний рахунок клієнта для подальшого перерахування в Пенсійний фонд. |
| 2909 | 290990163 | Сума для подальшого перерахування в Пенсійний фонд акумулюється на збірному рахунку. |
| 290990163 | 2560 | Зі збірного рахунка сума перераховується на рахунок розподілу коштів у Пенсійний фонд по районах. |
Так як курс на Міжбанківському валютному ринку України коливається, то курс зазначений у заявці на покупку валюти звичайно завищуються, і різниця яка виникла при покупці , повертається клієнту. При цьому здійснюються наступні проводки:
Дт - 3900
Кт - 2900104 (збірний гривневий рахунок)
Зі збірного гривневого рахунка сума невикористаних засобів направляється на поточний рахунок або персональний біржовий рахунок клієнта.
Дт - 2900104
Кт - 2600 або 2900
Також провадиться повернення гривні на поточний рахунок клієнта з персонального рахунка для перерахування в Пенсійний фонд.
Дт - 2909
Кт - 2600
Іноземна валюта, що придбана у встановленому порядку через уповноважені банки або уповноважені кредитно-фінансові установи на міжбанківському валютному ринку України, повинна бути використана резидентом протягом п'яти робочих днів з моменту зарахування її на поточний рахунок на цілі, зазначені в заяві на покупку іноземної валюти.
Куплена іноземна валюта може бути перерахована резидентом для виконання власних зобов'язань перед нерезидентом тільки з поточного рахунка в іноземній валюті, визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентом у цій іноземній валюті.
У випадку порушення резидентом термінів використання купленої валюти, придбана валюта продається уповноваженим банком протягом п'яти (5) робочих днів на міжбанківському валютному ринку України . При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути в зв'язку з цією операцією, щокварталу направляється в державний бюджет України, а негативна – на результати господарської діяльності резидента.
Переказ коштів надходить також і на користь суб'єктів господарської діяльності України як експортний виторг . Експортний виторг, що надійшов через кореспондентський рахунок, зараховується на розподільний рахунок.
Дт – 3900
Кт – 2603
2603 – «Розподільні рахунки суб'єктів господарської діяльності»
Протягом 5-ти днів клієнт повинний представити платіжні доручення на перерахування 50 % виторгу на поточний інвалютний рахунок і 50 % для обов'язкового продажу на Міжбанківській валютній біржі.
При одержанні такого доручення будуть складатися наступні бухгалтерські проводки:
Дт – 2603
Кт - 2600 / 50 % експортного виторгу
Кт - 2900 (біржовий персональний рахунок клієнта) / 50 % експортного виторгу
2900 – «Кредиторська заборгованість по операціях купівлі-продажу іноземної валюти і дорогоцінних металів для клієнтів»
З біржового персонального рахунка засоби перелічуються на збірний біржовий рахунок.
Дт – 2900
Кт – 290001 (збірний біржовий валютний рахунок)
Зі збірного біржового валютного рахунка кошти перераховуються в Головний банк для продажу на МВБ.
Дт – 290001
Кт – 3900
Куплена національна валюта у відділення надходить через кореспондентський рахунок.
Дт – 3900
Кт – 2900003 (збірний гривневий рахунок)
Кошти зі збірного біржового рахунка розподіляються на поточні рахунки клієнтів.
Дт – 2900003
Кт – 2600
В міру виникнення потреб клієнти можуть на добровільних початках продавати іноземну валюту на МВБ, при цьому надаючи в банк заяву, оформлену у встановленому банком порядку і платіжне доручення на суму проданої валюти.
Таблиця 2.3.
Динаміка росту обсягу біржових операцій
у відділенні Укрексімбанку за 1994– 1997 р.
(млн.USD)
| 1994р. | 1995р. | 1996р. | 1997р. | |
 Обов'язковий продаж
| 86,5 | 115,1 | 153,5 | 164,7 |
| Добровільний продаж | 27,0 | 16,1 | 17,7 | 69,9 |
Практика показує, що за 1993-1996 р. обов'язковий продаж перевищує добровільний продаж.
Усього відділенням у 1998р. було продано 156,2 тис. доларів США, що на 29 % менше, ніж у минулому звітному році. Це відбулося по наступним причинам: по-перше, у зв'язку зі скасуванням обов'язкового продажу валюти наприкінці 1997р. і введенням її знову тільки у вересні 1998р.; по-друге, надходження на користь клієнтів - експортерів знизилися на 39,39 % і склали 200 тис. доларів США .
Комісія від продажу валюти в 1998р. склала 990 тис.грн., що на 14,63 % менше, ніж у 1997р., комісія за покупку валюти склала 670 тис. грн. (зменшення на 28,86 %). Основна причина зниження доходів від проведення операцій по покупці-продажі безготівкової валюти викликано впливом наслідків фінансової кризи і уведенням відповідних регламентів з боку НБУ і Головного банку.
Аналіз розрахунків по експортно-імпортнім операціям показує, що банківський переказ займає переважне місце в розрахунках між суб'єктами господарської діяльності України і суб'єктами господарської діяльності інших країн світу.
Торгові зв'язки клієнтів Укрексімбанку з іншими країнами світу представлені в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Дата: 2019-07-30, просмотров: 258.
